Ухвала

від 27.05.2015 по справі 910/14671/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"27" травня 2015 р. Справа №910/14671/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Копитової О.С.

Остапенка О.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Солом'янському районі головного управління Міндходів у м. Києві на ухвалу господарського суду міста Києва від 14.04.2015 у справі № 910/14671/13 (суддя Пасько М.В.)

за заявою приватного підприємства «Юридична фірма «Лігал Експертс», м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Лексус - Україна», м. Київ

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.04.2015 у справі № 910/14671/13 затверджено звіт ліквідатора; затверджено ліквідаційний баланс станом на 14.04.15; ліквідовано банкрута - товариство з обмеженою відповідальністю «Лексус-Україна» (ідентифікаційний код 35415531), як юридичну особу в зв'язку з банкрутством; провадження у справі № 910/14671/13 припинено (т. 2, а.с. 154 - 157).

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція (надалі за текстом - ДПІ) у Солом'янському районі головного управління Міндходів у м. Києві звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 14.04.2015 у справі № 910/14671/13 та повернути справу про банкрутство ТОВ «Лексус - Україна» № 910/14671/13 на стадію ліквідаційної процедури.

Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу, апелянт посилається на те, що судом при винесенні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального і процесуального права, а саме: ст. ст. 46, 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» і ст. ст. 33, 34 ГПК України.

Крім того, на думку скаржника, судом порушено інтереси держави в особі ДПІ у Солом'янському районі головного управління Міндходів у м. Києві, оскільки за наслідками оскаржуваного судового акта змінюється правовий статус юридичної особи - платника податків.

Дослідивши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі головного управління Міндходів у м. Києві та додані до неї документи, колегія судів вважає, що у її прийнятті належить відмовити з наступних підстав.

Відповідно до статті 91 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до апеляційного господарського суду зі скаргою на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили, а також ухвали у випадках визначених статтею 106 цього кодексу мають сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Тобто, згідно зазначених положень, в разі оскарження рішення (ухвали) особою, яка не брала участі у справі, останній необхідно довести, що в оскаржуваному рішенні (ухвалі) господарський суд вирішив питання про її права та обов'язки.

Згідно приписів частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України провадження у справах про банкрутство здійснюється в порядку провадження, передбаченому цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, яка діяла на момент порушення провадження у справі № 910/14671/13) сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів) і боржник (банкрут), а кредитором є юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

В чинній редакції Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» стаття 1 також передбачає, що кредиторами боржника є також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Однак, і зазначені особи набувають статусу кредиторів у справі в разі наявності у встановленому порядку підтверджених грошових вимог до боржника.

При цьому, колегія судів зазначає, що правовий статус органів справляння податків, зборів (обов'язкових платежів), як кредиторів неплатоспроможних боржників визначається і статтею 210 Господарського кодексу України, яка також не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі, і цими органами, через певні процедури, які визначені спеціальною нормою законодавства - Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі за текстом - Закон про банкрутство).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду міста Києва від 01.08.2013 прийнято до розгляду заяву приватного підприємства «Юридична фірма «Лігал Експертс» про порушення провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Лексус-Україна», призначено підготовче засідання суду та зобов'язано арбітражного керуючого Кочин Наталію Василівну надати суду заяву про участь у справі (т. 1, а.с. 1).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.08.2013 у справі порушено провадження у справі № 910/14671/13 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Лексус-Україна», приватне підприємство «Юридична фірма «Лігал Експертс» визнано кредитором товариства з обмеженою відповідальністю «Лексус-Україна» на суму 377 400,00 грн., розпорядником майна боржника призначено Кочин Н.В. та інше (т. 1, а.с. 44-46).

Відповідно до п. 13 вказаної ухвали, належним чином засвідчений примірник цієї ухвали також був направлений органу державної податкової служби, про що, зокрема, свідчить і відмітка від 19.08.2013 на зворотній стороні останнього аркуша цієї ухвали.

Постановою господарського суду міста Києва від 21.01.2014 у справі № 910/14671/13 визнано ТОВ «Лексус - Україна» банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Кочин Наталію Василівну, яку зобов'язано у разі отримання заяв з вимогами до банкрута письмово повідомити про це суд та провести ліквідаційну процедуру, надати суду свій звіт і ліквідаційний баланс банкрута; визначено необхідність оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання товариства з обмеженою відповідальністю «Лексус - Україна» банкрутом.

При цьому, підприємницьку діяльність банкрута завершено, строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута визнано таким, що настав; припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших санкцій по всіх видах заборгованості банкрута; припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном (т. 1, а.с. 182-185).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2014 (з урахуванням ухвали Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2014 про виправлення описки у даній справі) припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову господарського суду міста Києва від 21.01.2014 у справі № 910/14671/13 (т. 1, а.с. 213-218).

Постановою Вищого господарського суду України від 17.06.2014 у справі № 910/14671/13 касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишено без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2014 у справі № 910/14671/13 залишити без змін (т. 2, а.с. 27-31).

Відповідно до абз. 9 ч. 1 ст. 38 Закону про банкрутство (в редакції, яка діяла на момент винесення постанови у справі № 910/14671/13) вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

При цьому, як вже зазначалось, органи державної податкової служби та інші державні органи є кредиторами неплатоспроможних боржників, якщо вони мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, що узгоджується з нормою частини 1 статті 210 Господарського кодексу України, яка не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи, дана справа про банкрутство порушена за загальною процедурою банкрутства, де виявлення всіх без виключення кредиторів боржника відбувається у порядку, встановленому ст. 23 Закону про банкрутство.

В даному випадку, в матеріалах справи відсутні докази звернення податкового органу до суду із заявою про визнання кредиторських вимог у справі про банкрутство ТОВ «Лексус - Україна».

Ухвалою попереднього судового засідання від 21.11.2013 було затверджено реєстр вимог кредиторів боржника на загальну суму 370 000,00 грн., до числа якого ДПІ у Солом'янському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві не входить.

В апеляційній скарзі інспекція жодним чином не посилається на наявність у боржника заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), відповідно, будь-яких майнових (грошових) претензій до боржника, розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові). Окрім цього, в скарзі відсутнє посилання на будь-які докази, з їх наданням, що підтверджують такі вимоги.

Тобто на день звернення до суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду міста Києва від 14.04.2015 у справі № 910/14671/13 Державна податкова інспекція у Солом'янському районі головного управління Міндходів у м. Києві не набула статусу кредитора - сторони у справі № 910/14671/13 про банкрутство ТОВ «Лексус - Україна».

В той же час, в апеляційній скарзі скаржник зазначає, що судом порушено інтереси держави в особі ДПІ у Солом'янському районі головного управління Міндходів у м. Києві, оскільки за наслідками оскаржуваного судового акта змінюється правовий статус юридичної особи - платника податків.

Однак, таке твердження скаржника не підтверджено належним чином в розумінні ст. ст. 33, 34 ГПК України і не спростовує той факт, що господарський суд при винесенні оскаржуваної ухвали не вирішував питання про права та обов'язки податкового органу.

За таких обставин, доказів того, що оскаржувана ухвала господарського суду міста Києва порушує права та інтереси податкових органів, зокрема, Державної податкової інспекції у Солом'янському районі головного управління Міндходів у м. Києві, до апеляційної скарги не додано.

Апелянтом не доведено належними доказами, що спірною ухвалою суд вирішив питання щодо прав та обов'язків Державної податкової інспекції у Солом'янському районі головного управління Міндходів у м. Києві і відповідно, остання не має права апеляційного оскарження зазначеної ухвали згідно приписів статті 91 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку щодо наявності підстав для відмови в прийнятті апеляційної скарги.

При цьому, колегія суддів також враховує правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в постановах № 5011-28/1737-2012 від 20.03.2013, № 5011-46/19090-2012 від 10.04.2013, № 910/313/13 від 18.02.2014, № 5011-46/7280-2012 від 03.06.2014, № 910/14671/13 від 17.06.2014, № 910/5639/14 від 21.08.2014 та № 911/4770/13 від 09.09.2014, № 910/11552/14 від 02.10.2014.

Крім того слід зазначити, що до апеляційної скарги скаржником також додано клопотання б/н від 28.04.2015, за яким останній просить суд поновити Державній податковій інспекції у Солом'янському районі головного управління Міндходів у м. Києві строк на апеляційне оскарження ухвали господарського міста Києва від 14.04.2015 у справі № 910/14671/13.

В даному випадку, у зв'язку із відмовою скаржнику в прийнятті апеляційної скарги, вказане клопотання по суті судом не розглядається.

Враховуючи викладені обставини, керуючись ст. ст. 86, 91 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Державній податковій інспекції у Солом'янському районі головного управління Міндходів у м. Києві в прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 14.04.2015 у справі № 910/14671/13.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді О.С. Копитова

О.М. Остапенко