Рішення

від 13.08.2009 по справі 3/196-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/196-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.08.09           Справа № 3/196-09.

За позовом       Дочірньої компанії «Укргазвидобування» в особі філії газопромислове

                         управління «Харківгазвидобування», м. Харків

до відповідача      Товариства з обмеженою відповідальністю «Суми-Медіасервіс»,

                               м. Суми

про стягнення 1625286 грн. 01 коп.

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Суми-Медіасервіс», м. Суми

        до           Дочірньої компанії «Укргазвидобування» в особі філії газопромислове  управління «Харківгазвидобування», м. Харків

про визнання недійсним пункту 5.3 договору

                                                                                              СУДДЯ   П.І. ЛЕВЧЕНКО

Представники сторін:

позивача              Озеров Р.Л.

відповідача              не прибув

секретар судового засідання – Ю.В. Литвиненко

Суть спору: ДК «Укргазвидобування» у своїй позовній заяві просить суд стягнути з ТОВ «Сумимедіасервіс» 1625286,01 грн., у тому числі основного боргу 1236870,80 грн, штрафу 374918,16 грн., 3% річних – 13497,05 грн.

ТОВ «Суми-Медіасервіс» у своїй зустрічній позовній заяві просить суд визнати недійсним пункт 5.3 договору № 7В від 23.02.2009р., укладеного між сторонами, в якому передбачено сплату покупцем продавцеві штрафу за порушення терміну виконання грошового зобов'язання (за несвоєчасну оплату товару) в розмірі 20 % від суми невиконого зобов'язання.

Представник ТОВ «Суми-Медіасервіс» подав до суду 13.08.2009 року клопотання про об'єднання пов'язаних справ № 3/196-09 та 9/204-09, в яких беруть участь ті ж самі сторони.

           Розглянувши матеріали справи, господарський  суд встановив:

           23 лютого 2009 року між сторонами був укладений договір купівлі-продажу № 7В.

          У відповідності з договором № 7В від 23.02.2009р. по накладним № 2023 від 04.03.2009р., № 2014 від 06.03.2009р., № 2011 від 07.03.2009р., № 2012 від 10.03.2009р., № 2013 від 17.03.2009р. ДК «Укргазвидобування» передала ТОВ «Суми-Медіасервіс» сільськогосподарську продукцію на загальну суму 1874590,80 грн.

        Пунктом 3.2 договору передбачено, що оплата за товар повинна здійснюватися шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця у триденний термін після підписання договору.

          До теперішнього часу грошові кошти за товар не сплачені.

ДК «Укргазвидобування» вважає, що розрахунок на суму 637720,00 грн. є можливим і просить суд стягнути з ТОВ «Суми-Медіасервіс» суму боргу в розмірі 1236870,80 грн.

          Оскільки ТОВ «Суми-Медіасервіс» не подало суду доказів сплати суми боргу за товар, отриманий по договору № 7В від 23.02.2009р., в розмірі 1236870,80 грн., то позовні вимоги ДК «Укргазвидобування» з ТОВ «Суми-Медіасервіс» 1236870,80 грн. є правомірними і підлягають задоволенню.

          Правомірними та підлягаючими задоволенню є також вимоги ДК «Укргазвидобування» про стягнення з ТОВ «Суми-Медіасервіс» у відповідності зі ст. 625 ЦК України трьох процентів річних в розмірі 13497,05 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

          Позовні вимоги ДК «Укргазвидобування» щодо стягнення з ТОВ «Суми-Медіасервіс» за порушення терміну оплати товару, тобто за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань штрафу в розмірі 20 % від суми невиконаго зобов'язання, що складає 374918,16 грн. підлягають задоволенню частково, а саме: в розмірі 73470,13 грн. розрахованому, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ.

          Правовідносини між сторонами в даному разі є господарськими правовідносинами, які регулюються, зокрема, Господарським кодексом України (ГК України).

          Згідно ч. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

          Відповідно ч. 2 ст. 343 ГК України прямо вказується на те, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюються за згодою сторін, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

          Зберігає чинність і спеціальний закон, який регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань – Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. № 543/96-ВР, який обмежує розмір відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань розміром пені, що не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

          Яким би способом не визначався в договорі розмір неустойки, він не може перевищувати той розмір, який встановлений Законом як граничний.

          Оскільки Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлений граничний розмір відповідальності за невиконання грошових  зобов'язань у вигляді неустойки у формі пені, яка не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, то цей граничний розмір відповідальності не може бути перевищений (за сумою) і тоді, коли сторони в договорі за прострочення виконання грошового зобов'язання встановили не пеню, а штраф.

          Зважаючи на те, що розмір неустойки (штрафу) за прострочення виконання грошового зобов'язання, обчислений ДК «Укргазвидобування» в сумі 374918,16 грн. перевищує  граничний  розмір відповідальності за прострочення виконання грошових зобов'язань, встановлений вищезгаданим Законом, то стягненню підлягає лише сума неустойки в гранично допустимому Законом розмірі, а саме в розмірі, що обчислений виходячи з розміру пені, яка дорівнює подвійній обліковій ставці НБУ, а такий розмір в даному разі складає суму 73470,13 грн.

         Зустрічна позовна заява ТОВ «Суми-Медіасервіс» не підлягає задоволенню, оскільки, виходячи зі змісту статей 546,548, 549 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися відповідно до закону або умов договору неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання. Згідно з частиною 2 статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

         Пунктом 5.3 договору сторони встановили, що у випадку порушення термінів оплати товару покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 20% від суми невиконаго зобов'язання.

         Встановлюючи таку відповідальність (неустойку у формі штрафу в розмірі 20% від суми невиконаного зобов'язання), сторони відступили від положень ст. 3 Закону України «Про відповідальність за невиконання грошових зобов'язань”, ч. 2 ст. 343 ГК України, але норми вищезгаданих законів не встановлюють обмежень щодо визначення розміру відповідальності, а передбачають відповідальності, обмеження розміру тієї суми неустойки, яка підлягає обчисленню та сплаті (стягненню).

          Крім того, суд вважає, що визнання недійсним пункту 5.3 договору унеможливить врегулювання сторонами в договорі такої важливої для забезпечення виконання договірних зобов'язань умови, як відповідальність за невиконання грошових зобов'язань, а відтак взагалі звільнить боржника від відповідальності за невиконання грошових зобов'язань, що не відповідатиме, зокрема таким загальним засадам цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність (ст. 3 ЦК України).

          Клопотання представника ТОВ «Суми-медіасервіс» про об'єднання справ № 3/196-09 та № 9/204-09, в яких беруть участь ті ж самі сторони, не підлягає задоволенню, оскільки згадані справи не пов'язані між собою підставами вимог та поданими доказами, тобто, це два різних спори, які виникли у зв'язку з невиконанням різних умов двох різних договорів.

          У відповідності зі ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на ТОВ «Суми-Медіасервіс» пропорційно задоволеним вимогам.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов ДК «Укргазвидобування» до ТОВ «Суми-Медіасервіс» задовольнити частково.

2.          Стягнути з ТОВ «Суми-Медіасервіс» (40030, м. Суми, вул. кірова, буд. 127/1, кв. 15; код ЄДРПОУ 33698615) на користь ДК «Укргазвидобування» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28; код ЄДРПОУ 30019775) основного  боргу 1236870,80 грн., штрафу 73470,13 грн., річних 13497,05 грн., витрат по держмиту 13238,38 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 254,54 грн.

3.          В іншій частині позову  ДК «Укргазвидобування» до ТОВ «Суми-Медіасервіс» відмовити.

4.          В задоволенні зустрічного позову ТОВ «Суми-Медіасервіс» відмовити.

5.          Копію рішення надіслати сторонам у справі.

          Повний текст рішення підписано 18.08.2009р.          

СУДДЯ                                                                           П.І. ЛЕВЧЕНКО