Рішення

від 18.05.2015 по справі 910/1372/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2015Справа №910/1372/14

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Асистанс»

про стягнення 36 881, 04 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Лук'янчук А.В.

від відповідача: Понич М.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа Страхування» (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Асистанс» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 36 881,04 грн.

Позовні вимоги мотивовані відмовою відповідача повернути позивачу залишок невикористаних грошових коштів ротаційного фонду у розмірі 36 881,04 грн., сплачених на підставі Агентської угоди № 019.1010 від 10.10.2010 р., після припинення дії вказаної угоди.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.08.2014 р. у справі № 910/1372/14 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Удалова О.Г., суддя - Любченко М.О., суддя -Блажівська О.Є.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Асистанс" (02105, м. Київ, проспект Миру, будинок 15-А, код 36972542) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа страхування" (04073, м. Київ, проспект Московський, будинок 9, код 30968986) 36 881 (тридцять шість тисяч вісімсот вісімдесят одну) грн. 04 коп. боргу та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2014 р. (колегія суддів: головуючий суддя - Новіков М.М., суддя - Зубець Л.П., суддя - Мартюк А.І.) рішення господарського суду міста Києва від 05.08.2014 р. скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Альфа страхування" (04073, м. Київ, проспект Московський, будинок 9, код 30968986) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Асистанс" (02105, м. Київ, проспект Миру, будинок 15-А, код 36972542) 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 50 коп. судового збору за подання апеляційної скарги. Видачу наказу доручено господарському суду міста Києва.

17.12.2014 р. господарським судом міста Києва видано наказ на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2014 р.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.02.2015 р. (колегія суддів: головуючий суддя - Корсак В.А., суддя - Данилова М.В., суддя - Данилова Т.Б.) постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2014 р. та рішення господарського суду міста Києва від 05.08.2014 р. у справі № 910/1372/14 скасовано. Справу № 910/1372/14 передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

25.02.2015 р. матеріали справи № 910/1372/14 надійшли до господарського суду міста Києва та згідно автоматизованої системи документообігу передані на розгляд судді Бондарчук В.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.02.2015 р. прийнято до провадження справу № 910/1372/14, розгляд справи призначено на 19.03.2015 р. за участю представників сторін.

13.03.2015 р. через загальний відділ діловодства суду представник відповідача подав клопотання, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не надано відповідних доказів у вигляді первинних документів, які б підтверджували виконання сторонами всіх взаєморозрахунків за агентською угодою та не доведено наявності залишку коштів ротаційного фонду, який підлягає поверненню за умовами угоди, зокрема на рахунку Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», який достовірно є рахунком, що відкритий на виконання агентської угоди № 019.1010 від 10.10.2010 р.

У судовому засіданні 19.03.2015 р. оголошувалась перерва до 06.04.2015 р.

Ухвалою суду від 06.04.2015 р. витребувано у Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19) у строк до 06.05.2015 р. довідку про рух коштів на рахунку № 26000000631935, призначеного для розміщення ротаційного фонду, відповідно до умов агентської угоди та додаткової угоди № 1 від 10.10.2010 р.

У судовому засіданні 06.04.2015 р. оголошено перерву до 07.05.2015 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

30.04.2015 р. через загальний відділ діловодства від Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» надійшла інформація про рух коштів по рахунку № 26000000631935, призначеного для розміщення ротаційного фонду, відповідно до умов агентської угоди та додаткової угоди № 1 від 10.10.2010 р.

У судовому засіданні 07.05.2015 р. оголошувалась перерва до 18.05.2015 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

15.05.2015 р. через загальний відділ діловодства представник відповідача подав доповнення до позовної заяви, в яких просив суд позов задовольнити.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 18.05.2015 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.10.2010 р. між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Альфа страхування" (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Асистанс" (агент) укладена агентська угода №019.1010, відповідно до положень п. 1.1 якої агент забезпечує організацію надання послуг застрахованим особам страховика за рахунок останнього у разі настання страхового випадку за договорами страхування, що передані агенту на супровід.

Відповідно до п. 1.2 угоди страховик передає, а агент згідно Закону України «Про страхування» приймає до виконання ту частину його страхової діяльності, що пов'язана із супроводом договорів страхування, а саме: з організацією надання послуг застрахованим особам у разі настання страхового випадку та здійсненням страхових виплат.

Пунктом 2.6. угоди передбачено, що страховик надає Агенту повноваження самостійно, без узгодження зі страховиком, приймати рішення щодо організації надання застрахованій особі послуг на суму, що не перевищує 2000,00 грн., відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми та/або встановлених лімітів страхових виплат, що визначені в договорі страхування або а програмі страхування конкретної застрахованої особи.

Згідно п. 1.4 угоди, агент діє від імені страховика, та виконує роботи по врегулюванню страхових випадків та здійсненню страхових виплат за рахунок страховика.

Відповідно п. 4.1 угоди, агент здійснює страхову виплату при настанні страхового випадку за договором страхування від імені та за рахунок страховика.

За умовами п. 4.4 угоди, на підставі звіту агента про надані послуги з зазначенням вартості оплачених агентом послуг за визнаними страховиком страховими випадками, протягом 5 (п'яти) робочих днів, починаючи з дати отримання звіту агента про надані послуги, страховик перевіряє повноту, достовірність, обґрунтованість здійснених агентом платежів установам, та у разі відповідності звіту всім вимогам цієї угоди, підписує акт здачі-прийняття робіт (про надані послуги).

Положенням п. 4.5 угоди визначено, що розрахунки між агентом та страховиком проводяться шляхом перерахування відповідних сум на поточний рахунок агента протягом 10 (десяти) банківських днів після отримання страховиком рахунку та акту здачі-прийняття робіт (про надані послуги).

Відповідно до розділу „Визначення термінів " угоди, ротаційний фонд - грошова сума, що надходить на розрахунковий рахунок агента на безприбутковій основі і має виняткове цільове призначення - покриття витрат на оплату послуг установ, які залучаються агентом для врегулювання страхових випадків. Єдиним та безроздільним власником і розпорядником ротаційного фонду є страховик.

Згідно п. 7.1 угоди, ротаційний фонд є власністю страховика. Ротаційний фонд надходить на окремий банківський рахунок агента на безприбутковій основі і має винятково цільовий характер, а саме оплата послуг застрахованим особам страховика, надання яких було організовано агентом за визнаними страховиком страховими випадками за договорами страхування, що передані йому на супровід.

Відповідно до п. 7.2 угоди, кошти ротаційного фонду використовуються агентом поступово по мірі отримання рахунків від установ, які надавали послуги застрахованим особам у відповідності до умов цієї угоди. Ротаційний фонд поновлюється за рахунок сплати вартості послуг страховиком на умовах цієї угоди.

Згідно п. 7.3 угоди, по закінченні строку дії цієї угоди і виконанні сторонами всіх взаєморозрахунків за цією угодою, залишок коштів ротаційного фонду (за наявності) перераховується агентом на рахунок страховика.

Пунктами 9.1 та 9.2 угоди передбачено, що угода набуває чинності з дати її підписання і діє протягом одного календарного року до 09.10.2011 р. Дія цієї угоди автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік, якщо щонайменше за 30 діб до закінчення строку дії цієї угоди жодна із сторін письмово не попередить іншу про своє бажання достроково припинити дію угоди.

10.10.2010 р. між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Альфа страхування" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Асистанс" була укладена додаткова угода №1, відповідно до умов якої сторони домовились викласти п. 7.1 агентської угоди у наступній редакції: „Ротаційний фонд є власністю страховика. Ротаційний фонд надходить на окремий банківський рахунок агента № п/р 26000000631935, в ПАТ „Універсал Банк", м. Київ, України, МФО 322001, на безприбутковій основі і має винятково цільовий характер, а саме оплата послуг застрахованим особам страховика, надання яких було організовано агентом за визнаними страховиком страховими випадками за договорами страхування, що передані йому на супровід".

25.11.2011 р. між сторонами була укладена додаткова угода №1, згідно з п. 1 якої сторони домовились, що страховик на виконання положень розділу 7 агентської угоди перераховує агенту кошти ротаційного фонду за наступними (зміненими) банківськими реквізитами агента № ротаційного фонду 26000023005351 в АТ „Сбербанк Росії" МФО 320627 код ЄДРПОУ 25959784.

Як вбачається з матеріалів справи, за умовами агентської угоди та додаткової угоди №1 від 10.10.2010 р., грошові кошти ротаційного фонду мали бути розміщені на окремому банківському рахунку агента № п/р 26000000631935 в ПАТ „Універсал Банк".

Як вказує позивач, ним були перераховані грошові кошти ротаційного фонду у сумі 40 000,00 грн. платіжними дорученнями №609 від 18.11.2010 р. та №4118 від 28.09.2011 р.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Альфа страхування" звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Асистанс" з листом від 28.08.2013 р. №2135/02-02, в якому повідомило про дострокове припинення дії угоди з 24.09.2013 р., а також просило повернути залишок грошових коштів ротаційного фонду в розмірі 36 881,04 грн. протягом двох робочих днів з дати розірвання договору.

В свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Асистанс" листом від 03.09.2013 р. №25/09-13 повідомило Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Альфа страхування" про повне використання грошових коштів ротаційного фонду.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач не здійснив повернення невикористаної суми ротаційного фонду в сумі 36 881,04 грн. після розірвання агентської угоди №019.1010 від 10.10.2010 р. в порушення п. 7.3. вказаної угоди.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вказує позивач, за час дії ротаційного фонду, кошти було використано лише на суму 3 118,96 грн., а всі інші розрахунки проводилися без залучення коштів ротаційного фонду, в той час, як такий ротаційний фонд було поповнено позивачем на суму 40 000,00 грн., що підтверджується наданими платіжними дорученнями.

Суд зазначає, що на виконання вимог ухвали суду від 06.04.2015 р. від Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» надійшла інформація про рух коштів по рахунку № 26000000631935, призначеного для розміщення ротаційного фонду, відповідно до умов агентської угоди та додаткової угоди № 1 від 10.10.2010 р.

Як вбачається з банківської виписки по рахунку №26000000631935 за період з 07.04.2010 р. по 24.04.2015 р., позивачем поповнювався вказаний банківських рахунок не тільки для функціонування ротаційного фонду, відповідно до умов агентської угоди №019.1010 від 10.10.2010 р. та додаткової угоди № 1 від 10.10.2010 р., а й для функціонування ротаційного фонду за договором доручення №0003/08/05/СК-АС/УА/КВ від 08.05.2010 р., за агентською угодою №0001/25/03/10/СК-АС/УА/ЧК від 25.03.2010 р., за агентською угодою №15/04/11 від 15.04.2011 р., за агентською угодою від 01.02.2012 р. та згідно рахунку СФ-06/10/2011-01 від 06.10.2011 р., що зокрема прослідковується в призначенні платежів, направлених на поповнення ротаційного фонду, що обліковувався на рахунку №26000000631935.

Тобто, вказаний банківський рахунок у банку Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» був створений для роботи ротаційного фонду, що діяв спільно за декількома угодами та договорами.

Зокрема, на рахунок №26000000631935 в якості поповнення ротаційного фонду позивачем було перераховано:

- на підставі договору доручення №0003/08/05/СК-АС/УА/КВ від 08.05.2010 р. - 13 000,00 грн.;

- на підставі агентської угоди №0001/25/03/10/СК-АС/УА/ЧК від 25.03.2010 р. - 179 305,56 грн.;

- на підставі агентської угоди №019.1010 від 10.10.2010 р. - 40 000,00 грн.;

- на підставі агентської угоди №15/04/11 від 15.04.2011 р. - 10 000,00 грн.;

- на підставі агентської угоди від 01.02.2012 р. - 5000,00 грн.;

- на підставі рахунку СФ-06/10/2011-01 від 06.10.2011 р. - 12000,00 грн.

Також із банківської виписки по рахунку №26000000631935 за період з 07.04.2010 р. по 24.04.2015 р. вбачається, що відповідачем було проведено безліч оплат на виконання своїх договірних зобов'язань, в тому числі оплати за надані медичні послуги, медикаменти, за медикаментозне забезпечення, при цьому, такі оплати проводилися виключно на підставі виставленого відповідачеві рахунку різними медичними закладами та без жодного посилання на будь яку угоду чи договір, що існував між сторонами.

Таким чином, суд позбавлений можливості встановити наявність коштів саме ротаційного фонду, зокрема, на підставі якої агентської угоди чи договору використовувалися для проведення вищевказаних проплат та виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, а також дійти висновку, що перераховані кошти не були використані саме з ротаційного фонду за агентською угодою №019.1010 від 10.10.2010 р. та додатковою угодою № 1 від 10.10.2010 р.

Крім того, з наявної банківської виписки судом встановлено, що лише за період з 02.11.2011 р. по 07.11.2011 р. відповідачем здійснено виплат на суму 31 391,18 грн., а така сума була перерахована саме з ротаційного фонду за агентською угодою №019.1010 від 10.10.2010 р. та додатковою угодою № 1 від 10.10.2010 р., про що свідчать відповідні посилання у призначеннях платежів.

Зазначений факт спростовує твердження позивача про те, що за час дії ротаційного фонду, кошти останнього було використано лише на суму 3 118,96 грн., а всі інші розрахунки проводилися без залучення коштів ротаційного фонду.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявності порушень умов агентської угоди № 019.1010 від 10.10.2010 р. та додаткової угоди № 1 від 10.10.2010 р. з боку відповідача як і не доведено факту невикористання коштів відповідачем створеного ротаційного фонду згідно зазначеної угоди, жодні інші докази, які б підтверджували викладені в позові твердження позивача до суду не надані.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими, матеріалами справи не підтверджуються та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

У задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 22.05.2015 р.

Суддя Бондарчук В.В.