Рішення

від 25.05.2015 по справі 918/246/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2015 р. Справа № 918/246/15

Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р. розглянувши матеріали справи

за позовом Навчально - курсового комбінату Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд"

до відповідача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивно-оздоровчий центр "Шериф-СВ"

про визнання права власності на будівлю, що розташована у м. Рівне по вул. Шкільна, буд. №11 з 1987 року.

В засіданні приймали участь представники:

позивача : Твердий М.К. дов. № б/н від 20.07.2015р.;

відповідача 1: Маланчук І.В. (дов. № 2 від 06.01.2015р.);

відповідача 2: Приймак О.М. (дов № 2014/09 від 05.09.2014р.).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

НКК Рівненської обласної асоціації по сільському господарству "Рівнеагробуд" у позовній заяві та його представник в судовому засіданні наполягають на задоволенні позовних вимог та просять суд визнати право власності на будівлю, що розташована в м. Рівне по вул. Шкільна, буд №11. В підтвердження своїх вимог зазначають, що відповідно до наказу №267 від 13.07.1987 року передано з балансу ПМК - 16 на баланс Навчально - курсового комбінату Рівнеагробуд. Наголошують, що у 2006 року зверталися з заявами до КП "Рівненське МБТІ" для оформлення та проведення державної реєстрації права власності на зазначене майно, однак йому було відмовлено у реєстрації права власності. Звертають увагу суду на те, що Рішенням третейського суду при Рівненській торгово - промисловій палаті від 18.05.2005 року у справі №1/27-2006 року визнано право власності за позивачем. Вважає, що Рішенням третейського суду при Рівненській торгово - промисловій палаті від 18.05.2005 року у справі №1/27-2006 року не скасоване. Вважає рішення Рівненського міського суду від 10.03.2010 року незаконним.

30.03.2015 року позивач звернувся із заявою про зміну (збільшення) позовних вимог та додатково просить визнати будівлю № 11 м. Рівне по вул. Шкільна м. Рівне, майном що набуте державою України без достатньої правової підстави.

30.03.2015 року на адресу суду від РВ ФДМУ по Рівненській області надійшов відзив на позов у якому зазначає, що регіональне відділення вважає позовну заяву НКК Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівненагробуд" необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню. Наголошує на тому, що рішенням господарського суду Рівненської області від 06.06.2012 року у справі № 5019/453/12, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.12.2013 року та постановою Вищого господарського суду України від 17.03.2014 року, відмовлено в задоволенні позову Навчально-курсового комбінату Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" до Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Рівненській області про визнання права власності на об'єкти нерухомості за набувальною давністю. Звертає увагу суду на те, що Рівненським міським судом Рівненської області у рішенні від 12.03.2012 року у справі № 2-424/10 здійснено правову оцінку рішення третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті від справі № 1/27-2006. Зазначає, що відповідно до договору купівлі - продажу об'єкта державної власності групи А - нежитлових приміщень першого поверху будівлі літ. А-2 загальною площею 189,4 кв.м. за адресою 33000 м. Рівне, вул. Шкільна, 11 від 03.09.2014 року власником, вищевказаної частини приміщення є Товариство з обмеженою відповідальністю "Спортивно-оздоровчий центр "Шериф-СВ".

Відповідач 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Спортивно-оздоровчий центр "Шериф-СВ" позовні вимоги заперечив, письмового пояснення по суті позовних вимог не надав.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд -

ВСТАНОВИВ:

НКК Рівненської обласної асоціації по сільському господарству "Рівнеагробуд" створений у 1982 році на базі міжколгоспного майна як УКК об'єднання "Облміжколгоспбуд" із переданого йому під навчально-виробничу базу приміщення контори ПМК-1 цього є об'єднання по вул. Ленінській, 370 у м. Рівне, що підтверджується постановою правління об'єднання "Ровноагробуд" № 26 від 29.01.1982 року.

Із 1986 року він є одним із замовників статутного міжгосподарського об'єднання "Ровноагробуд" у зв'язку із чим спочатку був перейменований в УКК об'єднання "Ровноагробуд", а потім, у зв'язку із перейменуванням об'єднання "Рівнеагробуд" в асоціацію "Рівнеагробуд", - в НКК асоціації "Рівнеагробуд".

Відповідно до п. 1.1 Статуту обєднання "Ровноагробуд", воно було створене на базі міжколгоспного майна шляхом об'єднання майна ліквідованих державних організацій і підприємств, колективним засновникам від імені яких виступив Ровенський облагропром, та шляхом об'єднання участі організацій і підприємств - учасників сільського будівництва.

Взаємовідносини об'єднання "Рівнеагробуд" та підприємств-учаників визначені Статутом як підрядно-господарські відносини окремих юридичних осіб, із правом підприємств-учаників та об'єднання самостійно розпоряджатися своїм майном, зокрема і правом об'єднання передавати майно від однієї організації до іншої на компенсаційній основі, що підтверджується п.п. 3.1., 3.3. та 3.5. Статуту.

До 1987 року Позивач перебував у приміщені по вул. Ленінській, 370 у м. Рівне, що підтверджується переліком організацій підприємств, які безпосередньо підпорядковані об'єднанню "Ровноагробуд", складеному у 1987 року.

Відповідно до наказу №267 об'єднання "Ровноагробуд" від 13.07.1987 року, у зв'язку з розміщенням ПМК-16 по вул. Ленінській, 370 в м. Рівне, вивільнену адмінбудівлю по вул. Шкільній 11, в м. Рівне, вартістю 28 175 крб. 92 коп., із зносом на капітальні вкладення в сумі 28 175 крб. 92 коп. вирішено передати на баланс УКК.

Позивач у 2006 році звернувся до КП "Рівненське МБТІ" про державну реєстрацію, а КП "Рівненське МБТІ" відмовило у її здійсненні.

Право власності Позивача на будівлю № 11 по вул. Шкільній у м. Рівне визнане рішенням третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті від 18.05.2006 року у справі № 1/27-2006 року.

Рішення третейського суду було предметом судового оспорення його дійсності за позовом РВ ФДМУ по Рівненській області до Господарського суду Рівненської області із підстави непідвідомчості третейському суду про визнання права на державне майно, однак судами різних інстанцій залишено в силі.

У зв'язку із цим, право власності Позивача на спірну будівлю зареєстроване КП "Рівненське МБТІ" 24.04.2008 року, що підтверджується витягом про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно № 23051745.

У 2009 році прокуратура Рівненської області та РВ ФДМУ звернулись до Рівненського міського суду із позовом про визнання права власності держави на спірну будівлю.

Рівненський міський суд ухвалив заочне рішення від 12.03.2010 року по цивільній справі № 2-424/10, яким визнав право власності на спірну будівлю держави Україна в особі РВ ФДМУ по Рівненській області, скасована державна реєстрація права Позивача та здійснена 10.06.2011 року державна реєстрація права власності на будівлю держави Україна в особі РВ ФДМУ по Рівненській області.

Позивач уважає , що рішення Рівненського міського суду є завідомо неправосудним і не передбаченою законом правовою підставою набуття-виникнення права власності на нерухоме майно взагалі та на спірну будівлю, зокрема оскільки воно ухвалене:

- всупереч передбаченій ч. ст. 328 ЦК України презумпції правовірності набуття права власності Позивача на спірний об'єкт на підставі юридичних фактів, встановлених рішення Третейського суду від 18.05.2006 року, тобто без визнання недійсним права власності Позивача на спірну будівлю судом та без скасування його законом;

- всупереч вимогам ч. 2 ст. 11 та ч. 1 ст. 328 ЦК України, тобто за відсутності будь-яких юридичних фактів, як правових підстав виникнення права власності держави на спірну будівлю;

- всупереч вимогам ч. 5 ст. 11 ЦК України, тобто без врахувань того що рішення суду саме по собі не є підставою виникнення права власності, окрім випадків, встановлених актами цивільного законодавства.

Окрім того, на його думку рішення ухвалене із іншими порушеннями:

- без надання доказів належності РВ ФДМУ по Рівненській області, як уповноваженої особи управління державним майном, що перебувало в міжгосподарських будівельних організаціях;

- на підставі сфальсифікованого РВ ФДМУ доказу про перебування до 1987 року спірної будівлі на балансі організації державної форми власності ПМК-207 треста "Ровносільбуд", як доказу належності будівлі державі;

- із ігноруванням, заперечень НКК "Рівнеагробуд" як щодо існування такого доказу, так і щодо непередбачення законом факту відображення майна на балансі юридичної особи доказом власності останньої на таке майно.

Позивач зазначає, що після винесення рішення Рівненським міським судом він дослідив архівні документи в Державному архіві Рівненької області та м. Рівне і встановив нові обставини, одна із яких - факт набуття Позивачем у власність будівлі № 11 по вул. Шкільній у м. Рівне шляхом обміну її у 1987 році на власну (вул. Ленінській, 370 м. Рівне), є юридичним фактом, правовою підставою набуття права власності Позивача на спірну будівлю х 1987 року.

Також заявляє, що рішення Рівненського міського суду, яким визначено право власності держави на будівлю не може вважатися правовою підставою набуття та виникнення права власності держави в особі РВ ФДМУ по Рівненській області з таких підстав:

- ухвалене в супереч презумпції правовірності права власності Позивача;

- ухвалене за відсутністю юридичних фактів передбачених законом правових підстав набуття права власності;

- не містить підтвердження повноважень РВ ФДМУ по Рівненській області управляти державним майном у складі міжгосподарських будівельних об'єднань;

- ухвалене із посиланням на юридичних факт набуття права власності держави на неіснуючу обставину - перебування будівлі на балансі організації державної форми власності яка, існувала в дійсності не являється доказом набуття права власності організації на обліковане її балансом майно;

- саме по собі рішення, окрім випадків, прямо передбачених законом, не є правовою підставою виникнення права власності.

Вивчаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд ураховує наступне.

Заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області по справі № 2-424/10 від 12 березня 2010 року за позовом заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області до Навчально-курсового комбінату Рівненської обласної державної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд", Твердого Миколи Кузьмовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - КП "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації". Рівненська обласна асоціація по сільському будівництву "Рівнеагробуд", про визнання права власності на майно та витребування його з чужого незаконного володіння, скасування реєстрації права власності, місцевий суд вирішив:

- визнати право власності на приміщення по вул. Шкільній 11 в м. Рівне за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області;

- витребувати вказане майно з чужого незаконного володіння Навчально-курсового

комбінату Рівненської обласної державної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" та

Твердого Миколи Кузьмовича;

- скасувати запис від 23 квітня 2008 року № 189-2543 в книзі № 16 про реєстрацію в Реєстрі права власності на нерухоме майно права власності на будівлю за адресою: м. Рівне, вул. Шкільна, 11, за Навчально-курсовим комбінатом Рівненської обласної державної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд";

- скасувати запис від 29 січня 2009 року № 289-2543 в книзі № 16 про реєстрацію в Реєстрі права власності на нерухоме майно права власності на 48/100 будівлі за адресою: м. Рівне, вул. Шкільна, 11, за Твердим Миколою Кузьмовичем

Зі змісту вказаного вище рішення вбачається, що судом було встановлено наступне.

Відповідно до наказу Міністерства сільського господарства УРСР від 21 квітня 1966 року за № 97 "Про організацію будівельно-монтажного тресту" "Ровносільбуд", в складі "Головпівдензахідсільбуд "організовано будівельно-монтажний трест "Ровносільбуд" з місцем розташування у м. Ровно.

Наказом Ровенського обласного агропромислового комітету від 29.12.1985 року за №5-Ю "Про створення Ровенського обласного кооперативно-державного об'єднання "Агробуд", на базі Ровенського обласного міжколгоспного об'єднання по будівництву тресту "Ровносільбуд", тресту "Облміжколгоспшляхбуд", тресту "Ровиоспецсільгоспмоитаж" створено Ровенське обласне кооперативно-державне об'єднання "Агробуд".

Наказом Ровенського обласного кооперативно-державного об'єднання по агропромисловому будівництву "Ровноагробуд"від 02.01.1986 року за № 1 "Про організацію обласного об'єднання "Ровноагробуд", на базі Ровенського обласного міжколгоспного об'єднання по будівництву, треста "Облміжколгоспшляхбуд", треста "Ровноспецсільгоспмонтаж" з 01 січня 1986 року створено обласне кооперативно-державне об'єднання по агропромисловому будівництву "Ровноагробуд ", до складу якого увійшли трести " Облгоршляхбуд "та " Ровноагроспецмонтаж".

Адміністративне приміщення по вул. Шкільній 11, в м. Рівне до 1986 року знаходилось на балансі ПМК-207 підприємства державної форми власності тресту "Ровносільбуд", яке у 1986 році було ліквідовано шляхом злиття з підприємством колективної власності ПМК-16 "Ровноагробуд". При цьому, майно ПМК-207, в тому числі, і вищезазначене приміщення, було безоплатно передано на баланс ПМК-16.

Крім того, відповідно до наказу "Облагробуду" від 25.12.1987 року за № 464, приміщення по вул. Шкільній 11, м. Рівне з первісною вартістю в сумі 28 145 крб. 00 коп. та сумою зносу 28 175 крб. 00 коп. передано безоплатно з балансу ПМК-16 на баланс учбово-курсового комбінату, яке було створено об'єднанням "Ровноагробуд" відповідно до постанови правління № 326 від 29.01.1982 року Адміністративна будівля була постановлена на баланс учбово-курсового комбінату станом на 01.01.1987 року з нульовою залишковою вартістю.

Відповідно до пункту 4 Розділу 1 Порядку визначення часток (паїв, акцій), що належать державі у майні міжгосподарських підприємців, затвердженого наказом ФДМУ від 21.06.1996 року, до внесків держави у майно міжгосподарського підприємства відноситься, в тому числі, майно державних підприємств і організацій, що за рішенням органів державної виконавчої влади було об'єднано з майном міжгосподарських підприємств при їх реорганізації в державно-кооперативні (кооперативно-державні) підприємства.

Отже, спірна адміністративна будівля по вул. Шкільній, 11 в м. Рівне була передана з балансу ПМК-207, яке входило в структуру треста "Ровносільбуд" і відносилось до державної форми власності, а в подальшому остання була передана безоплатно підприємству кооперативної власності ПМК-16 "Ровноагробуд" і, зважаючи, що вищезазначене майно не було викуплено (приватизовано) в установленому порядку, адміністративна будівля по вул. Шкільній, 11 в м. Рівне мас статус державного майна.

Зазначене підтверджується Аудиторським висновком аудиторської фірми "Аргумент", виготовленим на замовлення РВ ФДМУ по Рівненській області по наслідках аудиторської перевірки на. предмет належності адміністративної будівлі по вул. Шкільній, 11 в м. Рівне, яка рахується на балансі учбово-курсового комбінату "Облагробуд" та відноситься до державної власності.

Вказане рішення набрало законної сили та є чинним, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження факту оскарження чи скасування рішення Рівненського міського суду Рівненської області по справі № 2-424/10 від 12 березня 2010 року

Таким чином, із наведеного вище судового рішення вбачається, що спірне приміщення по вул. Шкільній. 11. м. Рівне є державною власністю, яке виникло на підставі заочного рішення Рівненського міського суду Рівненської області по справі № 2-424/10 від 12 березня 2010 року, у зв'язку з чим у відповідності до норм господарського процесуального законодавства дані факти не потребують доказування, оскільки вже встановлені у вищезазначених судових рішеннях, які набрали законної сили, і мають преюдиційне значення для вирішення спору у даній справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи , що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду, щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Разом з тим, в матеріалах справи міститься рішення третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті від 18.05.2006 року у справі № 1/27-2006, яким задоволено позов Навчально-курсового комбінату Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" до Рівненської обласної виробничої кооперативно-державної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна, а саме будинок , що знаходиться за адресою вул. Шкільна, буд. 11 у м. Рівне.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 18.10.2006 року у справі № 15/221 скасовано рішення третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті від 18.05.2006 року у справі № 1/27-2006.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.02.2007 року у справі № 15/221 скасовано рішення господарського суду Рівненської області від 18.10.2006 року у даній справі.

Разом з тим, Рівненським міським судом Рівненської області у рішенні від 12.03.2012 року у справі № 2-424/10 було здійснено правову оцінку рішення третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті від 18.05.2006 року у справі № 1/27-2006.

Так, зокрема, суд зазначає, що рішенням третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті від 18.05.2006 року у справі № 1/27-2006 визнано за Навчально-курсовим комбінатом Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" право власності на приміщення за адресою: м. Рівне, вул. Шкільна, буд. 11, на підставі якого Рівненське міське бюро технічної інвентаризації 23.04.2008 року здійснило реєстрацію права власності на вказане приміщення у Реєстрі права власності на нерухоме майно під № 289-2543 в книзі 16 за Навчально-курсовим комбінатом Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву ''Рівнеагробуд ".

Статтею 388 ЦК України передбачено, що якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Отже, приміщення по вул. Шкільній, 11 в м. Рівне є державною власністю, яке вибуло з володіння власника, а саме держави в особі ФВ ФДМУ по Рівненській області, способом не передбаченим чинним законодавством, а відтак його слід витребувати з чужого незаконного володіння, а запис про реєстрацію у Реєстрі права власності на нерухоме майно - скасувати.

14 жовтня 2008 р. між Навчально-курсовим комбінатом Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" та Твердим М.К. укладено договір купівлі - продажу частини приміщення, а саме 48/100 по вул. Шкільній, 11 в м. Рівне. У зв'язку з цим, КП "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" 29.01.2009 року здійснено реєстрацію права власності на 40/100 частини вказаної будівлі, реєстраційний запис № 289-2543 в книзі № 16 за Твердим М.К.

Оскільки приміщення по вул. Шкільній, 11 в м. Рівне є держаною власністю тому, відповідно до ст. 228 ЦК України зазначений правочин від 14.10.2008 року є нікчемним, оскільки він порушує публічний порядок і спрямований на незаконне заволодіння державним майном. А відтак, відповідно до ст. 215 ЦК України такий правочин є недійсним.

Отже, у вказаному вище рішенні були встановлені ті обставини справи, за яких відсутні правові підстави для визнання права власності на спірне нерухоме майно за позивачем.

Поряд з тим, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на ті обставини справи, які були встановлені вищевказаним рішенням третейського суду.

При цьому, суд не приймає до уваги вказане рішення третейського суду в якості належного доказу на підтвердження вимог скаржника з приводу визнання права власності за Навчально-курсовим комбінатом Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" на об'єкт спірного нерухомого майна. Оскільки, правомірність висновків, наведених у рішенні третейського суду, спростовується вищенаведеним заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області.

Зокрема, згідно з частинами 2, 4 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Рішення суду з цивільної справи , що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду, щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Разом з тим, із Витягу про державну реєстрацію прав № 30270046 від 10.06.2011 року вбачається, що право власності на будинок, який знаходиться за адресою: Рівненська обл., м. Рівне, вул. Шкільна, 11, зареєстроване за державою Україна в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області.

Таким чином, право власності Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області на оспорюване нерухоме майно підвереджується належними та допустимим доказами на підставі чого у подальшому частина спірного об'єкту 03.03.2014 року продана ТзОВ "Спортивно-оздоровчий центр" Шериф СВ".

Поряд з тим, вирішуючи питання про наявність правових підстав для визнання права власності за Позивачем на об'єкти нерухомості, суд враховує наступні положення діючого законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Приписами статей 316, 328 ЦК України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 388 ЦК України встановлено, що, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Із аналізу встановлених обставин справи вбачається, що правочин, за яким спірне майно було набуте у власність Твердим М.К. за договором купівлі - продажу, укладеним із позивачем, визнаний в судовому порядку нікчемним.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або чи іншого права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Приписами статей 316, 328 ЦК України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 388 ЦК України встановлено, що, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Із аналізу встановлених обставин справи вбачається, що правочин, за яким спірне майно було набуте у власність Твердим М.К. за договором купівлі - продажу, укладеним із позивачем, визнаний в судовому порядку нікчемним.

Рішенням третейського суду було визнано право власності на спірне майно за Позивачем всупереч положенням діючого законодавства.

Рішенням суду від 12.03.2010 року у справі № 2-424 спростовано висновки третейського суду, у зв'язку з чим визнано право власності на об'єкти нерухомості за державою в особі РВ ФДМУ по Рівненській області та витребувано вказане майно з чужого незаконного володіння Навчально-курсового комбінату Рівненської обласної організації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" та Твердого М.К.

При цьому слід зазначити, що рішення суду загальної юрисдикції, яке набрало законної сили, не може ставитися під сумнів, якщо воно не переглянуто у встановленому законом порядку.

Крім того, вказане заочне рішення від 12.03.2010 року у справі № 2-424/10 було переглянуто за нововиявленими обставинами ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 18.09.2013 року, відповідно до якої в задоволенні заяви представника Навчально-курсового комбінату Рівненської обласної державної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд", відповідача Твердого М.К. відмовлено повністю у зв'язку із необґрунтованістю заяви.

Вказану ухвалу оскаржено в апеляційному порядку. Так, ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області від 14.11.2013 року апеляційну скаргу Навчально-курсового комбінату Рівненської обласної державної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" відхилено, а ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 18.09.2013 року залишено без змін.

Таким чином, вказаними судовими актами підтверджено правомірність висновків, викладених в заочному рішенні Рівненського міського суду від 12.03.2010 року у справі № 2-424/10.

Крім того, рішенням господарського суду Рівненської області від 06.06.2012 року у справі № 5019/453/12, залишеному без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.12.2013 року та постановою Вищого господарського суду України від 17.03.2014 року, відмовлено в задоволенні позову Навчально-курсового комбінату Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагодуд" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області про визнання права власності на об'єкти нерухомості за набувальною давністю.

Відповідно ч. 2 ст. 80 ГПК України суд припиняє провадження у справі якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Однак, вирішуючи спір по цій справі з урахуванням рішень від 12.03.2010 року у справі № 2-424/10 та від 06.06.2012 року у справі № 5019/453/12 суд не убачає підстав для застосування приписів зазначеної норми права, оскільки у справі № 5019/453/12 спір з інших підстав (набувальна давність) та інші сторони (відсутність/наявність ТзОВ "Шериф-СВ") а у справі № 5019/453/12 також інші сторони (відсутність/наявніть фізичної особи Твердого М.К, різні Позивач та Відповідач) та інші підстави визначені новим Позивачем з урахуванням виявлених останнім обставин винесених рішень.

Указані позивачем обставини, які ним зазначено як підставу для задоволення позовних вимог, як ті, що раніше ним заявлясь так і інші, не спростовують висновків викладених у згаданих вище рішеннях.

30.03.2015 року Позивач звернувся із заявою про зміну (збільшення) позовних вимог та додатково просить визнати будівлю № 11 по вул. Шкільній у м. Рівне майном, що набуте державою України без достатньої правової підстави.

Відповідно до п.а. 3.11, 3.12 постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 року збільшено (зменшено) може бети лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним що одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу заявлено), то фактично йдеться про подання іншого позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

У разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.

Отже, право власності на спірне нерухоме майно закріплене за державою у встановленому законом порядку, що виключає наявність визначених законом підстав для задоволення позовних вимог Позивача щодо визнання права власності на спірне майно за останнім.

На підставі викладено, керуючись статями 44, 49, 80-82 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні позову.

2. Повернути ухвалою суду Навчально-курсовому комбінату Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагодуд" (33028, м. Рівне, вул. Шкільна, буд. 11, код ЄДРПОУ 03565949) судовий збір в розмірі 1 218 грн. 00 коп. (одна тисяча двісті вісімнадцять.).

Повний текст рішення складно 02.06.2015 року.

Суддя Войтюк В.Р.