Постанова

від 27.05.2015 по справі 920/236/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2015 р. Справа № 920/236/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І. , суддя Терещенко О.І. , суддя Пелипенко Н.М.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - не з'явився,

третіх осіб - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №2808 С/1-7) на рішення господарського суду Сумської області від 16.04.15 у справі

за позовом ОСОБА_2, м. Київ,

до ТОВ "Горобина", м. Суми,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) ОСОБА_3, м. Суми,

2) ОСОБА_4, м. Суми,

3) ОСОБА_5, м. Суми,

4) ОСОБА_6, м. Суми,

5) Реєстраційна служба Сумського міського управління юстиції

про визнання недійсним рішення зборів учасників товариства про прийняття до складу учасників

ВСТАНОВИЛА:

Позивач просить суд визнати недійсним рішення зборів учасників Товариства з додатковою відповідальністю "Горобина" про прийняття його до складу учасників товариства та затвердження статуту товариства в новій редакції в частині включення ОСОБА_2 до складу учасників Товариства з додатковою відповідальністю "Горобина" з часткою в статутному капіталі 122974,38 грн., що становить 33,23632% статутного капіталу товариства, оформлене протоколом загальних зборів учасників № 31/01 від 03.02.2014р.

Рішенням господарського суду Сумської області від 16.04.2015 року (суддя Моїсеєнко В.М.) у задоволенні позову відмовлено.

Позивач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вищенаведене рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Представники відповідача та третіх осіб в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень.

Від відповідача надійшло клопотання про розгляд скарги за відсутності його представника, яке задовольняється колегією суддів.

На думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд приймає до уваги, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо).

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Рішенням зборів учасників Товариства з додатковою відповідальністю «Горобина» (протокол № 31/01 від 03.02.2014р.) було прийнято ОСОБА_2 до складу учасників Товариства з додатковою відповідальністю «Горобина» з часткою в статутному капіталі 122974,38 грн., що становить 33,23632% статутного капіталу, затверджено статут товариства в новій редакції з включенням ОСОБА_2 до складу учасників товариства.

В обґрунтування позовних вимог та вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що дане рішення зборів учасників Товариства з додатковою відповідальністю «Горобина» підлягає визнанню недійсним та обґрунтовує свої вимоги наступним.

07.12.2011р. помер ОСОБА_7, який був учасником Товариства з додатковою відповідальністю «Горобина» та якому належала частка в статутному капіталі товариства в розмірі 99,2578% вартістю 367254,00 грн.

ОСОБА_2 (позивач) є спадкоємцем померлого першої черги, 06.03.2013р. йому було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частину частки в статутному капіталі Товариства з додатковою відповідальністю «Горобина», яка раніше належала ОСОБА_7.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Закону України «Про господарські товариства», при відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника.

Позивач восени 2013р. подав товариству заяву про відмову від вступу до Товариства з додатковою відповідальністю «Горобина». Таким чином, відповідач повинен був видати позивачу у грошовій або натуральній формі частину майна товариства пропорційну частці померлого в статутному капіталі. Відповідач вимог Закону не виконав, натомість прийняв рішення про включення до складу учасників ТДВ «Горобина» ОСОБА_2

Збори 03.02.2014р. були проведені без участі самого ОСОБА_2, на збори його запрошено не було, про те, що зборами буде вирішуватись питання щодо вступу до товариства спадкоємців, ОСОБА_2 інформовано не було. В результаті ухвалення оскаржуваного рішення, ОСОБА_2 проти своєї волі набув права і обов'язки учасника Товариства з додатковою відповідальністю «Горобина», що суперечить ст. ст. 12, 14, 202, 203 Цивільного кодексу України.

Позивач просить суд визнати недійсним рішення зборів учасників Товариства з додатковою відповідальністю "Горобина" про прийняття його до складу учасників товариства та затвердження статуту товариства в новій редакції в частині включення ОСОБА_2 до складу учасників Товариства з додатковою відповідальністю "Горобина" з часткою в статутному капіталі 122974,38 грн., що становить 33,23632% статутного капіталу товариства, оформлене протоколом загальних зборів учасників № 31/01 від 03.02.2014р.

Відповідач проти позову та апеляційної скарги заперечує, вказує, що прийняття позивача до учасників товариства відбувалося за його особистою заявою, яка була подана належним чином до ТДВ "Горобина" 16 травня 2013р. Позивач брав активну участь у діяльності товариства на протязі 2013 року, що підтверджується участю позивача 02.10.2013р. на зборах учасників ТДВ «Горобина», участю позивача в якості третьої особи в судових процесах пов'язаних з проведенням зборів учасників ТДВ «Горобина», а також активним листуванням позивача з учасниками відповідача.

Також, відповідач зазначає, що подані позивачем в обґрунтування своїх вимог докази, а саме: копія заяви про відмову від вступу до товариства, копія квитанції про відправку кореспонденції на адресу ТДВ «Горобина», копія відповіді ТДВ «Горобина», є неналежними доказами, так як заяви про відмову від вступу до товариства та відповіді ТДВ «Горобина» не існує і позивачем не надано оригіналів цих документів на підтвердження їх дійсності, а копія поштової квитанції не доводить факт відправки саме вказаної заяви про відмову від вступу до товариства та її отримання адресатами. Крім того, позивач не обмежений у праві вийти зі складу учасників товариства у спосіб закріплений статутом товариства. Однак, позивач жодного разу не звертався до товариства з відповідним питанням.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог та вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 113 Цивільного кодексу України встановлено, що господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Цивільного кодексу України, учасником господарського товариства може бути фізична або юридична особа. Обмеження щодо участі у господарських товариствах може бути встановлено законом.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 151 Цивільного кодексу України, товариством з додатковою відповідальністю є товариство, засноване однією або кількома особами, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких визначений статутом.

Учасники товариства з додатковою відповідальністю солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за його зобов'язаннями своїм майном у розмірі, який встановлюється статутом товариства і є однаково кратним для всіх учасників до вартості внесеного кожним учасником вкладу. У разі визнання банкрутом одного з учасників його відповідальність за зобов'язаннями товариства розподіляється між іншими учасниками товариства пропорційно їх часткам у статутному капіталі товариства.

Аналогічні положення містяться у ст. ст. 79, 80 Господарського кодексу України, а також ст. ст. 1, 65 Закону України «Про господарські товариства».

Відповідно до ч. 4 ст. 151 ЦК України до товариства з додатковою відповідальністю застосовуються положення цього Кодексу про товариство з обмеженою відповідальністю, якщо інше не встановлено статутом товариства і законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 144 ЦК України, статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю (в даному випадку - товариства з додатковою відповідальністю) складається із вкладів його учасників. Розмір статутного капіталу дорівнює сумі вартості таких вкладів.

Відповідно до ч. 5 ст. 147 ЦК України частка у статутному капіталі товариства з обмеженою (додатковою) відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства.

Відповідно до ч. 3 ст. 65 Закону України «Про господарські товариства», до товариства з додатковою відповідальністю застосовуються норми статей 4, 11, 52 - 64 цього Закону з урахуванням особливостей, передбачених даною статтею.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про господарські товариства» при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв'язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства.

При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою (додатковою) відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного капіталу товариства підлягає зменшенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. ч. 2-5 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як вірно зазначає місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні - в матеріалах справи міститься копія заяви ОСОБА_2 від 16 травня 2013 року адресована загальним зборам учасників ТДВ «Горобина», в якій він заявляє про намір вступити в учасники товариства і, як спадкоємець, має на це переважне право. А також просить скликати та провести загальні збори з порядком денним про включення в учасники товариства.

Крім того, в матеріалах справи є копії заяв від 20.09.2013р., від 28.10.2013р. (повторна), від 18.12.2013р. підписані ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 та адресовані учасникам ТДВ «Горобина» про вжиття заходів щодо організації та забезпечення проведення загальних зборів учасників товариства на яких розглянути питання вступу до товариства їх, як правонаступників спадкоємців ОСОБА_7

Рішенням зборів учасників Товариства з додатковою відповідальністю «Горобина» (протокол № 31/01 від 03.02.2014р.) було прийнято ОСОБА_2 разом із ОСОБА_3 і ОСОБА_4 до складу учасників Товариства з додатковою відповідальністю «Горобина» з часткою в статутному капіталі 122974,38 грн., що становить 33,23632% статутного капіталу, затверджено статут товариства в новій редакції з включенням ОСОБА_2 до складу учасників товариства.

Після включення його до складу учасників відповідача позивач ОСОБА_2 приймав участь в роботі відповідача та безпосередньо впливав на результати його діяльності.

Зокрема, ОСОБА_2 визнавав, що він є учасником відповідача, зазначивши про це в тексті своєї позовної заяви від 10.12.2014р. про визнання недійсним рішення зборів учасників відповідача - Товариства з додатковою відповідальністю "Горобина" - про ліквідацію.

По вказаній позовній заяві ОСОБА_2 господарським судом Сумської області була порушена справа № 920/2044/14, під час розгляду якої відповідач, розглянувши вимоги ОСОБА_2 самостійно скасував своє рішення про ліквідацію товариства, оформлене протоколом загальних зборів учасників відповідача від 30.06.2014р. № 06/14.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 05.02.2015р. провадження у справі № 920/2044/14 було припинено за відсутністю предмету спору.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до положень статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, котра з сторін посилається на юридичні факти, які обґрунтовують її вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Під час розгляду справи № 920/236/15 позивач достатніх доказів того, що включення його до складу учасників відбулося проти його волі не надав, після включення його до складу учасників відповідача ОСОБА_2 вчиняв дії по управлінню діяльністю відповідача, тому колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги позивача є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Вищевикладеним спростовуються доводи апеляційної скарги, а тому ця скарга задоволенню не підлягає.

Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 16.04.2015 року залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 02.06.2015 року

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Пелипенко Н.М.