Рішення

від 26.05.2015 по справі 918/304/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2015 р. Справа № 918/304/15

Господарський суд Рівненської області у складі судді Павленка Є.В., розглянувши матеріали справи за позовом Рівненської міської ради (далі - Рада) до дочірнього підприємства "Укр-Петроль Плюс" (далі - Підприємство) про внесення змін до договору,

за участі представників:

позивача: не з'явився,

відповідача: Саюк С.П. за дов. від 1 квітня 2015 року № 36,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У березні 2015 року Рада звернулася до господарського суду Рівненської області з вказаним позовом, посилаючись на те, що 16 квітня 2002 року між нею та Підприємством був укладений договір оренди № 36, за умовами якого Рада для завершення будівництва та обслуговування автозаправної станції передала відповідачу у платне користування строком на 49 років земельну ділянку загальною площею 2700 м. кв., розташовану у місті Рівному по вулиці Млинівській, 30-Б. Вказаною угодою нормативна грошова оцінка даної земельної ділянки була визначена на рівні 123 408 грн. 00 коп., а орендна плата була встановлена у розмірі 1% від грошової оцінки цієї ділянки. Рішенням Ради від 4 липня 2013 року № 3122 було затверджено технічну документацію та введено в дію нормативну грошову оцінку зазначеної земельної ділянки, яка з 1 січня 2014 року склала 2 169 697 грн. 62 коп., у зв'язку з чим листом від 5 лютого 2015 року № 08-182 позивач звернувся до Підприємства з пропозицією укласти додатковий договір до вищезазначеної угоди щодо збільшення розміру орендної плати за орендовану відповідачем земельну ділянку. Проте вказана пропозиція була залишена Підприємством без відповіді та задоволення. Крім того, у травні 2009 року відповідач завершив будівництво автозаправної станції, для обслуговування якої йому було передано в оренду спірну земельну ділянку. Оскільки спірним договором було передбачено дійсність грошової оцінки тільки на нормативний період будівництва цієї автозаправної станції та можливість перегляду розміру орендної плати, а відповідач ухиляється від внесення відповідних змін щодо збільшення розміру даної плати у цей правочин, Рада, посилаючись на статті 632, 651, 792 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 201, 206 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), Закон України "Про оренду землі" (далі - Закон), просила суд внести зміни до пункту 2.2 та пункту 3 укладеного між сторонами спірного договору оренди, і викласти їх у наступній редакції:

"…пункт 2.2. Розмір орендної плати в рік за земельну ділянку складає 123 632,93 грн. (сто двадцять три тисячі шістсот тридцять дві грн. 93 коп.), - розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку № 02-17/12-1, виконаний управлінням Держземагентства у м. Рівному Рівненської області станом на 1 січня 2011 року, 1 січня 2012 року, 1 січня 2013 року.

Розмір орендної плати в рік за земельну ділянку складає 130 181,86 грн. (сто тридцять тисяч сто вісімдесят одна грн. 86 коп.), - розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку № 02-17/15-1, виконаний управлінням Держземагентства у м. Рівному Рівненської області станом на 1 січня 2014 року.

Розмір орендної плати в рік за земельну ділянку складає 162 597,14 грн. (сто шістдесят дві тисячі п'ятсот дев'яносто сім грн. 14 коп.), - розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку № 02-17/13-1, виконаний управлінням Держземагентства у м. Рівному Рівненської області станом на 1 січня 2015 року".

"…пункт 3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з 1 січня 2011 року становить 2 060 548,85 грн. (два мільйони шістдесят тисяч п'ятсот сорок вісім грн. 85 коп.) - розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку № 02-17/12-1, виконаний управлінням Держземагентства у м. Рівному Рівненської області станом на 1 січня 2011 року, 1 січня 2012 року, 1 січня 2013 року.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з 1 січня 2014 року становить 2 169 697,62 грн. (два мільйони сто шістдесят дев'ять тисяч шістсот дев'яносто сім грн. 62 коп.) - розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку № 02-17/15-1, виконаний управлінням Держземагентства у м. Рівному Рівненської області станом на 1 січня 2014 року.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з 1 січня 2015 року становить 2 709 952,33 грн. (два мільйони сімсот дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дві грн. 33 коп.) - розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку № 02-17/13-1, виконаний управлінням Держземагентства у м. Рівному Рівненської області станом на 1 січня 2015 року.

Орендар зобов'язується вносити орендну плату за новими ставками з 1 січня 2011 року".

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 27 березня 2015 року порушено провадження у справі № 918/304/15 та призначено її до розгляду на 7 квітня 2015 року.

До початку призначеного судового засідання через канцелярію суду надійшов відзив Підприємства на позовну заяву від 7 квітня 2015 року № 38 (т. 1, а.с. 39-41), в якому останнє заперечило проти задоволення позовних вимог Ради з огляду на те, що Радою не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, а також розміру орендної плати за неї. Крім того, затверджена рішенням Ради від 4 липня 2013 року № 3122 технічна документація у встановленому законом порядку не пройшла державної експертизи, у зв'язку з чим підстави для задоволення даного позову, на думку Підприємства, відсутні.

Ухвалою суду від 7 квітня 2015 року розгляд справи відкладено на 21 квітня 2015 року.

До початку призначеного судового засідання через канцелярію суду надійшли додаткові письмові пояснення Підприємства до відзиву на позовну заяву від 20 квітня 2015 року № 20/15 (т. 1, а.с. 61-62), в яких відповідач зазначив, що підписана між сторонами додаткова угода до спірного правочину від 29 жовтня 2013 року є недійсною, оскільки у встановленому законом порядку не пройшла нотаріального посвідчення та державної реєстрації. Відтак, даний правочин не встановлює, не змінює та не припиняє будь-яких прав чи обов'язків сторін. Крім того, Підприємство повідомило, що в січні 2015 року Рада вже зверталася до господарського суду Рівненської області з аналогічним позовом до відповідача, в якому просила суд внести зміни в укладений між сторонами договір оренди землі від 16 квітня 2002 року № 36. У той же час розміри нормативної грошової оцінки та орендної плати за земельну ділянку, зазначені Радою у вищезазначеному позові, значно відрізняються від розмірів нормативної грошової оцінки та орендної плати у даній справі, що також свідчить про безпідставність позовних вимог Ради.

У судовому засіданні 21 квітня 2015 року оголошувалася перерва до 28 квітня 2015 року.

Ухвалою суду від 28 квітня 2015 року розгляд справи було відкладено на 12 травня 2015 року. Також даною ухвалою в судове засідання було викликано спеціаліста Управління Державного земельного агентства у місті Рівному Рівненської області для дачі усних та письмових пояснень щодо ухвалення рішень, оформлених протоколами засідання комісії по встановленню розмірів орендної плати за земельні ділянки, на підставі яких були здійснені розрахунки розмірів орендної плати за спірну ділянку за 2011-2013 роки, підстав недійсності розрахунків розміру орендної плати та витягів про нормативну грошову оцінку на земельну ділянку, розташовану в місті Рівному по вулиці Млинівській, 30 Б, а також пояснень щодо різних розмірів орендних ставок у 2011, 2012 та 2013 роках. Враховуючи те, що під час вирішення даного спору судом були встановлені факти, які можуть свідчити про порушення інтересів держави, вказаною ухвалою про розгляд цієї справи було повідомлено прокурора Рівненської області з метою вирішення питання щодо його вступу в справу.

Слід зазначити, що копія вищезазначеної ухвали суду була отримана уповноваженим представником прокуратури Рівненської області 30 квітня 2015 року, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення цього поштового відправлення з підписом вказаної особи (т. 1, а.с. 141).

У той же час прокурор Рівненської області про результати розгляду питання щодо його вступу в дану справу суд не повідомив, жодних заяв чи клопотань, зокрема, про ознайомлення з матеріалами справи, на адресу суду не направив.

До початку судового засідання 12 травня 2015 року через канцелярію суду надійшли письмові пояснення Управління Державного земельного агентства у місті Рівному Рівненської області від 12 травня 2015 року № 9-1716-0.1-454/2-15 (т. 1, а.с. 142-145), в яких даний орган повідомив, що на замовлення Підприємства ним було розроблено та видано витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої у місті Рівному по вулиці Млинівській, 30-Б, зокрема, від 18 жовтня 2013 року № 02-17-138-1 (станом на 28 травня 2009 року), від 18 жовтня 2013 року № 02-17-139-1 (станом на 1 січня 2010 року), від 18 жовтня 2013 року № 02-17-140-1 (станом на 1 січня 2011 року), від 18 жовтня 2013 року № 02-17-141-1 (станом на 1 січня 2012 року), від 18 жовтня 2013 року № 02-17-142-1 (станом на 1 січня 2013 року), від 18 жовтня 2013 року № 02-17-143-1 (станом на 1 квітня 2013 року). При цьому під час проведення даних розрахунків місце розташування спірної земельної ділянки було помилково ідентифіковано в 28-й економіко-планувальній зоні, у той час як дана ділянка розташована у 8-й економіко-планувальній зоні. У зв'язку з наведеними обставинами, листом від 19 листопада 2013 року Управління Державного земельного агентства у місті Рівному Рівненської області звернулося до відповідача, в якому повідомило про недійсність вищезазначених витягів та просило Підприємство повернути їх оригінали, а також оригінали проведених на їх основі розрахунків розмірів орендної плати. Водночас листом від 9 грудня 2013 року вказаний орган повторно звернувся до відповідача з проханням повернути йому оригінали невірних витягів та розрахунків, а також надав Підприємству нові розрахунки розміру орендної плати та витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки: від 5 листопада 2013 року № 02-17-240-1 (станом на 28 травня 2009 року), від 5 листопада 2013 року № 02-17-239-1 (станом на 1 січня 2010 року), від 5 листопада 2013 року № 02-17-238-1 (станом на 1 січня 2011 року), від 5 листопада 2013 року № 02-17-237-1 (станом на 1 січня 2012 року), від 5 листопада 2013 року № 02-17-236-1 (станом на 1 січня 2013 року). Проте вказані витяги та проведені на їх підставі розрахунки також були здійснені з помилками, оскільки місце розташування спірної земельної ділянки, замість 8-ї економіко-планувальної зони, було невірно ідентифіковано в 21-й економіко-планувальній зоні. Зважаючи на викладене, Управління Державного земельного агентства у місті Рівному Рівненської області листом від 21 січня 2015 року № 18-1716-0.3-42/2-15 повідомило Управління земельних відносин Ради про вищевказані помилки та надало вірні витяги та розрахунки, на підставі яких був заявлений даний позов.

До початку судового засідання 12 травня 2015 року через канцелярію суду надійшли письмові пояснення Підприємства від 12 травня 2015 року № 12/15 (т. 2, а.с. 1-2), в яких відповідач зазначив, що рішення Ради від 18 серпня 2011 року № 1104 про затвердження Положення про встановлення розмірів орендної плати, на яке посилався позивач як на підставу застосування до відповідача розміру орендної плати на рівні 6% від нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, не було у встановленому законом порядку опубліковане, відтак не набрало чинності. За таких обставин правові підстави для задоволення даного позову, на думку Підприємства, відсутні.

У судових засіданнях 12 травня 2015 року та 19 травня 2015 року оголошувалися перерви відповідно до 19 травня 2015 року та 26 травня 2015 року.

До початку судового засідання 26 травня 2015 року через канцелярію суду надійшло клопотання відповідача від 26 травня 2015 року № 26/05 (т. 2, а.с. 117), в якому останній просив суд зупинити провадження у даній справі до вирішення пов'язаної з нею справи № 817/1436/15 за позовом Підприємства до Управління Державного земельного агентства у місті Рівному Рівненської області про визнання протиправними дій останнього щодо складання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 21 січня 2015 року № 02-17/102, а також скасування цього витягу, яка перебуває у провадженні Рівненського окружного адміністративного суду. В обґрунтування даного клопотання Підприємство зазначило, що Рада у своєму позові посилалася, зокрема, на вищевказаний витяг, на підставі якого просила суд внести зміни в укладений між сторонами спірний договір в частині розміру орендної плати.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Статтею 13 Закону встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

З норм Закону України "Про оцінку земель" та постанови Кабінету Міністрів України "Про Методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів" випливає, що витяг - це дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, витягнуті з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, що видається територіальним органом Держземагентства за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує семи робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого спільним наказом Держкомзему, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27 січня 2006 року № 18/15/21 також визначено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

У той же час з вищезазначених нормативних приписів чинного законодавства вбачається, що видання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції, що являє собою процес виконання функцій, покладених законом на такого суб'єкта. Проте сам по собі витяг не тягне за собою будь-яких правових наслідків для особи, оскільки не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні норм чинного законодавства.

Зі змісту наданої Підприємством копії ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року у справі № 817/1436/15 (т. 2, а.с. 118) вбачається, що в даному адміністративному провадженні Підприємство просило суд визнати протиправними дії по складенню та скасувати саме витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 21 січня 2015 року № 02-17/102. Водночас у вказаній ухвалі відсутні будь-які відомості про оскарження Підприємством самої технічної документації, на підставі якої було видано оспорюваний витяг. Слід також зазначити, що у матеріалах даної справи відсутня належним чином засвідчена копія позовної заяви Підприємства у вказаній адміністративній справі, що позбавляє суд можливості встановити коло позовних вимог Підприємства, зокрема, щодо оскарження спірної технічної документації.

Крім того, зі змісту наданих відповідачем документів вбачається, що предметом розгляду в даній адміністративній справі є лише один з багатьох витягів з технічної документації, на який посилилася Ради в обґрунтування своїх позовних вимог до Підприємства, а саме витяг щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки з 1 січня 2015 року. Водночас інші витяги, зі слів представника відповідача, зокрема, з 2011 року по 2014 рік включно, Підприємством у судовому порядку не оскаржувалися.

Згідно з частиною 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Зважаючи на викладене суд дійшов висновку про те, що результат вирішення Рівненським окружним адміністративним судом спору у справі № 817/1436/15 не може безпосередньо вплинути на розгляд даної справи.

Слід також зазначити, що задоволення клопотання відповідача та зупинення провадження у даній справі призведе до виходу за межі встановленого статтею 69 ГПК України граничного строку розгляду господарського спору, оскільки таке клопотання було подане відповідачем в останній день вказаного строку. У той же час у судовому засіданні 26 травня 2015 року присутнім представником Підприємства не було подано письмових, а також не заявлено усних клопотань, зокрема, про продовження строку розгляду даного спору в порядку частини 3 статті 69 ГПК України, про що у протоколі даного судового засідання містяться відповіді відомості (т. 2, а.с. 119).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для зупинення провадження у даній справі, у зв'язку з чим у задоволенні клопотання Підприємства про зупинення провадження у цій справі слід відмовити.

У судовому засіданні 26 травня 2015 року представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 7 квітня 2015 року № 38 та додаткових письмових поясненнях до відзиву на позовну заяву від 20 квітня 2015 року № 20/15 і від 12 травня 2015 року № 12/15.

Рада явку свого уповноваженого представника у призначене судове засідання не забезпечила, проте надіслала клопотання про розгляд справи без її участі (т. 2, а.с. 115).

Дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність наявних у матеріалах справи копій документів поданим учасниками процесу оригіналам цих документів, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі рішення Ради від 21 березня 2002 року № 684 (т. 1, а.с. 79-81) 16 квітня 2002 року між позивачем та Підприємством був укладений договір оренди земельної ділянки № 36, за умовами якого Рада для завершення будівництва та обслуговування автозаправної станції передала відповідачу у платне користування строком на 49 років земельну ділянку загальною площею 2700 м. кв., розташовану у місті Рівному по вулиці Млинівській, 30-Б (т. 1, а.с. 9-10).

Даний договір підписаний уповноваженими представниками сторін, скріплений печатками цих юридичних осіб, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Онофрейчук С.Й. та зареєстрований у реєстрі за № 1597, а також зареєстрований в Рівненському міському управлінні земельних ресурсів, про що у книзі записів державної реєстрації договорів зроблено запис від 16 квітня 2002 року № 36.

За пунктом 2.2 цієї угоди річна орендна плата встановлюється у розмірі 1% від її грошової оцінки.

Відповідно до пункту 2.3 договору розмір орендної плати може змінюватися за згодою сторін за винятком випадку, передбаченого пунктом 5 цього правочину.

Зміна грошової оцінки та її індексація провадяться без внесення змін до цього договору в порядку та у випадках, передбачених законодавством України (пункт 2.4 даної угоди).

За змістом пункту 2.6 цього правочину після завершення будівництва грошова оцінка даної земельної ділянки підлягає перерахуванню, на підставі чого вносяться зміни до пункту 2.2 даного договору про зміну розміру орендної плати за користування земельною ділянкою.

Згідно з довідкою Рівненського міського управління земельних ресурсів від 12 квітня 2002 року на час укладення цього договору грошова оцінка земельної ділянки становила 123 408 грн. 00 коп. Відповідно до пункту 3 договору дійсність зазначеної грошової оцінки, передбаченої цією довідкою, була встановлена лише на нормативний період будівництва.

Пунктом 5 договору передбачено, що орендодавець має право в односторонньому порядку (шляхом надсилання орендареві повідомлення через податкові органи або через інший уповноважений на це орган) збільшити розмір орендної плати у випадку, коли внаслідок змін у законодавстві орендна плата стане меншою від розміру земельного податку.

За умовами пункту 7.2 цього правочину орендар зобов'язаний своєчасно вносити орендну плату.

Судом також встановлено, що 23 квітня 2008 року між сторонами був укладений додатковий договір до спірного правочину, відповідно до умов якого Рада та Підприємство виклали окремі пункти договору оренди земельної ділянки від 16 квітня 2002 року № 36 у новій редакції.

Так, відповідно до пункту 2.2 договору, з урахуванням додаткового договору до цієї угоди від 23 квітня 2008 року, розмір орендної плати в рік за земельну ділянку складав 27 024 грн. 30 коп. - розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку № 03-20/260 був наданий Управлінням земельних ресурсів у місті Рівному Рівненської області станом на 1 січня 2008 року. Дійсність даного розрахунку була встановлена лише на період будівництва.

За змістом пункту 3 цього правочину, з урахуванням додаткового договору до нього від 23 квітня 2008 року, нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 337 803 грн. 75 коп. - витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 03-20/260, наданий Управлінням земельних ресурсів у місті Рівному Рівненської області 14 лютого 2008 року. Розрахунок був дійсний на період будівництва.

Орендар зобов'язувався сплачувати орендну плату в новому розмірі починаючи з 1 січня 2008 року.

Приписами частини 1, 2 статті 13 Конституції України унормовано, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.

За статтею 1 Закону оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі статтею 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За частиною 2 статті 21 Закону розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно зі статтею 288 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюється у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Розмір орендної плати не може перевищувати: для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти, електричні підстанції, електричні мережі) - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Судом встановлено, що листом від 29 жовтня 2013 року № 01-10/237 Підприємство звернулося до Управління земельних відносин Ради з проханням виготовити додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 16 квітня 2002 року № 36 без нотаріального посвідчення (т. 1, а.с. 16).

У відповідь на вищезазначену пропозицію листом від 30 жовтня 2013 року № 01-10/237 Управління земельних відносин Ради повідомило відповідача про підготовку вищезазначеного додаткового договору до спірного правочину (т. 1, а.с. 17).

29 жовтня 2013 року між сторонами у справі був підписаний вказаний додатковий договір, яким були змінені окремі пункти договору оренди земельної ділянки від 16 квітня 2002 року № 36, зокрема, щодо орендної плати та нормативної грошової оцінки орендованої відповідачем земельної ділянки (т. 1, а.с. 18).

Так, пунктом 2.2 цього договору було встановлено, що розмір орендної плати в рік за земельну ділянку з 28 травня 2009 року складає 105 757 грн. 21 коп. - розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку № 02-17/138-1, виконаний управлінням Держземагентства у м. Рівному Рівненської області станом на 28 травня 2009 року.

Розмір орендної плати в рік за земельну ділянку з 1 січня 2010 року складає 111 996 грн. 89 коп. - розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку № 02-17/139-1, виконаний управлінням Держземагентства у м. Рівному Рівненської області станом на 1 січня 2010 року.

Розмір орендної плати в рік за земельну ділянку з 1 січня 2011 року складає 111 996 грн. 89 коп. - розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку № 02-17/140-1, виконаний управлінням Держземагентства у м. Рівному Рівненської області станом на 1 січня 2011 року.

Розмір орендної плати в рік за земельну ділянку з 1 січня 2012 року складає 111 996 грн. 89 коп. - розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку № 02-17/141-1, виконаний управлінням Держземагентства у м. Рівному Рівненської області станом на 1 січня 2012 року.

Розмір орендної плати в рік за земельну ділянку з 1 січня 2013 року складає 111 996 грн. 89 коп. - розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку № 02-17/142-1, виконаний управлінням Держземагентства у м. Рівному Рівненської області станом на 1 січня 2013 року.

Розмір орендної плати в рік за земельну ділянку з 1 квітня 2013 року складає 61 089 грн. 21 коп. - розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку № 02-17/143-1, виконаний управлінням Держземагентства у м. Рівному Рівненської області станом на 1 квітня 2013 року.

Крім того, вказаним додатковим договором вносилися зміни до пункту 3 спірного правочину, відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 961 429 грн. 23 коп. - витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 02-17/138, виконаний управлінням Держземагентства у м. Рівному Рівненської області станом на 28 травня 2009 року.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 1 018 153 грн. 55 коп. - витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 02-17/143, виконаний управлінням Держземагентства у м. Рівному Рівненської області станом на 18 жовтня 2013 року.

У той же час судом встановлено, що даний договір, який був підписаний головою Ради Хомком В. та директором Підприємства Паращинець Н., був складений на звичайному (не нотаріальному) бланку.

Судом також встановлено, що вищезазначений додатковий договір у встановленому законом порядку не пройшов нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

Відповідно до частини 3 статті 13 Закону (в редакції, чинній на момент укладення спірного правочину) договір оренди земельної ділянки на строк більше 5 років в обов'язковому порядку посвідчується нотаріально за її місцезнаходженням.

Як було зазначено вище, спірний договір оренди землі від 16 жовтня 2002 року № 36 був скріплений печатками сторін, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Онофрейчук С.Й. та зареєстрований у реєстрі за № 1597, а також пройшов державну реєстрацію (зареєстрований в Рівненському міському управлінні земельних ресурсів, про що у книзі записів державної реєстрації договорів зроблено запис від 16 квітня 2002 року № 36).

За змістом статті 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчинюється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до частини 1 статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

За частиною 2 даної статті якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

У той же час у матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про звернення Ради чи Підприємства до суду з вимогою про визнання цієї додаткової угоди дійсною в порядку частини 2 статті 220 ЦК України.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що додатковий договір від 29 жовтня 2013 року є нікчемним, у зв'язку з чим не встановлює, не змінює та не припиняє прав і обов'язків сторін у справі щодо спірної земельної ділянки.

Судом також встановлено, що на спірній земельній ділянці було здійснено будівництво об'єкту (окремого пускового комплексу) - автозаправної станції, що підтверджується свідоцтвом про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил № 1700000030 (т. 1, а.с. 12), а також актом готовності даного об'єкта до експлуатації від 28 травня 2009 року № 30 (т. 1, а.с. 13-15). Право власності Підприємства на вказане нерухоме майно підтверджується наявними у матеріалах даної справи належним чином засвідченими копіями відповідного рішення про реєстрацію права власності та свідоцтва про право власності відповідача на зазначену автозаправну станцію (т. 1, а.с. 132-133).

Як було зазначено вище, відповідно до пункту 2.6 спірного правочину після завершення будівництва грошова оцінка даної земельної ділянки підлягає перерахуванню, на підставі чого вносяться зміни до пункту 2.2 даного договору про зміну розміру орендної плати за користування земельною ділянкою.

Крім того, з метою приведення рішень Ради у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства 4 липня 2013 року позивачем було прийнято рішення від № 3122 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Рівного" (т. 1, а.с. 26).

Вказаним рішенням, яке на час розгляду даної справи не скасовано, у встановленому законом порядку не визнано недійсним та є чинним, крім іншого, було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки міста Рівного, введено в дію нормативну грошову оцінку земель міста Рівного з 1 січня 2014 року та установлено, що нормативна грошова оцінка земель міста Рівного підлягає щорічній індексації відповідно до вимог діючого законодавства.

Рішенням контрольної комісії Ради з питань встановлення розмірів орендної плати за землю, оформленим протоколом засідання даної комісії від 18 жовтня 2013 року № 12 (т. 1, а.с. 82), було встановлено розміри орендної плати за земельні ділянки юридичним особам та підприємцям в рік згідно доданого списку (а.с. 87-88).

Відповідно до додатку до вказаного рішення "Перелік об'єктів, які подаються на комісію по встановленню розмірів орендної плати" розмір орендної плати, затвердженої для орендованої відповідачем земельної ділянки, що знаходиться у місті Рівному по вулиці Млинівській, 30-Б, було визначено на рівні 105 757 грн. 21 коп. станом на 28 травня 2009 року (дата введення в експлуатація автозаправної станції Підприємства), 111 996 грн. 89 коп. - станом на 1 січня 2010 року, 111 996 грн. 89 коп. - станом на 1 січня 2011 року, 111 996 грн. 89 коп. - станом на 1 січня 2012 року, 111 996 грн. 89 коп. - станом на 1 січня 2013 року, 61 089 грн. 21 коп. - станом на 1 квітня 2013 року.

У матеріалах даної справи наявні копії розрахунків, якими був визначений даний розмір орендної плати, зокрема, від 18 жовтня 2013 року № 02-17-138-1 (станом на 28 травня 2009 року), від 18 жовтня 2013 року № 02-17-139-1 (станом на 1 січня 2010 року), від 18 жовтня 2013 року № 02-17-140-1 (станом на 1 січня 2011 року), від 18 жовтня 2013 року № 02-17-141-1 (станом на 1 січня 2012 року), від 18 жовтня 2013 року № 02-17-142-1 (станом на 1 січня 2013 року), від 18 жовтня 2013 року № 02-17-143-1 (станом на 1 квітня 2013 року) (т. 1, а.с. 147-152). Однак судом встановлено, що дані розрахунки були виконані з помилками. Так, з наявних у матеріалах справи письмових пояснень Управління Державного земельного агентства у місті Рівному Рівненської області від 12 травня 2015 року № 9-1716-0.1-454/2-15 (т. 1, а.с. 142-145), а також усних пояснень представника вказаного органу, наданих у судових засіданнях 12 травня 2015 року та 19 травня 2015 року, вбачається, що під час проведення даних розрахунків місце розташування спірної земельної ділянки було помилково ідентифіковано в 28-й економіко-планувальній зоні, у той час як дана ділянка розташована у 8-й економіко-планувальній зоні.

У зв'язку з наведеними обставинами, листом від 19 листопада 2013 року № 02-706 (т. 1, а.с. 94) Управління Державного земельного агентства у місті Рівному Рівненської області звернулося до відповідача, в якому повідомило про недійсність вищезазначених витягів та просило Підприємство повернути їх оригінали, а також оригінали проведених на їх основі розрахунків розмірів орендної плати.

Також судом встановлено, що Рішенням контрольної комісії Ради з питань встановлення розмірів орендної плати за землю, оформленим протоколом засідання даної комісії від 5 грудня 2013 року № 14 (т. 1, а.с. 95), було затверджено розміри орендної плати за земельні ділянки юридичним особам та підприємцям в рік відповідно до доданого списку (т. 1, а.с. 101-103).

Згідно з додатком до вказаного рішення "Перелік об'єктів, які подаються на комісію по встановленню розмірів орендної плати" розмір орендної плати, затвердженої для орендованої відповідачем земельної ділянки, що знаходиться у місті Рівному по вулиці Млинівській, 30-Б, було визначено на рівні 72 107 грн. 19 коп. станом на 28 травня 2009 року (дата введення в експлуатація автозаправної станції Підприємства), 76 361 грн. 52 коп. - станом на 1 січня 2010 року, 76 361 грн. 52 коп. - станом на 1 січня 2011 року, 76 361 грн. 52 коп. - станом на 1 січня 2012 року, 111 996 грн. 89 коп. - станом на 1 січня 2013 року, 61 089 грн. 21 коп. - станом на 1 квітня 2013 року.

У матеріалах даної справи наявні також і копії розрахунків, якими був визначений даний розмір орендної плати, зокрема, від 5 листопада 2013 року № 02-17-240-1 (станом на 28 травня 2009 року), від 5 листопада 2013 року № 02-17-239-1 (станом на 1 січня 2010 року), від 5 листопада 2013 року № 02-17-238-1 (станом на 1 січня 2011 року), від 5 листопада 2013 року № 02-17-237-1 (станом на 1 січня 2012 року), від 5 листопада 2013 року № 02-17-236-1 (станом на 1 січня 2013 року) (т. 1, а.с. 154-158).

Проте судом встановлено, що дані розрахунки також містили помилки, що підтверджується вищезазначеними письмовими поясненнями Управління Державного земельного агентства у місті Рівному Рівненської області від 12 травня 2015 року № 9-1716-0.1-454/2-15. Вказаний факт не заперечувався і керівником вказаного органу в судових засіданнях 12 травня 2015 року та 19 травня 2015 року. Так, місце розташування спірної земельної ділянки, замість 8-ої економіко-планувальної зони, було невірно ідентифіковано в 21-й економіко-планувальній зоні.

Судом встановлено, що Управління Державного земельного агентства у місті Рівному Рівненської області листом від 21 січня 2015 року № 18-1716-0.3-42/2-15 (т. 1, а.с. 159) повідомило Управління земельних відносин Ради про вищевказані помилки та надало вірні витяги та розрахунки, на підставі яких був заявлений даний позов.

Слід також зазначити, що у судовому засіданні 12 травня 2015 року представник позивача пояснив, що у грудні 2014 року Рада вже зверталася до господарського суду Рівненської області з аналогічним позовом до відповідача. У той же час у зв'язку з неподанням позивачем витребуваних судом документів, необхідних для повного та всебічного розгляду даної справи, зокрема, правильних розрахунків та витягів з технічної документації щодо спірної земельної ділянки, ухвалою суду від 26 січня 2015 року у справі № 918/2057/14 (суддя Андрійчук О.В.) позов Ради був залишений без розгляду.

Водночас відповідно до частини 4 статті 81 ГПК України після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Судом встановлено, що рішенням Ради від 18 серпня 2011 року № 1104 були внесені зміни до Положення про порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у власності Ради, відповідно до яких розмір орендної плати встановлюється у договорі, але річна сума платежу для земель несільськогосподарського призначення не може бути меншою трикратного розміру земельного податку.

Підпунктом 2.2.8 пункту 2.2 вказаного рішення встановлено, що розмір орендної плати, встановлений на рівні мінімальної величини, збільшується на 3 відсотки від нормативної грошової оцінки, якщо на земельній ділянці здійснюється торгівля нафтопродуктами.

За умовами підпункту 2.2.10 пункту 2.2 цього рішення передбачено, що розмір орендної плати, встановлений на рівні мінімальної величини, збільшується на 5 відсотків від нормативної грошової оцінки, якщо земельна ділянка надана юридичній особі, дочірньому підприємству, філії підприємства, підприємцю (фізичній особі), які не мають державної реєстрації у місті Рівному.

Водночас судом також встановлено, рішенням господарського суду Рівненської області від 12 березня 2013 року у справі № 5019/1724/12 за позовом Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Ради про визнання недійсним рішення, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 30 квітня 2013 року (т. 1, а.с. 121-125), підпункт 2.2.10 пункту 2.2 вищезазначеного рішення органу місцевого самоврядування був визнаний недійсним.

Вказане судове рішення місцевого господарського суду на час розгляду даної справи набрало законної сили. Відтак, оскільки відповідач на спірній земельній ділянці здійснює торгівлю нафтопродуктами, розмір орендної плати, що підлягає застосуванню до Підприємства на підставі вищезазначеного рішення Ради, становить 6% від нормативної грошової оцінки зазначеної ділянки.

Враховуючи вищенаведені обставини, а також зважаючи на факт введення 28 травня 2009 року в експлуатацію належної відповідачу автозаправної станції, листом від 5 лютого 2015 року № 08-182 (т. 1, а.с. 27) позивач звернувся до Підприємства з пропозицією укласти додатковий договір до вищезазначеної угоди щодо збільшення розміру орендної плати за орендовану відповідачем земельну ділянку. До цієї пропозиції Радою було долучено проект зазначеної додаткової угоди, відповідно до якого Підприємству було запропоновано внести зміни до вищенаведеного договору оренди землі та викласти його окремі пункти в наступній редакції:

"…пункт 2.2. Розмір орендної плати в рік за земельну ділянку складає 123 632,93 грн. (сто двадцять три тисячі шістсот тридцять дві грн. 93 коп.), - розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку № 02-17/12-1, виконаний управлінням Держземагентства у м. Рівному Рівненської області станом на 1 січня 2011 року, 1 січня 2012 року, 1 січня 2013 року.

Розмір орендної плати в рік за земельну ділянку складає 130 181,86 грн. (сто тридцять тисяч сто вісімдесят одна грн. 86 коп.), - розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку № 02-17/15-1, виконаний управлінням Держземагентства у м. Рівному Рівненської області станом на 1 січня 2014 року.

Розмір орендної плати в рік за земельну ділянку складає 162 597,14 грн. (сто шістдесят дві тисячі п'ятсот дев'яносто сім грн. 14 коп.), - розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку № 02-17/13-1, виконаний управлінням Держземагентства у м. Рівному Рівненської області станом на 1 січня 2015 року".

"…пункт 3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з 1 січня 2011 року становить 2 060 548,85 грн. (два мільйони шістдесят тисяч п'ятсот сорок вісім грн. 85 коп.) - розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку № 02-17/12-1, виконаний управлінням Держземагентства у м. Рівному Рівненської області станом на 1 січня 2011 року, 1 січня 2012 року, 1 січня 2013 року.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з 1 січня 2014 року становить 2 169 697,62 грн. (два мільйони сто шістдесят дев'ять тисяч шістсот дев'яносто сім грн. 62 коп.) - розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку № 02-17/15-1, виконаний управлінням Держземагентства у м. Рівному Рівненської області станом на 1 січня 2014 року.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з 1 січня 2015 року становить 2 709 952,33 грн. (два мільйони сімсот дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дві грн. 33 коп.) - розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку № 02-17/13-1, виконаний управлінням Держземагентства у м. Рівному Рівненської області станом на 1 січня 2015 року.

Орендар зобов'язується вносити орендну плату за новими ставками з 1 січня 2011 року".

У той же час відповідач у встановленому законом порядку проект вказаного додаткового договору не розглянув, оферту позивача не акцептував, протоколу розбіжностей на адресу Ради не надіслав та не повідомив позивача про причини таких своїх дій.

За частиною 1 статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі статтею 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Статтею 30 Закону встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Частиною 1 статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (частина 2 даної статті).

Частиною 3 статті 653 встановлено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Зміна або розірвання договору вчинюється у такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (стаття 654 ЦК України).

Як було зазначено вище, статтею 288 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що річна сума платежу за оренду земельної ділянки державної чи комунальної власності не може бути меншою 3 % нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки такої земельної ділянки.

Судом встановлено, що розмір орендної плати, який запропоновано позивачем, визначено у межах граничних розмірів платежу за оренду земельної ділянки державної чи комунальної власності, передбачених статтею 288 Податкового кодексу України. Даний розмір також узгоджується з приписами статті 21 Закону.

Оскільки сторонами у договорі оренди земельної ділянки від 16 квітня 2002 року № 36 передбачене, зокрема, перерахування грошової оцінки спірної земельної ділянки після завершення будівництва автозаправної станції (яка була введена в експлуатацію 28 травня 2009 року), а також можливість збільшення розміру орендної плати, і орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 27 грудня 2010 року у справі № 27/15-10, від 23 травня 2011 року у справі № 7/105-10 (30/234-09), від 4 липня 2011року у справі № 41/81пд.

Відповідно до статі 111 28 ГПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111 16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Вирішення спорів про внесення змін до договору пов'язане із застосуванням положення частини 1 статті 626 ЦК України, відповідно до якої договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін. Проте зацікавлена сторона у випадках, передбачених законом, може просити суд про внесення зміни до договору згідно з рішенням суду.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 2.18 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин".

У той же час посилання Підприємства на те, що рішення Ради від 18 серпня 2011 року № 1104 про затвердження Положення про встановлення розмірів орендної плати, на яке посилався позивач як на підставу застосування до відповідача розміру орендної плати на рівні 6% від нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, не було у встановленому законом порядку опубліковане, відтак не набрало чинності, не беруться судом до уваги, оскільки у матеріалах даної справи наявна копія фрагменту газети Ради "7 Днів" від 1 вересня 2011 року № 36 (922), з якого вбачається, що вказане рішення відповідно до норм чинного законодавства у встановлений строк було опубліковане позивачем в офіційних засобах масової інформації (т. 2, а.с. 82).

Крім того, заперечення Підприємства щодо того, що затверджена рішенням Ради від 4 липня 2013 року № 3122 технічна документація у встановленому законом порядку не пройшла державної експертизи також визнаються судом необґрунтованими з огляду на таке.

У матеріалах даної справи наявна належним чином засвідчена копія висновку державної експертизи землевпорядної документації від 12 квітня 2013 року № 188-13 (т. 1, а.с. 44), зі змісту пункту 11 якого вбачається, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Рівного Рівненської області не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, у зв'язку з чим повертається на доопрацювання.

Проте у даному документі також міститься відмітка, скріплена печаткою та підписом начальника відділу державної експертизи землеоціночної документації Гавриляк М.Ю., з якої вбачається, що вказані зауваження були усунуті. Відтак, у матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження того, що вищезазначена документація у встановленому порядку не пройшла державної експертизи.

Враховуючи, що запропонований позивачем розмір орендної плати за спірну земельну ділянку визначено у межах граничних розмірів такого платежу, передбачених статтею 288 Податкового кодексу України, і такі зміни умов договору зумовлені імперативними приписами чинного законодавства, а також зважаючи на факт введення 28 травня 2009 року в експлуатацію належної відповідачу автозаправної станції, розташованої на спірній земельній ділянці, суд дійшов висновку про те, що позовна вимоги Ради про внесення змін до спірного договору в частині збільшення розміру орендної плати за користування вищезазначеною земельною ділянкою є законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим даний позов у цій частині підлягає задоволенню.

У той же час, як вже було зазначено, частиною 3 статті 653 встановлено, що коли договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Зі змісту даної норми вбачається, що спірне зобов'язання відповідача змінюється лише з моменту набрання рішенням суду про його зміну законної сили. Проте зміна такого зобов'язання у ретроспективі в судовому порядку чинним законодавством не передбачена.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин".

З огляду на те, що зміни до спірного договору в частині зобов'язання Підприємства вносити орендну плату за новими ставками набирають чинності з дня набрання сили рішення суду у даній справі, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову Ради в частині внесення змін у спірний договір щодо зобов'язання відповідача сплачувати орендну плату за новими ставками з 1 січня 2011 року.

За змістом частини 1 статті 49 ГПК України у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, судовий збір покладається на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін.

Водночас якщо пропорції задоволення позовних вимог точно визначити неможливо (зокрема, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України".

З огляду на вищезазначені приписи суд дійшов висновку про розподіл між сторонами судового збору у рівних частинах.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Внести зміни до пункту 2.2 та пункту 3 договору оренди земельної ділянки від 16 квітня 2002 року № 36, укладеного між Рівненською міською радою і дочірнім підприємством "Укр-Петроль Плюс", посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Онофрейчук С.Й. та зареєстрованого у реєстрі за № 1597, а також зареєстрованого в Рівненському міському управлінні земельних ресурсів, про що у книзі записів державної реєстрації договорів зроблено запис від 16 квітня 2002 року № 36, виклавши їх у наступній редакції:

"…пункт 2.2. Розмір орендної плати в рік за земельну ділянку складає 123 632,93 грн. (сто двадцять три тисячі шістсот тридцять дві грн. 93 коп.), - розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку № 02-17/12-1, виконаний управлінням Держземагентства у м. Рівному Рівненської області станом на 1 січня 2011 року, 1 січня 2012 року, 1 січня 2013 року.

Розмір орендної плати в рік за земельну ділянку складає 130 181,86 грн. (сто тридцять тисяч сто вісімдесят одна грн. 86 коп.), - розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку № 02-17/15-1, виконаний управлінням Держземагентства у м. Рівному Рівненської області станом на 1 січня 2014 року.

Розмір орендної плати в рік за земельну ділянку складає 162 597,14 грн. (сто шістдесят дві тисячі п'ятсот дев'яносто сім грн. 14 коп.), - розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку № 02-17/13-1, виконаний управлінням Держземагентства у м. Рівному Рівненської області станом на 1 січня 2015 року".

"…пункт 3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з 1 січня 2011 року становить 2 060 548,85 грн. (два мільйони шістдесят тисяч п'ятсот сорок вісім грн. 85 коп.) - розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку № 02-17/12-1, виконаний управлінням Держземагентства у м. Рівному Рівненської області станом на 1 січня 2011 року, 1 січня 2012 року, 1 січня 2013 року.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з 1 січня 2014 року становить 2 169 697,62 грн. (два мільйони сто шістдесят дев'ять тисяч шістсот дев'яносто сім грн. 62 коп.) - розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку № 02-17/15-1, виконаний управлінням Держземагентства у м. Рівному Рівненської області станом на 1 січня 2014 року.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з 1 січня 2015 року становить 2 709 952,33 грн. (два мільйони сімсот дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дві грн. 33 коп.) - розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку № 02-17/13-1, виконаний управлінням Держземагентства у м. Рівному Рівненської області станом на 1 січня 2015 року".

Стягнути з дочірнього підприємства "Укр-Петроль Плюс" (35360, Рівненська область, Рівненський район, село Велика Омеляна, ідентифікаційний код: 30626338) на користь Рівненської міської ради (33028, місто Рівне, вулиця Соборна, будинок 12А, ідентифікаційний код: 34847334) судовий збір у розмірі 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 2 червня 2015 року

Суддя Є.В. Павленко