Ухвала

від 15.09.2015 по справі 2а-3588/12/2670

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

15 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаКоротких О.А., суддів:Кривенди О.В., Маринченка В.Л., - розглянувши заяву Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві (далі - ДПІ) про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 квітня 2015 року у справі за її позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Лібеті Стайл», приватного підприємства «Український центр проблем екології» про стягнення в дохід держави коштів отриманих за нікчемними правочинами,

встановила:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 23 квітня 2015 року касаційну скарг ДПІ відхилив, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2012 року про відмову в задоволенні позову залишив без змін.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ДПІ звернулася до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

У заяві ДПІ посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.

На обґрунтування заяви додано копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 лютого 2013 року, яка, на думку ДПІ, підтверджує неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

У справі, рішення в якій просить переглянути заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що фіскальним органом не було надано належних та допустимих доказів нікчемності договору, укладеного товариством з контрагентом, фіктивної господарської діяльності контрагента, відсутність зв'язку укладеної угоди з господарською діяльністю товариства, притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб підприємств за ухилення від сплати податків або інші податкові порушення, та про те, що укладений правочин порушує публічний порядок відповідно до частини другої статті 228 ЦКУ.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21 лютого 2013 року, яка надана на підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, суд касаційної інстанції залишаючи в силі рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позову, погодився з їх висновками про факт безтоварності операцій між товариствами та виходив із встановлених вироком суду фактів щодо фіктивності одного з товариств, які виключали здійсненням ним господарських операцій.

Отже, аналіз зазначених судових рішень не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом норм матеріального права, оскільки прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені під час розгляду цих справ, перевірка правильності встановлення яких не входить до компетенції Верховного Суду України.

Відповідно до статті 235 КАС Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «Лібеті Стайл», приватного підприємства «Український центр проблем екології» про стягнення в дохід держави коштів отриманих за нікчемними правочинами за заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 квітня 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.А. Коротких

Судді: О.В. Кривенда

В.Л. Маринченко