Ухвала

від 14.05.2015 по справі 903/203/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

"14" травня 2015 р. Справа № 903/203/15

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СОНЕКС УКРАЇНА"

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 24 303,00грн.

Суддя Філатова С.Т.

За участю представників сторін:

від позивача: Дзьоба А.В., дов. б/н від 10.04.2015р.

від відповідача: ОСОБА_3, дов. б/н від 17.04.2015р.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СОНЕКС УКРАЇНА" звернулось з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 24 303,00грн. вартості втраченого вантажу.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

03.07.2014р. між ФОП ОСОБА_1 та ТзОВ "СОНЕКС УКРАЇНА" був укладений договір на транспортно-експедиційне обслуговування №1/030714.

Згідно заявки №2/01072014 від 01.07.2014 р. ТзОВ "СОНЕКС УКРАЇНА" було замовлено послугу з перевезення вантажу у ФОП ОСОБА_1 (перевізник) за маршрутом Czempin (Польща) - Харків (Україна).

Отримувач вантажу - ПП "Кава Тревел". Для доставки даного вантажу за маршрутом Вегn (Швейцарія) - Харків (Україна) між ПП "Кава Тревел" та ТзОВ "Елай Логістик" був укладений договір-доручення на транспортно-експедиційне обслуговування №Л01/04 від 15.04.2014 р.

ТзОВ "Елай Логістик" надав експедиційне-транспортне замовлення № 02/07/01 від 02.07.2014р. ТзОВ "СОНЕКС УКРАЇНА". Між ТзОВ "Елай Логістик" та ТзОВ "СОНЕКС УКРАЇНА" було укладено договір транспортної експедиції №280214/1 від 28.02.2014 р.

Згідно замовлення ТзОВ "СОНЕКС УКРАЇНА" організувало перевезення вантажу польським перевізником з Вегn (Швейцарія) - Czempin (Польща) за допомогою компанії засновника SONEX EUROPE s.r.o. Наступне перевезення вантажу за маршрутом Czempin (Польща) - Харків (Україна) було здійснено на підставі заявки №2/01072014 від 01.07.2014р. ФОП ОСОБА_1 (перевізник).

Транспортний засіб перевізника держ. НОМЕР_2 прибув у Czempin (Польща) на склад Trans-Pol для завантаження 09.07.2014р. та був завантажений згідно СМR №03072014 - 2 палети, 561,93 кг, СМR №04072014 - 4 528 коробок, 18 978,40кг.

Водій транспортного засобу ОСОБА_5 був присутній під час завантаження та претензій стосовно кількості та якості завантаженого вантажу не мав, про що свідчить його підпис у СМR №03072014, №04072014.

Під час руху авто до місця замитнення до менеджера ТзОВ "СОНЕКС УКРАЇНА" надійшов телефонний дзвінок від водія ОСОБА_5. Під час розмови, водій повідомив, що під час завантаження йому неправильно розмістили вантаж, що спричинило неправильне навантаження на осі. Водій мав намір відкрити транспортний засіб та вручну розмістити вантаж таким чином, щоб уникнути даної проблеми, що і зробив.

Після прибуття у Przemysl (Польща) вантаж було замитнено та транспортний засіб запломбовано у присутності водія.

У місце призначення транспортний засіб прибув 14.07.2014 року.

Після того, як вантаж пройшов митне очищення і авто прибуло для розвантаження на склад одержувача вантажу, одержувачем ТзОВ "Кава Тревел" була виявлена фактична нестача вантажу згідно товарно-транспортної накладної СМR № 04072014 від 04.07.2014р. та пакувального листа №757881 від 02.07.2014 р.

Представниками перевізника водієм ОСОБА_5 та ТзОВ "Кава Тревел" ОСОБА_6 був складений акт приймання-передачі товару №12 від 14.07.2014 р, згідно якого виявлена нестача товару на суму 24 303,00грн.

Представник ТзОВ "СОНЕКС УКРАЇНА" був проінформований про факт нестачі товару та про складання акту приймання-передачі товару №12 від 14.07.2014р. лише після його підписання представником перевізника, вплинути на зміст акту та фактичне виявлення нестачі товару не міг.

Оригінал акта приймання-передачі товару №12 від 14.07.2014р. було отримано ТзОВ "СОНЕКС УКРАЇНА" від ФОП ОСОБА_1 01.08.2014 року разом із рахунком-фактурою №СФ-0000649 від 14 липня 2014 року, актом №ОУ-0000644 надання послуг від 14 липня 2014 року, СМR №03072014, №04072014.

ТзОВ "СОНЕКС УКРАЇНА" надіслало на адресу ФОП ОСОБА_1 претензію №1/060814 від 06.08.2014 року щодо нестачі вантажу на суму 24 303,00грн. згідно акта приймання-передачі товару №12 від 14.07.2014 р., яка залишена без задоволення.

ФОП ОСОБА_1 звернувся до ТзОВ "СОНЕКС УКРАЇНА" з позовною заявою №385 від 17.10.2014 року про стягнення боргу у розмірі 20 000,00грн. за здійснення міжнародного автоперевезення.

У позовній заяві до ТзОВ "СОНЕКС УКРАЇНА" ФОП ОСОБА_1 зазначив, що під час проходження митних процедур на території Польщі та на території України, а також під час проходження митного очищення у Харківській обласній митниці, зауважень стосовно невідповідності між супровідними документами та фактичною кількістю вантажу, або інших порушень не було, що підтверджується відповідними штампами та записами на СМR №03072014, №04072014 та митних деклараціях ЕЕ №807100000.2014, ЕЕ №807100000.2014.28419. Зазначене підтверджує, що вантаж був завантажений в повному об'ємі згідно супровідних документів.

В обґрунтування позовних вимог посилається на ст.ст. 8, 9, 17 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, ст.ст. 226, 314 Господарського кодексу України.

У додаткових поясненнях від 23.04.2015р. позивач вказав, що оскільки перевантаження відбувалось на території складу Trans-Pol, у товарно-транспортних накладних (CMR) польського перевізника №10478, 10477 зазначені печатки складу Trans-Pol.

Зазначив, що Trans-Pol надав електронною поштою лист з підтвердженням перевантаження вантажу в повному об'ємі.

Зауважив, що згідно товарно-транспортних накладних (CMR) №04072014 кількість вантажу становить 4 528 коробок вагою брутто 18 975кг. На зазначеній накладній стоїть підпис представника перевізника ОСОБА_5 та відсутні жодні заперечення та претензії стосовно кількості та якості вантажу. Дана кількість та вага вантажу відповідає даним, зазначеним у товарно-супровідних документах (CMR) №10478 польського перевізника.

Супровідними документами даного вантажу були Invoice 764007 та пакувальний лист №757881. Згідно даних документів загальна кількість коробок становить 4 528шт., що відповідає даним, зазначеним в товарно-транспортних накладних №04072014.

Відповідач у відзиві №610 від 24.04.2015р. позов заперечив, мотивуючи тим, що позивач не користується правом стягнення вартості втраченого вантажу в сумі 24 303,00грн., адже не є ані власником, ані вантажовідправником втраченого вантажу, ані особою, яка відшкодувала вартість втраченого вантажу відправникові згідно з взятими на себе договірними зобов'язаннями і має право регресного звернення до винної особи відповідно до вимог ст. 228 ГК України.

Заперечив посилання позивача щодо несанкціонованого доступу водія ОСОБА_5 до вантажу, як такі, що не відповідають дійсності з підстав відсутності будь-яких належних та допустимих доказів. Вказав, що позивачем не надано розрахунку ціни позову на суму 24 303,00грн. та його обґрунтування.

Зауважив, що при здійсненні митного огляду та оформлення вантажу митними органами Республіки Польща, здійсненні митного догляду, опломбуванням та відповідного оформлення вантажу Львівською митницею при здійсненні перетину митного кордону України та здійсненні митних операцій Харківською обласною митницею при розмитненні товару, будь-яких зауважень з боку зазначених вище митних органів та їх посадових осіб щодо невідповідності товару, який знаходився під митним контролем згідно супровідних (митних) документів щодо його фактичній кількості та інших порушень не було, що стверджується відповідними підписами та відтисками печаток (штампів) на міжнародних товарно-транспортних накладних (СМR) № 03072014, №04072014.

У поясненнях від 13.05.2015р. відповідач в доповнення до заперечень додав, що згідно ст.Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, Женева, 19 травня 1956 р. (надалі - КДПВ) перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки. Однак, перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата вантажу, його ушкодження чи затримка його доставки стались внаслідок дій або недогляду позивача, внаслідок інструкцій позивача, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст.11 КДПВ для цілей митних та інших формальностей, які повинні бути здійснені до доставки вантажу, відправник додає до вантажної накладної необхідні документи або надає їх в розпорядження перевізника, і забезпечує його всією інформацією, якої він може потребувати. Перевізник не зобов'язаний перевіряти вірність і адекватність цих документів та інформації.

Як вбачається із наданих суду письмових доказів, а саме: експедиційно-транспортної заявки 02/07/01 від 02.07.2014р. наданої ТзОВ «Елай Логістик» (надалі - експедитор 2) для організації перевезення експедитором, заявки № 2/01072014 від 01.07.2014р. наданої експедитором для перевізника, в яких чітко зазначено кількість запакованого вантажу, що пред'явлена до перевезення - 38 палетомісць. Саме таку кількість вантажу було прийнято водієм до перевезення та доставлено в пункт призначення, а тому дії водія є такими, що відповідають вимогам підпунктів a), b) пункту 1 ст. 8 КДПВ, згідно яких приймаючи вантаж, перевізник перевіряє вірність записів, зроблених у вантажній накладній щодо числа вантажних місць, а також їх маркування та нумерації місць та зовнішній стан вантажу і його упаковки.

Згідно ст. 253 МКУ підприємства, що переміщують товари через митний кордон України, у присутності посадової особи органу доходів і зборів складають акти про невідповідність цих товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю, про пошкодження товарів, їх упаковки чи маркування або про їх втрату. Зазначені акти подаються відповідним органам доходів і зборів. Форма акта встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (ч.2 ст. 253 МКУ).

Пунктом другим наказу Державної митної служби України від 18.11.2002р. № 630 «Про затвердження форми акта про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у потрібних для здійснення митного контролю документах, про пошкодження товарів чи їх упаковки або маркування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2002 року за №932/7220 (зі змінами) встановлено, що підприємства, які переміщують товари через митний кордон України, складають акт про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у потрібних для здійснення митного контролю документах, про пошкодження товарів чи їх упаковки або маркування (надалі - акт) у присутності посадової особи митного органу, у зоні діяльності якого виявлено: невідповідність товарів відомостям, зазначеним у потрібних для здійснення митного контролю документах; пошкодження товарів чи їх упаковки або маркування. Акт може складатися в 4-х примірниках: перший примірник призначено для підприємства, що переміщує товари через митний кордон України, другий - для митного органу за місцем його складання, третій - для митниці призначення, четвертий - для власника товару.

Такий акт повинен заповнюватися в присутності представника підприємства-покупця, представника посадової особи митного органу і в присутності двох осіб, що приймають участь в огляді (із зазначенням посади і паспортних даних або даних їхніх службових посвідчень). В акті вказується кількість оглянутих розкритих вантажних місць, характер пошкоджень (це може бути як розбитий або зламаний вантаж, так і пошкоджена або мокра упаковка), причину таких пошкоджень (погодні умови, недостатнє пакетування, механічні пошкодження), місце виявлення пошкоджень (в дорозі, на складі, при проведенні вантажних робіт) і давність пошкоджень.

Як вбачається з наданого суду акту прийому-передачі товару № 2 від 14.07.2014р., що є додатком №1 до договору доручення на транспортно-експедиційне обслуговування №К01/04 від 15 квітня 2014р. (надалі - договір), укладеного між експедитором 2 та вантажоотримувачем, його (акт) підписано водієм ОСОБА_5 та представником відділу логістики - менеджером ОСОБА_6 за відсутності будь-яких повноважень для вчинення такого виду правочинів та в порушення визначеного порядку їх складення.

Пунктом 4.8. договору встановлено, що у випадку виявлення пошкодження або втрати вантажу, а також у випадку виникнення розбіжностей при здачі прийомці доставленого вантажу складається акт, який може бути підставою для матеріальної відповідальності сторін. Визначено, що даний акт підписується водієм транспортного засобу, який доставив вантаж, представником замовника (вантажоотримувачем), представником торгово-промислової палати або митниці. При відмові від складання акту будь-якою із сторін, акт складається іншою стороною за участю незацікавленої особи (п. 4.9. договору).

Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів по справі. Зобов'язано подати суду: позивача - докази передачі вантажу з нестачею; відповідача - докази в підтвердження розмитнення вантажу у Харківській обласній митниці без зауважень з зазначенням порядку передачі вантажу при перевезенні в міжнародному сполученні.

В порядку ст. 65 ГПК України надіслано запит Харківській обласній митниці (61000, Харківська обл., м. Харків, вул. Короленко, 16-б) з проханням надати інформацію щодо здійснення Харківською обласною митницею митних процедур при здійсненні митного оформлення в режимі "Імпорт" вантажу, отримувачем якого було ТзОВ "Кава тревел" (ЄДРПОУ 39114164), відправник "BLASER CAFE AG" (Guterstrasse 4, 3001 Bern Switherland), яке відбулось 14.07.2014р. згідно міжнародних товарно-транспортних накладних СМR №10477, №10478, №03072014, №04072014 при здійсненні міжнародного вантажного автомобільного перевезення ФОП ОСОБА_1 т/з Renault Magnum д.н.з. НОМЕР_2 та надіслати копії митних та інших документів, на підставі яких проводилось митне оформлення (очищення) імпортного вантажу, при цьому повідомити чи проводився його фізичний огляд.

На запит суду 13.05.2015р. Харківська митниця ДФС Державної фіскальної служби України надіслала лист, в якому вказала, що 14.07.2014 митним постом «Харків-центральний» Харківської митниці Міндоходів на підставі поданих документів, у тому числі міжнародних товарно-транспортних накладних CMR №10478, №04072014, здійснено митне оформлення у митному режимі «імпорт» товару, який відправлявся від «Wander AG», CH- 3176, Neuenegg Fabrikstrasse 10 Switzerland на адресу ПП «КАВА ТРЕВЕЛ», 61003, м. Харків, вул. Кооперативна, 6/8, Україна. Відповідно до наявної у митниці інформації звернень від представників ПП «КАВА ТРЕВЕЛ» щодо проведення фізичного огляду товарів та транспортного засобу Renault Magnum д. н. з. НОМЕР_2 не надходило, тому фізичний огляд не здійснювався.

До листа долучені копії електронної митної декларації №807100000/2015/028984 від 14.07.2015 та документів, які стали підставою для митного оформлення товарів.

Позивач витребувані ухвалою суду від 28.04.2015р. докази передачі вантажу з недостачею не подав, звернувся до суду з клопотанням про залишення позову без розгляду у зв'язку з неможливістю подачі витребуваних доказів.

Положеннями Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданням до суду доказів.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п. 5 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

У п.4.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказано, що при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.

Позивач не виконав вимоги ухвали суду 28.04.2015р., витребувані документи не подав, поважних причин невиконання вимог ухвали суду не зазначив.

Суд зауважує, що позовні вимоги обґрунтовані посиланням на акт прийому-передачі товару №12 від 14.07.2014р. (а.с. 18), підписаний зі сторони перевізника ФОП ОСОБА_1 - водієм ОСОБА_5, зі сторони замовника ПП «Кава Тревел» - менеджером відділу логістики ОСОБА_6 без зазначення повноважень та за відсутності представника торгово-промислової палати або митниці в порушення порядку приймання вантажу у випадку виявлення його втрати, визначеного ст. 253 Митного кодексу України, п.2 наказу Державної митної служби України від 18.11.2002р. № 630 «Про затвердження форми акта про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у потрібних для здійснення митного контролю документах, про пошкодження товарів чи їх упаковки або маркування», п.п. 4.8, 4.9 договору доручення на транспортно-експедиційне обслуговування №К01/04 від 15.04.2014р., укладеного між експедитором ТзОВ «Елай Логістик» та вантажоотримувачем ПП «Кава тревел».

В силу ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд вважає за необхідне зазначити, що в порядку ст. 65 ГПК України було зроблено запит з проханням надати інформацію щодо здійснення Харківською обласною митницею митних процедур при здійсненні митного оформлення в режимі "Імпорт" вантажу, отримувачем якого було ТзОВ "Кава тревел" (ЄДРПОУ 39114164), відправник "BLASER CAFE AG" (Guterstrasse 4, 3001 Bern Switherland), яке відбулось 14.07.2014р. згідно міжнародних товарно-транспортних накладних СМR №10477, №10478, №03072014, №04072014 при здійсненні міжнародного вантажного автомобільного перевезення ФОП ОСОБА_1 т/з Renault Magnum д.н.з. НОМЕР_2.

У відповіді від 13.05.2015р. Харківською обласною митницею було надано інформацію тільки по одній міжнародній товарно-транспортній накладній CMR №10478, №04072014, по якій перевозилось какао, і по якій у сторін відсутній спір. По спірній міжнародній товарно-транспортній накладній СМR №10477, №03072014 митницею інформації не надано.

Повторне звернення неможливе внаслідок спливу строку розгляду справи, імперативно визначеного ст. 69 ГПК України.

Запит відповідача від 24.04.2015р. №41 до Харківської обласної митниці ДФС щодо отримання вищезазначеної інформації залишений без задоволення з посиланням на відсутність згоди осіб, які надавали її до органу доходів і зборів, зокрема, ПП «Кава Тревел».

Зважаючи на те, що розгляд спору по суті без представлення позивачем витребуваних судом належних та допустимих доказів (доказів передачі вантажу з нестачею) неможливий, суд позбавлений можливості, у відповідності зі ст.ст. 43, 75 ГПК України вирішити спір за наявними в справі матеріалами, позивач поважних причин неподачі витребуваних ухвалою суду від 28.04.2015р. не повідомив, клопотанням від 14.05.2015р. просив залишити позов без розгляду, розгляд справи неодноразово відкладався, закінчився продовжений імперативно визначений ст. 69 ГПК України строк розгляду спору, позов товариства з обмеженою відповідальністю "СОНЕКС УКРАЇНА" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 24 303,00грн. вартості втраченого вантажу, слід залишити без розгляду згідно п.5 ч.1 ст. 81 ГПК України.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, залишення заяви без розгляду.

У п. 4.12 постанови пленуму від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" Вищий господарський суд України роз'яснив, що у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пункту 4 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" залишення позову без розгляду тягне за собою повернення сплачених сум судового збору (за винятком випадку, коли позов залишено без розгляду в зв'язку з повторною неявкою представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо таке нез'явлення перешкоджало вирішенню спору).

Оскільки позов залишено без розгляду на підставі п.5 ч. 1 ст.81 ГПК України, тому відповідно до п. 4 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" судовий збір, сплачений на підставі платіжного доручення №260 від 25.02.2015р. в сумі 1 827,00грн., підлягає поверненню позивачу.

Згідно ч. 4 ст. 81 ГПК України після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Господарський суд, керуючись п. 5 ч.1 ст. 81, ст. 86 ГПК України, п.4 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", -

ухвалив:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "СОНЕКС УКРАЇНА" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 24 303,00грн. вартості втраченого вантажу залишити без розгляду.

2. Головному управлінню Державної казначейської служби України у Волинській області згідно п.4 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" повернути товариству з обмеженою відповідальністю "СОНЕКС УКРАЇНА" (07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, 7-А, код ЄДРПОУ 37868561) з державного бюджету міста Луцька судовий збір в сумі 1 827,00грн., сплачений по платіжному дорученню №260 від 25.02.2015р.

Суддя С.Т Філатова