Ухвала

від 28.05.2015 по справі 909/579/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

28 травня 2015 р. Справа № 909/579/15

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П.А., розглянувши матеріали:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кочіс Україна Імекс",

вул.Вовчинецька, 198 А/43, м.Івано-Франківськ,76006;

до відповідача: "Kocis s.r.l.", Via Roma, 60, 47030- San Mauro Pascoli (FC) Italia;

про: стягнення заборгованості в сумі 3 000,00 Євро (70230,00грн.)

без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кочіс Україна Імекс", звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, в якому просить суд, стягнути з відповідача - "Kocis s.r.l."(Italia) заборгованість в сумі 3 000,00 Євро, за Контрактом №1/2014 від 01.11.14р.

Відповідно до ст.124 Господарського процесуального кодексу України, підсудність справ за участю іноземних суб"єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов"язковість якого надана Верховною Радою України.

Правовідносини, пов'язані з усіма видами зовнішньоекономічної діяльності в Україні, регулюються положеннями Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", а питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно із Законом України "Про міжнародне приватне право" (п. 1 роз'яснень президії Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій" від 31.05.2002 р. №04-5/608 із змінами та доповненнями).

Статтею 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" передбачено, що спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

За змістом ст. 76 Закону України „Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадках: 1) якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону; 2) якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача; 3) у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України; 4) якщо у справі про сплату аліментів або про встановлення батьківства позивач має місце проживання в Україні; 5) якщо у справі про відшкодування шкоди позивач - фізична особа має місце проживання в Україні або юридична особа - відповідач - місцезнаходження в Україні; 6) якщо у справі про спадщину спадкодавець у момент смерті був громадянином України або мав в Україні останнє місце проживання; 7) дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України; 8) якщо у справі про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим особа мала останнє відоме місце проживання на території України; 9) якщо справа окремого провадження стосується особистого статусу або дієздатності громадянина України; 10) якщо справа проти громадянина України, який за кордоном діє як дипломатичний агент або з інших підстав має імунітет від місцевої юрисдикції, відповідно до міжнародного договору не може бути порушена за кордоном; 11) якщо у справі про банкрутство боржник має місце основних інтересів або основної підприємницької діяльності на території України; 12) в інших випадках, визначених законом України та міжнародним договором України.

При цьому, у відповідності до ст. 77 Закону України „Про міжнародне приватне право" підсудність судам України є виключною у таких справах з іноземним елементом: 1) якщо нерухоме майно, щодо якого виник спір, знаходиться на території України; 2) якщо у справі, яка стосується правовідносин між дітьми та батьками, обидві сторони мають місце проживання в Україні; 3) якщо у справі про спадщину спадкодавець - громадянин України і мав в ній місце проживання; 4) якщо спір пов'язаний з оформленням права інтелектуальної власності, яке потребує реєстрації чи видачі свідоцтва (патенту) в Україні; 5) якщо спір пов'язаний з реєстрацією або ліквідацією на території України іноземних юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців; 6) якщо спір стосується дійсності записів у державному реєстрі, кадастрі України; 7) якщо у справах про банкрутство боржник був створений відповідно до законодавства України; 8) якщо справа стосується випуску або знищення цінних паперів, оформлених в Україні; 9) справи, що стосуються усиновлення, яке було здійснено або здійснюється на території України; 10) в інших випадках, визначених законами України.

Місцеві господарські суди вправі вирішувати спори і у тих випадках, коли міжнародним договором передбачено можливість укладення письмової пророгаційної угоди між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним суб'єктом господарської діяльності (угода про договірну підсудність). Обираючи як орган вирішення спорів місцевий господарський суд України, сторони пророгаційної угоди повинні дотримуватись вимог міжнародного договору та статті 16 ГПК України щодо виключної компетенції господарських судів України. Отже, у разі непідвідомчості справи у спорі за участю іноземного підприємства чи організації господарський суд має відмовити у прийнятті позовної заяви на підставі п. 1 ч.1 ст. 62 ГПК України. З цієї ж підстави господарський суд повинен відмовити у прийнятті позовної заяви, якщо у пророгаційній угоді сторонами неправильно викладено назву суду або зазначено суд, існування якого не передбачено Законом України "Про судоустрій України" (абз. 10-11 п. 1 роз'яснень президії Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій" від 31.05.2002 р. №04-5/608 із змінами та доповненнями).

Таким чином, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності, спір підлягає вирішенню в господарських судах України з урахуванням вимог розділу III Господарського процесуального кодексу України (абз.6 п.1 роз'яснень президії Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій" від 31.05.2002 р. №04-5/608 із змінами та доповненнями).

Пунктом 7.1. Контракту №1/2014 від 01.11.14р., сторони обумовили, що у випадку недосягнення згоди по спірним питанням шляхом переговорів всі питання вирішуються у судовому порядку. Проте у Контракті №1/2014 від 01.11.14р., відсутні умови які б передбачали підсудність даного спору господарськими судами України, письмової пророгаційної угоди (угоди про договірну підсудність) між ТОВ "Кочіс Україна Імекс" та "Kocis s.r.l." до матеріалів позовної заяви не подано, як і не подано будь-яких доказів стосовно погодження між сторонами питання щодо підсудності спорів, які виникають при виконанні Контракту №1/2014 від 01.11.14р., саме тому даний спір не підлягає розгляду в господарському суду Івано-Франківської області, що в свою чергу, в силу п.1. ч.1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, /суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України/ є підставою для відмови у прийнятті позовної заяви.

Відмова у відкритті провадження у справі, в силу п.3 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", є підставою для повернення ТОВ "Кочіс Україна Імекс" (вул.Вовчинецька, 198 А/43, м.Івано-Франківськ,76006) з Державного бюджету сплачений судовий збір в сумі 1 827,00грн.

Керуючись ст.38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", ст.ст. 76, 77 Закону України „Про міжнародне приватне право", ст.7 Закону України "Про судовий збір", п.1. ч.1 ст. 62, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

відмовити у прийнятті позовної заяви вих№5 від 27.05.2015 (вх№5825/15 від 27.05.2015) ТзОВ "Кочіс Україна Імекс" (вул.Вовчинецька, 198 А/43, м.Івано-Франківськ,76006) до відповідача "Kocis s.r.l." (Via Roma, 60, 47030- San Mauro Pascoli (FC) Italia) про стягнення боргу в сумі 3 000,00 Євро.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Кочіс Україна Імекс", вул.Вовчинецька, 198 А/43, м.Івано-Франківськ,76006 ((ідентифікаційний код 38959214) з Державного бюджету сплачений судовий збір в сумі 1 827,00грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім грн. 00коп.) перерахований платіжним дорученням №19 від 21.05.15р.

Суддя Шкіндер П.А.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

28.05.2015

Бандурка В.Ю.