Рішення

від 18.05.2015 по справі 910/8759/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2015Справа №910/8759/15-г

За позовом Закритого акціонерного товариства «Рошальський хімічний завод «Нордікс» (м. Воскресенськ, Російська Федерація)

до 1) Державної служби інтелектуальної власності України (м. Київ, Україна),

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Аероекс» (м. Харків, Україна),

3) Державної фіскальної служби України (м. Київ, Україна)

про визнання недійсними свідоцтв України на знак для товарів і послуг

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Цівінський А.В.;

від відповідача-1: Теньова О.О.;

від відповідача-2: Нікуліна І.В.;

від відповідача-3: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Закрите акціонерне товариство «Рошальський хімічний завод «Нордікс» (далі -позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Державної служби інтелектуальної власності України (далі -відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Аероекс» (далі -відповідач-2) та Державної фіскальної служби України (далі -відповідач-3) про:

- визнання недійсними свідоцтва України № 166383 на знак для товарів і послуг «НОРДВЭЙ» та свідоцтва України № 176127 на знак для товарів і послуг «НОРДВЭЙ» (комбінований);

- зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України внести відповідні зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність»;

- зобов'язання Державної фіскальної служби України в особі Департаменту організації митного контролю та оформлення виключити знаки для товарів і послуг «НОРДВЭЙ» та «НОРДВЭЙ» (комбінований) з Митного реєстру об'єктів інтелектуальної власності.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.04.2015 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 30.04.2015 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.04.2015 р. заяву Закритого акціонерного товариства «Рошальський хімічний завод «Нордікс» про забезпечення позову задоволено. До прийняття рішення у справі № 910/8759/15-г та набрання судовим актом законної сили вжито заходів забезпечення позову.

У судовому засіданні 30.04.2015 р. представник відповідача-1 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що перевірка наявності між заявником та іноземними особами агентських (представницьких) відносин та витребування документів, що підтверджують згоду останніх на реєстрацію та використання їх знака в України Законом України «Про охорону прав на знак для товарів і послуг» не передбачено.

Представник відповідача-3 надав відзив на позовну заяву, обґрунтовуючи тим, що у Державної фіскальної служби України відсутні правові підстави для виключення з митного реєстру знаку для товарів і послуг «НОРДВЭЙ» згідно свідоцтва України № 166383. У випадку прийняття судом рішення про визнання недійсним спірного свідоцтва Державною фіскальною службою України буде виключено вказаний знак для товарів і послуг з митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності.

Розгляд справи відкладався у порядку п.п. 1-2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

18.05.2015 р. через загальний відділ діловодства суду представник відповідача-2 подав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки знак для товарів і послуг за свідоцтвом № 218414 «НОРДВЭЙ» не має міжнародної реєстрації знаку згідно Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків для товарів і послуг від 14.04.1891 р., Протоколу до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків, прийнятому в Мадриді від 28.06.1989 р.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та надав заяву про виправлення описки у позовній заяві, в якому просить суд в п. 4 прохальної частини позовної заяви замість «свідоцтва України № 24105», читати: «свідоцтва України № 166383».

Суд прийняв до розгляду заяву про виправлення описки у позовній заяві.

Представники відповідача-1, 2 заперечили проти задоволення позовних вимог.

Представник відповідача-3 у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, однак був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином, що підтверджується розпискою повноважного представника Державної фіскальної служби України.

Приймаючи до уваги, що представник Державної фіскальної служби України був належним чином повідомлений про судове засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача-3 не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 18.05.2015 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Рошальський хімічний завод «Нордікс» є власником свідоцтва Російської Федерації № 218414 на товарний знак (знак обслуговування) «НОРДВЭЙ» для товарів 1, 2 класів за Міжнародною класифікацією товарів і послуг (далі - МКТП), внаслідок подання відповідної заявки - 11.04.2002 р., подальшої реєстрації у державному реєстрі товарних знаків та знаків обслуговування Російської Федерації - 02.08.2002 р. та подовження строку дії вказаного свідоцтва до 11.04.2022 р.

Перелік товарів і послуг, щодо яких зареєстрований товарний знак «НОРДВЭЙ»:

• 1 класу: антинакипін; антифризи; ацетат кальцію; ацетати [хімічні речовини]; речовини поверхнево-активні; речовини хімічні для консервування харчових продуктів; пластафікатори; препарати для видалення накипу, за винятком використовуваних для побутових цілей; препарати для цинкування; розчини для цинкування; препарати збезводнювальні; препарати корозійні; препарати зберігаючі від вологості цегляну або кам'яну кладку [за винятком фарб]; солі кальцію; солі натрію [хімічні препарати]; солі лужних металів; склади для охолодження двигунів, транспортних засобів.

• 2 класу: ґрунтовки; покриття захисні ґрунтові для рам, шасі транспортних засобів; препарати антикорозійні; препарати захисні для металів; склади для запобігання від іржі; мастила антикорозійні консистентні; засоби для запобігання деревини.

25.01.2013 р. Державною службою інтелектуальної власності України зареєстровано свідоцтво України № 166383 на знак для товарів та послуг «НОРДВЭЙ» та 25.09.2013 р. свідоцтво України № 176127 на знак для товарів та послуг «НОРДВЭЙ» (комбінований) для товарів:

• 1 класу: ацетати (хімікати); біохімічні каталізатори; засоби для видаляння твердих відкладень з поверхонь; вологонепроникні матеріали для кам'яного або цегляного мурування, крім фарб; деревний оцет (підсмольна вода); зневоджувальні препарати на промислові потреби; зненакипники (хімічні засоби для видаляння накипу), крім побутових; їдкі луги; ацетат кальцію; солі кальцію; консерванти (хімічні) для харчових продуктів; корозивні препарати; хімічні препарати для сприяння легуванню металів; леткий луг (амоніак) на промислові потреби; луги; натрієві солі (хімічні препарати); основи (хімічні препарати); поверхнево-активні речовини; промислові хімікати; протинакипники (препарати, що запобігають накипові); протистарники (препарати, що запобігають старінню) для бетону, крім фарб та олій ; протистарники (препарати, що запобігають старінню) для цементу, крім фарб і олій; протистарники (препарати, що запобігають старінню) для черепиці, крім фарб і олій; пояснювані (очищальні препарати); реагенти антиожеледні; розчини для гальванування; солі (хімічні препарати); солі на промислові потреби; солі необроблені; хімічні реактиви, крім лікарських (медичних) і ветеринарних; холодоагенти (холодильні препарати); хімікати, що надають водонепроникності цементу, крім фарб; шпаклівки для кузовів автомобілів;

• 2 класу: азбестові фарби; ґрунтування; ґрунтування, захисні (захистові) покриви для рам, шасі транспортних засобів; захисні (захистові) препарати для металів; креозот для захисту деревини; оксид цинку (пігмент); олії захисні (захистові) для деревини; протиіржавники (суміші для захисту від іржавіння); протикорозійні густі мастила; протикорозійні оливи (рідкі мастила); протикорозійні препарати; протикорозійні стрічки; проти старники (препарати, що запобігають старінню) для деревини; протитьмянінники (препарати, що запобігають тьмянінню) для металів.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що свідоцтва України № 166383, № 176127 на знак для товарів та послуг для товарів 1, 2 класів МКТП мають бути визнані недійсними повністю через невідповідність знаків для товарів і послуг, умовам надання правової охорони, передбачених ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг».

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Так, згідно ч. 1 ст. 4 Протоколу до Мадридської Угоди про міжнародну реєстрацію знаків від 28.06.1989 р., який набув чинності для України 01.06.2000 р., з дати реєстрації або внесення запису, зробленого відповідно до положень Статей 3 і 3ter, охорона знака в кожній зацікавленій договірній стороні буде такою же, якби цей знак був заявлений безпосередньо у Відомстві цієї договірної сторони.

Відповідно до ст. 492 Цивільного кодексу України, торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

У відповідності до положень п. 4 ст. 1 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», знак - позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

За приписами ст. 494 Цивільного кодексу України, набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 1 ст. 495 Цивільного кодексу України, майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є: право на використання торговельної марки; виключне право дозволяти використання торговельної марки; виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом. Об'єктом знака може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень. Право власності на знак засвідчується свідоцтвом.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» встановлено, що не можуть одержати правову охорону також позначення, які є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати із знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг.

Згідно п. 4 ст. 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.

Статтею 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» зазначено, що свідоцтво надає його власнику право використовувати знак та інші права. При цьому, використанням знака визнається:

- нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення);

- застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано;

- застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.

Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.

Частинами 2, 3 ст. 426 Цивільного кодексу України, визначено, що особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об'єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб. Використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом:

- зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг;

- зареєстрований знак стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги;

- позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати;

- позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати.

Україна та Російська Федерація є учасниками Союзу по охороні промислової власності згідно Паризької конвенції про охорону промислової власності.

Відповідно п. (1), (2) ст. 6 septies Паризької конвенції про охорону промислової власності, якщо агент чи представник того, хто є власником знака в одній з країн Союзу, подає без дозволу власника заявку на реєстрацію цього знака від свого власного імені в одній чи в декількох таких країнах, власник має право перешкоджати реєстрації чи вимагати її скасування або, якщо закон країни це дозволяє, переоформлення реєстрації на свою користь, якщо тільки агент чи представник не подасть докази, що виправдовують його дію.

Власник знака має право, за наявності умов, передбачених у пункті (1), перешкоджати використанню знака агентом чи представником, якщо тільки він не давав згоди на таке використання.

Пунктом 77 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» від 17.10.2012 р. № 12 роз'яснено, що відповідно до пункту 1 статті 6 septies Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року, якщо агент або представник власника знака в одній з країн Союзу з охорони промислової власності подає без дозволу власника заявку на реєстрацію цього знака в одній чи в декількох таких країнах, власник має право перешкоджати реєстрації або вимагати її скасування, або, якщо закон країни це дозволяє, переоформлення реєстрації на свою користь, якщо тільки агент чи представник не подає доказів, що виправдовують його дії.

Зі змісту зазначеної статті випливає, що у тлумаченні термінів "агент" і "представник" господарським судам слід виходити не з вузького юридичного значення цих термінів, притаманного галузям цивільного чи господарського права, а з такого їх значення, яке охоплювало б і поширювачів продукції контрагента, які перебувають з ним у певних договірних правовідносинах.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.07.2010 р. між Закритим акціонерним товариством «Рошальський хімічний завод «Нордікс» (далі - завод) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аероекс» (далі - дилер) було укладено дилерський договір № 14-07/10, умовами якого передбачено, що завод доручає, а дилер приймає на себе зобов'язання придбати за спеціальною дилерською ціною 15 % знижки від прайс-листа заводу на антиожеледні реагенти та 5 % знижки від прайс-листа заводу на весь перелік продукції для ремонту аеродромів з урахуванням ПДВ та подальшим продажем за узгодженою з заводом ціною на території України (за винятком ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»).

Даний договір вступає в силу з моменту підписання та діє протягом 12 календарних місяців (п. 6.1. договору).

23.08.2010 р. між Закритим акціонерним товариством «Рошальський хімічний завод «Нордікс» (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аероекс» (далі - покупець) укладено контракт № Э14/10, умовами якого передбачено, що продавець зобов'язується продати, а покупець купити на умовах FCA/ «Incoterms 2000»/ - м. Рошаль (Московська область) рідкий антиожеледний реагент Нордвэй и Нордвэй-Супер, по специфікації, зазначеній в додатку № 1 до даного договору, якій є його невід'ємною частиною.

24.08.2011 р. між Закритим акціонерним товариством «Рошальський хімічний завод «Нордікс» (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аероекс» (далі - покупець) укладено контракт № Э24/11, умовами якого передбачено, що продавець зобов'язується продати, а покупець купити на умовах FCA/ «Incoterms 2010»/ - м. Рошаль (Московська область) рідкий антиожеледний реагент Нордвэй-Супер, по специфікації, зазначеній в додатку № 1 до даного договору, якій є його невід'ємною частиною.

14.10.2011 р. між Закритим акціонерним товариством «Рошальський хімічний завод «Нордікс» (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аероекс» (далі - покупець) укладено контракт № Э39/11, умовами якого передбачено, що продавець зобов'язується продати, а покупець купити на умовах FCA/ «Incoterms 2010»/ - м. Рошаль (Московська область) рідкий антиожеледний реагент Нордвэй-Супер, по специфікації, зазначеній в додатку № 1 до даного договору, якій є його невід'ємною частиною.

30.11.2011 р. між Закритим акціонерним товариством «Рошальський хімічний завод «Нордікс» (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аероекс» (далі - покупець) укладено контракт № Э48/11, умовами якого передбачено, що продавець зобов'язується продати, а покупець купити на умовах FCA/ «Incoterms 2010»/ - м. Рошаль (Московська область) рідкий антиожеледний реагент Нордвэй-Супер, по специфікації, зазначеній в додатку № 1 до даного договору, якій є його невід'ємною частиною.

12.12.2011 р. між Закритим акціонерним товариством «Рошальський хімічний завод «Нордікс» (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аероекс» (далі - покупець) укладено контракт № Э49/11, умовами якого передбачено, що продавець зобов'язується продати, а покупець купити на умовах FCA/ «Incoterms 2010»/ - м. Рошаль (Московська область) рідкий антиожеледний реагент Нордвэй-Супер, по специфікації, зазначеній в додатку № 1 до даного договору, якій є його невід'ємною частиною.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «Аероекс» фактично поширювало на території України продукцію, марковану товарним знаком № 218414 «НОРДВЭЙ» - Закритого акціонерного товариства «Рошальський хімічний завод «Нордікс», що підтверджується укладеними між сторонами дилерським договором № 14-07/10 від 14.07.2010 р., контрактами № Э14/10 від 23.08.2010 р., № Э24/11 від 24.08.2011 р., № Э39/11 від 14.10.2011 р., № Э48/11 від 30.11.2011 р., № Э49/11 від 12.12.2011 р., а також виданими позивачу сертифікатами відповідності Державної системи сертифікації УкрСЕПРО № UA1.083.0068538.-10, № UA1.083.0101654-10, № UA1.162.0129459-12, № UA1.162.0156399-13, сертифікатами відповідності Випробувального центру продукції «УЦАХ-Сепро» № NAU.CCC-008/2010, № NAU.CCC-014/2013; протоколами випробувань від 01.08.2012 р. № 847-ВП/2012, 848-ВП/2012, затверджені Випробувальним центром продукції «УЦАХ-Сепро»; висновками державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-03/57040 від 13.08.2010 р., № 05.03.02-03/82699 від 17.08.2012 р.

Отже, з порушенням умов п. (1) статті 6 septies Паризької конвенції, без відповідної згоди позивача відповідач-2 здійснив реєстрацію знаків для товарів і послуг «НОРДВЭЙ» в Україні, отримавши свідоцтва України №166383 на знак для товарів і послуг «НОРДВЭЙ» та № 176127 на знак для товарів і послуг «НОРДВЭЙ» (комбінований) для товарів 1, 2 класів МКТП.

Судом встановлено, що відповідач також використовує торговельну марку «НОРДВЭЙ» шляхом використання позначення «НОРДВЭЙ» на сайті http://www.aeroex.uaprom.net/ на таких інтернет-сторінках: http://aeroex.uaprom.net/p1320241-antigololednyj-reagent-nordvej.html .

Відповідно до восьмого та десятого абзаців пункту 46 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", веб-сторінки з огляду на положення частини першої статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" є електронними документами, які не можуть бути доставлені в суд; однак вони можуть містити відомості про обставини, які мають значення для справи (наприклад, якщо вони виступають об'єктами авторського права чи суміжних прав). Відтак з урахуванням частини першої статті 32, частини першої статті 36 та припису частини першої статті 39 ГПК суд з урахуванням конкретних обставин справи не позбавлений права провести огляд та дослідження цих доказів в місці їх знаходження з фіксацією відповідних процесуальних дій у протоколі, який повинен відповідати вимогам статті 81 1 ГПК.

Разом з тим, судом під час підготовки справи до розгляду здійснювався перегляд відповідних інтернет-сторінок.

Пунктом 2.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» від 26.12.2011 р. № 18, визначено, що будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Суд обґрунтовує своє рішення лише тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Подані докази не можуть бути відхилені судом з тих мотивів, що вони не передбачені процесуальним законом.

З огляду на викладене суд вважає, що надані скріншоти (знімки з екрану) інтернет-сторінок з сайту Товариства з обмеженою відповідальністю «Аероекс» є належним доказом.

Тож, матеріалами справи підтверджено використання відповідачем-2 торговельних марок «НОРДВЭЙ» та «НОРДВЭЙ» (комбінований) під час здійснення господарської діяльності.

При цьому, суд відзначає, що позначення «НОРДВЭЙ» та «НОРДВЭЙ» (комбінований), які використовує відповідач-2, є повністю тотожними знаку для товарів і послуг «НОРДВЭЙ», а тому призначення судової експертизи для вирішення питання тотожності використовуваних позначень є недоцільним, відповідно господарський спір можливо розглянути по суті за наявними матеріалами справи.

Так, згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 цього Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.

У відповідності до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», свідоцтво може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі: - невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони; - наявності у свідоцтві елементів зображення знака та переліку товарів і послуг, яких не було у поданій заявці; - видачі свідоцтва внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.

Згідно ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи невідповідність зареєстрованих знаків «НОРДВЭЙ» за свідоцтвом України №166383 та «НОРДВЭЙ» (комбінований) за свідоцтвом України № 176127 умовам надання правової охорони та видачі останніх внаслідок подання заявок з порушенням прав позивача, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про визнання недійсними свідоцтв на знаки для товарів і послуг, а тому останні підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання Державної фіскальної служби України в особі Департаменту організації митного контролю та оформлення виключити знаки для товарів і послуг «НОРДВЭЙ» та «НОРДВЭЙ» (комбінований) з Митного реєстру об'єктів інтелектуальної власності, суд зазначає таке.

Частинами 1, 2 статті 397 Митного кодексу України передбачено, що органи доходів і зборів сприяють захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль і митне оформлення товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, та ввозяться на митну територію України або вивозяться з митної території України, здійснюються в загальному порядку з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ч. 1 статті 398 Митного кодексу України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде митний реєстр об'єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, на підставі заяв правовласників.

У разі якщо орган доходів і зборів на підставі даних митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, виявляє ознаки порушення прав інтелектуальної власності щодо товарів, пред'явлених до митного контролю та митного оформлення, їх митне оформлення призупиняється, а товари підлягають розміщенню на складі цього органу (ч. 1 ст. 399 Митного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 401 Митного кодексу України, у разі якщо товари, що містять об'єкти права інтелектуальної власності, включені до митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, та товари, щодо яких правовласником не подано заяву про сприяння захисту належних йому майнових прав на об'єкт права інтелектуальної власності, переміщувалися з порушенням прав інтелектуальної власності, не були виявлені органом доходів і зборів, правовласник не має права на відшкодування будь-яких матеріальних збитків у зв'язку з тим, що відносно таких товарів не було вжито заходів щодо запобігання їх переміщенню через митний кордон України.

Отже, враховуючи те, що свідоцтва України №166383 на знак для товарів і послуг «НОРДВЭЙ» та № 176127 на знак для товарів і послуг «НОРДВЭЙ» (комбінований) визнані судом такими, що невідповідають умовам надання правової охорони та видані внаслідок подання заявок з порушенням прав позивача, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про зобов'язання Державної фіскальної служби України в особі Департаменту організації митного контролю та оформлення виключити знаки для товарів і послуг «НОРДВЭЙ» та «НОРДВЭЙ» (комбінований) з Митного реєстру об'єктів інтелектуальної власності.

Щодо розподілу судових витрат, суд відзначає наступне.

Згідно ч.2 п. 69 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності», за змістом статті 49 ГПК України, у разі задоволення позову про визнання свідоцтва на знак недійсним повністю або частково, господарський суд не має права покладати судовий збір та інші судові витрати на Державну службу інтелектуальної власності України, якщо останню було залучено до участі у справі як одного з відповідачів, а видачу відповідного свідоцтва здійснено нею згідно з чинним законодавством.

За наведених обставин, згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача-2.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Закритого акціонерного товариства «Рошальський хімічний завод «Нордікс» задовольнити.

2. Визнати свідоцтво України № 166383 «НОРДВЭЙ» на знак для товарів і послуг недійсним повністю.

3. Зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України (03035, м. Київ, вул. Липківського Василя, буд. 45, ідентифікаційний код - 37552556) внести зміни до Державного реєстру знаків для товарів та послуг стосовно визнання недійсним свідоцтва України № 166383 «НОРДВЭЙ» на знак для товарів і послуг, про що здійснити публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність».

4. Визнати свідоцтво України № 176127 «НОРДВЭЙ» (комбінований) на знак для товарів і послуг недійсним повністю.

5. Зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України внести зміни до Державного реєстру знаків для товарів та послуг стосовно визнання недійсним свідоцтва України № 176127 «НОРДВЭЙ» (комбінований) на знак для товарів і послуг, про що здійснити публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність».

6. Зобов'язати Державну фіскальну службу України (04655, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, ідентифікаційний код - 39292197) в особі Депертаменту організації митного контролю та оформлення виключити знаки для товарів і послуг «НОРДВЭЙ» за свідоцтвом України №166383 та «НОРДВЭЙ» (комбінований) за свідоцтвом України № 176127 з Митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аероекс» (61162, м. Харків, проспект П'ятдесятиріччя СРСР, буд. 12, квартира 8, ідентифікаційний код - 36816198) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Закритого акціонерного товариства «Рошальський хімічний завод «Нордікс» (140204, Росія, м. Воскресенськ, Промлощадка, 3, а/с 147, ИНН - 7701314826, КПП - 500501001) 4 263 (чотири тисячі двісті шістдесят три) грн. 00 коп. - судового збору.

8. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 22.05.2015 р.

Суддя Бондарчук В.В.