Постанова

від 11.08.2009 по справі 47/28

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

47/28

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 11.08.2009                                                                                           № 47/28

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Отрюха  Б.В.

 суддів:            Верховця А.А.

          Тищенко  А.І.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від прокуратури м. Києва – Дьогтяр О. А. – прокурор відділу,

від позивача: Шваля М. М.  – юрист,

від відповідача 1: представник не з'явився,

від відповідача 2: представник не з'явився,

від відповідача 3: представник не з'явився,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи

 на рішення Господарського суду м.Києва від 18.03.2009

 у справі № 47/28 (суддя Станік С.Р.)

 за позовом                               Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи

 до                                                   Головне управління МНС України в Івано-Франківській області

                                                  ДП "Управління капітального будівництва"

                                                  Товариство з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськукрбудсервіс"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   визнання недійсним Договору № 21-4/4-2 від 26.04.2007

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.03.2009р. у справі № 47/28 у позові Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах                               захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (надалі – Позивач)  до Головного управління МНС України в Івано-Франківській області (надалі – Відповідач 1), Державного підприємства "Управління капітального будівництва" (надалі – Відповідач 2) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Івано –Франківськукрбудсервіс» (надалі – Відповідач 3), про визнання Договору № 21-4/4-2 від 26.04.2007 недійсним, було відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Позивач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 18.03.2009р. у справі № 47/28 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального і процесуального права, що є підставами для скасування такого судового рішення.

Зокрема, скаржник зазначає, що оскаржуваний договір не відповідає вимогам чинного законодавства України та прямо порушує права Міністерства, за умовами договору, а саме п. 1.2. не розроблена проектно -кошторисна документація, в  договорі не визначено склад і зміст проектно-кошторисної документації, що не відповідає вимогам ст. 877 ЦК України та положенням Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668, які є обов'язковими для врахування під час укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві незалежно   від   джерел   фінансування   робіт,   а   також   форми   власності замовника та підрядника, що не враховано в спірному договорі. Також сторонами не було встановлено ціни та строків виконання договору.

Відповідач 1 у відзиві просить задовольнити апеляційну скаргу  та скасувати рішення господарського суду м. Києва та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, визнавши договір № 21-4/4-2 від 26.04.2007 недійсним.

Відповідач 3 надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення господарського суду міста Києва від 18.03.2009 в силі.

Представники Відповідача 1, Відповідача 2 та Відповідача 3, незважаючи на те, що про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, в судове засідання, так і не з”явилися, не повідомивши суд про причини своєї неявки. У зв”язку з тим, що в справі достатньо матеріалів, апеляційна інстанція вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі вказаних представників.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення прокурора та Позивача, Київський апеляційний господарський суд встановив.

26.04.2007 між Відповідачем 2 - Державним підприємством «Управління капітального будівництва», як замовником - 1, Відповідачем 1 - Головним управлінням МНС України в Івано-Франківській області, як замовником-2, та Відповідачем 3 - Товариством з обмеженою відповідальністю «Івано-Франківськукрбудсервіс», як інвестором-генпідрядником, було укладено Інвестиційний договір № 21-4/4-2 про будівництво житлового будинку за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Б.Хмельницького-Надрічна, відповідно до умов якого сторони, керуючись власним вільним волевиявленням у виборі один одного як контрагентів за договором, зобов'язались об'єднати свої зусилля та вклади та спільно діяти з метою будівництва багатоквартирного житлового будинку на земельній ділянці, що знаходиться по вул. Б.Хмельницького - Надрічна в м. Івано-Франківську.

Згідно п.п. д п. 3.1 Інвестиційного договору № 21-4/4-2 від 26.04.2007, Головне управлінням МНС України в Івано-Франківській області, як замовник-2, зобов'язався передати в установленому законодавством порядку під будівництво земельну ділянку згідно з планом землекористування для будівництва об'єкту: - багатоквартирного житлового будинку по вул. Б.Хмельницького - Надрічна в м. Івано-Франківську.

Суд першої інстанції при прийнятті оспорюваного рішення прийшов до висновку, що Позивачем не було доведено порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів внаслідок укладання між Відповідачами оспорюваного інвестиційного договору, а тому, позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Судова колегія не погоджується з вказаним висновком господарського суду міста Києва з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Господарського Кодексу України одним із способів захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання є визнання наявності або відсутності прав.

Колегія суддів констатує, що під час розгляду справи Позивачем доведено яким чином порушено його право, а саме згідно покладених на нього завдань відповідно до Положення про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 р. № 1539 (далі Положення), він організовує та контролює виконання завдань щодо виселення громадян з радіоактивно забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи територій, забезпечує створення для них необхідних соціально –побутових умов, забезпечує житловими приміщеннями осіб рядового і начальницького складу та працівників органів і підрозділів цивільного захисту МНС.

У зв'язку із даними завданнями, та для забезпечення їх ефективної реалізації, МНС було створено ДП “Управління капітального будівництва”, метою створення якого відповідно до п. 2.1 Статуту ДП “Управління капітального будівництва” є створення єдиного замовника МНС для будівництва об'єктів житла, в тому числі будівництво та придбання житлових приміщень для сімей, які виявили бажання переселитися із зон радіоактивного забруднення, інших категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також забезпечення найбільш ефективного використання капітальних вкладень у будівництво по всіх джерелах фінансування, координації дій по вирішенню питань, які виникають в процесі будівництва.

Відповідно до п. 6 Положення МНС здійснює свої функції та повноваження безпосередньо та через урядові органи державного управління, утворені у його складі, територіальні органи, підрозділи та спеціальні    формування, навчальні заклади, а також підприємства, установи та організації, що належать до сфери його управління.

Тобто, Положення надає право МНС здійснювати свої функції та повноваження без отримання будь –яких погоджень від урядових органів державного управління, утворених у його складі, територіальних органів, підрозділів та спеціальних формувань, навчальних закладів, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління.

Таким чином, судова колегія зазначає, що будь – які дії територіальних органів системи МНС України та підприємства, створені в його складі, впливають на права та обов'язки Міністерства надзвичайних ситуацій, оскільки вони направлені на вирішення завдань, поставлених перед МНС України і останнє здійснює їх організацію і контроль за їх виконанням.

За умовами Інвестиційного Договору №21-4/4-2  внеском Відповідача 2 є належним чином оформлене право на забудову та право на користування    земельною    ділянкою,     до    моменту    реєстрації    права на  користування на землю, тобто на момент, коли майнове право (речове право) фактично відсутнє.

Право власності (право володіння, користування, розпорядження) на новостворене нерухоме майно згідно ч. 2 ст. 331 ЦК України виникає з моменту державної реєстрації. У відповідності до ч. 6 ст. З Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» правочини щодо нерухомого майна вчиняються, якщо право власності на це майно зареєстровано відповідно до закону.

Таким чином, будь-яке майно, що належить Головному управлінню МНС України у Івано-Франківській області закріплене за ним на праві оперативного управління та призначене для здійснення некомерційної господарської діяльності (стаття 137 Господарського кодексу України).

Власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб»єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб'єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням.

Згідно частини 57 пункту 4 Положення про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 №1539 МНС здійснює відповідно до законодавства функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

Оскільки земельна ділянка є державною власністю і надана для здійснення некомерційної господарської діяльності, то укладати такий правочин ГУ МНС у Івано-Франківській області не мало повноважень без погодження з МНС.

Також, відповідно до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 125358, виданою Головному управлінню МНС України в Івано – Франківській області, земельна ділянка була надана для будівництва та обслуговування пожежного депо з розташуванням спеціальної техніки аварійно – рятувального загону з питань надзвичайних ситуацій.

Таким чином, судова колегія констатує, що дана земельна ділянка була виділена для некомерційного використання, а також для обслуговування функцій та завдань Міністерства з надзвичайних ситуацій України, а саме: відповідно до державного акту, для будівництва та обслуговування пожежного депо з розташуванням спеціальної техніки аварійно – рятувального загону з питань надзвичайних ситуацій.

Відповідно до Положення про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, прямими обов'язками Міністерства є забезпечення безпеки життєдіяльності населення України.

А отже,  всупереч вказаному, Головне управління МНС України в Івано – Франківській області уклало інвестиційний договір з метою створення багатоквартирного житлового будинку, а отже, земельна ділянка, надана під будівництво депо, використовувалась не за цільовим призначенням для комерційних цілей.

Використання об'єкту не за цільовим призначенням, є також тим моментом, який безпосередньо порушує  права Міністерства надзвичайних ситуацій України і є підставою для визнання інвестиційного договору недійсним.

Згідно зі ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що, в порушення п. 1.2. Договору не була розроблена проектно-кошторисна документація. В договорі не визначено склад і зміст проектно-кошторисної документації, що не відповідає вимогам ст. 877 ЦК України та положенням Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668, які є обов'язковими для врахування під час укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві незалежно   від   джерел   фінансування   робіт,   а   також   форми   власності

Крім того, сторонами не було встановлено ціни та строків виконання договору в спірному договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 та 5 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечить цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. З ст. 215 Цивільного кодексу України будь-яка особа, яка заперечує дійсність правочину на підставах встановлених законом може звернутись до суду про визнання його недійсним.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними», зі змінами і доповненнями від 25.05.1998 №15 при розгляді справ про визнання угод недійсними, які укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, тобто порушують основні принципи існуючого суспільного ладу. До них, зокрема, належать угоди, спрямовані на використання всупереч закону колективної, державної або чиєїсь приватної власності з корисливою метою,  на незаконне відчуження землі  або незаконне нею користування,    розпорядження    чи    придбання    всупереч    встановленим правилам предметів, вилучених з обігу або обмежених у обігу.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають в повній мірі обставинам справи, а також були зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, яке призвело до прийняття неправильного рішення (ч. 1 п.п. 2, 3 та 4 ст. 104 ГПК України), що є підставою для скасування такого рішення.

У зв”язку з цим, апеляційна скарга  МНС є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду – його скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 36, 49, 91, 92, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -  

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу  Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на рішення Господарського суду м. Києва від 18.03.2009 р. у справі № 47/28 – задовольнити.

 2.  Рішення Господарського суду м. Києва від 18.03.2009 р. у справі № 47/28 – скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи задовольнити в повному обсязі. Визнати договір № 21-4/4-2 від 26.04.2007р. – недійсним.

 3. Стягнути з Головного управління МНС України в Івано-франківській області (76000, м. Івано – Франківськ, вул.. Франка 67, ЄДРПОУО 25276329) з будь –яких рахунків на користь  Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи витрати по сплаті державного мита за позовом в розмірі 28,33 (двадцяти восьми) гривень 33 коп., послуг по інформаційно –технічному забезпеченню судового процесу в розмірі 39,33 (тридцяти дев'яти) гривень 33 коп., а також  по сплаті державного мита за апеляційну скаргу у розмірі 14, 17 (чотирнадцяти) гривень 17 коп. Видати наказ.

  4. Стягнути з Державного підприємства “Управління капітального будівництва”, код ЄДРПОУ 25276329, що знаходиться за адресою:  м. Київ, вул. Терьохіна, буд. 8 - а з будь –яких рахунків на користь  Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи витрати по сплаті державного мита за позовом в розмірі 28,33 (двадцяти восьми) гривень 33 коп., послуг по інформаційно –технічному забезпеченню судового процесу в розмірі 39,33 (тридцяти дев'яти) гривень 33 коп., а також  по сплаті державного мита за апеляційну скаргу у розмірі 14, 17 (чотирнадцяти) гривень 17 коп. Видати наказ.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Івано - Франківськийукрбудсервіс”, (76018, м. Івано – Франківськ, вул.. Української дивізії, 25, кв. 14, код ЄДРПОУ 34845321), з будь –яких рахунків на користь  Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи витрати по сплаті державного мита за позовом в розмірі 28,33 (двадцяти восьми) гривень 33 коп., послуг по інформаційно –технічному забезпеченню судового процесу в розмірі 39,33 (тридцяти дев'яти) гривень 33 коп., а також  по сплаті державного мита за апеляційну скаргу у розмірі 14, 17 (чотирнадцяти) гривень 17 коп. Видати наказ.

6. Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

7.   Матеріали справи № 47/28 повернути до Господарського суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Отрюх  Б.В.

 Судді                                                                                          Верховець А.А.

                                                                                          Тищенко  А.І.