Постанова

від 22.05.2015 по справі 826/2720/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 травня 2015 року № 826/2720/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:Приватного підприємства «Коралл-ТВ Плюс» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.01.2015 р. № 0000112202,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Коралл-ТВ Плюс» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 23.01.2015 р. № 0000112202.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ДПІ у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки від 23.12.2014 р. № 619/26-57-22-04-21/33641170 щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.01.2015 р. № 0000112202, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 136 301,00 грн.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити їх в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Заяви про розгляд справи без його участі або клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Згідно наданих письмових заперечень проти позову заперечує з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив,

Державною податковою інспекцією у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Коралл-ТВ Плюс» з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами за період з 01.07.2014 р. по 31.07.2014 р.

Перевіркою встановлено порушення ПП «Коралл-ТВ Плюс»:

1. вимог п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за липень 2014 року в сумі 109 041,00 грн.

За результатами перевірки складено акт від 23.12.2014 р. № 619/26-57-22-04-21/33641170 та винесено податкове повідомлення-рішення від 23.01.2015 р. № 0000112202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 136 301,00 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 109 041,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 27 260,00 грн.

За результатами розгляду заперечень на акт перевірки від 23.12.2014 р. № 619/26-57-22-04-21/33641170, ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві надано відповідь від 20.01.2015 р. № 840/10/26-57-22-04, відповідно до якої висновки акту від 23.12.2014 р. № 619/26-57-22-04-21/33641170 залишено без змін, а заперечення - без задоволення.

За результатами первинного адміністративного оскарження, Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято рішення від 19.03.2015 р. № 4503/10/26-15-10-05-35, яким податкове повідомлення-рішення від 23.01.2015 р. № 0000112202 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

ПП «Коралл-ТВ Плюс» зареєстровано Відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Святошинського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві. Перебуває на обліку в ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві. На період здійснення перевірки було зареєстровано платником податку на додану вартість. Основним видом діяльності є будівництво інших споруд.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом перевірки податкового органу стали господарські взаємовідносини позивача з ТОВ «Брокбудкепітал».

Так, між ПП «Коралл-ТВ Плюс» (замовник) та ТОВ «Брокбудкепітал» (підрядник) укладено наступні договори:

1. Договір № 14/01.07 на виконання будівельно-монтажних робіт від 01.07.2014 р., відповідно до умов якого, підрядник зобов'язується виконати комплекс робіт по прокладенню волоконно-оптичного кабелю зв'язку відповідно до вимог ДБН в обумовлений договором строк власними силами, здати в обумовлені строки виконані роботи замовнику, усунути протягом гарантійного періоду недоробки, викликані неякісним виконанням робіт. Замовник зобов'язується прийняти та провести оплату виконаних робіт на умовах цього договору.

В рамках договору підрядник бере на себе зобов'язання по виконанню, а замовник приймає й оплачує наступні роботи: «виконання комплексу робіт: монтаж антивандальних боксів, прокладання волоконно-оптичного кабелю та зварювання волокон волоконно-оптичного кабелю в оптичних боксах в селищі Більшовик м. Одеса».

Відповідно до п. 2.5 договору під роботами в цьому договорі розуміється наступний перелік монтажно-будівельних робіт: монтажно-будівельні роботи включають в себе: одержання дозволів на проведення робіт, прокладку кабелю відповідно до проекту, в разі прокладення ВОК установку оптичних з'єднувальних та відгалужу вальних муфт, монтаж оптичних кросів на ТП з проведенням всього комплексу вимірювань у відповідності з КНД-45-141-99 «Керівництво з будівництва лінійних споруд ВОЛЗ».

Виконавча документація обов'язково повинна включати: акти здачі в експлуатацію лінійно-кабельних споруд з обов'язковою фразою про те, що побудовані кабельні лінії залишаються у власності замовника, кошторис на роботи.

Відповідно до п. 4.2 договору обсяги виконаних робіт підрядник узгоджує з уповноваженим представником замовника, який перевіряє їх реальність та підписує (візує) акт виконаних робіт форми КБ-2в та КБ-3. Без візи уповноваженого за технаглядом представника замовника акт виконаних робіт до оплати не приймається.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано суду перелік адрес виконання робіт, податкову накладну, довідку про вартість виконаних підрядних робіт та витрат за липень 2014 р., акт приймання виконаних підрядних робіт, платіжне доручення.

2. Договір № 14/01.07-1 підряду на будівельно-монтажні роботи від 01.07.2014 р., відповідно до умов якого, підрядник бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами, за рахунок замовника виконати будівельно-монтажні роботи, а саме: встановлення та налаштування на об'єктах супутникових комплектів абонентам замовника із числа залучених підрядником (при умові надання замовнику послуг з просування телекомунікаційних послуг замовника (за супутниковою технологією), зазначених в Додатку № 1, а замовник зобов'язується прийняти результат таких робіт і сплатити підрядникові вартість виконаних робіт.

Відповідно до п. 4.1 договору замовник зобов'язується вчасно передати підряднику вихідні дані та характеристики й іншу інформацію щодо об'єкта, визначеного в п. 1.1 цього договору.

Договірна ціна, довідка про вартість виконаних підрядних робіт, локальні кошториси, підсумкова відомість ресурсів до цього договору є його невід'ємною частиною.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано суду договірну ціну, податкову накладну, акт приймання-передачі виконаних робіт/наданих послуг,

3. Договір № 14/01.07-2 підряду на виконання будівельно-монтажних робіт від 01.07.2014 р., відповідно до умов якого, підрядник бере на себе зобов'язання своїми силами та засобами, за рахунок замовника виконати будівельно-монтажні роботи, а саме: комплекс робіт з монтажу та пусконаладжуванню мереж диспетчеризації, гомофонного зв'язку за адресою: вул. Островського, 40, а замовник зобов'язується прийняти результат таких робіт і сплатити підрядникові вартість виконаних робіт.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано суду договірну ціну, податкову накладну, акт виконаних робіт, платіжне доручення.

4. Договір № 14/02.07 підряду на виконання будівельно-монтажних робіт від 02.07.2014 р., відповідно до умов якого, підрядник бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами, за рахунок замовника виконати будівельно-монтажні роботи, а саме: прокладання ВОК за адресою: с. Н. Петрівці, а замовник зобов'язується прийняти результат таких робіт і сплатити підрядникові вартість виконаних робіт.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано суду договірну ціну, акт прийому - передачі матеріалів, податкову накладну, платіжне доручення.

5. Договір підряду № 14/02.07-1 про виконання робіт від 02.07.2014 р., відповідно до умов якого, замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання на власний ризик, власними силами виконати наступні роботи із залучення та підключення до мережі замовника абонентів згідно з додатками до цього договору, відповідно до технічного завдання та/або проектній документації та передати їх замовнику, а замовник зобов'язується здійснити приймання та сплатити вартість належним чином виконаних підрядником робіт.

Відповідно до п. 3.3.3 договору приймання виконаних підрядних робіт здійснюється первинними документами «Актом приймання виконаних будівельних робіт», що відображають фізичні обсяги використаних матеріалів та виконаних робіт, складені уповноваженим представником підрядника, погоджені та підписані уповноваженим представником замовника.

Перелік документів, які повинен підрядник надати замовнику, разом з актом виконаних робіт:

- повідомлення підрядника про фактично виконані об'єми робіт;

- виконавчу документацію - пакет документів, який включає в себе акт про приховані роботи, акти на випробування систем і механізмів, уклад очні відомості, акти освідчення прихованих робіт та інші документи, наявність яких є необхідною для прийняття комплексу робіт, накладні, паспорта або сертифікати відповідності обладнання, матеріалів, які використані при виконанні робіт відповідно до умов цього договору.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано суду протокол погодження договірної ціни, перелік адрес підключення, податкову накладні, акти приймання-передачі виконаних підрядних робіт, платіжне доручення.

6. Договір № 14/03.07 підряду на виконання робіт з диспетчеризації від 03.07.2014 р., відповідно до умов якого, підрядник бере на себе зобов'язання своїми силами та засобами, за рахунок замовника виконати будівельно-монтажні роботи, а саме: роботи з будівництва мережі GPON за адресою: Київська область, с. Березівка, котеджне містечко «Лелечий хутір», а замовник зобов'язується прийняти результат таких робіт і сплатити підрядникові вартість виконаних робіт.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано суду договірну ціну, податкову накладну, платіжне доручення.

7. Договір № 14/03.07-1 підряду на виконання будівельно-монтажних робіт від 03.07.2014 р., відповідно до умов якого, підрядник бере на себе зобов'язання своїми силами та засобами, за рахунок замовника виконати будівельно-монтажні робот за адресою: м. Київ, вул. Машинобудівельна, 48, а замовник зобов'язується прийняти результат таких робіт і сплатити підрядникові вартість виконаних робіт.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано суду договірну ціну, податкову накладну, платіжне доручення.

8. Договір № 14/03.07-2 підряду на будівельно-монтажні роботи від 03.07.2014 р., відповідно до умов якого, підрядник бере на себе зобов'язання своїми силами та засобами, за рахунок замовника виконати будівельно-монтажні роботи, а саме: встановлення та налаштування на об'єктах супутникових комплектів абонентам замовника, відновлення працездатності у разі виявлення несправності супутникових комплектів або його складових частин, виїзд представників підрядника на об'єкт (у відповідності до отриманої від замовника заявки), зазначених у Додатку № 1, а замовник зобов'язується прийняти результат таких робіт і сплатити вартість виконаних робіт.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано суду перелік адрес виконання робіт, податкову накладну, акт приймання-передачі виконаних робіт.

9. Договір № 14/04.07 підряду на виконання робіт з диспетчеризації від 04.07.2014 р., відповідно до умов якого, підрядник бере на себе зобов'язання своїми силами та засобами, за рахунок замовника виконати будівельно-монтажні роботи, а саме: роботи з диспетчеризації житлового будинку за адресою: с. Чайки, вул. Лобановського, 26, корп. 2, а замовник зобов'язується прийняти результат таких робіт і сплатити підрядникові вартість виконаних робіт.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано суду перелік адрес виконання робіт, податкову накладну, акт приймання передачі робіт, платіжне доручення.

10. Договір № 14/07.07 підряду на будівельно-монтажні роботи, а саме послуги з технічного обслуговування обладнання замовника, зазначених у Додатку №1, а замовник зобов'язується прийняти результат таких робіт і сплатити підрядникові вартість виконаних робіт.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано суду перелік адрес виконання робіт, податкову накладну, акт виконаних робіт, платіжне доручення.

Також позивачем надано суду Ліцензію № 290738, видану ТОВ «Брокбудкепітал» на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.

Як вбачається з матеріалів справи висновки відповідача щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблені на підставі інформації, отриманої з автоматизованої інформаційної системи Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві: Податковий блок «Співставлення податкових зобов'язань і податкову кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДФС доходів і зборів». Так, як зазначає відповідач, основним видом діяльності ТОВ «Брокбудкепітал» є будівництво житлових та нежитлових будівель. Натомість на вказаний вид діяльності відсутня відповідна ліцензія. В ході аналізу податкової звітності, поданої ТОВ «Брокбудкепітал» встановлено відсутність буд-якої інформації про складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово - господарської діяльності підприємства, зокрема для будівництва житлових та нежитлових будівель. Інформація про загальну чисельність працюючих відсутня.

Виходячи з наведеного, ТОВ «Брокбудкепітал» здійснював діяльність, спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Оцінюючи фактичні обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до наступних висновків.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Про необхідність дослідження реальності здійснених господарських операцій Вищий адміністративний суд України наголошував і в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11 - "з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку…".

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

При цьому, наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов'язковою, але не вичерпною обставиною для формування податкового кредиту. Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то, відповідно, придбання таких товарів або послуг не відбулося, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права на придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд не може погодитись з доводами позивача та критично ставиться до наданих позивачем первинних документів бухгалтерського обліку, підтверджуючих здійснення господарських операцій з вказаним контрагентом, з огляду на нижченаведене.

В даній справі судом встановлено, що господарські операції за період з 01.07.2014 р. по 31.07.2014 р. не підтверджуються з урахування реального часу здійснення операцій, вартості наданих послуг, які економічно необхідні для здійснення даних господарських операцій.

Так, з наданих позивачем документів не можливо встановити зв'язок між укладеними договорами та результатом їх виконання: формування основних фондів, отримання економічної вигоди, передачу об'єктів.

Позивачем не надано суду доказів, які свідчили про прийняття (передачі) об'єктів підряднику, зокрема, майна та інших матеріальних цінностей на об'єктах.

Крім того, позивачем не надано суду графіків виконання робіт на об'єктах, актів виконаних робіт форми КБ-2в та КБ-3, доказів призначення відповідального за технаглядом представника, кошторисів робіт, виконавчої документації - пакету документів, який включає в себе акт про приховані роботи, акти на випробування систем і механізмів, укладочні відомості, акти освідчення прихованих робіт та інші документи, наявність яких є необхідною для прийняття комплексу робіт, накладні, паспорта або сертифікати відповідності обладнання, матеріалів, які використані при виконанні робіт відповідно до умов цього договору; доказів укладення договорів із замовниками послуг встановлення та налаштування на об'єктах супутникових комплектів абонентам замовника, доказів відновлення несправності супутникових комплектів або його складових частин, доказів виїзду представників підрядника на об'єкти.

Оцінюючі надані позивачем акти приймання робіт, суд дійшов висновку, що їх зміст не дає можливості встановити обсяги виконаних робіт.

Слід також зазначити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ) первинними документами покладається на платника, позаяк саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об'єкт оподаткування податку на прибуток за фактом понесення витрат.

Водночас, позивачем не підтверджено правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ) первинними документами.

Позивачем не доведено, що придбання активів (тобто товарів, послуг) передбачає наявність мети їх використання в господарській діяльності платника податків. Така мета є необхідною умовою для формування витрат та/або податкового кредиту платником податків. Всі витрати мають бути здійсненими в межах господарської діяльності платника податків.

Відповідно, витрати на придбання активів, здійснені без мети їх використання у господарській діяльності або придбання таких активів поза межами господарської діяльності платника податків не дають право на відповідні врахування цих витрат у податковому обліку.

При вирішенні податкових спорів презюмується добросовісність платника податку, і, відповідно, обґрунтованість отриманої ним податкової вигоди (тобто зменшення податкового зобов'язання).

Водночас, позивачем не доведено, що отримана платником податку податкова вигода є обґрунтованою. Так, податкова вигода може бути обґрунтованою, зокрема, якщо для цілей оподаткування враховані операції у відповідності з їх дійсною економічною метою чи враховані операції не обумовлені розумними економічними чи іншими причинами (метою ділового характеру). При цьому діловою метою діяльності платника податку може бути отримання економічного ефекту.

Позивачем не доведено, що його господарська діяльність спрямована на отримання економічного ефекту.

Так, з наданих позивачем документів не можливо встановити формування основних фондів та використання отриманих послуг в його господарській діяльності, чи були реалізовані отримані послуги в іншому ланцюгу постачання (надання) послуг.

З огляду на викладене суд вбачає, що надані позивачем первинні документи носять сумнівний та неповний характер, а господарська діяльність товариства не спрямована на настання реальних наслідків.

Слід також зазначити, що процедурні порушення, допущенні податковим органом не можуть бути беззаперечним свідченням протиправності прийнятого оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому оцінюються судом у системному зв'язку із фактичними обставинами справи.

Наведені у сукупності обставини та досліджені судом документальні докази, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з виконання робіт фактично не мали реального характеру, замовлення послуг (робіт) оформлені лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами.

Тому наявність у позивача необхідних документів, які відповідно до Податкового кодексу України та Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», що є підставою для віднесення певних сум до податкового кредиту (податкових та видаткових накладних, актів виконаних робіт, тощо) сама по собі не є підставою для їх включення до складу податкового кредиту, оскільки судом встановлено, що господарських правовідносин у дійсності не було.

Отже, із наданих позивачем документів не можливо встановити зв'язок між його господарською діяльністю, придбанням послуг та їх реалізацією, а відтак позивач не довів, що його дії по формуванню податкового кредиту є правомірними.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що наслідки порушення податкового законодавства застосовуються незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

У зв'язку з вищенаведеним, суд приходить до висновку про відсутність сукупності умов, обставин та підстав з якими Податковий кодекс України у взаємозв'язку з положеннями Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» пов'язують виникнення у позивача права на спірні суми податкового кредиту з ПДВ.

Враховуючи вищенаведене, суд погоджується із висновком податкового органу про те, що в порушення п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, позивачем занижено податок на додану вартість за липень 2014 року в сумі 109 041,00 грн.

Враховуючи те, що судом не встановлено підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 23.01.2015 р. № 0000112202, відповідно, відсутні підстави для задоволення даних позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як зазначено в ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано та правомірно. В той же час, позивач не довів обставин в обґрунтування своїх вимог, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають задоволенню.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. У позові Приватного підприємства «Коралл-ТВ Плюс» відмовити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Коралл-ТВ Плюс» (код ЄДРПОУ 33641170) решту суми судових витрат у розмірі 2 453,41 грн. до Державного бюджету України.

3. Стягнення решти суми судових витрат у розмірі 2 453,41 грн. з Приватного підприємства «Коралл-ТВ Плюс» (код ЄДРПОУ 33641170) доручити ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О.Іщук