Рішення

від 29.04.2015 по справі 921/1224/14-г/5

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" квітня 2015 р.Справа № 921/1224/14-г/5

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрушків Г.З. , судді Гирили І.М.

Розглянув справу

за первісним позовом Приватного агропромислового підприємства "Агропродсервіс", с. Настасів, Тернопільського району, Тернопільської області

до відповідача 1: Публічного акціонерного товариства "Кристалбанк", вул.. Кудрявський узвіз ,2, м. Київ

відповідача 2: Приватного підприємства "Агропродсервіс - Біо", вул.. Івана Франка, 45, с. Купчині, Козівського району, Тернопільської області

про визнання недійсним договору поруки №11/14/40-11/1 від 22.07.2014р.

та за зустрічним позовом: Публічного акціонерного товариства "Кристалбанк", вул.. Кудрявський узвіз ,2, м. Київ

до відповідача - Приватного агропромислового підприємства "Агропродсервіс", с. Настасів, Тернопільського району, Тернопільської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за зустрічним позовом: Приватного підприємства "Агропродсервіс - біо", вул.. Івана Франка, 45, с. Купчинці, Козівського району, Тернопільської області,

про стягнення 30 987 грн. 60 коп. та 65 578,00 Євро за кредитним договором № КЛ/14/40-11 від 22.07.2014р.

За участю представників від:

Позивача за первісним позовом: Мужевич Володимир Ярославович, - представник (довіреність № 4 від 06.01.14р.);

Відповідача 1 за первісним позовом: не з'явився ;

Відповідача 2 за первісним позовом: Шевчик Андрій Романович, - представник (довіреність № 4 від 26.12.14р.)

Суть справи:

В розпочатому судовому засіданні учасникам судового процесу роз'яснено їх права і обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Приватне агропромислове підприємство "Агропродсервіс" звернулося в господарський суд Тернопільської області з позовом до відповідача 1 : публічного акціонерного товариства "ТЕРРА БАНК" в особі Тернопільської дирекції ПАТ "Терра Банк" та відповідача 2: приватного підприємства "Агропродсервіс - Біо" про визнання недійсним договору поруки №11/14/40-11/1 від 22.07.2014р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ПАП "Агропродсервіс" зазначає, що оскільки кредитний договір №КЛ/14/40-11 від 22.07.2014р. не створював конкретних прав, адже таким не встановлено розміру зобов'язання, а визначено лише загальний ліміт кредиту, то і спірний договір поруки, яким забезпечено виконання зобов'язання за таким кредитним договором, не відповідає вимогам ч. 4 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" та підлягає визнанню недійсним в судовому порядку. При цьому позивач, посилаючись на Закон України "Про іпотеку", зазначає, що системне тлумачення положень законодавства України дозволяє стверджувати, що відносини майнової поруки за своєю природою є комплексними, поєднують в собі елементи як застави нерухомого майна (іпотеки), так і поруки і відповідно вважає, що відносини майнової поруки регламентуються приписами законодавства України як про заставу (іпотеку) так і про поруку., Крім того, зазначає, що укладення оспорюваного договору поруки не спрямоване на отримання прибутку підприємством, є таким, що суперечить статутним цілям діяльності позивача, у зв'язку з чим такий договір укладений з перевищенням обсягу цивільної дієздатності.

Ухвалою від 17.12.2014р. судом прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічну позовну заяву Публічного акціонерного товариства "ТЕРРА БАНК" до відповідача 1 - Приватного агропромислового підприємства "Агропродсервіс", с. Настасів, Тернопільського району, Тернопільської області; до - Приватного підприємства "Агропродсервіс - Біо", вул.. Івана Франка, 45, с. Купчині, Козівського району, Тернопільської області, останнє ухвалою суду від 17.04.2015 року залучено до розгляду у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за зустрічним позовом, виключивши його з числа відповідачів за зустрічним позовом, з врахуванням уточнень, поданих банком №19.01.2015/2-Вих. від 19.01.2015р. про стягнення з ПАП «Агропродсервіс» на користь Банку заборгованість ПП «Агропродсервіс» за кредитним договором № КЛ/14/40-11 від 22.07.2014р.в сумі 30987грн.60коп. та 65 578,00 Євро.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 23.01.2015р. залучено до участі в справі правонаступника ПАТ "Терра Банк" як відповідача 1 за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом - ПАТ "Перехідний банк "Кристалбанк" (04053, м. Київ, Шевченківський район, вул. Кудрявський узвіз, 2, ідент. код 39544699), у зв'язку з чим розгляд справи була зупинено, а в послідуючому поновлено ухвалою суду від 16.02.2015р. та ухвалою господарського суду Тернопільської області від 17.04.2015р. замінено ПАТ "Перехідний банк "Кристалбанк", як відповідача 1 за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом його правонаступником ПАТ "Кристалбанк" (04053, м. Київ, Шевченківський район, вул. Кудрявський узвіз, 2, ідент. код 39544699) та залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за зустрічним позовом: Приватне підприємство "Агропродсервіс - біо", вул. Івана Франка, 45, с. Купчинці, Козівського району, Тернопільської області, ідент. код 35453100, виключивши останнє з числа відповідачів (відповідача 2) за зустрічним позовом, з підстав викладених у відповідних ухвалах суду.

Відповідач 1(за первісним позовом ) у відзиві на позов (лист №19.11.2014/9-Вих від 19.11.2014р.) та його уповноважений представник в судових засіданнях проти первісного позову заперечують, посилаючись на те, що уклавши кредитний договір та отримавши кошти, у сторін кредитного договору виникли права та обов'язки, що визначені в п. 5 Кредитного договору, що спростовує твердження позивача про не створення конкретних прав та обов'язків сторін цієї угоди стосовно кредитних відносин між ними. Та посилаючи на ст. 546, ст..ст. 553,554 ЦК України та норми Закону України "Про іпотеку", вважає що позивачем не наведено жодної конкретної норми права, яку порушено сторонами, укладаючи спірний правочин, а всі посилання є надуманими та такими, що не відповідають дійсності та здійснюються з метою уникнення відповідальності і зазначає що у позивача відсутні правові підстави для визнання договору поруки не дійсним, а тому просить суд у задоволенні позовної заяви відмовити повністю.

Відповідач 2 (за первісним позовом) у відзиві на позов (лист №3113 від 13.01.2015р.) та його уповноважений представник в судових засідань проти первісного позову не заперечує, вважає, що такий підлягає задоволенню з підстав, викладених в позовній заяві, щодо зустрічних позовних вимог, то своїх пояснень по суті даного позову суду не надав, а у відзиві на даний позов (лист №1/4 від 04.04.15р.) зазначає, що підприємством було вжито заходів, спрямованих на погашення заборгованості по кредитному договору, а саме підприємство зверталось з листом №21/01-15 від 21.01.2015р. до позивача за зустрічним позовом, в якому зазначало, що один із засновників ПП"Агропродсервіс-Біо", а саме ОСОБА_3 згідна перерахувати кошти, які знаходяться на її депозитному рахунку у банку позивача, в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору № КЛ/14/40-11 від 22.07.2014р., проте дані заходи з незрозумілих причин було проігноровано банком.

Окрім того, представник відповідача 2 (за первісним позовом) звернувся до суду з клопотанням № 1/113 від 13.01.2015 року та аналогічним клопотанням №1/08 від 08.04.2015року про зупинення провадження по справі, в якому посилаючись на ст. 79 ГПК України, просить зупинити провадження у справі №921/1224/14-г/5 до вирішення справи №921/16/15-г/1 за позовом ПП "Агропродсервіс -Біо" до ПАТ "Терра Банк" про визнання недійсним з моменту укладення кредитного договору КЛ/14/40-11 від 22.07.2014р.. яке підтримане ним в судовому засіданні.

Позивач за первісним позовом відзив по суті заявлених позовних вимог на зустрічну позовну заяву суду не надав, однак у литі-відзиві на зустрічну позовну заяву №10 від 14.01.2015р. вважає, що сумісний розгляд первісного і зустрічного позовів перешкоджатиме з"ясуванню прав і взаємовідносин сторін, а відтак суттєве утруднить вирішення спору, а також посилаючись на те, що в провадженні господарського суду Тернопільської області знаходиться справа за позовом ПП "Агропродсервіс-Біо" до ПАТ "Терра Банк" про визнання недійсним кредитного договору № КЛ/14/40-11 від 22.07.2014р., підтримує клопотання відповідача 2 за первісним позовом про зупинення провадження у даній справі до вирішення по суті справи про визнання недійсним кредитного договору.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Тернопільської області від 16.02.2015р., у відповідності до ст.4 6 ГПК України, протоколу зборів суддів господарського суду Тернопільської області від 15.01.2014р.-21.01.2014р. №1, у зв'язку з тим, що справа №921/1224/14-г/5 відноситься до категорії складних, враховуючи характер заявлених позовних вимог, з метою забезпечення об'єктивності при розгляді та вирішенні даної справи, призначено судову колегію у складі суддів: Андрушків Г.З. (головуючий суддя), Гирили І.М., та Хоми С.О.

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.

Розглянувши вищезазначене клопотання відповідача 2 за первісним позовом про зупинення провадження у даній справі до вирішення справи №921/16/15-г/1 за позовом ПП "Агропродсервіс -Біо" до ПАТ "Терра Банк" про визнання недійсним з моменту укладення кредитного договору КЛ/14/40-11 від 22.07.2014р., яке підтримане позивачем за первісним позовом та проти якого заперечує відповідач 1 за первісним позовом, проаналізувавши доводи позивача щодо мотивів зупинення провадження в даній справі в сукупності з матеріалами даної справи (підставами заявленого позову), суд прийшов до висновку, що таке клопотання задоволенню не підлягає і відповідно судом відхиляється з огляду на вимоги ст. 79 ГПК України, згідно якої встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі.

Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК) - (правові позиції, викладені в п. 3.16. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Крім того, суд при вирішенні клопотання позивача приймає до уваги, що відповідно до п.2.8. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №1 від 24.11.2014р. " Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів" вирішуючи питання щодо зупинення провадження у справі на підставі частини першої статті 79 ГПК, господарським судам слід враховувати викладене в пункті 3.16 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" та виходити з того, що порушення провадження у справі, предметом спору в якій є визнання недійсним кредитного договору, не перешкоджає з'ясуванню обставин у справі, в якій предметом спору є повернення кредиту та сплата відсотків за ним.

Таким чином, беручи до уваги, що розгляд судом справи №921/16/15-г/1 про визнання недійсним кредитного договору №КЛ/14/40-11 від 22 липня 2014р. не унеможливлює розгляд даної справи, предметом якої є визнання недійсним договору поруки, яким забезпечено виконання зобов'язання за оспорюваним кредитним договором та стягнення заборгованості за кредитним договором, не перешкоджає з'ясуванню обставин у даній справі з підстав заявленого позову про визнання недійсним Договору поруки та про стягнення заборгованості за кредитним договором, у зв'язку з чим клопотання позивача про зупинення провадження у справі до задоволення не підлягає.

Представник відповідача 1 (за первісним позовом) подав суду пояснення від 28.04.2015р. в яких зазначив, що в уточненій зустрічній позовній заяві про стягнення заборгованості за кредитним договором допущено помилку, зокрема банком неправильно здійснено додавання сум заборгованості за кредитним договором, і зазначив, що у матеріалах вказаної справи міститься розрахунок заборгованості віл 11.11.2014р., в якому всі суми вказані правильно та просить суд стягнути з приватного агропромислового підприємства «Агропродсервіс» на користь публічного акціонерного товариства "КРИСТАЛБАНК" заборгованість приватного підприємства "Агропродсервіс-біо" за кредитним договором №КЛ/14/40-11 від 22.07.2014р. в розмірі 30 987,60 гривень та 62 578,66 Євро , з яких: 24 296,00 Євро - строкова заборгованість за кредитом, 35 984, 00 Євро - прострочена заборгованість за кредитом, 2 2298,66 Євро - несплачені проценти, нараховані за користування кредитом, 18 818,47 грн. - пеня за несвоєчасну сплату основного боргу, 1 025,24грн. пеня за несвоєчасну сплату процентів та 11 143, 89грн. штрафні санкції.

Крім того представник відповідача 1 (за первісним позовом) звернувся до суду з клопотанням від 28.04.2015р. в якому зазначив що ПАТ "КРИСТАЛБАНК" надало суду всі витребувані документи, тому просить суд розглянути справу на підставі наявних документів, без участі в засіданні представника та просить в задоволенні первісного позову відмовити і задовольнити повністю зустрічну позовну заяву.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом встановлено наступне:

22 липня 2014 року між Публічним акціонерним товариством "ТЕРРА БАНК", в особі директора Тернопільської дирекції ПАТ "Терра Банк", як Банком, та Приватним підприємством "Агропродсервіс - біо", як Позичальником, укладено кредитний договір № КЛ/14/40-11 (надалі - кредитний договір) відповідно до п. 1.1. Банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію з загальним лімітом в сумі 60 740 Євро 00 центів, а Позичальник, в свою чергу, зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в межах строку кредитування, встановленого в п. 1.3. цього договору, в розмірі 13,0% річних.

Згідно п. 1.2. кредитного договору цільове використання кредиту: погашення заборгованості за кредитним договором №КЛ/12/06-11 від 22.02.2012р. в сумі 60 740,00 Євро.

Відповідно до п. 1.3.1. кредитного договору кредитна лінія відкривається з 22 липня 2014 року по 30 грудня 2014 року .

Пунктом 1.3.2. кредитного договору передбачено, що позичальник в будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит в повному обсязі в терміни, зазначені в графіку погашення: шляхом сплати 12 148,00 Євро щомісячно (29.08.2014р., 30.09.2014р., 30.10.2014р., 28.11.2014р. та 30.12.2014р.).

Пунктом 2.1. кредитного договору визначено умови забезпечення кредиту, зокрема, фінансовою порукою ПАП "Агропродсервіс" (код ЄДРПОУ 30356854).

На виконання вказаної умови кредитного договору, 22.07.2014р. між Публічним акціонерним товариством "ТЕРРА БАНК", в особі директора Тернопільської дирекції ПАТ "Терра Банк", як Банком, Приватним агропромисловим підприємством "Агропродсервіс", як Поручителем, та Приватним підприємством "Агропродсервіс - біо", як Позичальником, укладено договір поруки №11/14/40-11/1 (далі - договір поруки), згідно п. 1.1. якого Поручитель зобов'язується перед Кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання Позичальником зобов'язання за кредитним договором № КЛ/14/40-11 від 22.07.2014р., а також договорами про внесення змін та доповнень до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому (в тому числі, але не виключно, стосовно збільшення розміру процентів за користування кредитом, збільшення строку повернення кредиту, збільшення розміру кредиту).

Відповідно до п. 1.2. договору поруки у випадку порушення Позичальником взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором, Поручитель і Позичальник несуть солідарну відповідальність (є солідарними боржниками) перед кредитором у повному обсязі зобов'язань Позичальника за Кредитним договором, включаючи, але не виключно, повернення Кредиту, сплату нарахованих процентів за користування кредитом, сплату процентів за понадтермінове користування кредитом, комісійної винагороди, неустойки (пені, штрафу), інших платежів та відшкодування збитків, пов'язаних з порушенням виконання зобов'язань Позичальником.

Зобов'язанням в розумінні розділу "Визначення та тлумачення термінів" договору поруки є зобов'язання Позичальника перед кредитором, що випливають з Кредитного договору № КЛ/14/40-11 від 22.07.2014р., а саме: здійснити погашення кредиту у розмірі 60 740,00 Євро та у відповідності до графіку погашення: шляхом сплати 12 148,00 Євро щомісячно (29.08.2014р., 30.09.2014р., 30.10.2014р., 28.11.2014р. та 30.12.2014р.), а також сплатити Кредиту проценти за користування кредитом в розмірі 13,0% річних, проценти за понадстрокове користування кредитом в розмірі 23% річних, штраф, пеню, комісійні винагороди в розмірі та в строки, визначені Кредитним договором.

Пунктом 6.5. договору поруки від 22.07.2014р. визначено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання зобов'язань за кредитним та цим договором.

Предметом спору у справі за первісними позовними вимогами є визнання вищезазначеного договору поруки недійсним з підстав порушення умов частини 1, 2 статті 203 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема частинами 1, 2 даної статті передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оскільки кредитний договір №КЛ/14/40-11 від 22.07.2014р. не створював конкретних прав, адже таким не встановлено розміру зобов'язання, а визначено лише загальний ліміт кредиту, то і спірний договір поруки, яким забезпечено виконання зобов'язання за таким кредитним договором, не відповідає вимогам ч. 4 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" та підлягає визнанню недійсним в судовому порядку. Крім того, укладення оспорюваного договору поруки не спрямоване на отримання прибутку підприємством, є таким, що суперечить статутним цілям діяльності позивача, у зв'язку з чим такий договір укладений з перевищенням обсягу цивільної дієздатності.

Статтею 91 ЦК України визначено поняття цивільної правоздатності юридичної особи, як здатність юридичної особи мати такі ж цивільні права та обов'язки, як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду.

Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (ч. 4 ст. 91 ЦК України).

Відповідно до ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно п. 3.8. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" цивільна правоздатність юридичної особи, за загальним правилом, є універсальною, тобто відповідна особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки, як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині (частина перша статті 91 ЦК України), а відтак вправі вчиняти будь-які не заборонені законом правочини. Тому сама лише відсутність у статутних документах чи в положеннях, якими регулюється діяльність, зокрема, суб'єктів господарювання, записів щодо можливості здійснення ними певної діяльності та, відповідно, вчинення тих чи інших правочинів не тягне за собою визнання таких правочинів за їх участю недійсними.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Згідно п. 6.3. договору поруки підписанням цього договору Поручитель засвідчує, що йому добре відомі та зрозумілі всі положення кредитного договору; він розуміє всі правові наслідки невиконання або неналежного виконання умов Кредитного договору та договору поруки.

Окрім того, відповідно до п. 6.10. договору поруки, останній прочитаний сторонами, відповідає їх намірам та досягнутим домовленостям, що засвідчується власними підписами сторін, що діють з повним розумінням предмету та змісту договору .

Наведеними приписами закону та умовами договору поруки спростовуються твердження позивача за первісним позовом щодо укладення договору поруки №11/14/40-11/1 від 22.07.2014р. з перевищенням цивільної дієздатності юридичної особи (позивача за первісним позовом).

Крім того, укладення правочину (договору), який не спрямований на отримання прибутку та не передбачений статутними документами не може свідчити про перевищення цивільної дієздатності особи під час укладення такого договору та не є підставою згідно ст.ст. 203, 215 ЦК України для визнання відповідного правочину недійсним.

Твердження позивача за первісним позовом щодо невідповідності договору поруки №11/14/40-11/1 від 22.07.2014р. ч. 4 ст. 3 Закону України "Про іпотеку", оскільки кредитний договір №КЛ/14/40-11 від 22.07.2014р. (зобов'язання за яким забезпечено договором поруки) не створював конкретних прав, так як таким не встановлено розміру зобов'язання, а визначено лише загальний ліміт кредиту, у зв'язку з чим договір поруки на думку Приватного агропромислового підприємства "Агропродсервіс" підлягає визнанню недійсним в судовому порядку, є помилковими і відповідно не можуть бути взяті судом до уваги з огляду на те, що згідно вимог ч.1ст.546 ЦК України порука та застава (іпотека) є самостійними видами забезпечення виконання зобов'язання. Законодавець чітко розмежовує поняття поручителя в договорі поруки (Глава 49, параграф 3 Цивільного кодексу України) і поняття майнового поручителя як сторони в договорі застави (іпотеки) (Глава 49 параграф 6 Цивільного кодексу України, Закон України «Про іпотеку»), а відтак порука та іпотека є самостійними та відмінними видами забезпечення виконання зобов'язання , які регулюються різним законодавством, у зв'язку з чим спірний договір поруки №11/14/40-11/1 від 22.07.2014р. не може і не повинен відповідати вимогам Закону України "Про іпотеку", тобто спеціального закону, який регулює відносини з іпотеки нерухомого майна.

Аналогічна позиція щодо неможливості застосування норм цивільного законодавства, які регулюють правовідносини з поруки та іпотеки (застави) надана в п. 4.1.8. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №1 від 24.11.2014р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів".

При цьому слід зазначити, що твердження позивача за первісним позовом про те, що кредитний договір №КЛ/14/40-11 від 22.07.2014р. не створював конкретних прав, так як таким не встановлено розміру зобов'язання, а визначено лише загальний ліміт кредиту, спростовуються положеннями п.п. 1.1., 1.3., розділу 3 даного кредитного договору, якими встановлено розмір кредиту, відсотків за користування кредитом (в тому числі і кредитних коштів, що не повернуті в строк), порядок повернення кредитних коштів та сплати відсотків та зобов'язання по сплаті яких забезпечено позивачем за первісним позовом у відповідності до п. 1.1., розділу "Визначення та тлумачення термінів" договору поруки №11/14/40-11/1 від 22.07.2014р.

Згідно ст.ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування

Всупереч вказаних норм, належних та допустимих доказів, які б підтверджували існування обставин з якими закон пов'язує визнання недійсним спірного договору поруки, позивачем не подано, а судом не здобуто, у зв'язку з чим первісні позовні вимоги Приватного агропромислового підприємства "Агропродсервіс" слід визнати безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Разом з тим суд, проаналізувавши обставини зустрічної позовної заяви про стягнення з ПАП «Агропродсервіс» на користь Банку заборгованість ПП «Агропродсервіс» за кредитним договором № КЛ/14/40-11 від 22.07.2014р.в сумі 30987грн.60коп. та 62 578,66 Євро., додатково подані докази та пояснення представників сторін та третьої особи, прийшов до висновку, що зустрічний позов підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до положень ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 3.2. кредитного договору погашення кредиту позичальник (ТОВ "Агропродсервіс-Біо") здійснює на рахунок № 20624302034269 в ПАТ "ТЕРРА БАНК" код банку 380601, відповідно до строків, визначених в п. 1.3. цього договору. Якщо останній день сплати чергового платежу по кредиту припадає на вихідний або святковий день то сплата чергового платежу по кредиту здійснюється у день, що передує такому вихідному або святковому дню. У разі ненадходження платежів від позичальника у встановлені цим договором строки, суми непогашених і строк платежів визнаються простроченими та наступного банківського дня перераховуються на рахунок простроченої заборгованості.

Відповідно до п. 3.3. кредитного договору зокрема нарахування процентів за користування кредитом по договору здійснюється на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами, виходячи з процентної ставки у розмірі, визначеному у п. 1.1. цього договору. При розрахунку процентів використовується метод "факт/360", виходячи з фактичної кількості днів у місяці та 360 у році. Проценти за користування кредитом нараховуються банком щомісячно, в дату, визначену банком, але не пізніше останнього робочого дня місяця.

Як встановлено судом вище, згідно п. 1.1. кредитного договору встановлено процентну ставку за користування кредитом - 13% річних.

Пунктом 3.4. кредитного договору передбачено, що проценти за користування кредитом сплачуються позичальником щомісячно, не пізніше останнього робочого дня місяця, а також в день закінчення строку, на який надано кредит.

Згідно п. 3.6. кредитного договору передбачено, що за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені цим договором (прострочена заборгованість) процентна ставка встановлюється в розмірі 23,0 % річних.

У відповідності до п.п. 5.2.1., 5.2.2. кредитного договору позичальник зобов'язався повернути кредит у встановлені п. 1.3. договору строки та своєчасно сплачувати плату за кредит на умовах і в порядку, передбачених цим договором, а також суми передбаченої цим договором неустойки.

Відповідно до п 5.3.4. кредитного договору Банку надано право вимагати від Позичальника (відповідача-2 у даній справі), незалежно від строку погашення кредиту, сплати в повному обсязі заборгованості за кредитом та/або процентами за користуванням кредитом, та/або суми неустойки, передбачених кредитним договором, у разі настання будь-якого або всіх, передбачених п. 5.3.4. кредитного договору випадків, зокрема і невиконання (неналежного виконання) позичальником у строк своїх зобов'язань по поверненню кредиту відповідно до графіку, та/або сплаті процентів за користування кредитом та/або сплаті комісійної винагороди та/або інших зобов'язань по сплаті грошових коштів.

Матеріали справи, а саме: виписки по особовим рахунках ПП "Агропродсервіс-Біо" з 22.07.2014р. по 08.12.2014р. свідчать, що Банком в порядку, передбаченому кредитним договором № КЛ/14/40-11 від 22.07.2014р. надано Позичальнику грошові кошти в сумі 60 740,00 Євро, проте останнім в порушення умов договору та норм чинного законодавства України, не виконано взяті на себе зобов'язання по кредитному договору в частині повернення кредитних коштів в передбачений п. 1.3. кредитного договору строк (згідно графіку повернення), у зв'язку з чим Банком в порядку п. 5.3.4. кредитного договору надіслано на адресу ПП "Агропродсервіс-Біо" вимогу №13.11.2014/7-вих від 13.11.2014р. та на адресу ПП "Агропродсервіс" (як Поручителю) вимогу №27.11.2011/19-вих від 27.11.2014р. негайно, але не пізніше 10 банківських днів з моменту направлення даної вимоги погасити всю наявну станом на 11.11.2014 року заборгованість, в тому числі 24 296,00 Євро строкової заборгованості за кредитом, 35 984,00 Євро, простроченої заборгованості за кредитом, 2 298,66 Євро несплачених процентів за користування кредитом, 18 818,47 грн. пені за несвоєчасну сплату основного боргу, 1 025,24 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом та 11 143,89 грн. штрафних санкцій.

Вказана вимога залишилася невиконаною Позичальником та Поручителем, грошові кошти банку не повернуті, що знайшло своє підтвердження в ході розгляду даного господарського спору .

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи вищезазначене, станом на 11.11.2014 року факт наявності заборгованості за кредитним договором № КЛ/14/40-11 від 22.07.2014 року за кредитом в загальній сумі 60280,00 Євро, в тому числі 24 296,00 Євро строкової заборгованості за кредитом, 35 984,00 Євро, простроченої заборгованості за кредитом та по несплачених процентах за користування кредитом 2 298,66 Євро, нарахованих за період з 28.07.2014р. по 30.10.2014р. (з урахуванням часткової сплати процентів 31.07.2014р. в сумі 65,80 Євро) належним чином доведений, документально підтверджений та позичальником не спростований.

Згідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено що, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 6.3. Кредитного договору за порушення визначених в цьому Договорі строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами та/або комісійних винагород Позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. Оплата штрафних санкцій здійснюється у національній валюті України за курсом НБУ на дату оплати.

Крім того, за кожен випадок невиконання прийнятих на себе зобов'язань, передбачених п.п. 5.2.1.-5.2.16. цього Договору (в тому числі обов'язку повернути в строки згідно п. 1.3. кредитного договору кредитні кошти), Позичальник сплачує штраф у розмірі 0,5% від суми кредитної лінії зобов'язань за цим Договором (п. 6.5. кредитного договору).

Згідно ст. 526, ст.530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк. Позичальником строки повернення кредиту порушені, в зв'язку з чим він повинен нести відповідальність, передбачену п.п. 6.3., 6.5. кредитного договору з врахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення в розмірі 18 818,47 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту (за період з 01.09.2014р. по 11.11.2014р.), 1025,24 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів (за період з 01.09.2014р. по 11.11.2014р.) та 11 143,89 грн. штрафу, нарахованого згідно п. 6.5. кредитного договору за два випадки невиконання Позичальником зобов'язань за кредитним договором в частині повернення кредиту в строки, передбачені п. 1.3. кредитного договору.

Як встановлено судом вище, з метою забезпечення виконання зобов"язань Приватного підприємства "Агропродсервіс - Біо" за кредитним договором, 22.07.2014р. між Публічним акціонерним товариством "ТЕРРА БАНК", в особі директора Тернопільської дирекції ПАТ "Терра Банк", як Банком, Приватним агропромисловим підприємством "Агропродсервіс", як Поручителем, та Приватним підприємством "Агропродсервіс - Біо", як Позичальником, укладено договір поруки №11/14/40-11/1 (далі - договір поруки), згідно п. 1.1. якого Поручитель зобов'язується перед Кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання Позичальником зобов'язання за кредитним договором № КЛ/14/40-11 від 22.07.2014р., а також договорами про внесення змін та доповнень до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому (в тому числі, але не виключно, стосовно збільшення розміру процентів за користування кредитом, збільшення строку повернення кредиту, збільшення розміру кредиту).

Відповідно до п. 1.2. договору поруки у випадку порушення Позичальником взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором, Поручитель і Позичальник несуть солідарну відповідальність (є солідарними боржниками) перед кредитором у повному обсязі зобов'язань Позичальника за Кредитним договором, включаючи, але не виключно, повернення Кредиту, сплату нарахованих процентів за користування кредитом, сплату процентів за понадтермінове користування кредитом, комісійної винагороди, неустойки (пені, штрафу), інших платежів та відшкодування збитків, пов'язаних з порушенням виконання зобов'язань Позичальником.

Відповідно до п. 2.1. договору поруки, у випадку порушення зобов'язань Позичальником (будь-якого із зобов'язань за кредитним договором), Кредитор має право звернутися до Поручителя з письмовою вимогою виконати зобов'язання за кредитним договором.

Вимоги кредитора, які випливають з кредитного договору, підлягають задоволенню Поручителем не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з дати відправлення (надсилання) Кредитором Поручителю. Вимоги кредитора або з дати вручення Поручителю вимоги кредитора (п. 2.3. договору поруки).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Ч.1 ст.543 ЦК України встановлено, що у разі солідарного обов"язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов"язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого із них окремо

Як встановлено судом вище, третя особа за зустрічним позовом (Позичальник за кредитним договором) своїх зобов"язань за кредитним договором щодо своєчасної сплати тіла кредиту, відсотків за користування кредитом не виконував, у зв'язку з чим 28.11.2014р. позивачем за зустрічним позовом в порядку п.п. 2.1., 2.2. договору поруки надіслано на адресу відповідача за зустрічним позовом (як Поручителя) вимогу (вимога №27.11.2014/19-вих від 27.11.2014р., докази їх надіслання на адресу Поручителя - відповідача за зустрічним позовом - фіскальний чек пошти від 28.11.2014р., список №415 від 28.11.2014р. згрупованих рекомендованих відправлень, знаходяться в матеріалах справи).

Дана вимога за твердженням позивача за зустрічним позовом та всупереч умовам п. 2.3. договору поруки, вимогам чинного законодавства (ст. 554 ЦК України), залишилася не виконана Поручителем, що не заперечується останнім.

Таким чином, враховуючи, що на день розгляду справи Позичальник (третя особа за зустрічним позовом) не виконав своїх зобов'язань за кредитним договором щодо сплати кредиту, нарахованих відсотків за користування кредитом, не сплатив нараховану пеню за несвоєчасну сплату кредиту та процентів та штраф, а тому позивач, враховуючи вищенаведене, набув право задовольнити свої майнові вимоги шляхом стягнення суми боргу з Поручителя (п.п. 1.2., 2.1. договору поруки, ст.ст. 543, 554 ЦК України).

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України, обставини справи , які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При таких обставинах та відповідно до вимог ст.ст.509, 525, 526, 530, 554, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.173,193 ГК України та ст.ст.33,34 ГПК України, зустрічний позов підлягає задоволенню як обґрунтовано заявлений, підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачами належними і допустимими доказами в повному обсязі.

Судовий збір за розгляд зустрічної позовної заяви, згідно ст. 49 ГПК України, покладається на відповідача за зустрічним позовом та підлягає стягненню в дохід Державного бюджету України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. В задоволенні первісного позову відмовити.

2. Зустрічний позов задовольнити.

3. Стягнути з Приватного агропромислового підприємства "Агропродсервіс", с. Настасів, Тернопільського району, Тернопільської області, (ідент. код 30356854) на користь Публічного акціонерного товариства "Кристалбанк", вул. Кудрявський узвіз ,2, м. Київ, (ідент. код 39544699) в рахунок погашення заборгованості Приватного підприємства "Агропродсервіс - Біо" за кредитним договором №КЛ/14/40-11 від 22.07.2014р. в сумі 62 578,66 Євро, з яких: 24 296,00 Євро строкової заборгованості за кредитом, 35 984,00 Євро простроченої заборгованості за кредитом, 2 298,66 Євро несплачених процентів за користування кредитом та в сумі 30 987,60 грн., з яких: 18 818,47 грн. пеня за несвоєчасну сплату основного боргу, 1 025,24 грн. пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом та 11 143,89 грн. штрафні санкції.

4. Стягнути з Приватного агропромислового підприємства "Агропродсервіс", с.Настасів, Тернопільського району, Тернопільської області, (ідент. код 30356854) 25151грн.41коп. судового збору в дохід Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Тернополі, 22030001, код одержувача: 37977726, рахунок одержувача: 31217206783002, банк ГУДКСУ у Тернопільській області, МФО: 838012).

5. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор, треті особи та особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення, через місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено "08" травня 2015 року.

Головуючий суддя Г.З. Андрушків

Судді І.М.Гирила

С.О.Хома