Ухвала

від 15.05.2015 по справі 910/7891/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

15 травня 2015 року Справа № 910/7891/13

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Палій В.В. (доповідач)

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Філіпс Україна", м. Київ,

на рішення господарського суду міста Києва від 13.11.2014

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2015

у справі № 910/7891/13

за позовом об'єднання підприємств "Український музичний альянс", м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Філіпс Україна", м. Київ,

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.11.2014 у справі № 910/7891/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 , позовні вимоги задоволено повністю.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Філіпс Україна" 14.04.2014 (згідно вхідного штампу Київського апеляційного господарського суду) звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 14.04.2015 № G000156, у якій просить скасувати судові акти попередніх інстанцій та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. До касаційної скарги додано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження даних судових актів.

Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги з огляду на таке.

Згідно зі статтею 110 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Постанова апеляційної інстанції в силу приписів статті 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Діюче процесуальне законодавство не допускає довільного, не обмеженого у часі перегляду судових рішень.

Строки, протягом яких особи, що приймають участь у справі, мають право подати касаційну скаргу, встановлені статтею 110 ГПК України. При цьому зацікавлені особи на свій розсуд вирішують, скористатися їм правом на оскарження чи ні. В межах цих строків вони повинні визначитися з волевиявленням на звернення до суду.

Норми ГПК України, встановлюючи строки для подачі скарг, тим самим визначають баланс між принципом правової визначеності, забезпечуючи стабільність правовідношень у сфері підприємницької та іншої економічної діяльності, з однієї сторони, і правом на справедливий судовий розгляд, який передбачає можливість виправлення судових помилок, з іншої.

По відношенню до особи, яка не реалізувала право на подачу касаційної скарги у визначений строк з поважних причин, викликаних об'єктивними і не залежними від заявника обставинами, застосовуються правила статті 53 ГПК України.

Відповідно до частини першої статті 53 ГПК України господарський суд, зокрема, за заявою сторони може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків передбачених цим Кодексом.

Отже, закон пов'язує можливість поновлення пропущеного процесуального строку з обов'язковою наявністю поважних причин такого пропуску.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження скаржник вказує на те, що ним 03.03.2015 було своєчасно направлено касаційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, проте через службову недбалість працівника поштового відділення у здійсненні звірки відповідності адресата цінного листа, вказаного в описі вкладення до цінного листа (у якому зазначено адресата - Київський апеляційний господарський суд) та адресата, який був зазначений на конверті, поштова кореспонденція була направлена невірному адресатові (позивачеві). Встановити, який адресат та яка адреса була зазначена безпосередньо на конверті не вбачається можливим, так як конверт не зберігся.

Згідно з приписами пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 адресат - це фізична або юридична особа, якій адресується поштове відправлення, поштовий переказ, прізвище, ім'я та по батькові або найменування якої зазначені на поштовому відправленні , бланку поштового переказу в спеціально призначеному для цього місці;

поштова адреса - це адреса відправника та адресата, яка зазначена на поштовому відправленні , бланку поштового переказу у спеціально призначеному для цього місці ;

відправник - це фізична або юридична особа, прізвище, ім'я та по батькові або найменування якої зазначені на поштовому відправленні, бланку поштового переказу в спеціально призначеному для цього місці, яка безпосередньо або через уповноважену особу подає оператору поштового зв'язку для пересилання поштове відправлення, поштовий переказ.

У відповідності до пункту 42 Правил № 270 на поштовому відправленні, поштовому переказі зазначається:

найменування адресата : для фізичних осіб - прізвище, ім'я та по батькові (у називному відмінку), для юридичних осіб - повне найменування підприємства, установи, організації, а також посада, ім'я та прізвище адресата . На простих та рекомендованих поштових картках, листах і бандеролях (крім тих, що адресуються до запитання) може бути зазначено лише прізвище та ініціали або ім'я та прізвище адресата. На поштових відправленнях, адресованих до населених пунктів, які не мають вулиць і нумерації будинків, прізвище, ім'я та по батькові адресата зазначаються повністю;

поштова адреса в такій послідовності:

найменування вулиці (проспекту, бульвару, провулку), номер будинку, квартири;

найменування населеного пункту, району, області;

поштовий індекс;

країна призначення.

Згідно з пунктом 44 Правил № 270 найменування адресата та його поштова адреса зазначаються внизу праворуч з лицьового боку поштового відправлення без пробілів між рядками і літерами у словах.

Найменування відправника та його поштова адреса зазначаються вгорі ліворуч з лицьового боку поштового відправлення або у верхній частині зворотного боку поштового конверта.

Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення (пункт 59 Правил № 270).

У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися (пункт 61 Правил № 270).

Із системного аналізу приписів Правил № 270 вбачається, що саме відправник вказує на конверті (поштовому відправленні) особу одержувача та його поштову адресу і саме за вказаною адресою і вказаному адресатові здійснюється доставка і вручення поштового відправлення.

Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, тобто відповідність фактичного вмісту вкладення у поштове відправлення вказаному в описі вкладення.

Проте, працівник поштового відділення не несе відповідальності за правильність зазначення відправником на поштовому відправленні адресата і його поштової адреси.

Отримавши фіскальний чек на підтвердження надання послуг поштового зв'язку, у якому зазначається особа, якій направляється поштова кореспонденція, відправник (скаржник) мав можливість переконатися у правильності зазначення ним адресата.

Таким чином, пропуск строку, встановленого для подання касаційної скарги, став наслідком власної недбалості скаржника у направленні касаційної скарги засобами поштового зв'язку та порушення скаржником норм процесуального права, дотримання яких є обов'язком всіх учасників судового процесу, зокрема з урахуванням того, що останній день строку на касаційне оскарження припадав на 02.03.2015, а не на 03.03.2015, як помилково зазначає скаржник, посилаючись на своєчасне звернення до суду з касаційною скаргою, яке, за твердженням скаржника, не було реалізовано через службову недбалість працівника поштового відділення.

Враховуючи вищевикладене та наведені скаржником доводи в обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що скаржником не доведено наявності обставин, що їх слід було б вважати непереборними і пов'язаними з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій у межах встановленого законом строку з дотриманням норм процесуального права.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір", сплачений товариством з обмеженою відповідальністю "Філіпс Україна", згідно з платіжним дорученням від 26.02.2015 № 251 у розмірі 26 522,53 грн., судовий збір підлягає поверненню з державного бюджету.

Керуючись пунктом 5 частини першої та частиною другою статті 111 3 ГПК України, Вищий господарський суд України,

УХВАЛИВ:

1. Відхилити клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Філіпс Україна" про відновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги зі справи № 910/7891/13.

2. Касаційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва від 13.11.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 зі справи № 910/7891/13 повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Філіпс Україна".

3. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Філіпс Україна" (м. Київ, вул. П. Лумумби, 4/6, корп "Б", пов. 7, код ЄДРПОУ 33744042) судовий збір у сумі 26 522,53 грн. (двадцять шість тисяч п'ятсот двадцять дві грн. 53 коп.), сплачений за платіжним дорученням від 26.02.2015 № 251.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Палій