Постанова

від 08.02.2007 по справі 11/280-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/280-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2007                                                                                   Справа № 11/280-06  

    Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії  суддів:

головуючого судді: Прудніков В.В. – доповідач,    

суддів:  Герасименко І.М., Ясир Л.О.

Секретар судового засідання Кадникова О. В.  

Представники сторін:

від відповідача: Шаніна Ірина Володимирівна, довіреність №5302/4  від 03.01.07,  представник;

Представник позивача в судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  апеляційну скаргу   відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі, м.Кривий Ріг

на рішення господарського суду Дніпропетровської області  від  09.10.06 у справі №11/280-06

за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі, м.Кривий Ріг      

до відкритого акціонерного товариства"Криворізький залізорудний комбінат", м.Кривий Ріг   

про стягнення  компенсації за моральну шкоду у розмірі 5000 грн. 00  коп.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина постанови.

          В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської  області від 09.10.06р. у справі № 11/280-06 (суддя Мельниченко І.Ф.) відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі відмовлено у позові про стягнення з  відкритого акціонерного товариства"Криворізький залізорудний комбінат", м.Кривий Ріг  5000 грн. 00 коп. компенсації за моральну шкоду.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України оскаржує зазначену постанову, просить її скасувати, посилаючись  на порушення судом при її прийнятті норм матеріального права. Зокрема заявник скарги посилається на те, що виконуючи рішення суду щодо сплати потерпілому грошової суми за моральну шкоду, заподіяну роботодавцем,Фонд фактично поніс збитки, які не повинен нести і в тому числі і відповідальність за ці збитки, оскільки компенсації за моральні збитки не  повинні бути відшкодуванням, що сплачується згідно із страхуванням від нещасних випадків на виробництві. Відповідно до частини третьої статті 34 базового закону яка передбачає обов'язок Фонду відшкодовувати працівникам моральну шкоду, заподіяну  умовами виробництва, яка не спричинила втрати потерпілим професійної працездатності, за своїм характером є спеціальною і стосується окремого випадку. Розрахунок і порядок визначення розміру моральної шкоди стосується відносно цього випадку. Базовим законом не передбачено порядок  розрахунку і порядок визначення розміру  моральної шкоди, відносно страхових  випадків  зі стійкою втратою  працездатності. Видаткові статті  бюджету Фонду  не передбачають відшкодування за моральну шкоду зі стійкою втратою працездатності.

Згідно статті 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що   підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною. Оскільки підприємство не виконувало вимог КЗпП, Закону України ”Про охорону праці”, базового закону та інших нормативних актів з охорони праці, що призвело до виникнення у потерпілого професійного захворювання, у якого на момент стягнення з Фонду моральної шкоди, не було відповідного висновку медичних органів  з встановленням факту  спричинення моральної шкоди, Відділення Фонду стягує  виплачену потерпілому компенсацію за моральну шкоду з підприємства.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Відповідно до статті 55 Закону України” Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які  спричинили втрату працездатності” - спори щодо суми  страхових внесків, а також щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування вирішуються в судовому порядку.

Відкрите акціонерне товариство ”Криворізький залізорудний комбінат” у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.06р. залишити без змін оскільки воно відповідає  матеріалам справи та нормам діючого законодавства.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, колегія суддів підстав для задоволення апеляційної скарги не знаходить  виходячи з наступного.

Відповідно до Закону України ”Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від  нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, страхування від нещасного випадку здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та  професійних захворювань України. Фонд соціального страхування є єдиним органом, який  у межах наданих йому повноважень, здійснює керівництво  та управління обов'язковим державним соціальним страхуванням.

Відділення виконавчої дирекції  Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі  є робочим органом Фонду та здійснює даний вид загальнообов'язкового державного соціального страхування у м.Кривому Розі.

Рішенням Дзержинського  районного суду  м.Кривого Рогу від 13.10.04р.  стягнуто з позивача на користь Канівець Л.Д. - 5000 грн.00коп. компенсації за моральну шкоду. Вказану суму позивач просить стягнути з відповідача в порядку регресу.

Відповідно до ст..4 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від  нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” ( далі Закон) законодавство про страхування  від нещасного випадку складається із Основ  законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону , Кодексу законів про працю, Закону України ”Про охорону праці” та інших нормативно-правових актів.

Згідно зі ст.4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування ( далі Основи) страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності є окремим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Основами передбачено відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків (пункт 4 частини першої статті 25).

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України "Про охорону праці" в редакції від 21 листопада 2002 року державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Згідно з частиною першою статті 9 цього Закону відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Преамбулою Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачено, що він визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві.

Зазначені закони України, спрямовані на соціальний захист працівників, які внаслідок нещасного випадку чи професійного захворювання отримали ушкодження, що призвели до втрати професійної працездатності та передбачають відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків шкоди шляхом надання потерпілим соціальних послуг та виплат, у тому числі відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Пунктом 1 частини 1 ст.21, ч.3 ст.28 Закону за наявності факту заподіяння шкоди потерпілому, не залежно від виплати  майнової шкоди передбачено відшкодування матеріальної шкоди.

Відповідно до статті 25 Закону усі види страхових виплат і соціальних  послуг  застрахованим та особам які перебувають на їх утриманні, а також види профілактичних заходів передбачених ст.ст.21,22 цього Закону, проводяться Фондом соціального  страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.

Статтею 46 закону  визначено джерела фінансування Фонду. Так  фінансування Фонду  здійснюється за рахунок   внесків роботодавців: для підприємств - з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення; капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників; прибутку, одержаного від тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках; коштів, одержаних від стягнення відповідно до законодавства штрафів і пені з підприємств, а також штрафів з працівників, винних у порушенні вимог нормативних актів з охорони праці; добровільних внесків та інших надходжень, отримання яких не суперечить законодавству. Відшкодування  страхових  виплат  в порядку регресу не є джерелом  формування грошових фондів, за рахунок яких  здійснюється виплата страхових сум.

Відповідно до статті 21 Основ внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань сплачує виключно роботодавець. Розмір внесків встановлюється у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці та інших виплат найманим працівникам, які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян.

Відповідачем належним чином  виконується зобов'язання щодо сплати страхових внесків, заборгованість по страховим внескам  відсутня.

Згідно зі ст.28 Основ законодавства України ”Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування” та ст.52 Закону України ”Про  загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили  втрату працездатності” страхувальник несе  відповідальність  за шкоду, заподіяну  застрахованому або Фонду соціального страхування від нещасних випадків внаслідок невиконання своїх обов'язків із страхування від нещасного випадку відповідно до законодавства. Чинним законодавством не передбачено обов'язку роботодавця, як страхувальника, відшкодувати Фонду страхові виплати.

Відповідно до п.4.2 рішення Конституційного суду України від 27.01.04р. по справі № 1-9/2004 передбачене статтею 2371 КЗпП України і статтею 1167 Цивільного кодексу України відшкодування моральної шкоди як один зі способів захисту особистих немайнових прав громадян, що відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, або власником чи уповноваженим ним органом, не застосовується до осіб, що підлягають обов'язковому соціальному страхуванню відповідно до Закону. Зазначені норми регламентують відшкодування моральної шкоди всім іншим особам, які не є суб'єктами страхування від нещасного випадку і на яких не поширюється дія Закону, в тому числі працівникам, що виконують роботу не на основі трудового договору (контракту), а на інших підставах.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів вважає, що судом   першої інстанції правомірно прийнято рішення про відмову позивачу у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

                                        П О С Т А Н О В И В:

Рішення  господарського суду Дніпропетровської  області від 09.10.06 року по справі №11/280-06  – залишити без змін.

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі -  без задоволення.

Головуючий суддя                                                                       В.В.Прудніков

Суддя                                                                                           І.М.Герасименко

Суддя                                                                                          Л.О.Ясир