Вирок

від 15.05.2015 по справі 287/183/14-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №287/183/14-к Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Категорія ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК України Доповідач ОСОБА_2

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2015 року м. Житомир

Колегія суддів палати в кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з участю секретаря: ОСОБА_5

прокурора: ОСОБА_6

обвинуваченого: ОСОБА_7

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Житомирської області ОСОБА_8 на вирок Олевського районного суду Житомирської області від 28 січня 2015 року, яким засуджено

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чистопілля, Чистопільського району, Кокчетавської області Республіки Казахстан, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

- за ч.2 ст.186 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі.

- за ч.2 ст.187 КК України на 7 (сім) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_7 остаточне покарання 7 (сім) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з дня його затримання, тобто з 09 січня 2015 року.

Цивільний позов прокурора Олевського району Житомирської області в інтересах держави в особі Олевського районного фінансового управління Житомирської області задоволенто та стягнуто з ОСОБА_7 на користь Олевського районного фінансового управління Житомирської області, на р/р 31416544700460 УДК в Житомирській області, МФО 811039, код 02313364 880 (вісімсот вісімдесят) грн., 00 коп., понесених витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину.

Матеріали кримінального провадження №12013060260000524 залишено при обвинувальному акті, з подальшим їх зберіганні при кримінальному провадженні №287/183/14?к.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави кошти в сумі 195 (сто дев`яносто п`ять) грн. 60 коп. процесуальних витрат на залучення експерта.

Запобіжний захід ОСОБА_7 залишено тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Вирок Олевського районного суду від 07.08.2014 року, за яким ОСОБА_7 , засуджено до штрафу, у розмірі 850 грн., у порядку ч. 3 ст.72 КК України виконувати самостійно.

Згідно вироку, ОСОБА_7 , будучи засудженим 07.08.2014 року Олевським районним судом Житомирської області за ч.2 ст.190 КК України (в редакції 2001 року) до покарання у виді штрафу, у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., вчинив умисні кримінальні правопорушення за наступних обставин: так, 10 липня 2013 року, об 15 год. 30 хв., ОСОБА_7 перебуваючи неподалік міської лазні, яка розташована по провулку Пушкіна, 9 «а» в м. Олевську, Житомирської області маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, повторно, із корисливих мотивів, з метою самозбагачення, без застосування фізичного насильства та без погроз застосування насильства, не спричинивши тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_9 , відкрито викрав у останнього поліетиленовий пакет, вартістю 1 грн., та заволодів майном, що знаходилося у вказаному пакеті, а саме: грошима в сумі 1066 грн.; двома художніми книгами у твердій обкладинці, вартістю 20 грн., за одну, на суму 40 грн., кульковою ручкою, вартістю 1 грн.; паспортом громадянина України, виданого на ім`я ОСОБА_9 ; посвідченням громадянина, який є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи та ощадкнижкою виданих на ім`я потерпілого, які шляхом ривка, вихватив із рук ОСОБА_9 , і утримуючи при собі незаконно, відкрито викрадені кошти та майно, і не реагуючи на прохання ОСОБА_9 , припинити злочинні дії, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, заподіявши при цьому потерпілому ОСОБА_9 матеріальної шкоди на загальну суму 1108 грн.

18 серпня 2013 року, об 22 год. 30 хв., ОСОБА_7 , знаходячись неподалік зудинку №29, що розташований по вул. Покальчука в м. Олевську, Житомирської області з метою заволодіння чужим майном, будучи особою, що раніше вчинила розбій, вчинив напад на ОСОБА_10 , поєднаний із застосуванням насильства небезпечного для життя і здоров`я потерпілого, яке виразилося в нанесенні ударів руками і дерев`яною палицею по обличчю ОСОБА_10 , чим заподіяв останньому тілесні ушкодження, у вигляді: косого перелому мищелкового відростка гілки нижньої щелепи справа та перелому основи нижньої щелепи, які відповідно до висновку експерта №176 від 20.12.2013 року відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості. Після чого ОСОБА_7 , заволодів майном, яке належить ОСОБА_10 , а саме: мобільним телефоном, бувшим у використанні, торговельної марки «Нокіа», вартістю 150 грн., в якому встановлена сім картка мобільного оператора «Діджус», вартістю 10 грн.; мобільним телефоном, бувшим у використанні, торговельної марки «Самсунг», вартістю 525 грн., в якому встановлена сім картка мобільного оператора«Діджус», вартістю 10 грн., та з місця вчинення розбійного нападу зник, заподіявши при цьому ОСОБА_10 матеріального збитку на загальну суму 695 грн.

В апеляційній скарзі заступник прокурора Житомирської області ОСОБА_8 не оспорюючи фактичних обставин кримінального провадження та кваліфікації дій за ч. 2 ст. 186 та ч. 2 ст. 187 КК України, вважає, що вирок суду щодо ОСОБА_7 підлягає скасуванню у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

Зазначає, що вироком Олевського районного суду від 28.01.2015 року щодо ОСОБА_7 ухвалено окреме виконання вироку від 07.08.2014 року.

Вироком Олевського районного суду від 07.08.2014 року ОСОБА_7 було засуджено за ч.2 ст.190 КК України та призначено покарання у виді штрафу в сумі 850 грн. Призначаючи покарання ОСОБА_7 суд першої інстанції не застосував ст.70 КК України та помилково послався на ч.4 ст. 70 КК України, у зв`язку з цим призначив покарання без врахування вказаного вироку.

Просить вирок суду щодо ОСОБА_7 скасувати та ухвалити новий вирок, яким визнати його винним за ч.2 ст.186, ч.2 ст.187 КК України та призначити покарання:

- за ч.2 ст.186 КК України 4 (чотири) роки позбавлення волі.

- за ч.2 ст.187 КК України 7 (сім) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України зарахувати невідбуте покарання за вироком Олевського районного суду від 07.08.2014 року та призначити остаточне покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі зі сплатою штрафу в сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, думку обвинуваченого, який не заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду першої інстанції про фактичні обставини справи та доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю досліджених під час судового розгляду і наведених у вироку доказів, є обґрунтованими і законними і ніким із апелянтів не оспорюються.

Не оспорюється в апеляційній скарзі також правильність кваліфікації дій ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 186 та ч. 2 ст. 187 КК України.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами заступника прокурора Житомирської області про неправильне застосування судом Закону України про кримінальну відповідальність.

Так, призначаючи покарання ОСОБА_7 за сукупністю злочинів суд першої інстанції не застосував ст.70 КК України, а помилково складаючи призначені покарання за окремі злочини послався на ч.4 ст. 70 КК України та при цьому в резолютивній частині вироку не призначив до самостійного виконання покарання у виді штрафу призначеного за вироком від 07.08.2014 року .

За таких обставин колегія суддів погоджується з доводами апеляції прокурора про необхідність скасування вироку та ухвалення нового вироку в частині призначеного покарання.

Однак, в апеляційній скарзі прокурор просить за ч.2 ст.187 КК України, а в подальшому при визначенні на підставі ч.1 ч.4 ст. 70 КК України остаточного покарання не вказує про необхідність застосування до ОСОБА_7 обов`язкового додаткового покарання у виді конфіскації майна, яке судом першої інстанції було застосована та не наводить правові підстави для звільнення обвинуваченого від цього виду покарання.

На думку колегії суддів, покарання ОСОБА_7 за ч.2 ст.187 КК України у виді конфіскації майна судом першої інстанції призначено правильно, а тому апеляційні вимоги прокурора в цій частині є безпідставними і не можуть бути задоволені.

За таких обставин, апеляційна скарга заступника прокурора Житомирської області підлягає частковому задоволенню, вирок скасуванню, а допущена помилка виправленню шляхом ухвалення нового вироку в частині призначеного покарання.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 420 КПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Житомирської області ОСОБА_8 задовольнити частково.

Вирок Олевського районного суду Житомирської області від 28 січня 2015 року щодо ОСОБА_7 , в частині призначеного покарання скасувати.

Ухвалити новий вирок за яким ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.187 КК України та призначити покарання:

- за ч.2 ст.186 КК України 4 (чотири) роки позбавлення волі.

- за ч.2 ст.187 КК України 7 (сім) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ч. 1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_7 остаточне покарання 7 (сім) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ч.4 ст.70 КК України зарахувати невідбуте покарання за вироком Олевського районного суду від 07.08.2014 року та призначити остаточне покарання 7 (сім) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю та штрафом в розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

На підставі ч. 3 ст. 72 КК України, вирок в частині сплати штрафу у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривеньвиконувати самостійно.

В решті вирок залишити без змін.

Касаційна скарга на судове рішення може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим який утримується під вартою, в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді: