Постанова

від 28.04.2015 по справі 910/22985/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2015 р. Справа№ 910/22985/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Зубець Л.П.

Іоннікової І.А.

при секретарі Єременко К.Л.

за участю представників

від позивача: Ювченко Ю.А., дов. б/н від 16.10.2014р.

від відповідача: Калашнікова О.О., дов. № 10/00-02 від 21.01.2015р.

від третьої особи на

стороні позивача: не з'явились

від третьої особи на

стороні позивача: не з'явились

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства

"Страхова компанія "Капітал Груп"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 02.12.2014 р. (підписано 08.12.2014)

у справі № 910/22985/14 (суддя Селівон А.М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова

компанія "Капітал Груп"

до Публічного акціонерного товариства "Банк Форум"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Медичі"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "КАПІТАЛ ГРУП" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" про визнання ПАТ "Страхова компанія "КАПІТАЛ ГРУП" як нового кредитора та кредиторських вимог нового кредитора до ПАТ "БАНК ФОРУМ" в загальній сумі 690000,00 грн. за генеральним договором банківського вкладного (депозитного) рахунку № 188 від 18.12.12 р., договором банківського вкладу (депозиту) "Строковий" № 188/5 від 13.05.13 р., додатковою угодою № 5 від 13.02.14 р. до договору банківського вкладу (депозиту) "Строковий" № 188/5 від 13.05.13 р., які були укладені між первісним кредитором - ТОВ "Медичі" та боржником - ПАТ "БАНК ФОРУМ", а також про зобов'язання ПАТ "БАНК ФОРУМ" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БАНК ФОРУМ" внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів шляхом заміни первісного кредитора - ТОВ "Медичі" за генеральним договором банківського вкладного (депозитного) рахунку № 188 від 18.12.12 р., договором банківського вкладу (депозиту) "Строковий" № 188/5 від 13.05.13 р., додатковою угодою № 5 від 13.02.14 р. до договору банківського вкладу (депозиту) "Строковий" № 188/5 від 13.05.13 р. на загальну суму 690000,00 грн., які були укладені між первісним кредитором - ТОВ "Медичі" та боржником - ПАТ "БАНК ФОРУМ" на нового кредитора - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "КАПІТАЛ ГРУП", а також стягнення 1218,00 грн. сплаченого судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неправомірну відмову відповідача включити позивача в реєстр акцептованих вимог кредиторів, вимоги якого виникли на підставі укладеного між позивачем та ТОВ "Медичі" договору про відступлення права вимоги, згідно з умовами якого до позивача перейшло право вимоги за генеральним договором банківського вкладного (депозитного) рахунку № 188 від 18.12.12 р., договором банківського вкладу (депозиту) "Строковий" № 188/5 від 13.05.13 р., додатковою угодою № 5 від 13.02.14 р. до договору банківського вкладу (депозиту) "Строковий" № 188/5 від 13.05.13 р. на загальну суму 690000,00 грн., які до укладення договору про відступлення права вимоги на підставі вищезазначених договорів належали ТО "Медичі".

Рішенням Господарського суду м. Києва від 02.12.2014р. у справі № 910/22985/14 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "КАПІТАЛ ГРУП" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 02.12.2014р. у справі № 910/22985/14 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "КАПІТАЛ ГРУП" у справі № 910/22985/14 було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2015р. було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі: головуючого судді: Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Іоннікова І.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2015р. у справі № 910/22985/14 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "КАПІТАЛ ГРУП" прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 28.04.2015р.

Представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, а рішення Господарського суду м. Києва від 02.12.2014р. у справі № 910/22985/14 скасувати та прийняти нове рішення у цій справі, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив у її задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представники третіх сторін у судове засідання не з'явились. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників сторін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Медичі" та Публічним акціонерним товариством "БАНК ФОРУМ" укладено Генеральний договір банківського вкладного (депозитного) рахунку № 188 від 18.12.12 р., Договір банківського вкладу (депозиту) "Строковий" № 188/5 від 13.05.13 р., Додаткову угоду № 5 від 13.02.14 р. до Договору банківського вкладу (депозиту) "Строковий" № 188/5 від 13.05.13 р., відповідно до яких заборгованість відповідача перед ТОВ "Медичі" складає 690000,00 грн.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 87 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ліквідація банку з ініціативи Національного банку України здійснюється відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

Статтею 91 цього Закону визначено, що з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси; строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається такими, що настав.

Ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та розпорядження майном банку, складає перелік акцептованих ним вимог для затвердження Національним банком України.

При цьому процедура виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідація банків врегульована Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним законом.

Статтею 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що його метою є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків. Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

Згідно ч. 1 ст. 44 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України "Про банки і банківську діяльність".

У відповідності до ч. 4 вказаної статті Фонд призначає уповноважену особу Фонду та розпочинає процедуру ліквідації банку в день отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, за виключенням випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 13.03.14 р. № 135 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 14.03.14 р. прийнято рішення № 14 "Про виведення з ринку та здійснення тимчасової адміністрації", відповідно до якого в ПАТ "БАНК ФОРУМ" з 14.03.14 р. була запроваджена тимчасова адміністрація та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію.

Відповідно до постанови НБУ № 335 від 13.06.14 р. "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "БАНК ФОРУМ" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 16.06.14 р. "Про початок процедури ліквідації ПАТ "БАНК ФОРУМ" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "БАНК ФОРУМ" Соловйову Наталію Анатоліївну, згідно з якою було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "БАНК ФОРУМ".

Як вбачається з матеріалів справи, оголошення про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації ПАТ "БАНК ФОРУМ" було опубліковано в газеті "Голос України" № 117 (5867) від 20.06.14 р..

У відповідності до приписів ч. 5 ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку.

За змістом ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду від імені Фонду виконує функції з ліквідації банку відповідно до цього Закону та приступає до виконання своїх обов'язків негайно після прийняття Фондом рішення про призначення уповноваженої особи Фонду.

З дня призначення уповноваженої особи Фонду:

1) припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється;

2) банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси;

3) строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав;

4) припиняється нарахування відсотків, неустойки (штрафу, пені) та застосування інших санкцій за всіма видами заборгованості банку;

5) відомості про фінансове становище банку перестають бути конфіденційними чи становити банківську таємницю;

6) укладення правочинів, пов'язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому статтею 51 цього Закону;

7) втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається.

Під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону.

За приписами ч. 1 ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Відповідно до ч.ч.2, 3 вищезазначеної статті протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи: 1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; 2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.

Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду.

Аналіз вищенаведених норм Законів України "Про банки і банківську діяльність" та "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" дає можливість зробити висновок, що з моменту відкриття ліквідаційної процедури вирішення питання щодо визнання та задоволення вимог до банку належить до компетенції уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та виконавчої дирекції Фонду. Вимоги до банку, який знаходиться у процедурі ліквідації, можуть бути заявлені у формі заяви про визнання кредиторських вимог до банку та зобов'язання включити їх до переліку вимог кредиторів банку.

Задоволення вимог кредиторів банку окремо від ліквідаційної процедури здійснюватися не може, оскільки встановлення у Законі України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" особливого порядку та черговості задоволення вимог до банку не припускає задоволення вимог окремих кредиторів у індивідуальному порядку поза межами ліквідаційної процедури, оскільки це фактично є погашенням вимог окремого кредитора та порушенням прав та інтересів інших кредиторів банку.

24 червня 2014 р. ТОВ "Медичі" звернулось до відповідача із заявою № 06 про включення до реєстру кредиторів ПАТ "БАНК ФОРУМ".

Як вбачається з матеріалів справи, уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БАНК ФОРУМ" ТОВ "Медичі" визнано кредитором ПАТ "БАНК ФОРУМ" включено до реєстру акцептованих вимог кредиторів за генеральним договором банківського вкладного (депозитного) рахунку № 188 від 18.12.12 р., договором банківського вкладу (депозиту) "Строковий" № 188/5 від 13.05.13 р., додатковою угодою № 5 від 13.02.14 р. до договору банківського вкладу (депозиту) "Строковий" № 188/5 від 13.05.13 р. на загальну суму 690000,00 грн., як власника вищезазначеного депозитного рахунку та включено до сьомої черги. Даний реєстр 16.09.14р. затверджений рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

На підтвердження даного факту відповідачем надано копію листа № 1658/2.3 від 04.11.14 р.

20 червня 2014 р. між ТОВ "Медичі" (первісний кредитор) та ПАТ "Страхова компанія "КАПІТАЛ ГРУП" (новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого первісний кредитор передає новому кредитору, а новий кредитор приймає належне первісному кредитору право вимоги за генеральним договором банківського вкладного (депозитного) рахунку № 188 від 18.12.12 р., договором банківського вкладу (депозиту) "Строковий" № 188/5 від 13.05.13 р., додатковою угодою № 5 від 13.02.14 р. до договору банківського вкладу (депозиту) "Строковий" № 188/5 від 13.05.13 р. на загальну суму 690000,00 грн., укладеними між первісним кредитором та ПАТ"БАНК ФОРУМ".

Пунктом 1.2 Договору визначено, що за цим договором новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника належного виконання всіх зобов'язань за основними договорами з дня набрання чинності цим Договором.

Згідно з п. 2.1 Договору право вимоги, що відступається за цим договором, оцінене сторонами в сумі 690000,00 грн.

Відповідно до п.5.1 Договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.

Відповідно ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу ст.510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. ст. 513, 514 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею 517 Цивільного кодексу передбачено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

У відповідності до положень ст. 519 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Внаслідок відступлення права вимоги відбувається заміна кредитора у зобов'язанні, внаслідок чого первісний кредитор повністю або у визначеній частині вибуває із зобов'язання, а на його місце приходить новий кредитор. При цьому, зміст зобов'язання, тобто обсяг прав та обов'язків його сторін залишається незмінним, а отже до нового кредитора переходять весь обсяг прав первісного кредитора, якщо інше не передбачено договором або законом. Обсяг прав, які передаються у випадку відступлення (сума заборгованості, право на стягнення штрафних санкцій тощо) визначаються на момент переходу цих прав до нового кредитора.

Судом встановлено, що в генеральному договорі банківського вкладного (депозитного) рахунку № 188 від 18.12.12 р., договорі банківського вкладу (депозиту) "Строковий" № 188/5 від 13.05.13 р., додатковій угоді № 5 від 13.02.14 р. до договору банківського вкладу (депозиту) "Строковий" № 188/5 від 13.05.13 р. не міститься заборони заміни кредитора у зобов'язаннях, дане зобов'язання не має нерозривного зв'язку з особою кредитора, відповідно зміна кредитора у зобов'язаннях здійснюється без згоди боржника.

Згідно Договору про відступлення права вимоги ПАТ "СК "КАПІТАЛ ГРУП" стало кредитором у зобов'язаннях відповідача щодо погашення заборгованості та отримало право відповідної вимоги до ПАТ "БАНК ФОРУМ", а саме за генеральним договором банківського вкладного (депозитного) рахунку № 188 від 18.12.12 р., договором банківського вкладу (депозиту) "Строковий" № 188/5 від 13.05.13 р., додатковою угодою № 5 від 13.02.14 р. до договору банківського вкладу (депозиту) "Строковий" № 188/5 від 13.05.13 р. на загальну суму 690000,00 грн..

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що позивач листом № 53 від 15.07.14 р. звернувся до відповідача із заявою про визнання його кредиторської вимоги за генеральним договором банківського вкладного (депозитного) рахунку № 188 від 18.12.12 р., договором банківського вкладу (депозиту) "Строковий" № 188/5 від 13.05.13 р., додатковою угодою № 5 від 13.02.14 р. до договору банківського вкладу (депозиту) "Строковий" № 188/5 від 13.05.13 р. на загальну суму 690000,00 грн., мотивуючи свої вимоги укладенням між ним та ТОВ "Медичі" договору про відступлення права вимоги від 20.06.14 р..

Відповідач листом № 9648/1 від 13.10.14 р. повідомив позивача про відхилення його вимог про визнання кредитором на підставі п.2 ч.2 ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", за вказаними генеральним договором банківського вкладного (депозитного) рахунку № 188 від 18.12.12 р., договором банківського вкладу (депозиту) "Строковий" № 188/5 від 13.05.13 р., додатковою угодою № 5 від 13.02.14 р. до договору банківського вкладу (депозиту) "Строковий" № 188/5 від 13.05.13 р. на загальну суму 690000,00 грн. до ПАТ "БАНК ФОРУМ" заявлена кредиторська вимога власника вищезазначених рахунків, а саме ТОВ "Медичі", позивач звернувся до суду із даною позовною заявою, вважаючи відмовою відповідача включити позивача до реєстру вимог кредиторів неправомірною.

Як визначено нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", зокрема, ч.4 ст. 49, будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури.

За приписами ст.ст. 2, 45, 49, 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ст. 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність" після запровадження у банку тимчасової адміністрації (з метою виведення цього банку з ринку) та переходу до процедури ліквідації банку, задоволення вимог кредиторів відбувається у особливому, передбаченому зазначеним спеціальним Законом порядку з дотриманням принципів черговості, передбаченої статтею 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та виходячи з того, що найвищий пріоритет мають зобов'язання банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Медичі" право заявлення до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб кредиторських вимог до ПАТ "БАНК ФОРУМ" було реалізоване.

Заява ТОВ "Медичі" про включення до реєстру кредиторів була подана 24.06.14, тобто, вже після укладення Договору про відступлення права вимоги від 20.06.14 року.

Пунктом 4 частини 1 статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що до повноважень уповноваженої особи Фонду належить складання реєстру акцептованих вимог кредиторів (внесення змін до нього) та здійснення заходів щодо задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення, а також згідно п. 2 ч. 2 ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів.

Згідно п. 4.31 глави 4 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05 липня 2012 року № 2, метою якого є врегулювання процесу виведення окремого неплатоспроможного банку, у разі необхідності уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку вносить пропозиції щодо затвердження виконавчою дирекцією Фонду змін до реєстру акцептованих вимог на підставі:

рішення суду, яке набрало законної сили;

свідоцтва про право на спадщину за вимогами кредиторів, які визнані уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку та включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів;

документів, які відповідно до законодавства України підтверджують правонаступництво юридичної особи внаслідок реорганізації, за вимогами кредиторів, яких включено до реєстру акцептованих вимог кредиторів;

письмової відмови кредитора від вимог;

клопотання уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку про виправлення помилки, допущеної нею чи попередньою уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку під час акцептування вимог кредиторів.

Суд зазначає, що спеціальним законом, який має пріоритет перед іншими нормами законодавства України під час ліквідації банків та в питаннях регулювання правовідносин у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, є вищезазначений Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" згідно з приписами ст. 1 якого відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

Відповідно до ч. 8 Перехідних положень вказаного Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, для правовідносин, що виникають під час ліквідації банку, яку здійснює уповноважена особа Фонду, пріоритетними є норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Таким чином з урахуванням вищевикладеного, застосування норм Цивільного кодексу України щодо відступлення права вимоги за договором банківського вкладу можливе лише з врахуванням спеціальних норм Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", якими встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

З урахування вищевикладеного, заміна кредитора у зобов'язанні, як і саме зобов'язання, є інститутом цивільного права, а відносини, пов'язані із виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідацією банків характеру цивільно-правових не мають.

Отже, при укладенні вищезазначеного договору про відступлення права вимоги сторони фактично замінили кредитора на стадії ліквідації боржника - ПАТ "БАНК ФОРУМ", незважаючи на те, що відступлення права вимоги в даному випадку після затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачена.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів Фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БАНК ФОРУМ" про відхилення вимоги позивача за договором про відступлення права вимоги є правомірними, прийнятими відповідно до вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та не суперечать чинному законодавству України.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 02.12.2014р. у справі № 910/22985/14 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "КАПІТАЛ ГРУП" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 02.12.2014р. у справі № 910/22985/14 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/22985/14 повернути до Господарського суду м. Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді Л.П. Зубець

І.А. Іоннікова