Рішення

від 12.02.2007 по справі 40/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

40/19

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

12.02.07 р.                                                                               Справа № 40/19                               

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Пальчак О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Паливно-енергетична компанія "Укренергозбереження" м. Київ

до відповідача відкритого акціонерного товариства "Донбасенерго" м. Горлівка

про стягнення  5 889 778 грн. 77 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача: Ерьомін О.С. - директор

від відповідача: Боєнко О.В. - юрисконсульт

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, і за наслідками розгляду справи було складено протокол судового засідання згідно вимог ст.81-1 ГПК України.

Суть спору:

Заявлені вимоги  про  стягнення  інфляційних в  розмірі 4 651 166 грн. 71 коп. та 3 процентів річних в сумі 1 238 612 грн.06 коп. за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором відступлення права вимоги від 21.08.06р. №129/1-06. згідно договору на постачання продукції №6 від 30.12.99р.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір на постачання вугільної продукції №6 від 30.12.99р. між відповідачем та ДВАТ "Свердловуглезбут", договір відступлення права вимоги №129/1-06 від 21.08.06р. укладений між ДП "Свердловантрацит" та позивачем, реєстр несплачених платіжних вимог та залізничних квитанцій на відвантажену вугільну продукцію у 2000р. на адресу Луганської ТЕС ВАТ "Донбасенерго", акти звіряння розрахунків від 01.11.02р., 01.04.03р., 22.01.04р. на суму 14 311 282 грн.16 коп., вимогу №36 від 30.08.06р. позивача  на адресу відповідача, рішення Господарського суду Донецької області від 01.12.06р. по справі 40/353.

Відповідач надав суду відзив на позов, в якому підтвердив факт поставки вугілля за договором №6 від 30.12.99р., а також повідомив про сплату заборгованості у розмірі 14 311 282 грн. 16 коп. після винесення рішення господарського суду Донецької області від 01.12.06р. по справі 40/353 та просив суд зменшити на 100 відсотків розмір 3 процентів річних та інфляційних у порядку п. 3. ст. 83 ГПК України на підставах зазначених у відзиві на позов.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи сторін, суд встановив:

Протягом 2000р. Державне відкрите акціонерне товариство "Свердловвуглезбут" Дочірне підприємство Державної холдингової компанії  "Свердловантрацит", м.Свердловськ Луганської області, правонаступником якого є ДП "Свердловантрацит", відвантажувало вугільну продукцію Відкритому акціонерному товариству "Донбасенерго" в особі його структурного підрозділу Луганської ТЕС за договором №6 від 30.12.1999р. укладеному між ВАТ "Донбасенерго" та ДВАТ "Свердловвуглезбут", а ВАТ "Донбасенерго" сплачувало заборгованість за вугілля. Залишок заборгованості за реєстром несплачених платіжних вимог та залізничних квітанцій на відвантажену вугільну продукцію у 2000р. на адресу Луганської ТЕС ВАТ "Донбасенерго", актами звіряння розрахунків від 01.11.02р., 01.04.03р., 22.01.04р. складав 14 311 282 грн.16 коп.

Між позивачем та ДП| "Свердловантрацит" укладено договір №129/1-06 від 21.08.06р. про відступлення права вимоги, згідно якого ДП| "Свердловантрацит" відступило позивачу  право вимоги до ВАТ "Донбасенерго" із оплати заборгованості у розмірі 14 311 282 грн.16 коп. за вугілля поставлене у 2000р. на Луганську ТЕС за договором №6 від 30.12.99р. ДП "Свердловантрацит" повідомило про це ВАТ "Донбасенерго"  листом  №4/8-532 від 22.08.06р.

З боку позивача на адресу ВАТ "Донбасенерго" було направлено спрямовано вимогу №36 від 30.08.06р., одержане||про оплату боргу на поточний рахунок позивача. Відповідач не сплатив заборгованість у розмірі 14 311 282 грн.16 коп. З метою стягнення зазначеної заборгованості позивач звернувся до господарського суду Донецької області. Рішенням  господарського суду Донецької області від 01.12.06р. по справі 40/353 позовні вимоги про стягнення  боргу в розмірі 14 311 282 грн.16 коп. з ВАТ "Донбасенерго" за вугілля поставлене у 2000р. на Луганську ТЕС за договором №6 від 30.12.99р. задоволені повністю.

Дослідивши матеріали даної справи, суд дійшов висновку про наступне:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 01.12.06р. по справі 40/353 позовні вимоги ТОВ ПЕК "Укренергозбереження"" про стягнення з ВАТ "Донбасенерго" основного боргу у розмірі 14 311 282 грн.16 коп. задоволені у повному обсязі. При цьому, судом встановлено що між відповідачем та ДВАТ "Свердловвуглезбут”, правонаступником якого є ДП "Свердловантрацит", було укладено договір №6 від 30.12.99р. на постачання у 2000р. вугілля на адресу Луганської ТЕС, яка є структурним підрозділом відповідача. Відповідно до п. 1.1. зазначеного договору ДВАТ "Свердловвуглезбут" зобов`язалося поставити на адресу Луганської ТЕС ВАТ "Донбасенерго" вугілля, а відповідач зобов`язався прийняти вугілля та сплатити його вартість. ДВАТ "Свердловвуглезбут" поставило вугілля за договором №6 від 30.12.99р. на адресу  Луганської ТЕС, проте відповідач частково сплатив вартість поставленого вугілля і залишок заборгованості за поставлене вугілля за реєстром несплачених платіжних вимог та залізничних квитанцій на відвантажену вугільну продукцію у 2000р. на адресу Луганської ТЕС ВАТ "Донбасенерго", актами звіряння розрахунків від 01.11.02р., 01.04.03р., 22.01.04р. складав 14 311 282 грн. 16 коп. Між відповідачем та ДВАТ „Свердловвуглезбут” підписувалися акти звіряння розрахунків від 01.11.02р., від 01.04.03р., від 22.01.04р. на суму 14 311 282 грн. 16 коп., що свідчить про відсутність розбіжностей щодо суми заборгованості.

Відповідно до ст. 264 ЦК України, який набрав чинності з 01.01.04р., перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. З боку відповідача була підтверджена заборгованість за договором №6 від 30.12.99р. шляхом підписання акту звіряння розрахунків від 22.01.04р. станом на 22.01.04р. у розмірі 14 311 282 грн.16 коп., тобто до лютого 2004р. Отже, перебіг строку позовної давності по сплаті за вугілля у розмірі 14 311 282 грн. 16 коп. за договором №6 від 30.12.99р. почався заново 23.01.04р.

Згідно вимог ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений на іншу особу внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За приписами ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Між позивачем та ДП "Свердловантрацит" укладено договір №129/1-06 від 21.08.06р. про відступлення права вимоги, згідно якого ДП| "Свердловантрацит" відступило позивачу  право вимоги до ВАТ "Донбасенерго" із оплати заборгованості у розмірі 14 311 282 грн.16 коп. за вугілля поставлене у 2000р. на Луганську ТЕС за договором №6 від 30.12.99р. Відповідно до п. 3.10 договору № 129/1-06 від 21.08.2006г. ТОВ «ПЕК "Укренергозбереження" є єдиним володарем, користувачем та розпорядником права вимоги сплати боргу за відвантажене вугілля на суму 14 311 282 грн. 16 коп.

Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

ДП "Свердловантрацит" передало позивачу документи, які засвідчують права, що передаються за договором відступлення права вимоги 129/1-06 від 21.08.06р., а саме реєстр несплачених платіжних вимог та залізничних квитанцій на відвантажену вугільну продукцію у 2000р. на адресу Луганської ТЕС ВАТ "Донбасенерго" за договором №6 від 31.12.99р., акти звіряння розрахунків, договір №6 від 30.12.99р.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Листом №4/8-532 від 22.08.06р. ДП| "Свердловантрацит" повідомило ВАТ "Донбасенерго" про уступку Позивачу права вимоги до ВАТ "Донбасенерго" оплати заборгованості в розмірі 14 311 282 грн. 16 грн. за вугілля поставлене за договором №6 від 30.12.99р. між  ДВАТ"Свердловантрацит"  та ВАТ "Донбасенерго "на Луганську ТЕС ВАТ "Донбасенерго".

Позивач направив на адресу ВАТ "Донбасенерго" спрямовано вимогу №36 від 30.08.06р. одержане про оплату боргу на поточний рахунок позивача. з'являтися,являтися. Проте відповідач не сплатив зазначену суму заборгованості.

Враховуючи вищезазначені обставини та докази по справі №40/353 суд задовольнив позовні вимоги ТОВ ПЕК "Укренергозбереження" про стягнення з ВАТ "Донбасенерго" основного боргу у розмірі 14 311 282 грн. 16 коп.

Відповідно до ч.2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Тобто це є аксіомою.

Згідно п. 6.1. договору поставки вугілля № 6 від 30.12.1999р. ВАТ "Донбасенерго" за неналежне виконання обов'язків за цим договором (прийняти та оплатити вугілля) несе відповідальність згідно діючого законодавства.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. На підставі того, що цесія відбувається у повному обсязі, до цесіонарія (нового кредитора) переходить не тільки само право вимоги, а і можливість використання заходів його забезпечення у частині стягнення інфляційної складової та 3% річних. Таким чином, суд вважає, що до позивача, як нового кредитора, перейшло право вимоги до ВАТ "Донбасенерго" сплати 3 процентів річних та інфляційних за прострочення  виконання  з боку ВАТ "Донбасенерго" грошового зобов'язання по сплаті  заборгованості у розмірі 14 311 282 грн. 16 коп.

За прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті заборгованості у період з лютого 2004р. по грудень 2006р. Позивачем нараховані інфляційні у період з  лютого 2004р. по грудень 2006р. у сумі 4 651 166 грн. 71 коп. та 3 процентів річних у сумі 1 238 612 грн. 06 коп. за період з 01.02.04р. по 19.12.06р.

Відповідачем надане клопотання до суду про зменшення на 100 відсотків розміру 3 прострочення річних та інфляційних у порядку п. 3. ст. 83 ГПК України, яке не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.3. ст. 83 ГПК України господарський суд приймаючи рішення по справі має право зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, однак не звільнити від неї у повному обсязі.

Стаття 549 ЦК України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, однак за вимогами цивільного законодавства вона є способом забезпечення виконання зобов'язань, а не мірою відповідальності.

Слід звернути увагу сторін на те, що особливості регулювання правовідносин між суб'єктами господарювання регулюються приписами статей 55, 230, 231, 232 ГК України, де визначені штрафні та оперативно-господарські санкції та порядок їх застосування.

Відповідно до Постанови НБУ "Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України" від 07.12.2004 N 598 індекс інфляції – це індекс споживчих цін, оприлюднений Державним комітетом статистики України.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” проценти – це доход, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна.

Отже, п.3. ст. 83 ГПК України передбачає можливість зменшення розміру тільки неустойки (штрафу, пені). Можливість зменшення господарським судом розміру 3 процентів річних та інфляційних зазначеною статтею не передбачена.

Крім того, за своєю правовою природою інфляційні та 3 процента річних є іншими способами захисту порушеного права, які не можуть вважатися різновидом неустойки.

Таким чином, у задоволенні клопотання ВАТ "Донбасенерго"  про зменшення на 100 відсотків розміру 3 процентів річних та інфляційних у порядку п. 3. ст. 83 ГПК України слід відмовити як необґрунтовано заявлених.

Частиною першою ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. У відповідності зі ст.ст. 202, 203 ГК України, ст. 599 ЦК України, господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Свої зобов'язання відповідач своєчасно не виконав, докази у справі свідчать про наявність прострочення виконання грошового  зобов'язання з боку відповідача.

З урахуванням викладеного, позов щодо стягнення з відповідача інфляційних в розмірі 4 651 166 грн. 71 коп. та 3 процента річних у сумі 1 238 612 грн. 06 коп. обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Витрати по державному миту та забезпечення судового процесу покладаються на відповідача згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 55, 193, 202, 203, 230, 231, 232 ГК України ст.ст. 264, 509, 512, 513, 514, 516, 517, 526, 599, 625 ЦК України, ст. ст. 22, 33, 34, 35, 43, 49, 81-1, 82, п.3 ст.83, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Донбасенерго" 84601, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, ід.код 23343582 на користь:

-  товариства з обмеженою відповідальністю "Паливно-енергетична компанія "Укренергозбереження" 01601, м.Київ, вул. Пушкінська, 27, ід.код 31715266, інфляційні в розмірі 4 651 166 грн. 71 коп. та 3 процента річних у сумі 1 238 612 грн. 06 коп., витрати по державному миту в сумі 25 500 грн. витрати по забезпеченню судового процесу в сумі 118 грн. видавши наказ.

3.Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                         Підченко Ю.О.