Рішення

від 12.05.2015 по справі 910/4957/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2015Справа №910/4957/14

за позовом: Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця», м.Львів, ЄДРПОУ 01059900

до відповідача: Дочірнього підприємства «Електромонтажний поїзд №707», м.Київ, ЄДРПОУ 33936276

про стягнення 237 365,32 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники сторін:

від позивача: Пантюшева Н.М.

від відповідача: Поліщук О.М. - по дов.

Згідно з приписами ст.77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 09.07.2014р. оголошувалась перерва до 22.07.2014р.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця», м.Львів звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до відповідача, Дочірнього підприємства «Електромонтажний поїзд №707», м.Київ про стягнення основного боргу з урахуванням 3% річних в сумі 189 749,51 грн.

09.07.2014р. до господарського суду м.Києва дійшла заява №НЗТ-10/1841 від 27.07.2014р. Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» про збільшення позовних вимог (з урахуванням клопотання б/н від 12.12.2014р.), в якій позивач просив стягнути з Дочірнього підприємства «Електромонтажний поїзд №707» основний борг в розмірі

Згідно зі ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи, що заява №НЗТ-10/1841 від 27.07.2014р. (з урахуванням клопотання б/н від 12.12.2014р.) позивача відповідає приписам ст.22 Господарського процесуального кодексу України, остання прийнята господарським судом до уваги під час розгляду справи та судом розглядаються остаточні позовні вимоги, викладені в останній.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №Л/Е-12314п/НЮ від 03.01.2012р. в частині здійснення оплати актів №7 за квітень 2012р., №14 за травень-червень 2012р., №10 за квітень 2012р. та №11 за травень 2012р. прийомки виконаних робіт в обсязі та строки, передбачені договором, що і стало підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.

У судовому засіданні 12.05.2015р. позивачем було підтримано свої позовні вимоги в редакції наведеної вище заяви про збільшення позовних вимог.

Відповідач у відзиві б/н від 02.06.2014р., поясненнях №б/н від 17.06.2014р. та у додатковому відзиві б/н від 05.12.2014р. проти задоволення позовних вимог в повному обсязі надав заперечення, оскільки, на думку відповідача, Державним територіально-галузевим об'єднанням «Львівська залізниця» було невірно визначено в актах №7 за квітень 2012р., №14 за травень-червень 2012р., №10 за квітень 2012р. та №11 за травень 2012р. вартість робіт, оскільки вартість робіт за спірним правочином повинна визначатись на підставі маршрутних листів та калькуляції вартості роботи автомотриси за годину.

Під час розгляду спору у судовому засіданні 12.05.2015р. представником відповідача було підтримано свою правову позицію по суті справи.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, за висновками суду, справа може бути розглянута по суті за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 12.05.2015р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені учасниками судового процесу докази, господарський суд встановив:

За змістом ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

За змістом ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.01.2012р. між Дочірнім підприємством «Електромонтажний поїзд №707» (замовник) та відокремленим підрозділом «тернопільська дистанція електропостачання Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» (підрядник) було укладено договір №Л/Е-12314п/НЮ, відповідно до п.1.1 якого замовник доручує, а підрядник зобов'язується надати автомотрису АДМ-477 для забезпечення виконання робіт по монтажу контактної мережі дільниці електрифікації Полтава-Кременчук, а замовник зобов'язується надати підряднику необхідні матеріали і обладнання, прийняти роботи і оплатити їх.

Ціна договору визначається зведеною калькуляцією (п.2.1 договору №Л/Е-12314п/НЮ від 03.01.2012р.).

У додатку №1 до договору №Л/Е-12314п/НЮ від 03.01.2012р. контрагентами було погоджено калькуляцію вартості експлуатації 1 машино-години автомотриси типу АДМ-477 та розрахунок остаточної вартості експлуатації 1 машино-години автомотриси.

За умовами п.2.3 договору №Л/Е-12314п/НЮ від 03.01.2012р. загальна сума договору визначається згідно маршрутних листів та калькуляції вартості роботи АДМ-477 за машино-годину.

Договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2013р. (п.10.1 договору №Л/Е-12314п/НЮ від 03.01.2012р.).

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір №Л/Е-12314п/НЮ від 03.01.2012р. як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У п.7.1 договору №Л/Е-12314п/НЮ від 03.01.2012р. визначено початок виконання робіт протягом 10 днів з дня підписання договору.

Завершення робіт - грудень 2012р. з правом дострокового виконання (п.7.2 договору №Л/Е-12314п/НЮ від 03.01.2012р.).

За умовами п.3.3 договору здавання послуг підрядником та прийняття їх результатів замовником оформлюється актом здавання-приймання наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками сторін протягом п'яти банківських днів після надання послуг.

Підписання акту здавання-приймання наданих послуг представником замовника є підтвердженням відсутності претензій з його боку. При наявності зауважень або виявленні недоліків складається двосторонній акт, а якому перераховуються недоліки та вказуються терміни їх усунення, що проводиться за рахунок підрядника.

Як зазначалось, у додатку №1 до договору №Л/Е-12314п/НЮ від 03.01.2012р. контрагентами було погоджено калькуляцію вартості експлуатації 1 машино-години автомотриси типу АДМ-477 та розрахунок остаточної вартості експлуатації 1 машино-години автомотриси.

Як свідчать матеріали справи, за наслідками виконання обов'язків за договором №Л/Е-12314п/НЮ від 03.01.2012р. у період з квітня по червень 2012р. Державним територіально-галузевим об'єднанням «Львівська залізниця» було складено акти №7 за квітень 2012р. на суму 50 619,37 грн., №14 за травень-червень 2012р. на суму 69 377,29 грн., №10 за квітень 2012р. на суму 19662,66 грн. та №11 за травень 2012р. на суму 41 445,30 грн.

Акти у наведеній редакції було направлено на адресу замовника, що підтверджується фіскальними чеками №0938 від 26.04.2012р., №3211 від 01.06.2012р., №7834 від 03.07.2012р. та описами вкладення до них, що скріплені печатками відділення поштового зв'язку.

За змістом п.3 Наказу №958 від 28.11.2013р. Міністерства інфраструктури України «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень» нормативний строк пересилання поштових відправлень (крім простих листів та поштових карток) - це час, установлений для пересилання поштових відправлень від об'єкта поштового зв'язку місця приймання до об'єкта поштового зв'язку місця вручення.

Відповідно до розділу II Наказу №958 від 28.11.2013р. Міністерства інфраструктури України «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень» нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) складають для місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1, у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання.

Як вбачається зі штампу відділення поштового зв'язку, позивачем було скеровано поштове відправлення на адресу відповідача з відділення поштового зв'язку Тернопіль 25, тобто, у даному випадку слід застосовувати нормативні строки поштових пересилань між обласними центрами України.

Отже, враховуючи затверджені Наказом №958 від 28.11.2013р. Міністерства інфраструктури України нормативні строки пересилання поштових відправлень, суд дійшов висновку, що направлені позивачем акти повинні були бути отримані відповідачем у строк 3-х днів з урахування дня відправлення.

Під час розгляду спору Дочірнім підприємством «Електромонтажний поїзд №707» факт отримання наведених актів не заперечувався.

Проте, за твердженнями позивача, які з боку відповідача підтверджено, замовник акти №7 за квітень 2012р. на суму 50 619,37 грн., №14 за травень-червень 2012р. на суму 69 377,29 грн., №10 за квітень 2012р. на суму 19662,66 грн. та №11 за травень 2012р. на суму 41 445,30 грн. не підписав.

19.09.2012р. заявник звернувся до Дочірнього підприємства «Електромонтажний поїзд №707» з претензією №Е-6/2206, в якій вимагав підписати акти приймання-здавання наданих послуг та здійснити оплату.

У відповіді №613 від 04.10.2012р. відповідач зауважив на необґрунтованості вартості наданих послуг, що зазначена в актах, оскільки за умовами спірного правочину ціна договору повинна визначатись безпосередньо на підставі маршрутних листів та калькуляції вартості однієї автомотриси АДМ-477 за годину.

Наведений лист було направлено Дочірнім підприємством «Електромонтажний поїзд №707» на адресу Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» (яка відповідає зазначеним у наявному в матеріалах справи витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомостям), що підтверджується описом вкладення та поштовим повідомленням №0312706054261.

Отже, з наведеного вбачається, що відповідач, виявивши недоліки в актах №7 за квітень 2012р., №14 за травень-червень 2012р., №10 за квітень 2012р. та №11 за травень 2012р., висловив свої претензії та відмовився від підписання означених документів.

Під час розгляду спору у господарському суді підрядником було складено вказані вище акти у новій редакції, зокрема, в акті №14 за травень-червень 2012р. визначено вартість робіт на рівні 66725,52 грн., а акті №11 за травень 2012р. на суму 73494,97 грн. та №10 за квітень 2012р. на суму 35666,27 грн.

Матеріалами справи, а саме описом вкладення до цінного листа, скріпленим печаткою відділення поштового зв'язку та фіскальним чеком №3000060737 від 02.07.2014р. підтверджується факт направлення актів здавання-приймання виконаних робіт у новій редакції на адресу Дочірнього підприємства «Електромонтажний поїзд №707».

Однак, під час розгляду справи представником відповідача з приводу останньої редакції актів №14 за травень-червень 2012р., №14 за травень-червень 2012р. та №10 за квітень 2012р. також надано заперечення з посиланням на невідповідність останніх відомостям маршрутних листів та калькуляції вартості експлуатації однієї машино-години автомотриси типу АДМ-477.

З метою повного та всебічного розгляду всіх обставин справи ухвалою від 22.07.2014р. по справі №910/4957/14 було призначено судову експертизу.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу». Особа, яка проводить судову експертизу користується правами і несе обов'язки, зазначені у ст.31 цього Кодексу. Висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обгрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам. Якщо під час проведення судової експертизи встановлюються обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких судовому експерту не були поставлені питання, у висновку він викладає свої міркування і щодо цих обставин. У випадках недостатньої ясності чи неповноти висновку судового експерта господарський суд може призначити додаткову судову експертизу. При необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту. Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу. Відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні (ст.42 Господарського процесуального кодексу України).

Ухвалою від 22.07.2014р. проведення судової експертизи було доручено Товариству з обмеженою відповідальністю «Український центр судових експертиз». На вирішення судового експерта було поставлено наступні питання: яка вартість наданих Державним територіально-галузевим об'єднанням «Львівська залізниця» послуг за договором №Л/Е-12314п/ню від 03.01.2012р., визначена на підставі маршрутних листів та калькуляції вартості роботи автомотриси АДМ-477 за годину?; яка загальна вартість послуг, наданих відповідно до договору №Л/Е-12314п/ню від 03.01.2012р. за наступні періоди: з 29.03.2012р. по 23.04.2012р., з 18.05.2012р. по 21.06.2012р., з 21.04.2012р. по 30.04.2012р. та з 01.05.2012р. по 16.05.2012р.?

За результатами проведення експертизи судовим експертом Ю.О.Кулаковою було складено висновок №2-03/11 від 03.11.2014р., в якому у відповідь на запитання суду зазначено, що вартість наданих Державним територіально-галузевим об'єднанням «Львівська залізниця» послуг за договором №Л/Е-12314п/ню від 03.01.2012р. становить 92 418,68 грн. Одночасно, загальна вартість послуг, наданих відповідно до договору №Л/Е-12314п/ню від 03.01.2012р. за період з 29.03.2012р. по 23.04.2012р. складає 34 513,20 грн., з 18.05.2012р. по 21.06.2012р. на суму 38 539,74 грн., з 21.04.2012р. по 30.04.2012р. на суму 20 324,44 грн. та з 01.05.2012р. по 16.05.2012р. на суму 9011,78 грн.

За змістом ст.42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обгрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі і копія його надсилається сторонам.

У п.18 Постанови №4 від 23.03.2012р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» викладено правову позицію про те, що у перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід з'ясовувати: чи було додержано вимоги законодавства при проведенні судової експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи.

Під час розгляду справи 12.12.2014р. позивач з висновками судової експертизи не погодився саме через те, що фактично експертом не було досліджено документів, які відповідно до умов спірного правочину є підставою для взаєморозрахунків, а лише надано суперечливу та необґрунтовану, на думку заявника, оцінку даним маршрутних листів.

При цьому, у поясненнях №ЕЕ-6/1264 від 11.12.2014р. Державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця» наголосило, що застосування при обрахуванні вартості послуг даних маршрутних листів є безпідставним, оскільки останні застосовуються саме для визначення ціни договору.

Одночасно, відповідач у поясненнях б/н від 05.12.2014р., враховуючи висновки судової експертизи, наголосив, що застосована позивачем формула розрахунку вартості наданих послуг є необґрунтованою та зазначав, що ціна наданих на підставі договору послуг є завищеною.

Ухвалою від 12.12.2014р. по справі було призначено судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення судового експерта було поставлено, зокрема такі питання: яка загальна сума договору №Л/Е-12314п/ню від 03.01.2012р. з урахуванням даних маршрутних листів та калькуляції вартості роботи автомотриси АДМ-477 за машино-годину?; чи відповідає обсяг наданих Державним територіально-галузевим об'єднанням «Львівська залізниця» послуг, який зазначено в актах прийомки виконання робіт №7 за квітень 2012р., №14 за травень-червень 2012р., №10 за квітень 2012р., №11 за травень 2012р умовам договору №Л/Е-12314п/ню від 03.01.2012р. та фактично наданим у періоди, визначені у вказаних актах, послугам?; якщо ні, то який обсяг послуг було надано у зазначені періоди?; яка вартість наданих Державним територіально-галузевим об'єднанням «Львівська залізниця» послуг за договором №Л/Е-12314п/ню від 03.01.2012р. за весь період дії договору?

За результатами проведення судової експертизи на підставі ухвали від 12.12.2014р. судовим експертом Музиченко І.С. Київського науково-дослідного інституту судових експертиз було складено висновок №17789/14-45 від 31.03.2015р.

В означеному висновку експертом встановлено, що за спірний період на підставі наявних в матеріалах справи маршрутних листів позивачем було надано послуг на загальну суму 92 418,68 грн. (відпрацьовано 482 мотогодини), з яких за період з 29.03.2012р. по 20.04.2012р. відпрацьовано 128 годин на суму 24 542,72 грн., за період з 21.04.2012р. по 30.04.2012р. - 106 мотогодин на суму 20 324, 44 грн., з 01.12.2012р. по 05.05.2012р. - 47 мотогодин вартістю 9011,78 грн. та з 22.05.2012р. по 17.06.2012р. 201 мотогодина на загальну суму 38 539,74 грн.

З приводу доказової сили висновків №2-03/11 від 03.11.2014р. та №17789/14-45 від 31.03.2015р. суд зазначає, що за приписами ст.42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими ст.43 цього Кодексу.

У ст.43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, враховуючи наведене вище, господарський суд дійшов висновку щодо необхідності оцінки висновків №2-03/11 від 03.11.2014р. та №17789/14-45 від 31.03.2015р. у сукупності з іншими представленими до матеріалів справи учасниками судового процесу документами.

Наразі, за висновками суду, визначення вартості наданих за договором №Л/Е-12314п/НЮ від 03.01.2012р. послуг повинно здійснюватись у відповідності до умов п.п.2.2, 2.3 спірного правочину та додатку №1 до нього, а саме з урахуванням даних маршрутних листів та калькуляції вартості роботи АДМ-477 за машино-годину.

Розрахунок вартості виконаних робіт, який наведено позивачем у спірних актах, суд вважає необґрунтованим та таким, що не відповідає умовам укладеного між сторонами правочину.

Зі змісту актів, що представлені Державним територіально-галузевим об'єднанням «Львівська залізниця», вбачається, що при визначені ціни виконаних робіт заявником було прийнято за основу не кількість годин, які було відпрацьовано автомотрисою АДМ-477 (машино-годин), а фактичний час роботи бригади, починаючи з моменту виїзду автомотриси. Докази узгодження у визначеному законом порядку контрагентами саме такого порядку визначення вартості виконаних робіт в матеріалах справи відсутні.

Одночасно, твердження представника позивача про необхідність урахування всього часу, що був відпрацьований бригадою, а не тільки моменту, коли працювала сама автомотриса, суд до уваги також не приймає, оскільки фактично оплату праці було сторонами включено до ціни однієї машино-години.

При цьому, господарським судом прийнято до уваги, що пунктом 2.4 укладеного між сторонами правочину визначено, що ціна договору може бути змінена за взаємною згодою сторін згідно фактично наданих послуг.

Проте, наразі, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України докази досягнення контрагентами згоди щодо зміни ціни договору чи способу визначення вартості фактично наданих послуг.

Крім того, п.9.2 спірного правочину також передбачено право, що у разі недосягнення згоди, спори (розбіжності) сторін вирішуються у судовому порядку.

До того ж, передання і прийняття послуг на підставі підписаних в односторонньому порядку актів і виникнення за такими актами прав та обов'язків можливе за наявності реального надання послуг за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини їх неприйняття у строк, визначений правочином. Наведене узгоджується з правовою позицією, що наведена у постановах від 25.12.2014р. Вищого господарського суду України по справі №910/24211/13 та від 02.10.2012р. Верховного Суду України по справі №23/236.

Таким чином, здійснивши повний та всебічний аналіз всіх наявних в матеріалах справи документів, з урахуванням представлених відповідачем маршрутних листів та погодженої сторонами калькуляції вартості експлуатації однієї години роботи автомотриси, суд дійшов висновку, що загальна вартість робіт, виконаних позивачем на підставі договору №Л/Е-12314п/НЮ від 03.01.2012р. у періоди, визначені в актах №7 за квітень 2012р., №14 за травень-червень 2012р., №10 за квітень 2012р. та №11 за травень 2012р., становить 92 418,68 грн., з яких за актом №7 - 24 542,72 грн., №10 - 20324,44 грн., №11- 9011,78 грн. та за актом №14 виконано роботи на суму 38 539,74 грн.

Як вже зазначалось, ст.526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За умовами п.3.1 договору №Л/Е-12314п/НЮ від 03.01.2012р. замовник здійснює оплату фактично наданих послуг на підставі двостороннього акту здавання-приймання наданих послуг протягом двадцяти банківських днів з моменту підписання акту.

Одночасно, господарським судом прийнято до уваги, що зі змісту ст.631 Цивільного кодексу України вбачається, що сторони здійснюють свої права і виконують свої обов'язки відповідно до договору протягом строку його дії.

Як вже було встановлено, термін дії договору №Л/Е-12314п/НЮ від 03.01.2012р. закінчився ще 31.12.2012р., отже, у будь-якому випадку обов'язки сторін повинні бути виконаними саме у наведений строк.

Таким чином, враховуючи погоджені сторонами обсяги та строки внесення плати за надання для забезпечення виконання робіт по монтажу контактної мережі дільниці електрифікації Полтава-Кременчук автомотриси АДМ-477, господарський суд дійшов висновку, що строк оплати послуг, наданих Державним територіально-галузевим об'єднанням «Львівська залізниця» Дочірньому підприємству «Електромонтажний поїзд №707» за періоди, що означені в актах №7 за квітень 2012р., №14 за травень-червень 2012р., №10 за квітень 2012р. та №11 за травень 2012р., настав.

Проте, за твердженнями позивача, які з боку відповідача підтверджені, Дочірнім підприємством «Електромонтажний поїзд №707» наведені вище роботи оплачено не було.

За таких обставин, приймаючи до уваги наведене вище, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» до Дочірнього підприємства «Електромонтажний поїзд №707» про стягнення основного боргу в сумі 226 506,13 грн. підлягають задоволенню частково на суму 92 418,68 грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд також дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача про стягнення 3% річних в розмірі 10 859,19 грн. При цьому, господарський суд виходить з наступного:

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За порушення відповідачем свого обов'язку з внесення плати за виконані позивачем на підставі договору №Л/Е-12314п/НЮ від 03.01.2012р. роботи заявником було нараховано 3% річних на загальну суму 10 859,19 грн., з яких за порушення грошових зобов'язань з оплати акту №7 за квітень 2012р. нараховано 3% річних за період з 01.06.2012р. по 01.02.2014р. на суму 2542,06 грн., за актом №10 за квітень 2012р. за період з 01.06.2014р. по 01.02.2014р. на суму 1791,13 грн., за актом №11 за травень 2012р. за період з 01.07.2012р. по 01.02.2014р. на суму 3509,64 та за актом №14 за травень-червень 2012р. за період з 01.08.2012р. по 01.02.2014р. на суму 3016,36 грн.

Проте, враховуючи наведені вище висновки щодо необґрунтованості визначеної позивачем вартості виконаних за наведеними вище актами робіт, нарахування 3% річних за прострочення оплати таких робіт повинно здійснюватись саме на підставі ціни, визначеної згідно умов спірного правочину та додатку №1 до нього.

Після проведення власного перерахунку, господарський суд дійшов висновку, що обґрунтованим є нарахування та стягнення з відповідача 3% річних на загальну суму 4287,91 грн.

При цьому, слід наголосити, що при визначенні періодів нарахування господарським судом було враховано нормативні строки поштових пересилань, що затверджені Наказом №958 від 28.11.2013р. Міністерства інфраструктури України «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень» та умови договору щодо строків підписання актів та внесення плати за виконані роботи.

За таких обставин, враховуючи все вищенаведене, господарський суд дійшов висновку, що позов Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» до Дочірнього підприємства «Електромонтажний поїзд №707» про стягнення основного боргу в розмірі 226 506,13 грн. та 3% річних в сумі 10 859,19 грн. підлягає задоволенню частково на визначені вище суми.

Всі інші заяви, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

На підставі п.1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у зв'язку із внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, грошові кошти у розмірі 927,69 грн., сплачені на підставі платіжного доручення №434 від 03.07.2014р., підлягають поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Судовий збір та витрати на проведення судових експертиз згідно з ч.5 ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.22, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Частково задовольнити позовні вимоги Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця», м.Львів до Дочірнього підприємства «Електромонтажний поїзд №707», м.Київ про стягнення основного боргу в розмірі 226 506,13 грн. та 3% річних в сумі 10 859,19 грн.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Електромонтажний поїзд №707» (03680, м.Київ. Голосіївський район, вул.Академіка Заболотного, буд.150А, офіс 95, ЄДРПОУ 33936276) на користь Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» (79007, Львівська область, м.Львів, Галицький район, вул.Гоголя, буд.1, ЄДРПОУ 01059900) основний борг в сумі 92418,68 грн., 3% річних в розмірі 4287,91 грн. та господарські витрати в сумі 1934,13 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» (79007, Львівська область, м.Львів, Галицький район, вул.Гоголя, буд.1, ЄДРПОУ 01059900) на користь Дочірнього підприємства «Електромонтажний поїзд №707» (03680, м.Київ. Голосіївський район, вул.Академіка Заболотного, бкд.150А, офіс 95, ЄДРПОУ 33936276) господарські витрати в сумі 6380,64 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повернути Державному територіально-галузевому об'єднанню «Львівська залізниця» (79007, Львівська область, м.Львів, Галицький район, вул.Гоголя, буд.1, ЄДРПОУ 01059900) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 927,69 грн., сплачений на підставі платіжного доручення №434 від 03.07.2014р.

У судовому засіданні 12.05.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 18.05.2015р.

Суддя М.О.Любченко