Постанова

від 13.05.2015 по справі 826/14913/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 травня 2015 року № 826/14913/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Келеберда В. І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сім-Тес" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СІМ-ТЕС» (далі - позивач, ТОВ «СІМ-ТЕС») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Головного управління Міндоходів м. Києва (далі - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів м. Києва) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11 вересня 2013 року № 0004562201, № 0004572201.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2013 у справі №826/14913/13-а, залишеною без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2014 року відмовлено в задоволенні позову ТОВ "Сім-Тес" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.03.2015 року Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2013 та Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2014 у справі №826/14913/13-а скасовано, справу направлено на новий розгляд.

Ухвалою суду від 31.03.2015 року адміністративну справу прийнято до провадження та призначено судове засідання.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили задовольнити адміністративний позов.

Підтримуючи правову позицію викладену в позовній заяві, позивачем також в судовому засіданні надано

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначаючи, що при прийняті оскаржуваних рішень діяв в межах повноважень та у спосіб передбачений чинним податковим законодавством.

В судовому засіданні з урахуванням положень ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи згідно з нормами пп. П. 79.1, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України та на підставі Наказу від 13.08.2013 року № 478 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки старшим державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - Михайленко Н. В. проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМ-ТЕС» щодо взаємовідносин з ТОВ «ДЕЛЬТА КЛ» (код ЄДРПОУ 35977843), ТОВ «Регіонметал захід» (код ЄДРПОУ 37853780), ТОВ «ТРУ КАМ» (код ЄДРПОУ 38320081), ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «СТРОЙБУД» (код ЄДРПОУ 38319715), ПП «Унісон Дизайн» (код ЄДРПОУ 34795572), ТОВ «КЛУБ С» (код ЄДРПОУ 36352656) за період з 01 квітня 2012 року по 30 червня 2013 року, за результатами якої складено акт від 27 серпня 2013 року № 743/22-01/35677062.

За наслідками проведеної перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог:

- підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 642 976, 54 грн., у тому числі: за півріччя 2012 рік на суму 158 141, 00 грн., за 9 місяців 2012 року на суму 516 970, 00 грн., за 2012 рік на суму 642 977, 00 грн.;

- пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.4, пункту 201.6, пункту 201.7, пункту 201.8, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1524060,32 грн., у тому числі: за червень 2012 року на суму 150610,00 грн., за липень 2012 року на суму 90264,00 грн., за серпень 2012 року на суму 69667,00 грн., за вересень 2012 року на суму 181812,00 грн., за грудень 2012 року на суму 120006,00 грн., за січень 2013 року на суму 23127,00 грн., за лютий 2013 року на суму 471765,00 грн., за березень 2013 року на суму 87003,00 грн., за травень 2013 року на суму 121667,00 грн.

За наслідками подання ТОВ "СІМ-ТЕС" письмових заперечень акт перевірки від 27 серпня 2013 року № 743/22-01/ рішенням від 09 вересня 2013 року № 3418/10/2201 висновки, викладені в акті перевірки залишено без змін, а заперечення без задоволення.

На підставі акту перевірки від 27 серпня 2013 року № 743/22-01/35677062 заступником начальника ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів м. Києва винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 11 вересня 2013 року № 0004562201, яким згідно пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та абз. 2 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України за порушення вимог 139.1.9 пункту139.1 статті 139 Податкового кодексу України ТОВ "СІМ-ТЕС" визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 964 465, 50 грн., в тому числі: за основним платежем - в розмірі 642 976,54 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в розмірі 321 488, 50 грн.;

- податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 11 вересня 2013 року № 0004572201, яким згідно пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та абз. 2 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України за порушення вимог пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.4, пункту 201.6, пункту 201.7, пункту 201.8, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ "СІМ-ТЕС" визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 1 905 075, 40 грн., в тому числі: за основним платежем - в розмірі 1 524 061, 32 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в розмірі 381 015, 08 грн.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Частиною 2 ст. 3 цього Кодексу передбачено, що господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

В розумінні пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України "витрати" - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Об'єкт оподаткування цим податком визначений у ст. 134 ПК України.

Відповідно до п 138.1 ст. 138 цього Кодексу витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Склад витрат і порядок їх визначення закріплений в ст. 138 зазначеного Кодексу.

Одночасно нормою абз. 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

В розумінні пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України "податковий кредит" - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у п. 201.1 ст. 201 ПК України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм ст. 201 цього Кодексу.

Крім того, зокрема, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України), а саме - Порядком заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1333/20071, (який набрав чинності 16 грудня 2011 року та втратив чинність 01 березня 2014 року).

Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

При цьому у листі від 02.06.2011р. № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Разом з тим сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011р. № 1936/11/13-11).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин) (далі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому згідно норм до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення) яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), "господарські операції" - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Аналіз викладених норм Закону № 996-ХІV та норм Положення свідчить про те, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11.

Отже, підсумовуючи викладене суд зауважує, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Водночас за відсутністю факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

При цьому, під час розгляду зазначеної категорії справ необхідно звертати особливу увагу на дослідження реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку та приймати на підтвердження даних податкового обліку лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

В ході судового розгляду встановлено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені контролюючим органом внаслідок аналізу взаємовідносин позивача з ТОВ «ДЕЛЬТА КЛ» (код ЄДРПОУ 35977843), ТОВ «Регіонметал захід» (код ЄДРПОУ 37853780), ТОВ «ТРУ КАМ» (код ЄДРПОУ 38320081), ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «СТРОЙБУД» (код ЄДРПОУ 38319715), ПП «Унісон Дизайн» (код ЄДРПОУ 34795572), ТОВ «КЛУБ С» (код ЄДРПОУ 36352656) в періоді, що перевірявся, а саме з 01.04.2012 року по 30.06.2013 року.

Розглядаючи реальність господарських операцій позивача з вищевказаними контрагентами, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит та формування валових витрат, суд зазначає наступне.

В підтвердження права на формування податкового кредиту та права на формування валових витрат позивачем надано та досліджено судом наступні документи:

- договір підряду № 37 від 28 серпня 2012 року з додатком, укладений між ТОВ «СІМ-ТЕС» (Замовник) та ТОВ «Регіонметал-Захід» (Підрядник), за умовами якого Підрядник зобов'язується у встановлені строки власними силами та силами залучених Підрядником організацій виконати на об'єкті і здати Замовнику наступні роботи, а саме: монтаж силових мереж електропостачання, монтаж щитового обладнання.

На підтвердження виконання умов договору позивачем надані: довідку про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/ за вересень 2012 року, акт № 235 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2012 року, рахунок на оплату № 2922 за вересень 2012 року та податкова накладна № 29 від 28.09.2012 року на загальну суму 510 872,40 грн.

- договір підряду № 14 від 24 травня 2012 року з додатком, укладений між ТОВ «СІМ-ТЕС» (Замовник) та ПП «Унісон Дизайн» (Підрядник), за умовами якого Підрядник зобов'язується виконати монтаж кабеля (монтажні роботи) з матеріалів Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.

На виконання зазначеного договору позивачем надані, додаткові угоди № 1, № 2, податкові накладні, а саме: № 114 від 26.09.2012 року на загальну суму з ПДВ 80 000,00 грн., № 58 від 05.09.2012 року на загальну суму з ПДВ 150 000,00 грн., № 60 від 13.09.2012 року на загальну суму з ПДВ 100 000,00 грн., № 61 від 18.09.2012 року на загальну суму з ПДВ 250 000,00 грн., акти приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2012 року № 2012, № 2014, № 2015, № 2073, рахунки на оплату № 4280 від 05.09.2012 року, № 4281 від 13.09.2012 року, № 4282 від 18.09.2012 року, № 4341 від 26.09.2012 року,та копії банківських виписок по рахунку ТОВ «СІМ-ТЕС»;

- договір підряду № 118 від 21 листопада 2012 року з додатком, укладений між ТОВ «СІМ-ТЕС» (Замовник) та ТОВ «Дельта КЛ» (Підрядник), за умовами якого Підрядник зобов'язується виконати будівельно-монтажні роботи з матеріалів Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору позивачем надані: додаткові угоди № 1, № 2, договірні ціни; податкові накладні, а саме: № 39 від 27.02.2013 року на загальну суму з ПДВ 927 158,40 грн., № 132 від 28.02.2013 року на загальну суму з ПДВ 595 000,26 грн., № 149 від 29.03.2013 року на загальну суму з ПДВ 522 019,78 грн., акти надання послуг № 210 від 28.02.2013 року, № 116 від 27.02.2013 року, № 391 від 29.03.2013 року; рахунки на оплату № 1280 від 29.03.2013 року.

- договір підряду № 51 від 30 жовтня 2012 року з додатком, укладений між ТОВ «СІМ-ТЕС» (Замовник) та ТОВ «ТРУ КАМ» (Підрядник), за умовами якого Підрядник у встановлені строки власними силами та силами залученими Підрядником організацій зобов'язувався виконати на об'єкті наступні роботи, а саме: монтажно-сантехнічні роботи; електромонтажні роботи.

На виконання вказаного договору позивачем надано: податкові накладні № 44 від 28.12.2012 року на загальну суму 130 501,76 грн., № 19 від 17.12.2012 року на загальну суму з ПДВ 54 437,00 грн., № 18 від 14.12.2012 року на загальну суму з ПДВ 58 278,60 грн., № 17 від 13.12.2012 року на загальну суму з ПДВ 56 954,36 грн., № 16 від 11.12.2013 року на загальну суму з ПДВ 24 817,64 грн., № 45 від 27.12.2012 року на загальну суму з ПДВ 390048,09 грн., № 39 від 24.01.2013 року на загальну суму з ПДВ 37 000,00 грн., № 40 від 25.01.2013 року на загальну суму з ПДВ 28 000,00 грн., № 41 від 28.01.2013 року на загальну суму з ПДВ 57 600,00 грн., № 42 від 31.01.2013 року на загальну суму з ПДВ 1 150 000,00 грн., № 43 від 31.01.2013 року на загальну суму з ПДВ 56 000,00 грн., № 44 від 31.01.2013 року на загальну суму з ПДВ 59 000,00 грн., № 17 від 27.02.2013 року на загальну суму з ПДВ 1 308 431,66 грн., довідки про вартість будівельних робіт/та витрати/ за грудень 2012 року, акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року, рахунки на оплату № 23 від 11.12.2012 року, № 24 від 13.12.2012 року, № 25 від 14.12.2012 року, № 26 від 17.12.2012 року, № 50 від 28.12.2012 року, № 106 від 24.01.2013 року, № 107 від 25.01.2013 року, № 110 від 31.01.2013 року; акт надання послуг № 26 від 17.12.2012 року, № 51 від 27.12.2012 року, № 50 від 28.12.2012 року, № 47 від 31.01.2013 року, № 25 від 14.12.2012 року, № 71 від 27.02.2013 року; довідки про вартість будівельних робіт/та витрати/ за січень 2013 року, акти № 44 , № 45, № 46, № 48, № 49 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2013 року.

- договір підряду № 49 від 24 квітня 2013 року, укладений між ТОВ «СІМ-ТЕС» (Замовник) та ТОВ «Будівельна компанія «Стройбуд» (Підрядник), за умовами якого Підрядник у встановлені строки власними силами та силами залученими Підрядником зобов'язується виконати роботи по прокладанню кабелю з матеріалів Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.

На виконання вказаного договору позивачем надано: договірні ціни, податкові накладні, а саме: № 243 від 31.05.2013 року на загальну суму з ПДВ 340 000,00 грн., № 197 від 30.05.2013 року на загальну суму з ПДВ 390 000,00 грн., довідки про вартість будівельних робіт/та витрати/ за травень 2013 року, акти № 852, № 853 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2013 року.

- договір підряду № 24 від 24 травня 2012 року, укладений між ТОВ «СІМ-ТЕС» (Замовник) та ТОВ «КЛУБ С» (Підрядник), за умовами якого Підрядник зобов'язується виконати будівельно-монтажні роботи з матеріалів Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи. На виконання вказаного договору позивачем надано: договірні ціни, податкові накладні, а саме: № 949 від 13.08.2012 року на загальну суму 56 478,29 грн., № 300 від 29.06.2012 року на загальну суму з ПДВ 11206,91 грн., № 299 від 28.06.2012 року на загальну суму з ПДВ 56 817,60 грн., № 298 від 27.06.2012 року на загальну суму з ПДВ 59 966,40 грн., № 297 від 25.06.2012 року на загальну суму з ПДВ 59 520,00 грн., № 296 від 22.06.2012 року на загальну суму з ПДВ 59 130,00 грн., № 295 від 20.06.2012 року на загальну суму з ПДВ 59 902, 00 грн., № 294 від 18.06.2012 року на загальну суму з ПДВ 59 750,00 грн., № 293 від 15.06.2012 року на загальну суму з ПДВ 59 999,40 грн., № 292 від 14.06.2012 року на загальну суму з ПДВ 59 738,40 грн., № 291 від 13.06.2012 року на загальну суму з ПДВ 59 943,60 грн., № 290 від 12.06.2012 року на загальну суму з ПДВ 59 946,00 грн., № 289 від 11.06.2012 року на загальну суму з ПДВ 59 832,00 грн., № 288 від 08.06.2012 року на загальну суму з ПДВ 59 832,00 грн., № 287 від 06..06.2012 року на загальну суму з ПДВ 58 546,00 грн., № 286 від 04.06.2012 року на загальну суму з ПДВ 59 973,46 грн., № 285 від 01.06.2012 року на загальну суму з ПДВ 59 557, 20 грн., № 809 від 30.07.2012 року на загальну суму з ПДВ 49 408,80 грн., № 808 від 26.07.2012 року на загальну суму з ПДВ 40897,20 грн., № 807 від 23.07.2012 року на загальну суму з ПДВ 54 916,80 грн., № 806 від 22.07.2012 року на загальну суму з ПДВ 46 513,20 грн., № 805 від 19.07.2012 року на загальну суму з ПДВ 56 824,54 грн., № 804 від 16.07.2012 року на загальну суму з ПДВ 59 850,00 грн., № 803 від 13.07.2012 року на загальну суму з ПДВ 59 850,00 грн., № 802 від 09.07.2012 року на загальну суму з ПДВ 57 666,00 грн., № 801 від 05.07.2012 року на загальну суму з ПДВ 57 452,40 грн., № 800 від 03.07.2012 року на загальну суму з ПДВ 58 202,00 грн., № 946 від 03.08.2012 року на загальну суму з ПДВ 58 842,00 грн., № 950 від 16.08.2012 року на загальну суму з ПДВ 40856,76 грн., № 951 від 20.08.2012 року на загальну суму з ПДВ 56 511,64 грн., № 952 від 27.08.2012 року на загальну суму з ПДВ 59759,11 грн., № 953 від 30.08.2012 року на загальну суму з ПДВ 27360,00 грн.; акти надання послуг № 2066 від 01.06.2012 року, № 2067 від 04.06.2012 року, № 2068 від 06.06.2012 року, № 2069 від 08.06.2012 року, № 2070 від 11.06.2012 року, № 2071 від 12.06.2012 року, № 2072 від 13.06.2012 року, № 2073 від 14.06.2012 року, № 2074 від 15.06.2012 року, № 2075 від 18.06.2012 року, № 2076 від 20.06.2012 року, № 2077 від 22.06.2012 року, № 2078 від 25.06.2012 року, № 2079 від 27.06.2012 року, № 2080 від 28.06.2012 року, № 2081 від 29.06.2012 року, № 2056 від 03.07.2012 року, № 2057 від 05.07.2012 року, № 2058 від 09.07.2012 року, № 2059 від 13.07.2012 року, № 2060 від 16.07.2012 року, № 2061 від 19.07.2012 року, № 2062 від 22.07.2012 року, № 2063 від 23.07.2012 року, № 2064 від 26.07.2012 року, № 2065 від 30.07.2012 року,№ 2048 від 03.08.2012 року, № 947 від 06.08.2012 року, № 2050 від 09.08.2012 року, № 2051 від 13.08.2012 року, № 2052 від 16.08.2012 року, № 2053 від 20.08.2012 року, № 2054 від 27.08.2012 року, № 2055 від 30.08.2012 року.

В листі ВАСУ від 02.06.2011 № 742/11/13-11 зазначено, що адміністративні суди повинні перевіряти фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції, можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо, наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

За результатами дослідження вище перелічених первинних документів суд дійшов висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. № 996-ХІV та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, та в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій.

При цьому як вбачається з Акту перевірки та заперечень відповідача, висновки про заниження позивачем податку на прибуток та податку додану вартість внаслідок взаємовідносин з вищенаведеними контрагентами здійснені ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів м. Києва у зв'язку з наявністю актів про неможливість проведення зустрічних звірок, а саме № 1800/2220/38320081 від 06.06.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТРУ КАМ», № 34/22-20/35977843 від 20.06.2013 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Дельта КЛ», № 133/22-40/38319715 від 20.06.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будівельна компанія «Стройбуд», № 481/22-90/36352656 від 24.07.2013 року «Будівельна компанія про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «КЛУБ С», № 165/2240/34795572 від 17.01.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Унісон Дизайн».

Проте, вказані посилання відповідача на акти інших податкових органів стосовно контрагентів позивача не можуть бути взяті судом до уваги з огляду на наступне.

Чинним законодавством не передбачено відображення суджень податкового органу відносно неправильності справляння платником податків сум податків та зборів за відображеними в податковій звітності показниками господарських операцій в акті про неможливість проведення перевірки або акті про неможливість проведення зустрічної звірки, де мають зазначатись лише обставини, котрі спричинили таку неможливість. В даному випадку, суд звертає увагу, що в зазначених вище актах предметом дослідження не були безпосередньо господарські операції між позивачем та даними контрагентами, по яких формувався податковий кредит та валові витрати, а тому вказані документи жодним чином не є належними доказами підтвердження безтоварності господарських операції позивача з його контрагентами.

Також суд зауважує, що співставлення даних податкової звітності з бази автоматизованого контролю, як етапу контроль-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

У податковому праві визначається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.02.2013 року по справі № К/9991/74156/12.

Таким чином, вище згадані акти не можуть бути визнані судом належними та допустимими доказами вчинення платником податків порушення закону .

Посилання відповідача на вирок Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 761/22932/13-к від 24 вересня 2013 року, яким встановлено порушення ОСОБА_2 ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України та притягнуто до відповідальності, як на безспірний факт нереальності вчинених між позивачем та ТОВ "ТРУ КАМ" операцій, суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

Частиною четвертою статті 72 КАС України установлено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Диспозиція наведеної правової норми прямо вказує на те, що обов'язковими для суду, який розглядає справу, є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок.

Також, обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

Водночас правова кваліфікація діяння особи, наведена у вироку в кримінальній справі або постанові про адміністративний проступок (тобто застосування тих чи інших правових норм до відповідної поведінки), не є обов'язковою для адміністративного суду, оскільки норма ч.4 ст. 72 КАС України поширюється лише на особу, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову. Тому обов'язковими є лише обставини щодо безпосередньо цієї особи (засудженого (виправданого) або притягнутого (не притягнутого) до адміністративної відповідальності), а не щодо інших осіб.

Крім того, в листі Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012 № 2379/12/13-12 передбачено, що обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

Таким чином з врахуванням викладеного суд зазначає, що порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про фіктивність або нереальність відповідних господарських операцій, які вчинялися саме юридичною особою - ТОВ "ТРУ КАМ".

Крім того, суд не приймає до уваги посилання відповідача на наявність протоколів допиту свідків ОСОБА_3 (директор ТОВ «ДЕЛТА КЛ») та ОСОБА_4 (директор ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАЦІЯ «СТРОЙБУД»), як на підтвердження нікчемності укладених договорів з вказаними товариствами, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Перелік засобів (джерел доказів) доказування є вичерпним.

Також суд звертає увагу, що згідно правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в його ухвалі від 10.10.2012р. за № К-24491/10, "за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників по ланцюгу для одержання Підприємством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань".

З тексту Акта перевірки позивача не вбачається фактів недекларування та несплати як ТОВ "СІМ-ТЕС", так і його контрагентами сум податку на додану вартість та податку на прибуток за наслідками спірних господарських операцій.

Також, в ході розгляду даної справи в суді відповідачем не було пред'явлено до суду будь-які належні докази нікчемності правочинів, укладених між ТОВ "СІМ-ТЕС" та ТОВ «ДЕЛЬТА КЛ», ТОВ «Регіонметал захід», ТОВ «ТРУ КАМ», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «СТРОЙБУД», ПП «Унісон Дизайн» (код ЄДРПОУ 34795572), ТОВ «КЛУБ С».

З урахуванням того, що по справі було встановлено реальне здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованими платниками податку на додану вартість, актів надання послуг, акти приймання виконаних будівельних робіт, рахунки на оплату, довідки про вартість будівельних робіт/та витрати, приймання виконаних будівельних робіт, суд дійшов висновку про протиправність донарахування позивачу сум податку на додану вартість та податку на прибуток, та відповідно застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями від 11 вересня 2013 року № 0004562201, № 0004572201.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про необхідність визнати протиправними і скасувати спірні податкові повідомлення-рішення від 11 вересня 2013 року № 0004562201, № 0004572201.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. 11, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СІМ-ТЕС" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Головного управління Міндоходів м. Києва від 11 вересня 2013 року № 0004562201, № 0004572201.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда