Рішення

від 12.05.2015 по справі 910/8549/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2015Справа №910/8549/15-г

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Гроссер"; До Управління державної охорони України; Проповернення майна, стягнення штрафних санкцій і орендної плати.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача:не з'явився; Від відповідача: Грабовський С.В., представник, довіреність від 12.01.2015 № 1/16-17.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У квітні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Гроссер" звернулося до суду з позовом від 06.04.2015, відповідно до якого просить зобов'язати Управління державної охорони України повернути майно, що було передане йому за договором оренди засобів зв'язку від 14.10.2014 № 124/2014, стягнути з відповідача 9 871,20 грн. неустойки за ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, 1 020,00 грн. штрафу за прострочення повернення майна, а також 5 100,12 грн. орендної плати.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/8549/15-г від 08.04.2015, яку призначено до розгляду на 12.05.2015.

У судове засідання, призначене на 12.05.2015, позивач уповноваженого представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи (повідомлення про вручення копії ухвали про порушення провадження у справі в матеріалах справи). Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву з додатками та докази направлення їх позивачеві 08.05.2015. У зв'язку з чим та відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

Згідно з поданим позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гроссер" вважає, що Управлінням державної охорони України порушено умови договору оренди засобів зв'язку від 14.10.2014 № 124/2014, оскільки після припинення дії договору (31.12.2014), умови якого не передбачали автоматичної пролонгації, відповідачем не було своєчасно повернуто орендоване майно, а продовження дії договору сторони не досягли згоди щодо укладення нового договору на 2015 рік. Позивач вказує, що у січні 2015 року звернувся до відповідача з листом-вимогою про негайне повернення майна, посилаючись на припинення дії договору, проте відповідач майно не повернув.

На підтвердження заявлених вимог суду було подано договір, видаткову накладну щодо придбання позивачем майна, переданого у подальшому в оренду, акт приймання-передачі, бухгалтерську довідку з балансової вартості майна,відповідь відповідача на лист-вимогу позивача.

Представник відповідача в ході розгляду спору по суті повідомив про те, що орендоване майно використовується у зоні проведення антитерористичної операції на сході країни, проти позову заперечував з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву. Так, на думку відповідача, після закінчення дії договору його дія була автоматично пролонгована відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України у зв'язку з чим він не є припиненим чи розірваним, а тому вимоги позивача про повернення майна є безпідставними.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гроссер" в якості орендодавця та Управління державної охорони України в якості орендаря 14.10.2014 уклали договір оренди засобів радіозв'язку № 124/2014, за умовами якого орендодавець зобов'язався передати орендареві в строкове платне користування належне йому на праві власності майно (сто сорок комплектів портативних радіостанцій марки VX-821-G6 (в комплекті ATU-6A, FNB-V8Li, VAC-920), сто сорок штук додаткових акумуляторів типу FNB-V8Li, сто сорок гарнітур 2-х провідних V1-10815), а орендар зобов'язався прийняти майно, використовувати його за призначенням та сплачувати орендодавцеві орендну плату. Повне найменування майна, його марки, моделі, серійні номери та вартість сторони домовилися вказати в акті приймання-передачі.

Відповідно до п. 2.1 договору загальна вартість договору за один рік складає 20 401,92 грн., у тому числі 3 400,32 грн. податку на додану вартість, за один місяць оренди - 1 700,16 грн., у тому числі 283,36 грн. податку на додану вартість.

За умовами п. 2.2 та п. 2.3 договору орендна плата сплачується щомісячно в національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця протягом десяти банківських днів після надання орендодавцем акту приймання-передачі наданих послуг. Поряд цим, при затримці бюджетного фінансування орендаря, розрахунок за надані послуги здійснюється протягом суми банківських днів з дати отримання орендарем на свій реєстраційний рахунок бюджетного призначення коштів фінансування наданих послуг (п. 2.5).

Згідно з п. 2.4 договору у разі, коли майно повернуто орендарем після закінчення строку дії договору, орендна плата сплачується орендарем по день фактичної здачі майна.

У п. 4.1 договору сторони погодили, що майно повинно бути повернуто орендодавцю протягом трьох днів з моменту закінчення строку оренди в повній тому технічному стані, в якому воно було отримано орендарем, з урахуванням нормального фізичного зносу, що виник у період експлуатації. Повернення майна проводиться за актом приймання-передачі, що повинен бути підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками (п. 4.2).

На підтвердження факту виконання договору зі сторони позивача до позовної заяви було приєднано акт приймання-передачі майна за договором оренди засобів радіозв'язку, проте без дати і посилання на реквізити договору. За твердженнями позивача, не запереченими представником відповідача, приймання-передача майна за спірним договором відбулася саме за цим актом. У позовній заяві позивач вказує, що датою акту приймання-передачі є 01.01.2014.

Як слідує з пояснень представника відповідача та приєднаних до відзиву документів, отримане в оренду майно використовується в Антитерористичній операції на сході країни.

Згідно з п. 6.1 договору цей договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками.

У п. 6.2 договору сторони встановили, що згідно з приписами ст. 631 Цивільного кодексу України та ст. 180 Господарського процесуального кодексу України дія договору поширюється на взаємовідносини, які виникли між сторонами до моменту його укладання, а саме з 01.01.2014. Строк дії цього договору встановляється з 01.01.2014 до 31.12.2014, а в частині розрахунків - до моменту їх повного виконання.

29.01.2014 позивач передав відповідачеві № 29/1, в якому посилався на укладений договір, перелічив передане відповідачу в оренду майно, процитував ч. 1 ст. 785 та ч. 4 ст. 620 Цивільного кодексу України, вказав, що договір закінчив свою дію 31.12.2014 та вимагав негайно повернути майно, а також вказував на можливість застосування штрафних санкцій згідно з ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України.

У відповідь на даний лист-вимогу позивача, відповідач направив лист від 12.02.2015, яким повідомив про те, що орендоване майно використовується спецпідрозділами Управління державної охорони України і залучене для проведення Антитерористичної операції на сході країни та наголошував на своєму бажанні використовувати орендоване майно ту 2015 році на договірній основі, оформленій документально.

На думку позивача, відповідач безпідставно утримує у себе майно, а тому повинен примусово його повернути, сплатити неустойку, передбачену ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України (подвійну плату за користування річчю за 90 календарних днів прострочки), 1 020,10 грн. штрафу в порядку п. 7.3 договору за прострочення повернення майна (5 % від річної орендної плати), а також 5 100,12 грн. орендної плати, нарахованої в порядку п. 2.4 договору за період з 01.01.2015 за 93 календарних дні.

Вивчивши всі суттєві моменти спірних правовідносин, суд не вбачає достатніх підстав для задоволення позову, зважаючи на таке.

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач (орендар) продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця (орендодавця) протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Оскільки у листі від 29.01.2015 позивач не висловив чіткої вимоги про припинення дії договору, суд погоджується з позицією відповідача відносно того, що таким чином, дію договору відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України та п. 6.2 договору було продовжено на 2015 рік.

Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України та п. 6.7 договору договір вважається розірваним з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору.

Станом на час розгляду справи суду не подано доказів розірвання в установленому порядку договору оренди засобів радіозв'язку № 124/2014.

Відповідно до ст.ст. 11 та 23 Закону України "Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб" Управління державної охорони України є державним правоохоронним органом спеціального призначення, фінансування діяльності якого здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, тому оплата за користування орендованим майном за договором не може здійснюватись Державною казначейською службою України, якщо Договір за відповідним зобов'язанням не укладено на бюджетний рік.

Розглядаючи заявлений спір, суд враховує відсутність відповіді позивача на лист відповідача від 12.12.2015, що слід розцінювати як факт підтвердження мовчазної згоди з боку позивача на пропозицію щодо продовження дії договору на новий строк з усіма його основними (істотними) умовами.

Відповідно до ч. 3 ст. 205 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчання.

Положеннями ст. 777 Цивільного кодексу України закріплено переважне право наймача перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк, за умови належного виконання ним своїх обов'язків за договором найму, після спливу строку договору.

Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.

З наведеного слідує, що договір є продовженим (пролонгований), у зв'язку з чим позовні вимоги щодо повернення майна слід вважати безпідставними, оскільки договір, що продовжений на новий строк - не припинений та/або не розірваний.

Крім того, позовні вимоги про стягнення штрафних санкції і плату за фактичне користування майном у розмірі також відхиляються судом з тих же підстав.

Заперечуючи проти позову, відповідач наголошував перед судом на суспільній значущості знаходження в користуванні Управління державної охорони України, як державного правоохоронного органу спеціального призначення, орендованих у позивача засобів радіозв'язку, що використовуються під час виконання завдань, пов'язаних з державною охороною та запобіганню диверсійних проявів щодо охоронюваних осіб та об'єктів, добросовісності своїх дій, що не може не бути взяте до уваги судом.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки відповідачем спростовано позовні вимоги, у позові слід відмовити повністю.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

При цьому, надмірно сплачена сума судового збору підлягає поверненню позивачу.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Гроссер" (07300, Київська обл., м. Вишгород, просп. Шевченка, 1, ідентифікаційний код 38085604) з Державного бюджету України 1 500 (одну тисячу п'ятсот) грн. 95 коп. зайво сплаченого судового збору, перерахованого відповідно до платіжного доручення № 66 від 01.04.2015.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної

скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної

скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду

справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 22.05.2015 р.