Постанова

від 28.05.2015 по справі 920/70/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2015 р. Справа № 920/70/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Пуль О.А.

при секретарі Курченко В.А.

за участю:

представника арбітражного керуючого Курбанова Н.В.- Огли - Градуна А.І. (довіреність від 03.03.2014р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Голови комісії з реорганізації ДПІ у м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області (вх. №2679 С/2-6) на ухвалу господарського суду Сумської області від 19.01.2015р. у справі № 920/70/13

за заявою Управління майна комунальної власності Сумської міської ради, м. Суми до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремпобуттехніка", м. Суми

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 19.01.2015р. у справі №920/70/13 (суддя Яковенко В.В.) у задоволенні заяви кредитора Державної податкової інспекції у м. Сумах головного управління Міндоходів у Сумській області до боржника - ТОВ "Ремпобуттехніка" про визнання поточних кредиторських вимог у сумі 197561,48 грн. відмовлено.

Голова комісії з реорганізації ДПІ у м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області з ухвалою господарського суду Сумської області від 19.01.2015р. у даній справі не погодилось, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 19 січня 2015 року по справі № 920/70/13, прийняти постанову, якою визнати вимоги ДПІ у м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області в сумі 197561,48 грн., як поточні, та включити їх до реєстру вимог кредиторів банкрута ТОВ "Ремпобуттехніка".

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 30.04.2015р. вказану апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 14.05.2015р., відповідно до розпорядження Голови суду від 29.04.2015р. у наступному складі суддів: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Лакіза В.В.

14.05.2015р., у зв'язку з відпусткою судді Лакізи В.В., розпорядженням Голови суду, для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Шевель О.В.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.05.2015р. розгляд даної справи відкладено на 28.05.2015р.

28.05.2015р. розпорядженням голови суду, у зв'язку з відпусткою судді Шевель О.В., для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Пуль О.А.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 23.03.2012р. №6 встановлено, що в разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи з огляду на встановлений пунктом 3 частини четвертої статті 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" принцип незмінності судді слід починати спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених статтею 69 ГПК строків вирішення спору, а його подальше продовження новим (зміненим) складом суду здійснюється у випадках і в порядку, передбачених частиною третьою цієї статті.

Враховуючи викладене, колегія суддів у новому складі розпочала розгляд апеляційної скарги з початку.

В судовому засіданні 28.05.2015р. представник арбітражного керуючого Курбанова Н.В. - Огли заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Сумської області від 17.09.2013 року боржника - ТОВ «Ремпобуттехніка» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Курбанова Н.В.-Огли.

У листопаді 2014р. ДПІ у м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області звернулась до господарського суду Сумської області з заявою про включення додатково до реєстру вимог кредиторів поточні вимоги ДПІ в м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремпобуттехніка» в сумі 197561,48 грн

Вказані вимоги складаються з орендної плати за землю у розмірі 179477,11 грн., єдиного податку з юридичних осіб у розмірі 18084,37 грн. та пені за несвоєчасне погашення податкового зобов'язання у розмірі 425,80 грн. Згідно розрахунків, наданих ДПІ до заяви, вимоги з орендної плати за землю та єдиного податку з юридичних осіб виникли у період з 30.09.2013р. по 30.10.2014р. Вимоги щодо пені нараховані ДПІ за прострочення сплати орендної плати з юридичних осіб на 540 днів - 26.08.2014р.

Місцевий господарський суд приймаючи оскаржувану ухвалу дійшов висновку, що вимоги ДПІ не підлягають задоволенню, тому що не мають характеру поточних, оскільки виникли після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено поняття кредитора - це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, у процедурах банкрутства боржника.

Відповідно до абз. 3 п. 1 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-УІ) з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Відповідно до абз. 8 п. 1 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-УІ) вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Згідно пункту 29 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.13 № 01-06/606/2013 «Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI)» передбачено, що статтею 38 Закону передбачено наслідки визнання боржника банкрутом. Зокрема, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом у останнього не може виникати додаткових зобов'язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, які безпосередньо пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав.

За змістом вищевказаних норм в ліквідаційну процедуру до банкрута поточні вимоги можуть заявлятися за період після порушення провадження у справі і до дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом.

Як зазначалось раніше, вимоги ДПІ складаються з орендної плати за землю у розмірі 179477,11 грн., єдиного податку з юридичних осіб у розмірі 18084,37 грн. та пені за несвоєчасне погашення податкового зобов'язання у розмірі 425,80 грн. Згідно розрахунків, наданих ДПІ до заяви, вимоги з орендної плати за землю та єдиного податку з юридичних осіб виникли у період з 30.09.2013р. по 30.10.2014р. Вимоги щодо пені нараховані ДПІ за прострочення сплати орендної плати з юридичних осіб на 540 днів та підлягають сплаті 26.08.2014р.

До того ж, вимоги щодо визнання та включення до реєстру вимог кредиторів пені за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання не підтверджені відповідними доказами (актами перевірок, рішеннями про застосування штрафних санкцій тощо), що є порушенням норм процесуального законодавства та також унеможливлюють їх задоволення.

Таким чином, заявлені ДПІ вимоги не підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Тобто, правовідносини щодо здійснення зазначених платежів регулюються нормами податкового законодавства. Відповідне підтверджується і розрахунком суми податкового боргу, де вказано, що орендна плата за земельні ділянки визначено самостійно боржником у деклараціях з плати за землю, згідно з якими підприємством боржника самостійно визначено податкові зобов'язання з орендної плати у період з 30.09.2013р. по 30.10.2014р. у відповідному щомісячному розмірі.

Отже, за своєю правовою природою земельний податок є саме обов'язковим платежем у розумінні ч. 1 ст. 38 Закону про банкрутство, у зв'язку з чим на відповідні грошові зобов'язання також поширюється дія норм зазначеної статті щодо невиникнення у банкрута жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)) з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Даний висновок узгоджується також з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною, зокрема, у постановах від 19.08.14 у справі №5021/1365/2011, від 21.04.2015р. у справі №29/5005/6381/2011р., від 29.01.2015р.у справі №7/87-Б-10.

Таким чином, доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження в матеріалах даної справи та спростовуються вищенаведеним.

Крім того, колегія суддів зауважує, що розглядаючи заявлені ДПІ вимоги, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про відсутність правових підстав для їх задоволення, тому що дані вимоги не мають характеру поточних, оскільки виникли після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, застосувавши, при цьому, до спірних правовідносин норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у старій редакції - до набрання чинності законом від 22.12.2011р. №4212.

Відповідно до абзацу 3 п. 1-1 розділу Х «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

З матеріалів справи вбачається, що постановою господарського суду Сумської області від 17.09.2013р. боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Тому, з дня відкриття ліквідаційної процедури до застосування підлягають норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 21.12.2011р. №4212.

Однак, застосування господарським судом Сумської області при розгляді заяви ДПІ норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в старій редакції не вплинуло на прийняття законного та обґрунтованого рішення, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Така ж позиція висловлена Вищим господарським судом України у постанові Пленуму від 17.05.2011р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України», у пункті 12 якої вказано, що так само не підлягає скасуванню судове рішення, якщо апеляційною інстанцією буде з'ясовано, що його резолютивна частина є правильною, хоча б відповідні висновки місцевого господарського суду й не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення. Водночас апеляційний господарський суд у мотивувальній частині своєї постанови не лише вправі, а й повинен зазначити власну правову кваліфікацію спірних відносин та правову оцінку обставин справи.

Враховуючи наведені обставини справи та норми права, колегія суддів дійшла висновку про відповідність оскаржуваної ухвали нормам чинного законодавства та матеріалам даної справи на підставі чого, ухвалу господарського суду Сумської області від 19.01.2015р. у справі №920/70/13 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1, ст. 103, ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 19.01.2015р. по справі №920/70/13 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 02.06.2015р.

Головуючий суддя В.О. Фоміна

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя О.А. Пуль