Постанова

від 19.05.2015 по справі 816/839/15-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/839/15-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шевченко О.С.,

представника позивача - Остахова П.В.,

представника відповідача - Момот Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "БАНГА" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

16 березня 2015 року Приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "БАНГА" (надалі - позивач, ПП "ВКФ "Банга") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (надалі - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0004922202/1938 від 10.10.2014 та № 0004932202/1939 від 10.10.2014.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на незгоду з висновками позапланової виїзної перевірки ПП "ВКФ "Банга" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Оіл-Прес" за період березень 2014 року, за результатами якої встановлено порушення п. 201.1, п. 201.6 ст. 201, п. 198.1. п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України. Зазначає, що підприємством не було допущено порушень податкового законодавства, зафіксованих вказаним актом, господарська операція з контрагентом ТОВ "Оіл-Прес" мала реальний характер, оформлена належними первинними документами, правочин, укладений з ТОВ "Оіл-Прес", недійсним в судовому порядку не визнавався.

05 травня 2015 року до суду надійшли письмові заперечення проти позову, у яких на підтвердження правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач посилається на висновки позапланової виїзної перевірки ПП "ВКФ "БАНГА" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Оіл-Прес" (код 27189277) за період березень 2014 року, оформленої актом від 24.09.2014 № 2269/16-03-22-02-12/35131830, у якому зафіксовано порушення позивачем п. 201.1, п. 201.6 ст. 201, п. 198.1. п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок якого занижено податок на додану вартість за березень 2014 року на суму 38274 грн. та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) в сумі 53393 грн. Зазначає, що господарська операція з придбання автомобіля у ТОВ "Оіл-Прес" мала безтоварний характер. Пояснює, що договір від 14.03.12014 поставки автотехніки, укладений позивачем з ТОВ "Оіл-Прес" містить реквізити ТОВ "Оіл-Прес", а саме р/р 26003010002123 в ПАТ "Інтер КредитБанк" МФО 307424, також вказаний номер р/р вказано у рахунку - фактурі № 0324/08 від 20.03.2014 та видатковій накладній № 0324/08 від 24.03.2014, тоді як зазначений р/р 26003010002123 відкритий ТОВ "Оіл-Прес" у ПАТ "Інтер КредитБанк" лише 08.04.2014, тобто пізніше дати укладення договору та дати складення видаткової накладної та рахунку-фактури, а тому вказані документи не можуть бути належними доказами у справі. Зазначає, що позивачем не надано доказів оплати по даній господарській операції з ТОВ "Оіл-Прес" та до перевірки не було надано сертифіката відповідності заводу-виробника на транспортний засіб. Крім того, посилається на висновки акту Індустріальної ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 22.05.2014 № 202/20-36-22-02-07/37189277 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Оіл-Прес" (код ЄДРПОУ 37189277) з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків за період лютий-березень 2014 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 травня 2015 року заяву представника позивача про відкликання позовної заяви в частині позовних вимог - задоволено. Залишено без розгляду позовну заяву Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "БАНГА" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області № 0004922202/1938 від 10.10.2014.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, а саме, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0004932202/1939 від 10.10.2014.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ПП "ВКФ "Банга" (код ЄДРПОУ 35121830) зареєстроване як юридична особа 23.05.2007, взяте на облік в органах державної податкової служби 31.05.2007 за № 13822 та станом на час перевірки перебувало на обліку в Кременчуцькій ОДПІ.

Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість з 16.05.2011, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100336929 серії НБ № 201916, індивідуальний податковий номер 351318316039 (а.с. 124, 183).

У термін із 11.09.2014 по 17.09.2014 посадовою особою Кременчуцької ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ПП "ВКФ "Банга" (код 35131830) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Оіл-Прес" (код 37189277) за період березень 2014 року, за результатами якої складено акт від 24.09.2014 № 2269/16-03-22-02-12/35131830 (а.с. 142-144).

За висновками перевірки Кременчуцькою ОДПІ встановлено порушення позивачем п.201.1, п. 201.6 ст. 201, п. 198.1. п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ПП "ВКФ "Банга" занижено податок на додану вартість всього у сумі 38274 грн., в тому числі, за березень 2014 року в сумі 38274 грн., та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) всього у сумі 53393 грн., в тому числі, за березень 2014 року в сумі 53393 грн.

Встановлене порушення контролюючий орган пов'язує з безтоварним характером господарської операції з придбання позивачем автомобіля КрАЗ у ТОВ "Оіл-Прес" згідно договору поставки автотехніки № 14/03/2014 від 14.03.2014.

10.10.2014 на підставі акту перевірки від 24.09.2014 № 2269/16-03-22-02-12/35121830 Кременчуцькою ОДПІ винесено, зокрема, податкове повідомлення - рішення № 0004932202/1939, яким ПП "ВКФ "Банга" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2014 року у розмірі 53393 грн. /а.с. 9/.

Позивач не погодився з податковим повідомленням-рішенням від 10.10.2014 №0004932202/1939 та звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню від 10.10.2014 №0004932202/1939, суд дійшов наступних висновків.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Згідно пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на викладені положення Податкового кодексу України, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен мати належним чином оформлені податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Зважаючи на зміст наведеної норми процесуального права та враховуючи, що вимоги заявленого позову полягають у визнанні неправомірним та скасуванні податкового повідомлення-рішення, предметом доказування у даній справі мають бути саме обставини, які свідчать про обґрунтованість чи безпідставність його винесення та наявність чи відсутність порушень позивачем законодавчих приписів, тобто, реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на формування податкового кредиту; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають позивачу право на податковий кредит.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції. Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

Це підтверджується також правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у справах, пов'язаних з визначенням податкових зобов'язань з ПДВ та бюджетним відшкодуванням ПДВ, в яких Верховний Суд України звертає увагу на необхідність з'ясування судами при розгляді справ на те, чи мали операції з придбання та реалізації товарів (послуг) реальний характер, як перевозились і зберігались товари (чиїм транспортом, за чий рахунок, яким є розмір витрат, якою особою виконувались роботи чи надавались послуги, які матеріали використовувалися для виконання робіт), чи були такі операції взагалі можливі з урахуванням оперативності їх проведення та інше.

На підтвердження здійснення господарської операції з придбання у ТОВ "Оіл-Прес" автомобіля позивачем надано до суду копію договору поставки автотехніки №14/03/2014 від 14.03.2014 (а.с. 13), за умовами якого продавець (ТОВ "Оіл-Прес") зобов'язується продати, покупець (позивач) - сплатити, а вантажоодержувач - прийняти на умовах EXW м. Харків (Україна) (Інкотермс 2010) товар: автомобіль вантажний КрАЗ-65055-0000060-02 (самоскид) в кількості 1 (однієї) одиниці. Виробник товару - ПАТ "АвтоКрАЗ".

ТОВ "Оіл-Прес" виписано позивачу податкову накладну № 44 від 24.03.2014 на автомобіль КрАЗ-65055-0000060-02 на суму 550000 грн., у тому числі, ПДВ - 91666 грн. 67 коп., копія якої наявна у матеріалах справи (а.с. 12).

Сума податку на додану вартість на підставі податкової накладної № 44 від 24.03.2014 в розмірі 91666 грн. 67 коп. включена позивачем до складу податкового кредиту у березні 2014 року (а.с. 103-106).

Матеріалами справи підтверджено, що свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ "Оіл-Прес" від 28.10.2010 було анульовано 17.06.2014 (а.с. 124).

Станом на 24.03.2014 серед видів діяльності ТОВ "Оіл-Прес" відсутній такий вид діяльності як торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами , що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ТОВ "Оіл-Прес" (а.с. 192-194).

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій згідно договору поставки автотехніки №14/03/2014 від 14.03.2014 позивачем надано до суду копію видаткової накладної від 24.03.2014 № 0324/08 (а.с. 11), копію акту приймання-передачі предмета від 24.03.2014 (а.с. 14), копію сертифікату відповідності з терміном дії з 24.01.2012 до 16.01.2013 (а.с. 157), копію акту приймання - передачі транспортного засобу серії НДЦ № 617763 від 17.03.2009 (а.с. 171), копію рахунку-фактури від 20.03.2014 № 0324/08 (зворот а.с. 11) та копію платіжного доручення від 27.05.2014 № 254 на суму 280000 грн. (а.с. 158 ).

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що автомобіль КрАЗ-65055-0000060-02 доставлений з м. Харкова гр. ОСОБА_3 на підставі договору про надання послуг № 2410314 від 24.03.2014 (а.с. 15) з оформленням подорожнього листа вантажного автомобіля №1 від 24.03.2014 (а.с. 53-54).

Досліджуючи зазначені вище документи, судом встановлено наступне.

За змістом акту приймання-передачі предмета від 24.03.2014 ТОВ "Оіл-Прес" мало передати позивачу ПП "ВКФ "Банга" транспортний засіб КрАЗ-65055-0000060-02, шасі НОМЕР_2, двигун № НОМЕР_1 - 24 березня 2014 року (а.с. 14). У подорожньому листі вантажного автомобіля № 1 від 24.03.2014 зазначено, що автомобіль КрАЗ-65055-0000060-02 має номерний знак: № ТЗ НОМЕР_3 (а.с. 84).

Однак, згідно акту приймання-передачі транспортного засобу (додаток № 6 до Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок) серії НДЦ № 617763 на транспортний засіб N3G, самоскид, КрАЗ-65055-0000060-02, шасі НОМЕР_4 , номер двигуна НОМЕР_1, 04.02.2009 року виготовлення, номерні знаки "Транзит" - ТЗ НОМЕР_3 , виданого підприємством - виробником Холдинговою компанією "АвтоКрАЗ" 17.03.2009 , вказаний вище транспортний засіб отримано організацією - одержувачем - ПП "ВКФ "Банга", м. Кременчук - 17 березня 2009 року (а.с. 171) .

Суд враховує, що відповідно до пункту 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388 (надалі - Порядок № 1388), документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою :

довідка-рахунок за формою згідно з додатком 1, видана суб'єктом господарювання, діяльність якого пов'язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери;

договори та угоди, укладені на товарних біржах на зареєстрованих у Департаменті Державтоінспекції бланках, договори купівлі-продажу транспортних засобів, оформлені в Державтоінспекції, інші засвідчені в установленому порядку документи, що встановлюють право власності на транспортні засоби;

копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин;

довідка органу соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що виділили автомобіль або мотоколяску;

акт приймання-передачі транспортних засобів за формою згідно з додатком 6, виданий підприємством-виробником або підприємством, яке переобладнало чи встановило на транспортний засіб спеціальний пристрій згідно із свідоцтвом про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, із зазначенням ідентифікаційних номерів такого транспортного засобу та конкретного одержувача;

митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа на паперовому носії або електронна митна декларація, або видане митним органом посвідчення про реєстрацію в підрозділах Державтоінспекції транспортних засобів чи їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери;

договір фінансового лізингу;

акт про проведений аукціон або постанова та акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, видані органом державної виконавчої служби.

Частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Таким чином, транспортний засіб N3G, самоскид, КрАЗ-65055-0000060-02, шасі НОМЕР_2, номер двигуна НОМЕР_1, державний № ТЗ НОМЕР_3 , який за твердженням позивача був отриманий ним від ТОВ "Оіл-Прес" у березні 2014 року за актом приймання-передачі предмета від 24.03.2014 (а.с. 14) та на підставі видаткової накладної № 132 від 24.03.2014 (а.с. 17), фактично був отриманий позивачем ПП "ВКФ "Банга" ще у березні 2009 року, що підтверджується актом приймання-передачі транспортного засобу серії НДЦ № 617763 від 17.03.2009 (а.с. 171).

Інших документів, визначених пунктом 8 Порядку № 1388 позивачем до суду не надано.

Автомобілі вантажні, сідельні тягачі, спеціальні (категорії N), їх кузови (крім кузовів, що не включають робочого місця водія) та шасі нові та такі, що були в користуванні відповідно до Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, затвердженого наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики України від 01.02.2005 № 28, підлягають обов'язковій сертифікації в Україні.

Позивачем надано до суду копію сертифікату відповідності, зареєстрованого в Реєстрі за № UА1.009.0009597-12 з терміном дії з 24.01.2012 до 16.01.2013 (а.с. 157).

Транспортний засіб N3G, самоскид, КрАЗ-65055-0000060-02, шасі НОМЕР_4, номер двигуна НОМЕР_1, який за твердження позивача придбано у ТОВ "Оіл-Прес" , виготовлено 04.02.2009 року (а.с. 171), проте, у вказаному вище сертифікаті зазначено, що перелічені у ньому автомобілі випускаються серійно з 17.01.2012 до 16.01.2013.

Крім того, на час, коли за твердженням позивача автомобіль мав ним бути отриманий згідно акту приймання-передачі предмета та видаткової накладної - 24.03.2014 (а.с. 14,17), термін дії зазначеного сертифікату минув.

Таким чином, суд не бере до уваги надану позивачем копію сертифікату, зареєстрованого в Реєстрі за № UА1.009.0009597-12, з терміном дії з 24.01.2012 до 16.01.2013.

Позивачем не надано до перевірки та до суду іншого сертифікату відповідності на автомобіль.

Відповідно до положень частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Договір поставки автотехніки № 14/03/2014, укладений з ТОВ "Оіл-Прес" 14.03.2014, містить у пункті 11 реквізити ТОВ "Оіл-Прес", зокрема, р/р 26003010002123 в ПАТ "Інтер КредитБанк" МФО 307424 (зворот а.с. 13), також вказаний номер р/р 26003010002123 зазначено у видатковій накладній № 0324/08 від 24.03.2014 та у рахунку - фактурі № 0324/08 від 20.03.2014 (а.с. 11, зворот а.с. 11), тоді як матеріалами справи підтверджено, що вказаний р/р 26003010002123 відкрито ТОВ "Оіл-Прес" у ПАТ "Інтер КредитБанк" - 08.04.2014 (а.с. 102), тобто пізніше дати укладення договору та дати складення видаткової накладної та рахунку-фактури.

Таким чином, видаткова накладна № 0324/08, датована 24.03.2014, копія якої надана позивачем до суду на підтвердження факту здійснення господарської операції саме 24.03.2014, фактично була складена не раніше 08.04.2014, що суперечить частині 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а тому вказана видаткова накладна не є належним доказом на підтвердження факту здійснення господарської операції 24.03.2014 та не приймається до уваги судом.

На підтвердження фактичної оплати придбаного товару позивачем надано до суду лише копію платіжного доручення від 27.05.2014 № 254 на суму 280000 грн., у тому числі, ПДВ - 46666 грн. 67 коп. (а.с. 158).

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що згідно даного платіжного доручення товар оплачено частково.

Таким чином, сума податку на додану вартість, не сплачена позивачем в повному обсязі в ціні товару.

Позивачем не надано до суду належних доказів на підтвердження факту оприбуткування автомобіля по бухгалтерському обліку позивача, у тому числі, журналів-ордерів по відповідних рахунках, інших облікових регістрів.

При цьому, суд не бере до уваги надану позивачем на підтвердження оприбуткування автомобіля від ТОВ "Оіл-Прес" копію витягу з оборотно-сальдової відомості за березень 2014 року (а.с. 153), оскільки вказана копія документу не містить жодних відомостей, які б давали змогу встановити факт оприбуткування саме зазначеного вище автомобіля як такого, що отриманий від ТОВ "Оіл-Прес".

Надані позивачем копії документів щодо реалізації автомобіля КрАЗ 2009 року випуску контрагенту ТОВ "Гвоздів-град" не є беззаперечними доказами того, що вказаний у цих документах автомобіль був придбаний позивачем саме у ТОВ "Оіл-Прес" та саме у березні 2014 року, а тому вказані копії документів не приймаються до уваги судом.

Суд зазначає, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на віднесення податку на додану вартість до складу податкового кредиту можуть створювати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг), що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Позивач не надав до суду належних доказів на підтвердження реальності поставки автомобіля вантажного КрАЗ саме від ТОВ "Оіл-Прес".

Крім того, за висновками акту Індустріальної ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 22.05.2014 № 202/20-36-22-02-07/37189277 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Оіл-Прес" (код ЄДРПОУ 37189277) з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків за період лютий-березень 2014 року звіркою ТОВ "Оіл-Прес" не має можливості підтвердити реальність господарських операцій з платниками податків за період лютий-березень 2014 року (а.с. 134-141).

Відтак, податкова накладна № 44 від 24.03.2014 була виписана ТОВ "Оіл-Прес", яке фактично не виступало продавцем товару, зазначеного у даній накладній, що у свою чергу свідчить про правильність висновків контролюючого органу щодо заниження податку на додану вартість за березень 2014 року на суму 38274 грн. та завищення розміру від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду (рядок 24) за березень 2014 року на суму 53393 грн.

З огляду на вищевикладене, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 10.10.2014 № 0004932202/1939 винесено Кременчуцькою ОДПІ на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачені законодавством України, та з урахуванням всіх обставин, необхідних для прийняття рішення.

Таким чином, позовні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору за подання позовних заяв майнового характеру становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у загальному розмірі 205 грн. 08 коп., що підтверджується квитанціями №24-3887196/С від 24.03.2015 та №13-3850884/С від 13.03.2015 (а.с. 3-4).

У зв'язку з відмовою у задоволенні позову, решта суми судового збору в розмірі 1621 грн. 92 коп. (1827 грн. - 205 грн. 08 коп.) підлягає стягненню з Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Банга" на користь Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "БАНГА" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "БАНГА" (Полтавська область, м. Кременчук, тупик 1-й Піщаний, будинок 1, поштовий індекс 39631, ідентифікаційний код 35131830) на користь Державного бюджету України решту суми судового збору в розмірі 1621 грн. 92 коп. (одна тисяча шістсот двадцять одна гривня дев'яносто дві копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 25 травня 2015 року.

Суддя С.С. Сич