Ухвала

від 23.04.2015 по справі 2а-3588/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2015 року м. Київ К/9991/63144/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2012

у справі 2а-3588/12/2670

за позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лібеті Стайл»,

Приватного підприємства «Український центр проблем екології»

про стягнення в дохід держави коштів отриманих за нікчемними

правочинами, -

ВСТАНОВИВ:

Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лібеті Стайл», Приватного підприємства «Український центр проблем екології» про стягнення в дохід держави коштів отриманих за нікчемними правочинами.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.06.2012 позовні вимоги задоволено

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2012 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.06.2012 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції, позивач оскаржив його в касаційному порядку. В скарзі просить суд скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2012 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Лібеті Стайл» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 31.08.2011 за результатами якої складено акт №381/23-404/37195372 від 05.10.2011.

Перевіркою встановлено, що що витрати Товариства з обмеженою відповідальністю «Лібеті Стайл» по взаємовідносинам з ПП «Український центр екології» були понесені за нікчемними угодами, які в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, віднесення сум ПДВ з таких витрат до складу податкового кредиту суперечить вимогам п. п. 198.3, 198.4, 198.6 ст. 198 ПК України.

З матеріалів справи встановлено, що протягом червня 2011 року TOB «Лібеті Стайл»мало взаємовідносини з ПП «Український центр проблем екології» на підставі угоди «Про співробітництво та організацію взаємовідносин» від 03.03.2011 року №01+03-03, ціна товару та виконаних робіт за якою обумовлюється накладними та актами виконаних робіт.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції правомірно виходив з того, що контролюючим органом під час розгляду справи не було надано доказів того, що укладений між позивачем та ПП «Український центр проблем екології» правочин не спричиняє реального настання правових наслідків, є нікчемним, через що відсутні підстави для стягнення з відповідачів суми коштів, отриманих за даною угодою; на час вчинення господарської операції ТОВ «Лібеті Стайл» і ПП «Український центр екології» були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та були платниками податку на додану вартість.

Доводи позивача про нікчемність договору, укладеного між позивачем та ПП «Український центр проблем екології» судом апеляційної інстанції правомірно не прийняті до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсним чи неукладення вказаного правочину. Також, фіскальним органом в судах попередніх інстанцій не було надано належних та допустимих доказів нікчемності договору, укладеного позивачем з ПП «Український центр проблем екології», фіктивної господарської діяльності контрагента позивача, відсутність зв'язку укладеної угоди з господарською діяльністю позивача, притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб вказаних підприємств за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення, а також, що укладений правочин порушує публічний порядок відповідно до ч.2 ст. 228 ЦКУ.

Установлені податковою перевіркою факти відсутності у ПП «Український центр проблем екології» персоналу, основних фондів та транспортних засобів, необхідних для виконання підрядних робіт у задекларованих обсягах, самі по собі, за відсутності інших доказів недобросовісності позивача як платника податків, не є свідченням неможливості виконання цим постачальником поставок в адресу позивача.

Адже у комерційній діяльності виконання поставок товарів, робіт, послуг не завжди вимагає наявності власних основних та транспортних засобів, значної кількості персоналу; звичаями ділового обороту встановлені й інші можливості залучення матеріальних ресурсів без реєстрації в уповноважених органах (як-от - на умовах оренди, найму за цивільними договорами тощо).

Тобто, враховуючи факт належного оформлення вчинених фінансово- господарських операцій, не заперечення фактичного виконання робіт та поставки товару з боку відповідачів, а також відсутність доказів про недійсність правочинів, як таких, що протирічять інтересам держави, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2012 у справі 2а-3588/12/2670 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 220 1 , 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва відхилити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2012 у справі 2а-3588/12/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров Судді С.Е. Острович О.І. Степашко