Ухвала

від 05.08.2015 по справі 816/839/15-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2015 р.Справа № 816/839/15-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника відповідача Момот Н.В.

представника позивача Остахова П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Банга" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.05.2015р. по справі № 816/839/15-а

за позовом Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Банга"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "БАНГА" (надалі - позивач, ПП "ВКФ "Банга") звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (надалі - відповідач, Кременчуцька ОДПІ), в якому просив суд:

-визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення № 0004922202/1938 від 10.10.2014 та № 0004932202/1939 від 10.10.2014.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 травня 2015 року заяву представника позивача про відкликання позовної заяви в частині позовних вимог - задоволено. Залишено без розгляду позовну заяву Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "БАНГА" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області № 0004922202/1938 від 10.10.2014.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.05.2015 року у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "БАНГА" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0004932202/1939 від 10.10.2014. відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.05.2015 року та прийняти нову постанову про задоволення позову.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що підприємством не було допущено порушень податкового законодавства, зафіксованих актом перевірки, господарська операція з контрагентом ТОВ "Оіл-Прес" мала реальний характер, оформлена належними первинними документами.

Відповідач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.05.2015 р. залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ПП "ВКФ "Банга" (код ЄДРПОУ 35121830) зареєстроване як юридична особа 23.05.2007, взяте на облік в органах державної податкової служби 31.05.2007 за № 13822 та станом на час перевірки перебувало на обліку в Кременчуцькій ОДПІ.

Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість з 16.05.2011, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100336929 серії НБ № 201916, індивідуальний податковий номер 351318316039 (а.с. 124, 183).

У термін із 11.09.2014 по 17.09.2014 посадовою особою Кременчуцької ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ПП "ВКФ "Банга" (код 35131830) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Оіл-Прес" (код 37189277) за період березень 2014 року, за результатами якої складено акт від 24.09.2014 № 2269/16-03-22-02-12/35131830 (а.с. 142-144).

За висновками перевірки Кременчуцькою ОДПІ встановлено порушення позивачем п.201.1, п. 201.6 ст. 201, п. 198.1. п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ПП "ВКФ "Банга" занижено податок на додану вартість всього у сумі 38274 грн., в тому числі, за березень 2014 року в сумі 38274 грн., та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) всього у сумі 53393 грн., в тому числі, за березень 2014 року в сумі 53393 грн.

Встановлене порушення контролюючий орган пов'язує з безтоварним характером господарської операції з придбання позивачем автомобіля КрАЗ у ТОВ "Оіл-Прес" згідно договору поставки автотехніки № 14/03/2014 від 14.03.2014.

10.10.2014 на підставі акту перевірки від 24.09.2014 № 2269/16-03-22-02-12/35121830 Кременчуцькою ОДПІ винесено, зокрема, податкове повідомлення - рішення № 0004932202/1939, яким ПП "ВКФ "Банга" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2014 року у розмірі 53393 грн. /а.с. 9/.

Позивач не погодився з податковим повідомленням-рішенням від 10.10.2014 №0004932202/1939 та звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0004932202/1939 від 10.10.2014 р., суд першої інстанції виходив з правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення № 0004932202/1939 від 10.10.2014 р. ґрунтується на висновках податкового органу про завищення залишку від'ємного значення за березень 2014 року, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) в сумі 53393 грн, оскільки господарська операція з придбання автомобіля у ТОВ "Оіл-Прес" мала безтоварний характер.

Колегія суддів погоджується з такими висновками податкового органу, виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - Кодекс), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами п.198.3. ст. 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, що передбачено п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України.

Колегія суддів зазначає, що наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, укладених платником податку договорів.

Таким чином, в даному випадку дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є визначальною для виникнення права на податковий кредит; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції. Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

З положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизації інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Таким чином, право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у разі реального здійснення операцій, підтверджених первинними документами, складеними відповідно до вимог чинного законодавства.

Надаючи оцінку реальності здійснення господарських операцій між ПП «ВКФ «Банга» та ТОВ "Оіл-Прес" та правомірності формування позивачем податкового кредиту з ПДВ за їх наслідками, колегія суддів виходить з наступного.

14.03.2014 між ПП «ВКФ «Банга» та ТОВ "Оіл-Прес" укладено договір поставки автотехніки №14/03/2014 (а.с. 13), за умовами якого продавець (ТОВ "Оіл-Прес") зобов'язується продати, покупець (позивач) - сплатити, а вантажоодержувач - прийняти на умовах EXW м. Харків (Україна) (Інкотермс 2010) товар: автомобіль вантажний КрАЗ-65055-0000060-02 (самоскид) в кількості 1 (однієї) одиниці. Виробник товару - ПАТ "АвтоКрАЗ".

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій згідно договору поставки автотехніки №14/03/2014 від 14.03.2014 позивачем надано до суду податкову накладну, видаткову накладну, акт приймання-передачі предмета від 24.03.2014 (а.с. 14), рахунок-фактуру від 20.03.2014 № 0324/08 (зворот а.с. 11), платіжне доручення від 27.05.2014 № 254 на суму 280000 грн.

Автомобіль КрАЗ-65055-0000060-02 доставлений позивачу з м. Харкова гр. ОСОБА_3 на підставі договору про надання послуг № 2410314 від 24.03.2014 (а.с. 15) з оформленням подорожнього листа вантажного автомобіля №1 від 24.03.2014 (а.с. 53-54). Сума податку на додану вартість на підставі податкової накладної № 44 від 24.03.2014 в розмірі 91666 грн. 67 коп. включена позивачем до складу податкового кредиту у березні 2014 року (а.с. 103-106).

При цьому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що надані позивачем первинні документи не є підтвердженням факту реального виконання спірних господарських операцій, виходячи з наступного.

За змістом акту приймання-передачі предмета від 24.03.2014 ТОВ "Оіл-Прес" мало передати позивачу ПП "ВКФ "Банга" транспортний засіб КрАЗ-65055-0000060-02, шасі 80811578, двигун № 80357039 - 24 березня 2014 року (а.с. 14).

Згідно подорожнього листа вантажного автомобіля № 1 від 24.03.2014 автомобіль КрАЗ-65055-0000060-02 має номерний знак: № ТЗ АР 9583 (а.с. 84).

Однак, згідно копії акту приймання-передачі транспортного засобу (додаток № 6 до Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок) серії НДЦ № 617763 на транспортний засіб N3G, самоскид, КрАЗ-65055-0000060-02, шасі №Y7A 65055080811578, номер двигуна 80357039, 04.02.2009 року виготовлення, номерні знаки "Транзит" - ТЗ АР 9583, виданого підприємством - виробником Холдинговою компанією "АвтоКрАЗ" 17.03.2009, вказаний вище транспортний засіб отримано організацією - одержувачем - ПП "ВКФ "Банга", м. Кременчук - 17 березня 2009 року (а.с. 171).

Вказаний акт позивачем надавався до суду самостійно, перший раз разом з позовом, а другий раз на вимогу суду листом від 18.05.2015 р. за вих. № 18/05 (а.с.146), а тому посилання представника позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції про необізнаність позивача про наявність та зміст такого акту є безпідставними.

Крім того, справжність копії вказаного акту двічі засвідчувалася підписом та печаткою директора позивача ( а.с. 18,171)

Колегія суддів вважає необгрунтованими посилання представника позивача в судовому засіданні на лист ПАТ «АвтоКраз» від 18.06.2015 року, згідно якого вантажоодержувачем та платником спірного автомобіля були інші юридичні особи ніж позивач, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388 (надалі - Порядок № 1388), документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою, зокрема, акт приймання-передачі транспортних засобів за формою згідно з додатком 6, виданий підприємством-виробником або підприємством, яке переобладнало чи встановило на транспортний засіб спеціальний пристрій згідно із свідоцтвом про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, із зазначенням ідентифікаційних номерів такого транспортного засобу та конкретного одержувача.

Таким чином, належним доказом отримання транспортного засобу є акт прийому-передачі, а не лист виробника.

Отже, транспортний засіб N3G, самоскид, КрАЗ-65055-0000060-02, шасі 80811578, номер двигуна 80357039, державний № ТЗ АР 9583 фактично був отриманий позивачем ПП "ВКФ "Банга" ще у березні 2009 року, що підтверджується актом приймання-передачі транспортного засобу серії НДЦ № 617763 від 17.03.2009 (а.с. 171).

Також, колегія суддів не приймає до уваги наданий позивачем до суду сертифікат відповідності, зареєстрований в Реєстрі за № UА1.009.0009597-12 з терміном дії з 24.01.2012 до 16.01.2013 (а.с. 157), оскільки транспортний засіб N3G, самоскид, КрАЗ-65055-0000060-02, шасі №Y7A 65055080811578, номер двигуна 80357039 виготовлено 04.02.2009 року (а.с. 171). Сертифікату відповідності на виготовлення саме спірного автомобіля позивачем не надано.

Крім того, договір поставки автотехніки № 14/03/2014 укладений з ТОВ "Оіл-Прес" 14.03.2014 містить у пункті 11 реквізити ТОВ "Оіл-Прес", зокрема, р/р 26003010002123 в ПАТ "Інтер КредитБанк" МФО 307424 (зворот а.с. 13), також вказаний номер р/р 26003010002123 зазначено у видатковій накладній № 0324/08 від 24.03.2014 та у рахунку - фактурі № 0324/08 від 20.03.2014 (а.с. 11, зворот а.с. 11), тоді як матеріалами справи підтверджено, що вказаний р/р 26003010002123 відкрито ТОВ "Оіл-Прес" у ПАТ "Інтер КредитБанк" - 08.04.2014 (а.с. 102), тобто пізніше дати укладення договору та дати складення видаткової накладної та рахунку-фактури.

Таким чином, видаткова накладна № 0324/08, датована 24.03.2014, копія якої надана позивачем до суду на підтвердження факту здійснення господарської операції, не є належним доказом на підтвердження факту здійснення спірної господарської операції.

На підтвердження фактичної оплати придбаного товару позивачем надано до суду лише копію платіжного доручення від 27.05.2014 № 254 на суму 280000 грн., у тому числі, ПДВ - 46666 грн. 67 коп. (а.с. 158).

Таким чином, сума податку на додану вартість, не сплачена позивачем в повному обсязі в ціні товару.

Позивачем не надано до суду належних доказів на підтвердження факту оприбуткування автомобіля по бухгалтерському обліку позивача, у тому числі, журналів-ордерів по відповідних рахунках, інших облікових регістрів.

При цьому, суд не бере до уваги надану позивачем на підтвердження оприбуткування автомобіля від ТОВ "Оіл-Прес" копію витягу з оборотно-сальдової відомості за березень 2014 року (а.с. 198), оскільки вказана копія документу не містить жодних відомостей, які б давали змогу встановити факт оприбуткування саме зазначеного вище автомобіля як такого, що отриманий від ТОВ "Оіл-Прес".

Надані позивачем копії документів щодо реалізації автомобіля КрАЗ 2009 року випуску контрагенту ТОВ "Гвоздів-град" не є беззаперечними доказами того, що вказаний у цих документах автомобіль був придбаний позивачем саме у ТОВ "Оіл-Прес" та саме у березні 2014 року, а тому вказані копії документів не приймаються до уваги.

Колегія суддів зазначає, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на віднесення податку на додану вартість до складу податкового кредиту можуть створювати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг), що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Позивач не надав до суду належних доказів на підтвердження реальності поставки автомобіля вантажного КрАЗ саме від ТОВ "Оіл-Прес".

Крім того, за висновками акту Індустріальної ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 22.05.2014 № 202/20-36-22-02-07/37189277 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Оіл-Прес" (код ЄДРПОУ 37189277) з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків за період лютий-березень 2014 року звіркою ТОВ "Оіл-Прес" не має можливості підтвердити реальність господарських операцій з платниками податків за період лютий-березень 2014 року (а.с. 134-141).

Відтак, податкова накладна № 44 від 24.03.2014 була виписана ТОВ "Оіл-Прес", яке фактично не виступало продавцем товару, зазначеного у даній накладній, що у свою чергу свідчить про правильність висновків контролюючого органу щодо завищення позивачем розміру від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду (рядок 24) за березень 2014 року на суму 53393 грн.

З огляду на вищевикладене, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 10.10.2014 № 0004932202/1939 винесено Кременчуцькою ОДПІ на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачені законодавством України, та з урахуванням всіх обставин, необхідних для прийняття рішення.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Банга" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.05.2015р. по справі № 816/839/15-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М. Судді (підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Шевцова Н.В. Повний текст ухвали виготовлений 07.08.2015 р.