Ухвала

від 05.11.2015 по справі 910/8759/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

05.11.2015Справа № 910/8759/15-г

За заявою Закритого акціонерного товариства «Рошальський хімічний завод «Нордікс» (м. Воскресенськ, Російська Федерація)

на дії Департаменту державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України

про визнання недійсною постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження старшого державного виконавця Департаменту державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України від 05.06.2015 р. ВП № 47795087

у справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Рошальський хімічний завод «Нордікс» (м. Воскресенськ, Російська Федерація)

до 1) Державної служби інтелектуальної власності України (м. Київ, Україна),

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Аероекс» (м. Харків, Україна),

3) Державної фіскальної служби України (м. Київ, Україна)

про визнання недійсними свідоцтв України на знак для товарів і послуг

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: не з'явились;

від відповідача-1: Фінагіна В.Б.;

від відповідача-2: не з'явились;

від відповідача-3: не з'явились;

від Департаменту ДВС ВПВР МЮУ - не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «Рошальський хімічний завод «Нордікс» (далі -позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Державної служби інтелектуальної власності України (далі -відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Аероекс» (далі -відповідач-2) та Державної фіскальної служби України (далі -відповідач-3) про:

- визнання недійсними свідоцтва України № 166383 на знак для товарів і послуг «НОРДВЭЙ» та свідоцтва України № 176127 на знак для товарів і послуг «НОРДВЭЙ» (комбінований);

- зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України внести відповідні зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність»;

- зобов'язання Державної фіскальної служби України в особі Департаменту організації митного контролю та оформлення виключити знаки для товарів і послуг «НОРДВЭЙ» та «НОРДВЭЙ» (комбінований) з Митного реєстру об'єктів інтелектуальної власності.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.04.2015 заяву Закритого акціонерного товариства «Рошальський хімічний завод «Нордікс» про забезпечення позову задоволено. До прийняття рішення у справі № 910/8759/15-г та набрання судовим актом законної сили вжито заходів забезпечення позову, а саме:

1) заборонено Державній фіскальній службі України (04655, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, ідентифікаційний код - 39292197) зупиняти митне оформлення товару під торговельною маркою «НОРДВЭЙ».

2) заборонено Державній службі інтелектуальної власності України:

- реєструвати договори про передачу прав власності на знаки для товарів і послуг «НОРДВЭЙ» (комбінований) за свідоцтвом України №176127 та «НОРДВЭЙ» за свідоцтвом України № 166383;

- вносити зміни, пов'язані зі зміною особи власника (власників) свідоцтв, до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо свідоцтв України № 166383 та № 176127;

- вносити зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомостей про передачу частково або повністю права власності на знак за свідоцтвами України №166383 та № 176127;

- приймати відмову від права на знак за свідоцтвами України №166383 та № 176127;

3) заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю «Аероекс» до прийняття рішення у справі та набрання ним законної сили:

- передавати повністю або частково права інтелектуальної власності будь-яким особам на знаки для товарів і послуг «НОРДВЭЙ» (комбінований) за свідоцтвом України №176127 та «НОРДВЭЙ» за свідоцтвом України № 166383;

- здійснювати дії (подавати заяви, клопотання тощо), пов'язані з внесенням до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг змін та зі зміною особи власника (власників) свідоцтва, відносно знака за свідоцтвами України №166383 та № 176127;

- здійснювати дії (подавати заяви, клопотання), пов'язані з внесенням до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомостей про передачу права власності на знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України №166383 та № 176127;

- відмовлятися від права на знак для товарів і послуг за свідоцтвами України №166383 та № 176127;

- укладати з будь-якими особами ліцензійні договори на використання знаків для товарів і послуг за свідоцтвами України №166383 та № 176127.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.05.2015 у справі № 910/8759/15-г позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Рошальський хімічний завод «Нордікс» задоволено повністю. Визнано свідоцтво України № 166383 «НОРДВЭЙ» на знак для товарів і послуг недійсним повністю. Зобов'язано Державну службу інтелектуальної власності України (03035, м. Київ, вул. Липківського Василя, буд. 45, ідентифікаційний код - 37552556) внести зміни до Державного реєстру знаків для товарів та послуг стосовно визнання недійсним свідоцтва України № 166383 «НОРДВЭЙ» на знак для товарів і послуг, про що здійснити публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Визнано свідоцтво України № 176127 «НОРДВЭЙ» (комбінований) на знак для товарів і послуг недійсним повністю. Зобов'язано Державну службу інтелектуальної власності України внести зміни до Державного реєстру знаків для товарів та послуг стосовно визнання недійсним свідоцтва України № 176127 «НОРДВЭЙ» (комбінований) на знак для товарів і послуг, про що здійснити публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Зобов'язано Державну фіскальну службу України (04655, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, ідентифікаційний код - 39292197) в особі Депертаменту організації митного контролю та оформлення виключити знаки для товарів і послуг «НОРДВЭЙ» за свідоцтвом України №166383 та «НОРДВЭЙ» (комбінований) за свідоцтвом України № 176127 з Митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аероекс» (61162, м. Харків, проспект П’ятдесятиріччя СРСР, буд. 12, квартира 8, ідентифікаційний код - 36816198) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Закритого акціонерного товариства «Рошальський хімічний завод «Нордікс» (140204, Росія, м. Воскресенськ, Промлощадка, 3, а/с 147, ИНН - 7701314826, КПП - 500501001) 4 263 (чотири тисячі двісті шістдесят три) грн. 00 коп. - судового збору.

08.06.2015 на виконання рішення господарського суду міста Києва від 18.05.2015 видано накази.

07.07.2015 через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва Закрите акціонерне товариство «Рошальський хімічний завод «Нордікс» подало скаргу на дії Департаменту державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України, в якій скаржник просить суд:

- визнати недійсною постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження старшого державного виконавця Департаменту державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України від 05.06.2015 р. ВП № 47795087;

- зобов'язати Департамент Державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України відкрити виконавче провадження на підставі ухвали господарського суду міста Києва від 10.04.2015 у справі № 910/8759/15-г щодо Державної фіскальної служби України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.07.2015 відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду скарги Закритого акціонерного товариства «Рошальський хімічний завод «Нордікс» (м. Воскресенськ, Російська Федерація) на дії Департаменту державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України до повернення матеріалів справи № 910/8759/15-г до господарського суду міста Києва.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 рішення господарського суду міста Києва від 18.05.2015 у справі № 910/8759/15-г залишено без змін.

25.09.2015 матеріали справи № 910/8759/15-г надійшли до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.10.2015 розгляд скарги призначено на 22.10.2015 за участю представників сторін та Департаменту державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України.

Розгляд скарги відкладався у порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

04.11.2015 через загальний відділ діловодства суду представник відповідача-3 подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що на підставі рішення суду від 18.05.2015 Державною фіскальною службою України 21.10.2015 виключено з митного реєстру знак для товарів і послуг «НОРДВЭЙ» за свідоцтвом України № 166383 на підставі пункту 2.8 Порядку реєстрації у митному реєстрі об'єктів прав інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 648.

У дане судове засідання представники стягувача та боржників-2,3 не з'явились, причин неявки суду не повідомили, однак були належним чином повідомлені про час та місце розгляду скарги, що підтверджується повідомленнями про вручення ухвал суду.

Представник Департаменту державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України у дане судове засідання також не з'явився, через загальний відділ діловодства суду подав відзив на скаргу, в якому зазначає, що виконавчий документ суду, а саме ухвала про забезпечення позову від 10.04.2015 не відповідає вимогам закону, та існують обставини, які виключають здійснення виконавчого провадження, оскільки у виконавчому документі зазначається один боржник та один стягувач, а також визначається з якій частині необхідно виконати таке рішення, проте в оскаржуваній ухвалі зазначено три боржника та не визначено в якій частині необхідно виконати рішення.

Також, на виконання вимог ухвали суду державним виконавцем надано копії матеріалів виконавчого провадження № ВП 47795087.

Обґрунтовуючи подану скаргу, стягувач (скаржник) зазначає, що державним виконавцем неправомірно винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, оскільки резолютивна частина ухвали про забезпечення позову від 10.04.2015 містить чітке розмежування приписів, які необхідно виконати кожним із відповідачів.

У даному судовому засіданні представник Державної служби інтелектуальної власності України надав пояснення та у вирішенні скарги поклався на розсуд суду.

Отже, розглянувши скаргу Закритого акціонерного товариства «Рошальський хімічний завод «Нордікс», суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Статтею 17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи:

1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті;

2) ухвали , постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

3) судові накази;

4) виконавчі написи нотаріусів;

5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;

6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу;

8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу;

9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини";

10) рішення (постанови) суб'єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

11) рішення Національного банку України про застосування до банку, філії іноземного банку заходу впливу у вигляді накладення штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.06.2015 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження № 47795087 з примусового виконання ухвали господарського суду міста Києва від 10.04.2015 у справі № 910/8759/15-г, зокрема державним виконавцем зазначено, що виконавчий документ не відповідає вимогам статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме у документі зазначено три боржника та не визначено в якій частині необхідно виконати рішення.

Так, відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Пунктом 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» встановлено, що згідно із статтями 66 та 67 ГПК господарський суд вживає заходів до забезпечення позову шляхом винесення відповідної ухвали. У пункті 2 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що виконавчим документом є, зокрема, ухвали судів у господарських справах у випадках, передбачених законом. Отже, ухвала господарського суду (у тому числі апеляційної та касаційної інстанції) про вжиття будь-якого заходу забезпечення позову, включаючи накладання арешту на майно або кошти, підлягає виконанню органами державної виконавчої служби або іншими органами виконання судових рішень відповідно до вимог статей 2, 3, 5 і 17 Закону України "Про виконавче провадження", а наказ при цьому не видається.

Така ухвала має відповідати вимогам до виконавчого документа, зазначеним у статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" (в тому числі містити строк пред'явлення її до виконання).

Ухвала про забезпечення позову повинна відповідати вимогам, установленим у ст. 86 ГПК. У ній також зазначається, який саме вид забезпечення позову вживається, мотиви застосування цього виду.

У п. 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" зазначається, що, виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти.

Відповідно до змісту статті 67 ГПК України, господарські суди, вживаючи заходи до забезпечення позову, зобов'язані точно вказати, які саме дії забороняється вчиняти відповідачу та іншим особам. Господарські суди не вправі забороняти товариству чи його посадовим особам вчиняти будь-які дії.

Так, відповідно до резолютивної частини ухвали господарського суду міста Києва від 10.04.2015, заяву Закритого акціонерного товариства «Рошальський хімічний завод «Нордікс» про забезпечення позову задоволено. До прийняття рішення у справі № 910/8759/15-г та набрання ним законної сили вжити заходи до забезпечення позову, а саме:

1) Заборонено Державній фіскальній службі України (04655, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, ідентифікаційний код - 39292197) зупиняти митне оформлення товару під торговельною маркою «НОРДВЭЙ».

2) заборонено Державній службі інтелектуальної власності України:

- реєструвати договори про передачу прав власності на знаки для товарів і послуг «НОРДВЭЙ» (комбінований) за свідоцтвом України №176127 та «НОРДВЭЙ» за свідоцтвом України № 166383;

- вносити зміни, пов'язані зі зміною особи власника (власників) свідоцтв, до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо свідоцтв України № 166383 та № 176127;

- вносити зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомостей про передачу частково або повністю права власності на знак за свідоцтвами України №166383 та № 176127;

- приймати відмову від права на знак за свідоцтвами України №166383 та № 176127;

3) заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю «Аероекс» до прийняття рішення у справі та набрання ним законної сили:

- передавати повністю або частково права інтелектуальної власності будь-яким особам на знаки для товарів і послуг «НОРДВЭЙ» (комбінований) за свідоцтвом України №176127 та «НОРДВЭЙ» за свідоцтвом України № 166383;

- здійснювати дії (подавати заяви, клопотання тощо), пов'язані з внесенням до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг змін та зі зміною особи власника (власників) свідоцтва, відносно знака за свідоцтвами України №166383 та № 176127;

- здійснювати дії (подавати заяви, клопотання), пов'язані з внесенням до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомостей про передачу права власності на знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України №166383 та № 176127;

- відмовлятися від права на знак для товарів і послуг за свідоцтвами України №166383 та № 176127;

- укладати з будь-якими особами ліцензійні договори на використання знаків для товарів і послуг за свідоцтвами України №166383 та № 176127.

Таким чином, висновок старшого державного виконавця, що в ухвалі суду не визначено в якій частині необхідно виконати рішення, не відповідають дійсності, оскільки ухвала господарського суду міста Києва від 10.04.2015 про забезпечення позову містить чітке розмежування дій, для кожного з відповідачів (боржників), в тому числі, містить строк пред'явлення її до виконання, зокрема дійсна для пред'явлення до виконання до 10.04.2016.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що Господарським процесуальним кодексом не передбачено винесення одночасно декількох ухвал про забезпечення позову щодо кількості сторін у справі, зокрема боржників.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну (п. 3. ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження").

Щодо вимоги стягувача про зобов'язання Департаменту Державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України відкрити виконавче провадження на підставі ухвали господарського суду міста Києва від 10.04.2015 у справі № 910/8759/15-г щодо Державної фіскальної служби України, суд відзначає наступне.

Так, пунктом 6 резолютивної частини рішення господарського суду міста Києва від 18.05.2015 зобов'язано Державну фіскальну службу України (04655, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, ідентифікаційний код - 39292197) в особі Депертаменту організації митного контролю та оформлення виключити знаки для товарів і послуг "НОРДВЭЙ" за свідоцтвом України №166383 та "НОРДВЭЙ" (комбінований) за свідоцтвом України № 176127 з Митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності.

08.06.2015 на виконання рішення господарського суду міста Києва від 18.05.2015 у справі № 910/8759/15-г видано накази.

При цьому, ухвалою господарського суду міста Києва від 10.04.2015 заходи до забезпечення позову були вжиті до винесення рішення у справі № 910/8759/15-г та набрання ним законної сили.

Таким чином, враховуючи те, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 рішення господарського суду міста Києва від 18.05.2015 у справі № 910/8759/15-г залишено без змін, відповідно воно є таким, що набрало законної сили з моменту винесення постанови, а тому вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, оскільки настав час, який передував вжиттю таких заходів.

Так, відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З урахуванням наведеного, суд вважає скаргу Закритого акціонерного товариства «Рошальський хімічний завод «Нордікс» на дії старшого державного виконавця Департаменту державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України про визнання недійсною постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження старшого державного виконавця Департаменту державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України від 05.06.2015 р. ВП № 47795087 обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, ?

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Закритого акціонерного товариства «Рошальський хімічний завод «Нордікс» на дії старшого державного виконавця Департаменту державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України - задовольнити частково.

2. Визнати недійсною постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження старшого державного виконавця Департаменту державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України від 05.06.2015 ВП № 47795087.

Ухвала може бути оскаржена у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Бондарчук В.В.