Постанова

від 26.05.2015 по справі 914/2775/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2015 року Справа № 914/2775/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді:Дроботова Т.Б., Алєєва І.В. (доповідач), Рогач Л.І. за участю представників: від позивача:Стецюк Ю.О., дов. б/н від 02.03.2015р.; від відповідача:Ковалик В.В., паспорт КС995281 від 12.12.2013р. від третьої особи:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональна Транспортна Експедиційна Компанія" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.01.2015р. у справі господарського суду№914/2775/14 Львівської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональна Транспортна Експедиційна Компанія" до Фізичної особи-підприємця Ковалика Володимира Васильовича третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю "Істерн Беверідж Трейдінг" провідшкодування збитків у розмірі 227 807,45грн. В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Львівської області від 16.12.2014р. у справі №914/2775/14 позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Стягнуто з відповідача на користь позивача 227807,45грн. збитків. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.01.2015р. у справі №914/2775/14 вищезазначене судове рішення скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональна Транспортна Експедиційна Компанія", з прийнятою постановою апеляційної інстанції не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою разом з клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку на її подання, в якій просить скасувати оскаржувану постанову апеляційної інстанції, а справу передати на новий розгляд до Львівського апеляційного господарського суду.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.05.2015р. задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональна Транспортна Експедиційна Компанія" про поновлення строку на подання касаційної скарги, відновлено строк на її подання, зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

У запереченнях на касаційну скаргу відповідач просить постанову апеляційного господарського суду залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

В призначене судове засідання касаційної інстанції 26.05.2015р. з'явився представник позивача та відповідач. Третя особа уповноваженого представника не направила. Явка не визнавалась обов'язковою.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональна Транспортна Експедиційна Компанія".

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 20.12.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональна транспортна експедиційна компанія" (позивач) і Фізичною особою-підприємцем Коваликом Володимиром Васильовичем (відповідач) укладений договір про надання послуг по перевезенню вантажів №13/12/20, відповідно до умов якого відповідач зобов'язується власними силами і засобами приймати і доставляти ввірені йому позивачем вантажі до пунктів призначення у встановлений сторонами строк, а позивач у свою чергу зобов'язується оплатити надані відповідачем послуги.

01.04.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональна транспортна експедиційна компанія" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Істерн Беверідж Трейдінг" (третя особа) укладений договір №598/14 про надання транспортно-експедиційних послуг для перевезення вантажів автомобільним транспортом, відповідно до умов якого позивач бере на себе зобов'язання за винагороду і за рахунок третьої особи надавати останньому транспортно-експедиційні послуги та організовувати перевезення вантажів автомобільним транспортом.

10.04.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Істерн Беверідж Трейдінг" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод "Прайм" укладений договір поставки №10/04- 2014, відповідно до умов якого право власності на товар переходить до покупця одночасно з прийняттям такого товару перевізником покупця.

Також господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач організував перевезення вантажу з смт. Малинівка до м. Львова силами відповідача на підставі заявки отриманої від Товариства з обмеженою відповідальністю "Істерн Беверідж Трейдінг" про організацію перевезення вантажу (лікеро-горілчаних виробів)

15.05.2014р. складена товарно-транспортна накладна серії 01 ААБФ №211160, перевізник - ТОВ "Інтернаціональна транспортна експедиційна компанія", замовник - ТОВ "Істерн Беверідж Трейдінг", відправник - ТОВ " Лікеро-горілчаний завод "Прайм", одержувач - ТОВ "Істерн Беверідж Трейдінг", відповідно до якої вантаж у кількості 22960 одиниць на загальну суму 512 513,6 грн. одержав водій Приходько Ю. Перевезення вантажу здійснювалось транспортним засобом Scania R113М д.н.з. ВС6395ВВ з напівпричепом Van Hool д.н.з. ВС8115ХХ, що належать Ковалику В.В. на праві власності.

Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. №128/2568 товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу; товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

15.05.2014р. в ході перевезення зазначеного вантажу водій Приходько Ю.М. потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, в ході якої було пошкоджено лікеро-горілчані вироби, що підтверджується постановою Великобагачівського районного суду Полтавської області у справі №525/659/14-п (провадження №3/525/267/2014) від 25.06.2014р., якою водія автомобіля Opel Combo д.н.з ВІ4692ВК Забару М.М. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та даного ДТП.

Відповідно до ч. 1 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

За приписами ч. 2 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини .

Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

З огляду на положення ст. 22 ЦК України, а також приписи ст.ст. 218, 224 ГК України для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі - наслідком такої протиправної поведінки.

Збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків, так і факт їх понесення.

У відповідності до статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вже зазначалось вище, постановою Великобагачівського районного суду Полтавської області у справі №525/659/14-п (провадження №3/525/267/2014) від 25.06.2014р., водія автомобіля Opel Combo д.н.з ВІ4692ВК Забару М.М. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та ДТП.

Беручи до уваги вищевикладене, апеляційний господарський суд дійшов, на думку колегії суддів касаційної інстанції, правомірного та вмотивованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення збитків у зв'язку з недоведенням позивачем складу цивільного правопорушення, зокрема, наявності протиправної поведінки відповідача, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, як необхідної підстави для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків.

Крім того, доводи касаційної скарги спростовуються висновками апеляційної інстанції, відповідно до яких відсутні докази залучення відповідача до здійснення перевезення у даній справі, оскільки у товаро-транспортній накладній серії 01ААБФ №211160 перевізником вказано ТОВ "ІТЕК", тобто не доведено порушення прав позивача саме відповідачем.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки суду апеляційної інстанції такими, що відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам процесуального права, оскільки апеляційний господарський суд в порядку ст. ст. 4 3 , 4 7 , 33, 34, 43, 53, 93, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; належним чином проаналізував відносини сторін. На підставі встановлених фактичних обставин апеляційний господарський суд вірно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

В силу приписів ст. 111 7 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази .

Таким чином, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи місцевим господарським судом та під час здійснення апеляційного провадження.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для скасування постанови апеляційного господарського суду колегією суддів Вищого господарського суду України не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.01.2015р. у справі №914/2775/14 - залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональна Транспортна Експедиційна Компанія" - без задоволення.

Головуючий суддя Т.Б. Дроботова Суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя Л.І. Рогач