Постанова

від 12.05.2015 по справі 910/23174/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2015 р. Справа№ 910/23174/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гарник Л.Л.

суддів: Пантелієнка В.О.

Сотнікова С.В.

за участю представників:

від позивача: Хлєбніков С.Г. (довіреність б/н від 16.06.2014);

від відповідача: Юрченко О.А. (довіреність б/н від 14.04.2015);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

товариства з обмеженою відповідальністю "ЛА VITA" на рішення господарського суду міста Києва від 08.12.2014

у справі № 910/23174/14 (суддя Марченко О.В.)

за позовом приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав"

до товариства з обмеженою відповідальністю "ЛА VITA"

про стягнення 15 897,46 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського міста Києва від 08.12.2014 у справі №910/23174/14 позов задоволено частково; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «ЛА VITA» на користь приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав» 13 941,36 грн. основного боргу з урахуванням втрат від інфляції, 337,89 грн. 3% річних, 867,09 грн. пені, 1 740,67 грн. судового збору, у задоволенні решти позову відмовлено.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю «ЛА VITA» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Скарга мотивована неправильним застосуванням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, невідповідністю викладених в оскарженому рішенні висновків дійсним обставинам справи.

Скаржник зазначає, що його не було повідомлено про розгляд даної справи. Крім того, скаржником заперечується та обставина, що станом на дату розгляду даної справи, укладений сторонами договір від 27.04.2011 № КБР-32/04/11 діяв. За переконанням скаржника, зазначений договір було розірвано, про що товариство з обмеженою відповідальністю «ЛА VITA» повідомляло приватну організацію «Українська ліга авторських і суміжних прав» згідно листів від 17.10.2013, від 21.07.2014.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник товариства з обмеженою відповідальністю "ЛА VITA" апеляційну скаргу підтримав, представник приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" висловилися за її відхилення з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час апеляційного провадження встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "ЛА VITA" не було належним чином повідомлено про час та місце судових засідань у справі, не отримувало копій процесуальних документів у даній справі, у результаті чого не мало можливості скористатися передбаченим законодавством правом на представництво та захист своїх прав та інтересів, а також правами сторони у справі, які встановлені ст. 22 ГПК України.

Даний факт підтверджується копіями конвертів та повідомлень із матеріалів справи. За даними документами, господарським судом м. Києва направлено ухвалу про порушення провадження у справі від 27.10.2014 на адресу: 01025, м. Київ, вул. Володимирська, 4. В той же час, згідно виписки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 02.08.2011, місцезнаходження товариства з обмеженою відповідальністю "ЛА VITA": 04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 27. Згідно даних, розміщених на веб-сайті розпорядника Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Міністерства юстиції України, станом на дату розгляду апеляційної скарги місцезнаходження відповідача не змінювалося.

Ухвалою від 17.11.2014 розгляд справи відкладено на 08.12.2014 у зв'язку з неявкою представника товариства з обмеженою відповідальністю "ЛА VITA". При цьому явка представників сторін у судове засідання визнана місцевим господарським судом обов'язковою.

Проте, матеріали справи станом на дату прийняття оскарженого рішення суду від 08.12.2014 не містили доказів того, що господарським судом належним чином виконано обов'язок повідомити усі сторони про час та місце розгляду справи.

Поштове повідомлення про вручення вищезазначеної ухвали суду від 17.11.2014 за місцезнаходженням відповідача було повернуто до господарського суду міста Києва 24.12.2014 (вхідний № 0628/11265/14) у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання.

З урахуванням фактичних обставин справи, наявність на ухвалі суду про відкладення розгляду справи на 08.12.2014 штампу про відправлення 1-го екземпляра ухвали 20.11.2014 не можна було вважати належним повідомленням відповідача про час та місце розгляду справи.

При нез'явленні відповідача у судове засідання та відсутності належних доказів про повідомлення останнього про час та місце розгляду справи, господарський суд, в порушення вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, не вирішив питання про відкладення розгляду справи в межах строків, передбачених ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи за відсутності товариства з обмеженою відповідальністю "ЛА VITA" як сторони у справі є суттєвим порушенням його процесуальних прав, а також суперечить ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, ст. 4-3 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства та приписам ст. 22 ГПК України.

Відповідно до пункту 3 ч. 2 ст. 104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду.

Окрім того, розглянувши справу у відсутності відповідача господарський суд допустив неповноту у дослідженні доказів у справі, зокрема, за відсутності наданих під час апеляційного провадження документів господарський суд не дав належної правової оцінки правовідносинам, які виникли сторонами справі відповідно до положень цивільного законодавства.

Як встановлено, приватною організацією "Українська ліга авторських і суміжних прав" пред'явлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю "ЛА VITA" про стягнення 15 897,56 грн., в тому числі 14 000 грн. основного боргу, 641,36 грн. нарахованих внаслідок інфляції, 339,03 грн. - 3 % річних, 917,07 грн. пені.

Позов мотивовано порушенням відповідачем зобов'язань в частині здійснення платежів за укладеним сторонами договором від 27.04.2011 № КБР-32/04/11 (далі по тексту - Договір).

Наявними матеріалами справи підтверджується, що відповідно до виданого Державним департаментом інтелектуальної власності МОН України свідоцтва про облік організації колективного управління від 24.01.2011 № 19/2011 позивач є організацією колективного управління майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав.

Згідно з укладеним сторонами Договором:

- користувач (відповідач) здійснює публічне виконання оприлюднених музичних творів, фонограм, а також зафіксованих у фонограмах виконань, публічну демонстрацію відеограм, а також зафіксованих у відеограмах виконань, а УЛАСП (позивач) надає користувачу на умовах, визначених цим договором, право (невиключну ліцензію) на таке виконання. Користувач зобов'язується виплачувати УЛАСП винагороду (роялті) відповідно до Договору та Закону України "Про авторське право і суміжні права" (пункт 2.1);

- користувач зобов'язується перерахувати на поточний рахунок УЛАСП винагороду (роялті), узгоджену сторонами в додатках до Договору, не пізніше ніж за 5 днів до початку місяця, за який здійснюється платіж, після чого надати УЛАСП акт про виплату роялті згідно з пунктом 2.5 Договору (пункт 2.3);

- користувач зобов'язується не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним кварталом, надавати УЛАСП звіт про публічно виконані твори за формою, наведеною в додатку № 4 до Договору (пункт 2.4);

- користувач зобов'язується протягом 5 днів письмово повідомити УЛАСП про припинення публічного виконання творів у закладах користувача, зазначених у відповідних додатках до Договору. В разі несвоєчасного повідомлення про настання таких обставин користувач зобов'язується сплатити винагороду, узгоджену сторонами у відповідних додатках до Договору, в повному обсязі і весь період (пункт 3.3);

- Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2012, а в частині невиконаних фінансових зобов'язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов'язань - до їх повного виконання (пункт 4.1).

Відповідно до додатків до Договору:

- використання творів здійснюється у ресторані «Старе Запоріжжя» (додаток № 1);

- розмір щомісячної винагороди складає 700 грн. за кожен заклад користувача на місяць (пункти 1.1 і 1.2 додатка № 2).

Починаючи з березня 2013 відповідач припинив виконання Договору в частині сплати роялті, що стало підставою для звернення з даним позовом про стягнення 14 000 грн. роялті за період з березня 2013 по жовтень 2014.

На підставі встановлених обставин справи місцевий господарський суд дійшов висновку про виникнення у відповідача зобов'язання оплатити роялті, у зв'язку з чим визнав обґрунтованим позов в частині стягнення 13 941,36 грн. основного боргу з урахуванням втрат від інфляції, а також 337,89 грн. 3% річних, 867,09 грн. пені.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду з таким висновком не погоджується з наступних підстав.

Під час апеляційного провадження встановлено, що рішенням Державної служби інтелектуальної власності України від 14.05.2012 № 3-7/3450 анульовано видане позивачу свідоцтво України від 02.04.2009 № 5/УО про визнання уповноваженою організацією колективного управління зі збору і розподілу винагороди (роялті) за використання фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою, та зафіксованих у них виконань шляхом публічного виконання фонограм та публічної демонстрації відеограм, опублікованих з комерційною метою.

Вказаним вище рішенням зобов'язано позивача протягом тридцяти днів повідомити осіб, з якими було укладено договори про виплату винагороди (роялті) за використання фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою, про розірвання цих договорів.

На виконання зазначеної вимоги позивач розмістив відповідні оголошення в газетах "Голос України" від 20.06.2012 та "Урядовий кур'єр" від 19.06.2012.

Відповідач направив позивачу лист від 15.08.2013 № 13, яким повідомив про розірвання Договору з 01.09.2013.

Згідно поштового повідомлення № 0407118616823, зазначений лист 20.08.2013 отримано за адресою, зазначеною в укладеному сторонами Договорі як місцезнаходження приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" - 02152, м. Київ, вул. Березняківська, 8.

Листами від 21.07.2014 №№ 21/07, 22/07 відповідач додатково повідомляв позивача про розірвання Договору.

Згідно поштових повідомлень №№0407022935111, 0407022935120, зазначені листи 11.08.2014 отримано за адресою, зазначеною в укладеному сторонами Договорі як місцезнаходження приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" - 02152, м. Київ, вул. Березняківська, 8.

Твердження позивача про те, що він не отримував зазначених листів відповідача, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки стороною всупереч вимог частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України не надано жодних доказів неотримання цих листів поштою.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Укладений сторонами договір не містить умов щодо його дострокового розірвання та не містить права будь-якої сторони на односторонню відмову від його виконання.

Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Разом з тим, згідно ст. 604 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється за домовленістю сторін.

Статтею 641 ЦК України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору, при цьому статтею 642 встановлено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Публікація оголошення в газеті на виконання рішення Державної служби інтелектуальної власності України про анулювання свідоцтва свідчить про оферту позивача щодо розірвання укладеного сторонами договору шляхом укладення відповідної угоди.

Про акцепт відповідача свідчать вищезазначені листи з повідомленням про розірвання Договору від 15.08.2013, 21.07.2014.

З наведених підстав, колегія суддів доходить висновку про те, що Договір припинив свою дію у зв'язку з його розірванням за взаємною згодою сторін.

За таких обставин висновок суду попередньої інстанції про чинність Договору і обґрунтованість позовних вимог про стягнення на підставі цього договору заборгованості, втрат від інфляції, 3% річних та пені є помилковим, відповідно, задоволення позову з наведених підстав, є неправомірним.

Оскільки місцевий господарський суд при вирішенні спору наведеного не врахував, прийняте ним у даній справі рішення від 08.12.2014 підлягає скасуванню в повному обсязі з прийняттям відповідно до вимог пункту 2 статті 103 Господарського процесуального кодексу України нового рішення про залишення позову без задоволення.

Керуючись статями 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЛА VITA" задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 08.12.2014 у справі №910/23174/14 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Стягнути з приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЛА VITA" 913,50 грн. (дев'ятсот тринадцять грн. 50 коп.) витрат з оплати судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

Справу повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Л.Л. Гарник

Судді В.О. Пантелієнко

С.В. Сотніков