Рішення

від 09.04.2015 по справі 758/2426/15-ц

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/2426/15-ц

Категорія 7

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

09 квітня 2015 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Декаленко В. С. ,

при секретарі - Кравцовій Ю. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мадрид-85» про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування реєстраційних записів, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Біоблок», Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Литвин Анастасія Сергіївна, суд,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування реєстраційних записів мотивуючи свої вимоги тим, що вона є власником нежилих приміщень по АДРЕСА_2 площею 241,2 кв. м.

Зазначає, що згідно підробленого рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 27.12.2013 року у справі № 2/638/5381/13 вказані приміщення незаконно вибули з її володіння на користь ТОВ «Біоблок». На підставі зазначеного рішення суду 06.10.2014 року Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві в особі державного реєстратора Бродюк Ірини Юріївни, проведено державну реєстрацію права власності на вказані приміщення (прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 16288128 від 06.10.2014) за ТОВ «Біоблок». У подальшому ТОВ «Біоблок» продало за договором купівлі-продажу від 14.10.2014 року зазначені приміщення ТОВ «Мадрид 85».

Посилається на те, що вона не мала жодних відносин з ТОВ «Біоблок», у судових засіданнях, стовно будь-яких відносин із вказаною особою участі особисто або через представника не приймала та будь-кого на це не уповноважувала. Згідно інформації Дзержинського районного суду м. Харкова вказаним судом розглядалася справа № 2/638/5381/13 за позовом ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості. Справа за позовом ТОВ «Біоблок» до ОСОБА_1 про визнання дійсним укладеного договору, визнання укладеним договору та акту, у провадженні вказаного суду не перебувала.

Звертає увагу суду на те, що за фактом протиправного заволодіння належним ОСОБА_1 майном із використанням підробленого рішення суду у Єдиному реєстрі досудових розслідувань 24.11.2014 року зареєстровано кримінальне провадження № 42014100000001532 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, яке на даний час перебуває у провадженні СУ ГУ МВС України у м. Києві.

Зазначає, що оскільки нежилі приміщення по АДРЕСА_2 площею 241,2 кв.м. вибули з її законного володіння протиправно, а саме, їх було викрадено у неї із використанням підроблених документів, то є підстави для витребування цього майна в порядку, передбаченому ст. 388 ЦК України.

Крім того, посилається на те, що враховуючи ту обставину, що майно вибуло з її законного володіння протиправно та поза її волею, а тому записи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зроблені Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Киві та приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин Анастасією Сергіївною, здійснені на підставі вказаних вище рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, підлягають скасуванню.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст.ст. 387, 388 ЦК України, ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141, звертається з даним позовом до суду.

09.04.2015 року судом було постановлено ухвалу про закриття провадження у справі в частині позовних вимог позивачки про: скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 16469112 від 14.10.2014 року, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А.С.; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 16288128 від 06.10.2014 року, прийнятого державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Бродюк І.Ю.; зобов'язання Реєстраційну службу Головного управління юстиції у м. Києві внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації прав, здійсненої на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 16469112 від 14.10.2014 року та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 16288128 від 06.10.2014 року, а тому межами розгляду даної справи є саме позовні вимоги позивачки про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином.

Від представника позивачки до суду надано заяву згідно якої остання вказує на те, що вона, так само як і позивачка, позбавлені можливості бути присутніми при розгляді справи у визначений судом час. Разом з тим повідомляє, що позивачка підтримує в повному обсязі заявлені вимоги та вважає їх такими, що підлягають задоволенню. З метою уникнення можливого затягування розгляду справи та якнайскорішого ухвалення судового рішення, керуючись ст. 27, ч. 2 ст. 158 ЦПК України просить розглянути справу у її відсутність і відсутність позивачки та задовольнити позов повністю.

Від представник відповідача до суду надано заперечення проти позову в яких вони вказують на те, що вимоги позивачки, викладені в позовній заяві, відповідач не визнає повністю мотивуючи тим, що ТОВ «Мадрид 85» є добросовісним набувачем спірного майна, оскільки при укладенні договору купівлі-продажу приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин Анастасією Сергіївною було перевірено особу продавця, покупця, їх повноваження, а також факт належної реєстрації за ТОВ «Біоблок» майна, яке було предметом договору купівлі-продажу від 14.10.2014 року. Сторони договору купівлі-продажу у повному обсязі виконали всі зобов'язання за договором та не мають одна до одної жодних претензій.

Крім того зазначають, що ОСОБА_1 не зверталася до ТОВ «Мадрид 85» стосовно своїх претензій щодо законності придбання підприємством нежилих приміщень по АДРЕСА_2 площею 241,2 кв. м, з огляду на що не вжила заходів для позасудового врегулювання спору.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що ТОВ «Мадрид 85» при укладенні та виконанні договору купівлі-продажу від 14.10.2014 року не порушило жодних норм чинного законодавства, вважають позов ОСОБА_1 надуманим та таким, що не підлягає задоволенню, майно таким, що не підлягає витребуванню, а реєстраційні записи такими, що не підлягають скасуванню. У зв'язку з чим, керуючись ст. 128 ЦПК України просять суд відмовити у задоволенні позову повністю. Причини своєї неявки в судове засідання суду не повідомили.

Представником третьої особи - Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві до суду надано клопотання згідно якого просять суд в частині позовних вимог позивачки про витребування майна з чужого незаконного володіння прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства. Причини неявки в судове засідання суду не повідомили.

Третьою особою - Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А.С. до суду надано пояснення по справі відповідно до яких вказує на те, що 14.10.2014 року нею дійсно було посвідчено Договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, за адресою: АДРЕСА_2 між ТОВ «Біоблок» - Продавець, код ЄДРПОУ 37227058, місцезнаходження: 61121, Харківська обл., м. Харків, Московський р-н, просп. Тракторобудівників, буд. 14Б, кв. 75 та ТОВ «Мадрид-85» - Покупець, код ЄДРПОУ 39392136, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Хорива, буд. 5, за реєстровим № 5448.

Зазначає, що на виконання вимог діючого законодавства, для вчинення цієї нотаріальної дії сторони подали їй наступні документи: правовстановлюючі: Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 27.12.2013 року; Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 07.10.2014 року № 27747103; та документи, що посвідчують дієздатність та повноваження сторін: Витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «Біоблок»; Виписку з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «Біоблок»; Статут ТОВ «Біоблок»; Протокол № 1/01 Загальних зборів Учасників ТОВ «Біоблок» від 14.02.2012 року; Паспорт громадянина України Радика І.Л. - директора ТОВ «Біоблок»; Картку фізичної особи - платника податків Радика І.Л. - директора ТОВ «Біоблок»; Витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «Мадрид-85»; Виписку з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «Мадрид-85»; Статут ТОВ «Мадрид-85»; Рішення № 11 ПП «Виробничо-комерційна компанія «Київ Тор Груп»; Протокол № 13 Загальних зборів Засновників ТОВ «Мадрид-85» від 09.09.2014 року; Паспорт громадянина України ОСОБА_9 - директора ТОВ «Мадрид-85»; Картку фізичної особи - платника податків ОСОБА_9 - директора ТОВ «Мадрид-85».

Посилається на те, що на виконання вимог ЗУ «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, нею було здійснено всі необхідні перевірки та встановлено особи сторін Договору.

Крім того, звертає увагу суд на те, що правовстановлюючий документ, а саме Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 27.12.2013 року, було належним чином зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що свідчить Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.10.2014 року № 27747103. У зв'язку з цим, сумнівів щодо належності відчужуваного майна Продавцю не виникало.

Підписи сторін Договору були проставлені представниками особисто у її

присутності. Підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії, нею не вбачалось.

Просить дані пояснення прийняти до уваги при розгляді справи, розгляд якої по суті проводити за її відсутності.

Представником третьої особи - ТОВ «Біоблок» не надано до суду будь-яких пояснень по суті заявлених позичкою позовних вимог, не надано заяви про розгляд справи за їх відсутності та не повідомлено про причини своєї неявки в судове засідання.

Суд вважає за можливе розглядати справу та ухвалити рішення при її заочному розгляді за відсутності вищезазначених осіб, відповідно до вимог ст.ст. 158, 169, 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов доведений та підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 24.11.2013 року між ОСОБА_8 (надалі - Продавець) з однієї сторони та ОСОБА_1 (надалі - Покупець) з іншої сторони було укладено Договір купівлі-продажу нежилих приміщень, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Дульською Т.В. та зареєстрований в реєстрі за № 2059, згідно умов якого, Продавець зобов'язується передати нежилі приміщення, а саме нежилу будівлю (в літері А), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 241, 20 (двісті сорок одна ціла двадцять сотих) кв.м. надалі за текстом - «приміщення» у власність Покупцю, а покупець зобов'язується прийняти приміщення та оплатити їх ціну у розмірі та у порядку, встановленому цим договором (а.с. 5-7).

Як вбачається з наданого суду рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 27.12.2013 року по цивільній справі № 2/638/5381/13 за позовом ТОВ «Біоблок» до ОСОБА_1 про визнання дійсним укладеного договору, визнання укладеним договору та акту, судом було позовну заяву задоволено в повному обсязі, а саме: визнано дійсним укладений між ТОВ «Біоблок» та ОСОБА_1, попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна від 25.11.2013 року; визнано укладеним між ТОВ «Біоблок» та ОСОБА_1, договір купівлі-продажу нежилих приміщень загальною площею 241, 20 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2; визнано укладеним між ТОВ «Біоблок» та ОСОБА_1, акт приймання-передачі до договору купівлі-продажу нежилих приміщень загальною площею 241, 20 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2; визнано право власності на нежилі приміщення загальною площею 241, 20 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 за ТОВ «Біоблок».

Крім того, в зазначеному рішенні, суд вирішив зареєструвати на праві власності нежилі приміщення загальною площею 241, 20 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 за ТОВ «Біоблок» (а.с. 8-10).

Судом встановлено, що на підставі зазначеного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 27.12.2013 року державним реєстратором Реєстраційної служби ГУЮ у м. Києві Бродюк І.Ю. було прийнято Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 16288128 від 06.10.2014 року на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, внесено запис про право власності: 7241795 (а.с. 11).

Як вбачається з матеріалів справи, 14.10.2014 року між ТОВ «Біоблок» (надалі - Продавець) з однієї сторони, та ТОВ «Мадрид-85» (надалі - Покупець), з другої сторони було укладено Договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Литвин А.С. та зареєстровано в реєстрі за № 5448 (надалі - Договір купівлі-продажу), згідно умов якого Продавець продає (передає у власність), а Покупець купує (приймає у власність) та зобов'язується оплатити на умовах, що передбачені Договором, об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення, що визначається у п. 1.2. цього Договору.

Згідно п. 1.2 Договору купівлі-продажу, за цим договором відчужується нежитлове приміщення (в літері А), загальною площею 241,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Нежитлове приміщення, що відчужується належить Продавцю на праві приватної власності на підставі Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 грудня 2013 року, Справа № 2/638/5381/13р.

Судом встановлено, що на підставі зазначеного Договору купівлі-продажу приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Литвин А.С. було прийнято Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 16469112 від 14.10.2014 року від 14.10.2014 року на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, внесено запис про право власності: 7328164 (а.с. 13).

З викладеного вбачається, що після набуття позивачкою права власності на вищезазначені приміщення, два рази відбулося їх відчуження, а саме, перший раз на підставі рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 27.12.2013 року, другий раз на підставі Договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 14.10.2014 року.

Як вже зазначалося вище, позивачка звертаючись з даним позовом до суду та просячи витребувати від ТОВ «Мадрид-85» нежилі приміщення загальною площею 241, 20 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 в порядку передбаченому ст. 388 ЦК України, мотивує це тим, що вказані приміщення вибули з її законного володіння до ТОВ «Біоблок» поза її волею, а саме були викрадені у неї із використанням підроблених документів.

Суд проаналізувавши характер правовідносин, які виникли між сторонами, приходить до висновку, що вони підпадають під регулювання норм Книги третьої ЦК України «Право власності та інші речові права», а зокрема до них підлягають застосуванню положення статті 388 ЦК України, незважаючи на те, що вступна частина позовної заяви позивачки звучить як «витребування майна із чужого незаконного володіння» (ст. 387 ЦК України).

Так стаття 11 ЦК України визначає, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Стаття 316 ЦК України визначає, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За приписами статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 5 своєї Постанови від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз'яснив, що вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суд має враховувати, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема на підставі правочинів. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК).

Судом встановлено, що позивачкою право власності на нежилі приміщення загальною площею 241, 20 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 було набуто на підставі, яка не заборонена законом, а саме на підставі Договору купівлі-продажу і правомірність його набуття (права власності) ніким не оспорюється.

Як вже зазначалося вище, в подальшому нежилі приміщення загальною площею 241, 20 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 вибули із законного володіння позивачки на підставі рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 27.12.2013 року по цивільній справі № 2/638/5381/13, яким право власності на них було визнано за ТОВ «Біоблок», яке 14.10.2014 року на підставі Договору купівлі продажу продало їх ТОВ «Мадрид-85».

Стаття 41 Конституції України положення якої кореспондуються із положеннями ст.ст. 317, 319, 321 ЦК України визначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Судом встановлено, що на даний час в провадженні СУ ГУ МВС України в м. Києві перебуває кримінальне провадження, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014100000001532 від 24.11.2014 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, за фактом протиправного заволодіння належним ОСОБА_1 майном, а саме нежилими приміщеннями загальною площею 241, 20 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 78).

Як вбачається, з наданого суду Листа Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.12.2014 року адресованого процесуальному керівнику у кримінальному провадженні - прокурору відділу 21/2 прокуратури міста Києва, Ковальову Є.В., останні повідомили, що 27.12.2013 року під головуванням судді Задорожного М.І. не ухвалювалося рішення по цивільній справі за позовом ТОВ «Біоблок» до ОСОБА_1 про визнання дійсним укладеного договору, визнання укладеним договору та акту. Згідно автоматизованої системи документообігу Дзержинського районного суду міста Харкова зазначена цивільна справа не перебувала у провадженні судді Задорожного М.І., а за № 2/638/5381/13 р. зареєстрована цивільна справа за позовом ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, яка надійшла до суду 30.09.2013 року (а.с. 12).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про доведеність посилання позивачки в своєму позові про протиправне позбавлення її права власності, оскільки майно, яке є предметом розгляду в даній справі, дійсно вибуло із її законного володіння поза її волею (відсутнє рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.12.2014 року по справі № 2/638/5381/13, яким визнано право власності на нежилі приміщення загальною площею 241, 20 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 за ТОВ «Біоблок», що в свою чергу свідчить про відсутність будь-яких правовідносин між останнім та позивачкою).

Крім того, зважаючи на ту обставину, що судом встановлено відсутність в юридичному значенні вищезазначеного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.12.2014 року, яке б за своєю правовою природою створювало певні права та обов'язки для сторін які в ньому зазначені, а також відсутність будь-яких правовідносини між позивачкою та ТОВ «Біоблок» (судом не встановлено наявності укладеного між зазначеними особами попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна від 25.11.2013 року), суд приходить до висновку, що право власності останнім на спірне майно було набуто незаконно.

За приписами статті 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Судом встановлено, що чинним цивільним законодавством України, з метою захисту свого права власності, надано право власнику на його витребування як із чужого незаконного володіння (від недобросовісного набувача) так і від добросовісного набувача.

Оскільки позивачем не заперечується факт добросовісності набувача - ТОВ «Мадрид-85» належного їй майна, що випливає із сутті її позову (остання посилається як на підставу для витребування майна на ст. 388 ЦК України), і судом не встановлено підстав, які б вказували на зворотне, суд вважає дану обставину встановленою.

Так стаття 388 ЦК України визначає, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Як вбачається зі змісту зазначеної норми ЦК України, законодавцем незважаючи на надане власнику право на витребування свого майна від добросовісного набувача, в той же час встановлено певні умови, за яких власник майна може це зробити, зокрема у випадку коли майно добросовісним набувачем було придбано у особи, яка не мала права його відчужувати за відплатним договором, власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

З системного аналізу ст. 388 ЦК України в сукупності з іншими його нормами, можна зробити висновок, що при розгляді справ даної категорії, встановленню підлягають: добросовісність чи недобросовісність набуття права власності на майно набувачем; відсутність чи наявність у особи, яка його відчужила набувачу, права на його відчуження; відплатність чи безвідплатність набуття права власності набувачем; а також необхідним є встановлення підстав вибуття майна від його законного власника.

Судом же достовірно встановлено, що нежилі приміщення загальною площею 241, 20 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, законним власником яких є позивачка по справі вибуло із її володіння поза її волею. Особа, яка здійснила відчуження зазначеного майна ТОВ «Мадрид-85», немала права на це, оскільки набула його незаконно. Відповідач же ТОВ «Мадрид-85» є дійсно добросовісним набувачем вказаного майна, оскільки про відсутність права у ТОВ «Біоблок» на його відчуження, не знав та міг знати, що не заперечується позивачкою в своєму позові.

З врахуванням викладеного, суд вважає доведеними посилання позивачки про порушення її права, як законного власника майна, яке вибуло із її володіння протиправно та поза її волею у зв'язку з чим воно (право) підлягає захисту в порядку та спосіб визначений ст. 388 ЦК України, а саме шляхом витребування належного позивачці майна від добросовісного набувача - ТОВ «Мадрид-85», що відповідає характеру правовідносин, які виникли між сторонами та не порушує права інших осіб.

Стаття 11 ЦПК України визначає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки знайшли своє доведення в судовому засіданні, є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, а тому позов підлягає задоволенню.

Крім того, враховуючи ту обставину, що суд прийшов до висновку про доведеність вимог позивачки та необхідності задоволення її позову, згідно ст.ст. 79, 88 ЦПК України на користь останньої з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 470, 00 грн.

На підставі вищевикладеного, ст. 41 Конституції України, ст.ст. 11, 15, 16, 316, 317, 319, 321, 328, 386, 387, 388 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 79, 88, 208, 209, 213-215, 217-218, 223, 224 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю «Мадрид-85», код ЄДРПОУ 39392136 на користь ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, нежилі приміщення загальною площею 241, 20 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мадрид-85», код ЄДРПОУ 39392136 на користь ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, судовий збір в розмірі 1 470, 00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя В. С. Декаленко