Рішення

від 08.02.2007 по справі 44/142пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

44/142пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

08.02.07 р.                                                                               Справа № 44/142пн                               

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Пальчак О.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом  закритого акціонерного товариства транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія „Укртатнафта” м. Кременчук

до  відповідача  закритого акціонерного товариства „Торговий дім „Укртатнафта-Донбас” м. Донецьк

про визнання простого векселя таким, що не має сили простого векселю

за участю:

представників сторін:

від позивача не з'явився

від відповідача Негреша М.О. - юрисконсульт

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлені вимоги про визнання простого векселя № 763311448960 від 02.08.01р. на суму 5629688 грн. 65 коп. із строком платежу за пред'явленням таким, що не має сили простого векселю.

Відповідач позов не визнав, та просить припинити провадження у справі за відсутністю спору за ознаками п.1-1 ст.80 ГПК України, мотивуючи свої заперечення наступними обставинами:

-          вексель не має "дефекту форми”, містить усі необхідні реквізити, а отже частина перша статті 76 Уніфікованого закону про переказні та прості векселі застосована безпідставно;

-          особа в якої знаходиться вексель є його законним держателем;

-          спірний вексель опротестовувався;

-          дії нотаріуса визнано правомірними;

-          витяг з державного реєстру не є достовірним доказом у справі.

З'ясувавши  фактичні  обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію  відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника відповідача, суд встановив:

Постановою Вищого господарського суду України від 17.10.06р. по справі №44/142пн рішення господарського суду Донецької області від 31.05.06р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.06.06р. скасовано і справу передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, як це передбачено у статті 111-12 ГПК України.

Позов мотивовано тим, що 01.08.2001р. між закритим акціонерним товариством "Торговий дім "Укртатнафта-Донбас", який є продавцем та закритим акціонерним товариством транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія „Укртатнафта, далі ЗАТ "Укртатнафта", що виступає в якості покупця укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів за №327 де у пункті 5.2 передбачено розрахунки векселями.

Договір в частині оплати діє до повного розрахунку з продавцем.

Як свідчать докази у справі 01.08.02р. ЗАТ „Укртатнафта”, емітовано на користь АТЗТ „Торговий дім „Укртатнафта-Донбас” простий вексель № 763311448960 зі строком платежу за пред'явленням на суму 5629688 грн. 65 коп.

Про факт існування зазначеного векселя позивачу стало відомо лише 12.10.05р., коли було отримано від відповідача заяву про порушення справи про банкрутство позивача на підставі заборгованості за спірним векселем.

Однак позивач вважає, що зазначений вексель не підлягає оплаті, оскільки не має сили векселя у зв'язку з дефектом форми та посилається на приписи статті 21 Закону України "Про цінні папері і фондову біржу",  необхідні  реквізити, що обов"язково повинен мати простий вексель як це визначено у статті 75 Уніфікованого закону про переказні та прості векселі.

Відповідно до статуту відповідача, зареєстрованого розпорядженням Донецького міського голови № 1884 від 11.12.00р., повна назва відповідача - закрите акціонерне товариство „Торговий дім „Укртатнафта-Донбас”, скорочена назва – ЗАТ ТД „Укртатнафта-Донбас”.

У спірному векселі в полі реквізиту „найменування особи, якій або за наказом якої повинен бути здійснений платіж” значиться інше найменування першого векселедержателя – АТЗТ „Торговий дім „Укртатнафта-Донбас”. Таким чином, на думку позивача найменування, зазначене у векселі, не відповідає найменуванню, зазначеному в статуті та в реєстраційних документах відповідача.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців в цьому реєстрі відсутні записи за критерієм пошуку АТЗТ „Торговий дім „Укртатнафта-Донбас”.

А тому, простий вексель № 763311448960, емітований позивачем, виданий на особу, яка не існує та є недійсним по формі. На підставі існування таких обставин, позивач намагається визнати простий вексель № 763311448960 від 02.08.01р. на суму 5629688 грн. 65 коп. із строком платежу за пред'явленням таким, що не має сили простого векселю.

Доводи позивача спростовуються наступними доказами у справі:

Відповідно до ст. 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі від 06.07.99р., запровадженого Женевською конвенцією 1930 року (далі – “Уніфікований закон”) простий вексель повинен містити:

- назву "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений;

- безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей;

- зазначення строку платежу;

- зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж;

- найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж;

- зазначення дати і місця складання простого векселя;

- підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

Статтею 5 Закону України „Про обіг векселів в Україні”  встановлено, що векселі (переказні і прості) складаються у документальній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма та порядок виготовлення яких затверджуються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону. Вексель, який видається на території України і місце платежу за яким також знаходиться на території України, складається державною мовою. Найменування трасанту або векселедавця, інших зобов'язаних за векселем осіб заповнюється тією мовою, якою визначено офіційне найменування в їх установчих документах.

Згідно ст. 76 “Уніфікованого закону” документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів, зазначених у ст. 75 “Уніфікованого закону”, не має сили простого векселя, за винятком випадків:

-          простий вексель, строк платежу в якому не зазначено, вважається таким, що підлягає оплаті за пред'явленням;

-          при відсутності особливого зазначення, місце, де видано документ, вважається місцем платежу і, разом з тим, місцем проживання векселедавця;

-          простий вексель, в якому не вказано місце його видачі, вважається виданим у місці, зазначеному поруч з найменуванням векселедавця.

Вексель може бути визнаний недійсним (таким, що не має вексельної сили) тільки внаслідок дефекту форми.

Підставами для визнання векселю недійсним  за законодавством можуть бути:

-          відсутність обов'язкових реквізитів;

-          некоректна вказівка строку платежу;

-          недієздатна сторона за векселем;

-          відсутність хоча б одного підпису або печатки;

-          підписання векселю за дорученням або не уповноваженою особою.          

Відповідно до ст. 25 Закону України „Про господарські товариства” до акціонерних товариств належать відкрите акціонерне товариство та закрите акціонерне товариство.

Відповідно до статутних документів назва держателя векселя - “Торговий дім “Укртатнафта-Донбас”. Щодо організаційно-правової форми, то позначення АТЗТ не є назвою юридичної особи, а вказує на організаційно-правову форму.

Виходячи з рішення суду Крюківського району м. Кременчука від 11.12.02р. (за скаргою позивача на неправильно вчинені нотаріальні дії приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Прокопом Олександром Едуардовичем) назва АТЗТ „Укртатнафта-Донбас” та ЗАТ „Укртатнафта-Донбас” є однаково вірною і відображає один вид господарських товариств.

Згідно зі ст. 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

У даному випадку суд повинен поступити однозначно, а саме прийняти ці факти, однак не зробити переоцінку доказів, які досліджувалися районним судом або зробити перевірку його рішення.

Стаття 196 ЦК України, як загальна норма містить вимоги до цінного паперу.

Однак спеціальне вексельне законодавство підкреслює, що використовувати векселі, а також виступати векселедавцями, акцептантами, індосантами та авалістами можуть тільки юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності тощо.

Інші особи не мають зобов'язуватися за векселем та видавати вексельні зобов'язання, тому тривалий документ, який видано недієздатною особою за вексельним правом неможливо вважати векселем.

Підприємство відповідача є юридичною особою та суб'єктом господарювання у розумінні ст.55 ГК України.    

Помилкове зазначення позивачем двох букв в організаційно-правовій формі не в тому порядку, а саме АТЗТ замість ЗАТ не є підставою для визнання векселя таким, що не має сили простого векселю.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" вимоги щодо найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу встановлюються спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації.

Згідно із вимогами щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу, затвердженими наказом Держпідприємництва України від 09.06.2004р. N 65 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 29.06.2004р. за N 792/9391 (далі - Вимоги), юридична особа повинна мати своє найменування. У найменуванні юридичної особи зазначається її організаційно-правова форма та назва. Назва юридичної особи береться у лапки та зазначається безпосередньо після організаційно-правової форми суб'єкта господарювання.

Організаційно-правові форми суб'єктів господарювання визначаються Класифікацією організаційно-правових форм господарювання Державного класифікатора України, затвердженою наказом Держспоживстандарту України від 28 травня 2004 року N 97, яка розроблена відповідно до вимог Господарського кодексу України.

При цьому слід зауважити, що чинне законодавство України не встановлює вимог щодо обов'язкового приведення у відповідність найменування юридичної особи до зазначених вище Вимог. Ці Вимоги стосуються юридичних осіб, що проходять державну реєстрацію як новостворені.

Простий вексель № 763311448960 від 02.08.01р. на суму 5629688 грн. 65 коп., виданий закритим акціонерним товариством транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія „Укртатнафта”, містить всі передбачені законом реквізити та заповнений відповідно до вимог ст. 75 “Уніфікованого закону”.

У той же час акт прийому-передачі спірного векселю від 02.08.2001р. не є по суті зміною способу виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу нафтопродуктів, та заміною грошової форми оплати на оплату шляхом передачі векселю, оскільки не містить посилання на зобов'язання.

Крім того невідомо яка функцію у названих операцій виконував вексель. У цьому випадку  слід  розрізняти  вексель, що є лише засобом оформлення заборгованості (заміна одного зобов'язання іншим), і розрахунки з використанням векселів (погашення зобов'язання)

За такими обставинами, у задоволенні позову щодо визнання простого векселя № 763311448960 від 02.08.01р. на суму 5629688 грн. 65 коп. із строком платежу за пред'явленням таким, що не має сили простого векселю слід відмовити як необґрунтовано заявленого.

До прийняття рішення по справі відповідачем була подана заява про скасування забезпечення позову.

Згідно ст. 68 ГПК України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Якщо обставини, котрі були передумовою вжиття заходів із забезпечення позову, змінились і відпала необхідність у його забезпеченні, господарський суд приймає рішення про скасування забезпечення позову. Як правило, ініціатором такої дії стає відповідач. Рідше ініціатива виходить від позивача. Скасувати забезпечення позову суд може і за власною ініціативою.

Суд дійшов висновку, позов заявлено необґрунтовано. На час розгляду спору від відповідача надійшла заява про скасування заходів забезпечення позову, оскільки відпала необхідність у його забезпеченні. З урахуванням викладено, суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою від 29.05.06р. по справі № 44/142пн.

У задоволенні клопотання позивача щодо відкладення розгляду справи слід відмовити, оскільки судом з'ясовані всі фактичні обставини справи, а докази у справі дають можливість прийняти рішення по суті спору.

Пояснення позивача № 14/08-227 від 02.02.07р., його клопотання № 14/08-228 від 02.02.07р. про зупинення провадження у справі, та клопотання про призначення почеркознавчої експертизи №14/08-229 від 02.02.07р. не приймаються судом до уваги, оскільки вони не були предметом дослідження судом у розумінні ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України та надійшли до канцелярії суду після прийняття рішення.

Щодо питань розподілу державного мита то з цього приводу слід зазначити наступне:

- у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судових витрат зі справи, у тому числі і сум державного мита за подання заяви про перегляд рішення в апеляційному або в касаційному порядку, здійснює господарський суд, який приймає рішення, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Витрати по держмиту та судовому процесу згідно рішення місцевого господарського суду покладаються на позивача згідно ст. ст. 44, 49  ГПК України.

Витрати по держмиту за подання апеляційної скарги покладаються на позивача заявника - закрите акціонерне товариство „Торговий дім „Укртатнафта-Донбас”.

Витрати по держмиту за подання касаційної скарги підлягають стягненню з закритого акціонерного товариства транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія „Укртатнафта”.

Щодо клопотання відповідача про припинення провадження у справі за відсутністю предмету спору згідно п.1-1 ст.80 ГПК України, то воно необґрунтовано і не підлягає задоволенню, так як господарський суд припиняє провадження у справі лише у наступних випадках:

-          припинення існування предмету спору (здійснення у встановленому порядку скасування оспорюваного акта), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань;

-          спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу( передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні. А в разі присутності представника лише однієї сторони - за згодою цього представника. Відповідачем надана така згода, тому судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 75, 76 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі від 06.07.99р., ст. 5 Закону України „Про обіг векселів в Україні”, ст. 196 ЦК України, ст. 25 Закону України „Про господарські товариства”, ст.21 закону України "Про цінні папери і фондову біржу", ст. ст. 35, 44, 49, 68, 82, 84, частиною третьою ст. 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.У задоволенні позову відмовити.

2.Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою від 29.05.06р. по справі № 44/142пн.

3.Примірник рішення надіслати до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Полтавської області для скасування заходів по забезпеченню позову.

4.Витрати по держмиту та судовому процесу покладаються на позивача.

5.Витрати по держмиту та судовому процесу за подання апеляційної скарги покладаються на позивача заявника - закрите акціонерне товариство „Торговий дім „Укртатнафта-Донбас”.

6.Стягнути з закритого акціонерного товариства транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія „Укртатнафта”, 39609, м. Кременчук, Полтавська область, вул. Свіштовська, 3, ід.код 00152307, р/р 26008050001383 в Кременчуцькій філії АКБ „Індустріалбанк”, МФО 331304, на користь:

- закритого акціонерного товариства „Торговий дім „Укртатнафта-Донбас”, 83114, м. Донецьк, вул. Рози Люксембург, 74, ід. код 30347038, р/р 26009067100 в ЗАТ „Донгорбанк”, МФО 334970, витрати по держмиту за подання касаційної скарги в сумі 42 грн. 50 грн., видавши наказ.

7.Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення оформленого у відповідності до вимог ст.84 ГПК України: 13.02.07р.

Суддя                                                                         Підченко Ю.О.