Постанова

від 14.05.2015 по справі 13/68

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2015 р. Справа № 13/68

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кордюк Г.Т.

суддів Гриців В.М. Давид Л.Л.

Розглянувши апеляційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Чернівецької обласної дирекції, за № 140-13-500/372 від 16.03.15

на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 11.03.15 про відмову у видачі дублікату наказу

у справі № 13/68

за позовом Акціонерного поштового-пенсійного Банку "Аваль" в особі Чернівецької обласної дирекції

до відповідача-1 Державного підприємства "Карапчівський спиртовий завод"

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтера"

про солідарне стягнення заборгованості в розмірі 644 982,49 грн.

за участю представників:

від позивача - Ковч І.Б. -представник;

від відповідачів - не з'явилися;

Автоматизованою системою документообігу суду, справу № 13/68 розподілено до розгляду судді - доповідачу Кордюк Г.Т.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 14.04.15 до складу судової колегії введено суддів Давид Л.Л. та Данко Л.С.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 16.04.15 скаржнику поновлено строк на подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження, справу призначено до розгляду на 29.04.15.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від27.04.15 до складу судової колегії внесено зміни - замість судді Данко введено суддю Гриців В.М.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 29.04.15 розгляд апеляційної скарги відкладено на 14.05.15.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 11.03.15 у справі №13/68 (суддя С.О. Миронюк) відмовлено в задоволенні заяви Чернівецької обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про видачу дублікату наказу у даній справі.

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 11.03.15 року, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Чернівецької обласної дирекції оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, при цьому неповно дослідивши матеріали справи та допустив невідповідні фактичним обставинам справи висновки, щодо відсутності доказів пред'явлення виконавчого документа до виконання, зважаючи на те, що апелянтом у судовому засіданні суду першої інстанції було надано копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.02.06.

Також, апелянт вказує на те, що місцевим господарським судом помилково зазначено про закінчення строку пред'явлення наказу до виконання 14.09.08, оскільки, як зазначає скаржник, у зв'язку з порушенням ухвалою суду від 10.02.06 провадження у справі про банкрутство боржника та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, а тому, як вважає апелянт, строки пред'явлення виконавчого документа до виконання було перервано до зняття заборони, тобто до прийняття рішення про припинення справи про банкрутство боржника.

Оскільки місцевим господарським судом не було взято до уваги зазначені обставини, як зазначає апелянт, це призвело до прийняття незаконної ухвали у даній справі та відмові у видачі дублікату наказу.

Відповідачі відзивів на апеляційну скаргу не подали, участі своїх уповноважених представників у судовому засіданні не забезпечили, причини не явки суду не повідомили.

Присутній представник скаржника навів у судовому засіданні свої доводи та заперечення, зазначив про відсутність підстав відводу членам судової колегії та про ознайомлення з правами та обов'язками, зазначеними в ст.22 ГПК України.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника апелянта, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права зазначає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали Господарського суду Чернівецької області від 11.03.15 у справі № 13/68 - відсутні, зважаючи на наступне:

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи рішенням Господарського суду Чернівецької області від 03.06.2005 р. у справі № 13/68 задоволено позов Акціонерного поштового-пенсійного Банку "Аваль" правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" до Державного підприємства "Карапчівський спиртовий завод" а також Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтера" та солідарно стягнуто з відповідачів 644 982,49 грн.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.09.2005 р. рішення господарського суду Чернівецької області від 03.06.2005 р. у справі № 13/68 залишено без змін.

14 вересня 2005 р. Господарським судом Чернівецької області видано наказ на примусове виконання рішення та постанови з терміном пред'явлення її до виконання протягом трьох років з дня його видання.

20 лютого 2015 року позивач звернувся до Господарського суду Чернівецької області із заявою № 140-13-5-00/231 від 11.02.2015 року про видачу дублікату наказу по справі № 13/68 від 14.09.2005 р., у зв'язку з помилковим знищенням його оригіналу згідно акту № 7 від 15.01.2013 р. про вилучення до знищення документів, не внесених до Національного архіву фонду.

В заяві вказано, що ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 18.05.2006 у справі № 5/18/б про банкрутство ДП "Карапчівський спиртовий завод", порушеної 10.02.2006, визнано майнові вимоги АППБ "Аваль" на суму 652 458,42 грн. Однак ухвалою від 18.03.2014, залишеною в силі постановами апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у справі було припинено.

Відповідно до статті 120 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.

До заяви про видачу дубліката наказу при його утраті стягувачем має бути додана довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено .

Щодо висновку місцевого господарського суду про те, що строк для пред'явлення наказу до виконання закінчився 14.09.08, колегія суддів зазначає наступне:

Статтею 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції ЗУ «Про виконавче провадження» від 14.01.06, чинній на момент пред'явлення наказу до виконання) визначено, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: а) пред'явленням виконавчого документа до виконання; б) частковим виконанням рішення боржником; в) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення.

Отже, строк для пред'явлення наказу до виконання переривається в разі пред'явлення наказу до виконання.

Наказ від 14.09.2005 року у справі № 13/68 пред'явлений до виконання в межах строку, визначеного самим наказом та Законом України «Про виконавче провадження».

Факт пред'явлення наказу від 14.09.2005 року у справі № 13/68 до виконання 06.02.06 підтверджується копією постанови відділу державної виконавчої служби Глибоцького районного управління юстиції про відкриття виконавчого провадження від 06.02.2006 року за вих.№ 723, відповідно до якої відкрито виконавче провадження з виконання наказу від 14.09.2005 року у справі № 13/68.

Таким чином, строк пред'явлення наказу до виконання було перервано, з дня пред'явлення наказу до виконання, тобто 06.02.06.

Зважаючи на наведене, посилання скаржника на переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання у зв'язку із поверненням виконавчого документа не може братися судом до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази такого повернення, не подані вони скаржником і на вимогу суду апеляційної інстанції, натомість як зазначено вище, скаржником подано постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу 14.09.2005 року у справі № 13/68.

Також, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду від 10.02.06 у справі про банкрутство ДП «Карапчівський спиртовий завод» введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, зазначена ухвала відсутня в матеріалах справи, проте посилання на неї міститься в ухвалі Господарського суду Чернівецької області від 18.03.14 у справі №5/18/б (а.с.5-6).

Відповідно до п.8 ст.34 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент прийняття ухвали від 10.02.06) виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом, крім випадків знаходження виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).

З огляду наведені обставини, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що у даному випадку виконавче провадження мало бути зупинено державним виконавцем.

Таким чином, як зазначено вище, наказ, за видачею якого звертається позивач, був наданий ДВС Глибоцького районного управління юстиції, на підставі чого було відкрито виконавче провадження.

Зі змісту ст.120 ГПК України вбачається,що видачу дубліката наказу законодавець пов'язує із встановленням не лише самого факту його втрати, але і суб'єкта, яким цю втрату допущено.

Доказів того, що виконавчий документ відсутній у державного виконавця та доказів, що виконавчий документ повернений державним виконавцем стягувачу, а також будь - яких доказів які б підтверджували звернення позивача до виконавчої служби за інформацією про наявність в них вищезазначеного наказу в матеріалах справи відсутні.

Посилання скаржника на помилкове знищення банком наказу у 2013 році (акт №7 від 15.01.13 про вилучення до знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду) не береться судом до уваги, оскільки в переліку документів, що підлягали до знищення, відсутнє посилання на наказ по справі № 13/68 від 14.09.2005 р. чи будь - який інший виконавчий документ.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що даний наказ не втрачено, а він, у зв'язку із зупиненням виконавчого провадження знаходиться у Глибоцькому відділі ДВС, проте позивачем не вчинено жодних дій щодо отримання даного наказу.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи викладене, посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі є безпідставними, документально необгрунтованими та такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді справи.

Висновки які містяться в оскаржуваній ухвалі та з яким не погодився суд апеляційної інстанції не вплинули на правильність прийняття ухвали у про відмову у видачі дублікату наказу у даній справі.

Відповідно до п.12 Постанови Пленуму ВГС України не підлягає скасуванню судове рішення, якщо апеляційною інстанцією буде з'ясовано, що його резолютивна частина є правильною, хоча б відповідні висновки місцевого господарського суду й не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення.

Водночас апеляційний господарський суд у мотивувальній частині своєї постанови не лише вправі, а й повинен зазначити власну правову кваліфікацію спірних відносин та правову оцінку обставин справи.

Зважаючи на дане положення судом апеляційної інстанції викладено власну мотивацію обставин у даній справі.

Судові витрати за перегляд ухвали в апеляційному порядку належить покласти на скаржника, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 11.03.15 у справі №13/68 залишити без змін, апеляційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Чернівецької обласної дирекції без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в до ВГС України в порядку і строки встановлені ст.ст.109,110 ГПК України.

Повний текст постанови складено 18.05.15

Головуючий суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Гриців В.М.

Суддя Давид Л.Л.