Рішення

від 15.05.2015 по справі 922/1486/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2015 р.Справа № 922/1486/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Руденко О.О.

розглянувши справу

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ржавчик", с.Ржавчик Первомайського району Харківської області, до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод", м.Гадяч Полтавської області , 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Топфармінг", с.Ржавчик Первомайського району Харківської області, про стягнення 412195,27 грн. за участю представників:

позивача - Мошенця Д.В. (довіреність б/н від 02.02.2015р.);

1-го відповідача - Балла В.В. (довіреність б/н від 02.07.2014р.);

2-го відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Ржавчик", с.Ржавчик Первомайського району Харківської області, звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з 1-го відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод", м.Гадяч Полтавської області, заборгованості за прострочення оплати за поставлений товар у розмірі 389552,49 грн., 3% річних у розмірі 3096,69 грн. та інфляційних втрат у розмірі 19546,09 грн. Позивач також просить стягнути з 2-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Топфармінг", с.Ржавчик Первомайського району Харківської області, солідарно заборгованість у сумі 1000,00 грн. Судові витрати позивач просить покласти на відповідачів.

У відзиві на позовну заяву, який був наданий до суду 27.03.2015р. 2-й відповідач проти позову в частині стягнення солідарно з ТОВ "Топфармінг" заборгованості у розмірі 1000,00 грн. заперечує повністю та просить відмовити в цій частині позовних вимог, проте будь-яких доводів в обґрунтування своїх заперечень не навів. Справу просить розглянути без участі представника 2-го відповідача.

15.04.2015р. до канцелярії господарського суду від 1-го відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому 1-й відповідач проти позову заперечує, зазначає, що позивачем на адресу 1-го відповідача було поставлено молока на загальну суму 937951,27 грн., а не 1907552,49 грн., як зазначено у позовній заяві. Строк виконання зобов'язань ТОВ "Лозівський молочний завод" не настав, але 1-м відповідачем було добровільно перераховано на користь позивача, в порядку передоплати, 1518000,00 грн. У зв'язку з цим, 1-й відповідач вважає, що він не має будь-яких невиконаних зобов'язань перед позивачем, а заборгованість позивача перед 1-м відповідачем становить 580048,28 грн. Тобто, на думку 1-го відповідача, предмет спору у цій справі відсутній, тому він просить припинити провадження у справі № 922/1486/15.

24.04.2015р. позивачем було подано до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, а саме, у зв'язку з перерахуванням 3% річних та інфляційних втрат, позивач просив стягнути з 1-го відповідача заборгованість за прострочення оплати за поставлений товар у розмірі 388552,49 грн., 3% річних у розмірі 4618,33 грн. та інфляційні втрати у розмірі 87625,05 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.04.2015р. заяву позивача про збільшення позовних вимог було прийнято судом та розгляд справи продовжено з її урахуванням.

30.04.2015р. позивачем подано до суду заяву про виправлення арифметичної помилки в заяві про збільшення розміру позовних вимог від 24.04.2015р., яка виникла при складанні суми інфляційних втрат з урахуванням збільшення розміру позовних вимог за період з 16.12.2014р. по 23.04.2015р. З урахуванням збільшення розміру позовних вимог, позивач просить викласти резолютивну частину позовної заяви у наступній редакції:

"2. Стягнути з ТОВ "Лозівський молочний завод" на користь СТОВ "Ржавчик" заборгованість у сумі 388552,49 грн. за прострочення оплати за поставлений товар, 3% річних у розмірі 4618,33 грн. та інфляційні втрати у розмірі 86103,41 грн.

3. Стягнути з ТОВ "Топфармінг" на користь СТОВ "Ржавчик" солідарно заборгованість у сумі 1000,00 грн.

4. Судові витрати покласти на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог».

У судовому засіданні, яке відбулося 14.05.2015р., була оголошена перерва до 15.05.2015р. до 12:00 год.

Після перерви представник позивача звернувся до суду із заявою про викладення уточнених позовних вимог у наступній редакції:

"2. Стягнути з ТОВ "Лозівський молочний завод" на користь СТОВ "Ржавчик" заборгованість у сумі 388552,49 грн. за прострочення оплати за поставлений товар, 3% річних у розмірі 4618,33 грн. та інфляційні втрати у розмірі 86103,41 грн.

3. Стягнути солідарно з ТОВ "Лозівський молочний завод" та ТОВ "Топфармінг" на користь СТОВ "Ржавчик" заборгованість у сумі 1000,00 грн.

4. Судові витрати покласти на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог».

Заяву позивача про уточнення позовних вимог було прийнято судом як обґрунтовану та розгляд справи продовжено з її урахуванням.

На вимогу суду представник позивача надав копію таблиці-розрахунку інфляційних втрат у розмірі 86103,41 грн. та 3% річних у розмірі 4618,33 грн. за прострочення виконання зобов'язань, яку було долучено судом до матеріалів справи.

Представник відповідача проти позову заперечував на підставах, викладених у відзиві на позовну заяву; для долучення до матеріалів справи надав копії платіжних доручень, які свідчать про сплату податку на додану вартість за серпень та вересень 2014 року.

Документи, надані представником відповідача, були долучені судом до матеріалів справи.

Представник 2-го відповідача у судове засідання не з'явився; про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами без участі представника 2-го відповідача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Протягом серпня 2014 року - січня 2015 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Ржавчик" (позивач) на підставі відповідних видаткових накладних здійснював систематичні поставки товару (молоко коров'яче сире незбиране ДСТУ 3662-97) Товариству з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод" (1-му відповідачу).

Так, за вищевказаний період позивачем було поставлено 1-му відповідачу товар на загальну суму 1907552,49 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: № РН-0000434 від 31.08.2014р., № РН-0000450 від 30.09.2014р., № РН-0000537 від 03.10.2014р., № РН-0000542 від 07.10.2014р., № РН-0000561 від 11.10.2014р., № РН-0000573 від 14.10.2014р., № РН-0000575 від 15.10.2014р., № РН-0000590 від 17.10.2014р., № РН-0000591 від 19.10.2014р., № РН-0000600 від 25.10.2014р., № РН-0000605 від 29.10.2014р., № РН-0000650 від 26.11.2014р., № РН-0000653 від 30.11.2014р., № РН-0000661 від 06.12.2014р., № РН-0000663 від 10.12.2014р., № РН-0000670 від 14.12.2014р., № РН-0000687 від 20.12.2014р., № РН-0000694 від № РН-0000026 від 02.01.2015р., № РН-0000028 від 04.01.2015р., № РН-0000027 від №РН-0000035 від 14.01.2015р., № РН-0000045 від 24.01.2015р.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що вищевказані видаткові накладні, на підставі яких виникли господарські правовідносини між позивачем та 1-м відповідачем та на підставі яких здійснювалися поставки товару, відповідають усім вимогам, передбаченим в ст. 9 вищезазначеного закону та містять усі істотні умови поставки товару.

Факт отримання товару за даними накладними 1-м відповідачем не заперечується.

Проте, 1-й відповідач вважає, що спірна поставка товару здійснювалася відповідно до Договору № 0808-1 від 08.08.2014р. та Протоколів погодження ціни до вказаного Договору. Саме з посиланням на цей Договір 1-м відповідачем було здійснено часткову оплату отриманого товару (молока коров'ячого сирого незбираного) за видатковими накладними.

У ході розгляду справи судом було встановлено, що 08.08.2014р. між позивачем та 1-м відповідачем дійсно було укладено Договір № 0808-1, предметом якого є систематична поставка молока коров'ячего незбираного ДСТУ 3662-97.

Але з видаткових накладних, за якими було передано товар 1-му відповідачу, а також довіреностей на їх підписання, спеціалізованих накладних на молочну продукцію тощо вбачається, що дані товаророзпорядчі документи не містять посилань на Договір поставки № 0808-01 від 08.08.2014р.

У зв'язку з цим, суд дійшов висновку про неможливість застосування до правовідносин з поставки товару, які виникли між сторонами, положень Договору, на який посилається 1-й відповідач.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Оскільки видаткові накладні, за якими було отримано відповідачем поставлений товар, не містять будь-яких посилань на Договір № 0808-01 від 08.08.2014р., суд вважає неможливим застосування до спірних правовідносин положень Договору № 0808-01 від 08.08.2014р., а відтак посилання 1-го відповідача в обґрунтування заперечень проти позову на положення даного Договору є безпідставними та не доведеними належними доказами.

Суд також вважає безпідставними посилання 1-го відповідача на те, що ціна, вказана позивачем у видаткових накладних, не відповідає Протоколам погодження цін, які є додатком до Договору поставки № 0808-1 від 08.8.2014р., з огляду на наведене вище обґрунтування неможливості застосування положень даного Договору до спірних правовідносин.

Узгодженість сторонами саме вказаної у накладних ціни за одиницю товару підтверджується наступним.

1-му відповідачу, TOB "Лозівський молочний завод", при отриманні поставленого товару надавалися приймальні квитанції за Формою № 3-ПК (MC), затвердженою Наказом Міністерства аграрної політики України № 176 від 01.07.2002р., за кожен місяць здійснення поставок (з серпня 2014 року по січень 2015 рік, включно).

У відповідності до п. 1 Інструкції про порядок заповнення приймальної квитанції на закупівлю молочної сировини (ф-N 3-ПК (MC)), затвердженої Наказом Міністерства аграрної політики України № 176 від 01.07.2002р., приймальна квитанція - це документ, у якому приймальник на підставі товарних накладних на перевезення молочної сировини за спеціалізованою формою N 1-ТН (MC) (z0722-02) вказує кількість і вартість молочної сировини та розрахунки з продавцем за минулий місяць.

Згідно п. 1. 4. зазначеної Інструкції, приймальник - юридична або фізична особа, яка здійснює приймання молочної сировини на молокоприймальному пункті або переробному підприємстві від сільськогосподарських підприємств.

У даному випадку приймальником товару є TOB "Лозівський молочний завод".

Пунктом 2.1. вищезазначеної Інструкції визначено, що приймальну квитанцію за формою N 3-ПК (MC) підписує керівник та головний бухгалтер молокопереробного підприємства. На переробному підприємстві протягом поточного місяця або періоду по кожному господарству на підставі товарних накладних (форма N 1-ТН (MC) заповнюється нагромаджувальна відомість у комп'ютерному виконанні або з використанням іншої обчислювальної техніки.

Дані з нагромаджувальної відомості за місяць по сільськогосподарському підприємству вносяться до приймальної квитанції.

З отриманих позивачем від 1-го відповідача приймальних квитанцій вбачається, що всі вони відповідають положенням зазначеної Інструкції. На вказаних приймальних квитанціях стоять підписи керівника TOB "Лозівський молочний завод" Ю.І.Зіменкова та головного бухгалтера вказаного товариства, печатка TOB "Лозівський молочний завод". У приймальних квитанціях вказана якість, кількість та сума без урахування дотацій та податку на додану вартість (ПДВ), і з урахуванням таких.

Таким чином, 1-й відповідач, прийнявши поставлений товар та передавши вказані приймальні квитанції, погодився з цінами, вказаними у видаткових накладних, а отже зобов'язався оплатити поставлений товар.

Проте, товар було оплачено 1-м відповідачем лише частково - на суму 1518000,00 грн. При цьому, банківські виписки, що підтверджують часткову оплату товару, свідчать про внесення 1-м відповідачем оплати за Договором поставки № 0808-01 від 08.08.2014р., правовідносини за яким не охоплюються предметом спору.

У зв'язку з цим, на підставі заяви позивача за № 54 від 27.02.2015р. між позивачем та 1-м відповідачем було проведено зарахування платежів 1-го відповідача на загальну суму у розмірі 1518000,00 грн., сплачених останнім на підставі Договору № 0808-01 від 08.08.2014р., поставки за яким не здійснювались, на оплату товару, поставленого за накладними, стягнення заборгованості за якими становить предмет спору, що розглядається.

Слід зазначити, що матеріалами справи підтверджується та не спростовується 1-м відповідачем, що жодних заперечень проти такого зарахування 1-м відповідачем позивачу заявлено не було.

Після здійснення даного зарахування заборгованість TOB "Лозівський молочний завод" перед СТОВ "Ржавчик" за поставлений товар (молоко коров'яче сире незбиране) склала 389552,49 грн.

Однак, на сьогоднішній день зазначена заборгованість залишається не погашеною.

Суд не погоджується з доводами 1-го відповідача про те, що у нього відсутні зобов'язання зі сплати отриманого товару через ненадання позивачем ветеринарних свідоцтв на партії молока, поставлені протягом вересня 2014 року - лютого 2015 року, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

З матеріалів справи вбачається та це не заперечується жодною із сторін, що TOB "Лозівський молочний завод" прийняв поставлений позивачем товар, та використав його у власних господарських цілях.

Жодних вимог про надання будь-яких товаросупровідних документів або повідомлень про відмову у прийнятті товару від 1-го відповідача до позивача не надходило.

Поставка товару здійснювалася на підставі видаткових накладних, які були погоджені з 1-м відповідачем, та які містять усі істотні умови для даного виду договорів.

Таким чином, на підставі наявних у матеріалах справи доказів суд дійшов висновку, що з боку позивача мала місце фактична поставка товару; даний товар був фактично прийнятий відповідачем на умовах, визначених у видаткових накладних, у зв'язку з чим у нього виник обов'язок перед позивачем (постачальником) з оплати отриманого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 вищевказаної статті, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з 1-го відповідача 389552,49 грн. заборгованості за фактично отриманий товар.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до частини 2 зазначеної статті, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, суд визнав вимоги про стягнення з 1-го відповідача 4618,33 грн. - 3% річних та 86103,41 грн. інфляційних законними та обґрунтованими.

Таким чином, загальний розмір заборгованості 1-го відповідача перед позивачем склав 480274,23 грн., у тому числі: 389552,49 грн. основного боргу, 4618,33 грн. - 3% річних та 86103,41 грн. інфляційних втрат.

27.02.2015р. між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Топфармінг" (2-й відповідач) було укладено Договір поруки, за яким 2-й відповідач поручився перед позивачем за виконання грошових зобов'язань боржника - ТОВ "Лозівський молочний завод", що виникли з оплати товару, поставленого позивачем 1-му відповідачу, на підставі видаткових накладних № РН-0000670 від 14.12.2014р., № РН-0000687 від 20.12.2014р., № РН- 0000694 від 28.12.2014р., № РН-0000026 від 02.01.2015р., № РН-0000028 від 04.01.2015р., № РН-0000027 від 10.01.2015р., № РН-0000035 від 14.01.2015р., № РН-0000045 від 24.01.2015р.

Відповідно до п. 1.2. вказаного Договору, сторони домовились, що даною порукою зобов'язання боржника, вказані у п. 1.1. цього Договору, забезпечуються лише частково в межах суми, яка становить 1000,00 грн.

Згідно п. 2.1. Договору поруки, у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань перед кредитором, поручитель зобов'язується нести відповідальність солідарно з боржником.

Таким чином, солідарному стягненню з 2-го відповідача підлягає заборгованість у розмірі 1000,00 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ржавчик" обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 662, 666, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. 175, 180, 181, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги до 1-го відповідача задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод" (37300, Полтавська область, Гадяцький район, м.Гадяч, вул.Будька, буд.45-А; код ЄДРПОУ: 35294028; р/р 26000010985037 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ржавчик" (64135, Харківська область, первомайський район, с.Ржавчик; вул.Леніна; код ЄДРПОУ: 00707254; р/р 26009107485 в АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805) - заборгованість за прострочення оплати за поставлений товар у розмірі 388552,49 грн.; 3% річних у розмірі 4618,33 грн.; інфляційні втрати у розмірі 86103,41 грн.; витрати з оплати судового збору в розмірі 9585,48 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Позовні вимоги про солідарне стягнення з 1-го та 2-го відповідачів задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод" (37300, Полтавська область, Гадяцький район, м.Гадяч, вул.Будька, б. 45-А; код ЄДРПОУ: 35294028; р/р 26000010985037 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Топфармінг" (64135, Харківська область, Первомайський район, с.Ржавчик, вул.Леніна, буд. 4; код ЄДРПОУ: 34017373; р/р 260030994322500 в АКІБ "Укрсіббанк", МФО 351005) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ржавчик" (64135, Харківська область, первомайський район, с.Ржавчик; вул.Леніна; код ЄДРПОУ: 00707254; р/р 26009107485 в АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805) - заборгованість у розмірі 1000,00 грн.; витрати з оплати судового збору в розмірі 20,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19.05.2015 р.

Суддя Н.М. Кухар