Постанова

від 21.08.2014 по справі 804/2924/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2014 р. справа № 804/2924/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чорної В.В.

при секретарі судового засідання Пешехоновій О.В.

за участі представників сторін:

позивача Курти П.П.

відповідача Бондаренко Р.М., Косарева Р.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промторг-Україна» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення № 0001432203 від 31.07.2013 р. та податкової вимоги № 152-11 від 17.02.2014 р., -

в с т а н о в и в:

20 лютого 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Промторг-Україна» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0001432203 від 31.07.2013 р. та податкову вимогу № 152-11 від 17.02.2014 р. на суму 491 777, 30 грн., винесені Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що оспорювані ним рішення відповідача були оскаржені в адміністративному порядку, шляхом подання скарги за вих. № 53 від 16.08.2013 року, яка отримана відповідачем 21.08.2013 р. Не зважаючи на те, що строк розгляду даної скарги, передбачений п.п. 56.8, 56.9 ст. 56 ПК України, сплинув 10.09.2013 року, на адресу позивача не надходило жодних рішень податкового органу про результати розгляду вказаної скарги. На підставі цього, позивачем робиться висновок про те, що у відповідності до п. 56.9 ст. 56 ПК України, подана ТОВ «Промторг-Україна» скарга за вих. № 53 від 16.08.2013 року, у зв'язку з порушенням строків її розгляду податковим органом, вважається задоволеною в повному обсязі, а тому і рішення податкового органу, оскаржувані в цій скарзі, є неправомірними і підлягають скасуванню (а.с. 3-4).

В додаткових поясненнях по цій справі від 17.07.2014 р. представник позивача за довіреністю Курта П.П. зазначив про те, що всі готівкові розрахунки поводились із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі РРО) - модель «Марія»-301МТМ, оприбуткування коштів за період, зазначений в акті перевірки податкового органу, здійснювалось без порушення порядку оприбуткування готівки, оскільки відповідачем не встановлено розбіжностей показників фіскальних звітних чеків РРО та касової книги підприємства. Також, представник позивача вважає акт перевірки від 15.07.2013 р. неналежним доказом у справі, оскільки він не підписаний та не отриманий посадовими особами позивача (а.с. 103-108).

В судовому засіданні 21.08.2014 року представник позивача за довіреністю Курта П.П. позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представники відповідача за довіреністю Бондаренко Р.М., Косарева Р.О. в судовому засіданні 21.08.2014 року проти задоволення позовних вимог заперечили, просили відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на законність винесених податковим органом рішень, та зазначили, що проведеною перевіркою позивача встановлено порушення п.п. 2.2, 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 15.12.2004 р. № 637, а саме: неповне оприбуткування готівкових коштів у касі підприємства за період з 22.10.2012 р. по 03.07.2013 р. на загальну суму 98 355, 46 грн. В ході перевірки було встановлено, що згідно показників реєстратора розрахункових операцій у період з 22.10.2012 р. по 03.07.2013 р. здійснювалась службова видача готівкових коштів з РРО, які не в повному обсязі оприбутковувались в касовій книзі підприємства у сумі 98 355,46 грн. У зв'язку з встановленими порушеннями, до відповідача застосовано штрафні санкції у розмірі 491 777,3 грн. Представники відповідача не погоджуються також з доводами позивача про порушення строків розгляду скарги на рішення податкового органу про застосування штрафних санкцій, оскільки ГУ Міндоходів своїм рішенням від 28.08.2013 р. повідомило позивача про продовження строку розгляду скарги від 18.08.2013 р., та 21.10.2013 р. прийняло остаточне рішення про відмову в її задоволенні, про що сповіщено позивача. Посилаючись на викладене, представники відповідача просять відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с. 43-44, 90-91, 123-124)

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.

Працівниками відділу контролю за проведенням розрахункових операцій ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області здійснено фактичну перевірку ТОВ «Промторг-Україна» порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності патентів, ліцензій, свідоцтв, ведення касових операцій, за результатами якої складено акт від 15.07.2013 р. № 178/04/36/23/38360082 (а.с. 50-51).

За результатами перевірки посадовими особами податкового органу встановлено порушення позивачем пунктів 2.2, 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 15.12.2004 р. № 637, а саме: неповне оприбуткування готівкових коштів у касі підприємства за період з 22.10.2012 р. по 03.07.2013 р. на загальну суму 98 355, 46 грн.

Під час проведення перевірки встановлено, що згідно показників реєстратора розрахункових операцій у період з 22.10.2012 р. по 03.07.2013 р. позивачем здійснювалась службова видача готівкових коштів з РРО, які не в повному обсязі оприбутковувались в касовій книзі підприємства. Так, з виданих коштів у загальній сумі 1 916 725, 88 грн. оприбутковано в касовій книзі підприємства коштів на суму 1 818 370,42 грн., що свідчить про неповне оприбуткування коштів в касі у сумі 98 355,46 грн.

Як вбачається з акту перевірки, директор ТОВ «Промторг-Україна» ОСОБА_4 був ознайомлений з його змістом та отримав під підпис один його примірник 16.07.2013 р. (а.с.51).

19.07.2013 р. директором ТОВ «Промторг-Україна» ОСОБА_4 за вих. № 49 направлено відповідачу заперечення на акт фактичної перевірки від 12.07.2013 р., які відхилено податковим органом, згідно листа від 30.07.2013 р. (а.с. 46-47).

За результатами проведеної перевірки та встановлених під час її проведення порушень, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 31.07.2013 р. № 0001432203, яким застосовано до позивача штрафну (фінансову) санкцію на суму 491 777,3 грн. (а.с. 59).

Зазначене рішення про застосування штрафних санкцій було оскаржено позивачем в адміністративному порядку шляхом направлення відповідної скарги від 16.08.2013 р. за вих. № 53 до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (а.с. 55-57).

28.08.2013 р. за вих. 2075/10104-36-10-04-09 податковим органом направлено на адресу позивача рішення про продовження терміну розгляду скарги по 20.10.2013 р. включно (а.с. 66).

21.10.2013 р. за вих. 3274/10/04-36-10-04-09 ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області позивачу направлено рішення про відмову у задоволенні скарги від 16.08.2013 р. № 53 з наведенням обґрунтування такого рішення (а.с.48-49).

17.02.2014 р. ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська на адресу відповідача винесено податкову вимогу № 152-11 щодо сплати податкового боргу у вигляді штрафної санкції за податковим повідомленням-рішенням від 31.07.2013 р. № 0001432203 на суму 491 777,3 грн. (а.с.6).

Не погодившись з таким рішенням податкового органу, позивач 20.02.2014 р. звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансових установ, підприємств і організацій віднесено до повноважень НБУ (пункт 6 статті 33 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України»).

Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті України (далі - Положення).

Відповідно до абз. 1 п.2.6. Положення, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Згідно з абз. 3 п. 2.6 Положення, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книги, оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних розрахункової книги).

Згідно з пунктом 4.5 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 року № 614, внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»

№ 265/95-ВР від 06.07.1995 року (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), пункту 1.2 Положення, КОРО - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Пунктом 1 Указу № 436/95 установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Наведене вище дає підстави дійти висновку, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є сукупність дій з фіксації повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги) та відображення отриманої на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій. При цьому, невідображення готівки у книзі обліку розрахункових операцій після їх проведення із застосуванням РРО є порушенням порядку оприбуткування готівки, відповідальність за яке встановлена саме Указом № 436/95.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 26.02.2013 року у справі №21-7а13 , від 15.10.2013 року у справі № 21-247а13, та ін.

Згідно ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

З дослідженої в судовому засіданні касової книги вбачається, що у період з 22.10.2012 р. по 03.07.2013 р. позивачем здійснювалась службова видача готівкових коштів у загальній сумі 1 916 725, 88 грн. Шляхом співставлення звітних фіскальних чеків, видаткових касових ордерів з даними обліку розрахункових операцій у касовій книзі підприємства за вказаний період встановлено, що із загальної кількості виданих підприємством готівкових коштів із застосуванням РРО, оприбутковано в касовій книзі підприємства коштів на суму 1 818 370,42 грн., що свідчить про неповне оприбуткування коштів на суму 98 355,46 грн. у КОРО. Копії таких документів за 25.01.2013 р., за 04.02.2013 р., за 07.03.2013 р., за 03.07.2013 р. (вибірково) залучені до матеріалів справи (а.с. 125-144).

Допитаний у якості свідка у судовому засіданні ОСОБА_5 підтвердив правильність відображення в акті перевірки від 15.07.2013 р. № 178/04/36/23/38360082 обставин, які були встановлені ним, як посадовою особою ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська, під час проведення перевірки позивача (а.с. 150).

Зважаючи на сукупність викладених обставин, суд приходить до висновку про те, що невідображення позивачем виданої готівки у книзі обліку розрахункових операцій після проведення таких операцій із застосуванням РРО є порушенням порядку оприбуткування готівки, передбаченим пунктами 2.2, 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 15.12.2004 р. № 637, що, відповідно до Указу № 436/95, є підставою для застосування фінансових санкцій, а тому висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 15.07.2013 р. № 178/04/36/23/38360082, засновані на правильному застосуванні положень закону.

Суд не погоджується з доводами позивача про те, що податковим органом порушено строки розгляду скарги ТОВ «Промторг-Україна», поданої за вих. № 53 від 16.08.2013 року, оскільки матеріалами справи підтверджено, що рішенням ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 28.08.2013 р. термін розгляду даної скарги було продовжено до 20.10.2013 р., у відповідності до вимог п. 56.9 ст. 56 ПК України, згідно якої, керівник (його заступник або інша уповноважена посадова особа) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті. Зазначене рішення було направлено на адресу позивача за вих. 2075/10104-36-10-04-09.

Таким чином, підстави вважати вищевказану скаргу ТОВ «Промторг-Україна» задоволеною в повному обсязі на підставі п. 56.9 ст. 56 ПК України у зв'язку з порушенням строків її розгляду податковим органом, на що посилається позивач, у суду відсутні.

Відповідно до п.п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.п. 95.1-95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.3 ст.59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

17.02.2014 р. ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська на адресу відповідача винесено податкову вимогу № 152-11 щодо сплати податкового боргу у вигляді штрафної санкції на суму 491 777,3грн. за податковим повідомленням-рішенням від 31.07.2013 р. № 0001432203.

Зважаючи на те, що платник податків в добровільному порядку та у термін, що передбачений діючим законодавством, не сплатив податковий борг із зобов'язання, що виникло на підставі податкового повідомлення-рішення № 0001432203 від 31.07.2013 р., неправомірність якого судом при розгляді даної справи не встановлена, підстав вважати недійсною податкову вимогу № 152-11 суд також не вбачає.

Таким чином, заявлені позивачем вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи, що судове рішення прийнято не на користь позивача, з нього на користь державного бюджету України має бути стягнуто недоплачений при зверненні до суду судовий збір за подання адміністративного позову майнового характеру у розмірі 4 383 грн. 80 коп.

Керуючись ст.ст. 122, 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Промторг-Україна» - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промторг-Україна» (код ЄДРПОУ 38360082) на користь державного бюджету України недоплачений судовий збір за звернення до адміністративного суду з майновими вимогами у розмірі 4 383 грн. 80 коп. (чотири тисячі триста вісімдесят три гривні вісімдесят копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 26 серпня 2014 року

.

Суддя Суддя В.В. Чорна