Ухвала

від 26.05.2015 по справі 810/5910/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" травня 2015 р. м. Київ К/800/66509/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.

Кошіля В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Бондарев"

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12.12.2013

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2014

у справі № 810/5910/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Бондарев"

до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12.12.2013, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2014, відмовлено у задоволенні позову.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а справу направити на новий розгляд.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Торговий дім «Бондарев» з питань дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Тероль» за період з 01.09.2012 по 30.09.2012, за результатами якої складено акт від 28.05.2013 №200-22/32783520, у висновках якого зафіксовано порушення позивачем вимог пунктів 201.1, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до заниження зобов'язань з податку на додану вартість за вересень 2012 року на загальну суму 70833,00 грн.

Перевіркою не встановлено, що здійснені господарські операції ТОВ «ТД «Бондарев» з ТОВ «Тероль» носять реальний характер, а придбані послуги використано в межах господарської діяльності.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 05.06.2013 № 0000882200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 106 250,00 грн., з яких: 70 833,00 грн. за основним платежем та 35 417,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій погодилися з наведеними висновками податкового органу, зазначивши, що позивач не надав суду належних доказів наявності у нього права на формування спірних сум податкового кредиту з ПДВ за договором про надання маркетингових послуг ТОВ «Тероль».

Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.09.2012 між позивачем та TOB «Тероль» був укладений договір про надання маркетингових послуг №03/09-12, відповідно до умов якого TOB «Тероль» взяло на себе зобов'язання надати послуги з проведення маркетингових досліджень за напрямками, що цікавлять замовника, а замовник - прийняти та оплатити виконану роботу.

Вартість послуг згідно з договором склала 425000,00 грн., в тому числі ПДВ - 70833,33 грн.

За результатами здійснення вищезазначеної господарської операції, позивачем було включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у складі ціни придбаних послуг за податковою накладною від 28.09.2012 № 63, отриманою від ТОВ «Тероль», у розмірі 70 833,33 грн.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З аналізу наведених законодавчих приписів вбачається, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів (послуг) з метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. А тому, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

В даному випадку, судами попередніх інстанцій не досліджено обставин, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій між позивачем та TOB «Тероль», а саме: можливостей контрагента позивача щодо виконання укладеного з позивачем договору про надання маркетингових послуг, зокрема, наявності технічних та технологічних можливостей; питання щодо фактичної оплати позивачем податку на додану вартість в ціні отриманого товару, не досліджено руху активів у процесі здійснення господарських операцій, з відповідним документальним підтвердженням.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам справи, з урахуванням чого встановити правомірність прийняття податковим органом спірного податкового повідомлення-рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Бондарев" задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 12.12.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2014 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний Судді (підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль