Рішення

від 02.06.2015 по справі 287/381/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №287/381/14-ц Головуючий у 1-й інст. Волощук В. В.

Категорія 34 Доповідач Коломієць О. С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді: Коломієць О.С.

суддів: Жигановської О.С., Зарицької Г.В.

з участю секретаря

судового засідання Добровольскій Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаір-1» до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» на рішення Олевського районного суду Житомирської області від 27 жовтня 2014 року, в с т а н о в и л а:

У липні 2014 року ТОВ «Альтаір-1» звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 16 грудня 2013 року мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «ЗІЛ-131», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля марки «Renault Kangoo», державний номерний знак НОМЕР_2, який належить ТОВ «Альтаір-1». Винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_3 Внаслідок зіткнення, автомобіль марки «Renault Kangoo», отримав механічні пошкодження, у зв'язку з чим товариству заподіяна матеріальна шкода.

Згідно полісу №АС/3273667 від 10 вересня 2013 року, який діяв до 09 вересня 2014 року, в ПАТ «Страхова Група «ТАС» була застрахована цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «ЗІЛ -131» державний номерний знак НОМЕР_1. Оскільки збитки страховою компанією не були відшкодовані, позивач просив стягнути з ОСОБА_3 18907,00 грн. та з ПАТ «Страхова Група «ТАС» 50000,00 грн. на відшкодування заподіяної страховим випадком матеріальної шкоди завданої внаслідок ДТП. Крім того, просило стягнути в солідарному порядку 689,07 грн. судового збору, 700 грн. витрат понесені за проведення оцінки вартості відновлювального ремонту автомобіля та 500 грн. за надання правової допомоги.

Рішенням Олевського районного суду Житомирської області від 27 жовтня 2014 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Альтаір-1» 18907,00 грн. на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, 510 грн. франшизи, 700 грн. понесених судових витрат за проведення оцінки вартості відновлювального ремонту та 189,07 грн. понесених витрат при сплаті судового збору.

Стягнуто з ПАТ «Страхова Група «ТАС» на користь ТОВ «Альтаір-1» 49490,00 грн. страхового відшкодування майнової шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та 500,00 грн. понесених судових витрат при сплаті судового збору.

В задоволенні позову про стягнення 500 грн. за надання правової допомоги відмовлено за безпідставністю.

В апеляційній скарзі ПАТ «Страхова Група «ТАС» просить скасувати рішення суду першої інстанції, в частині стягнення з товариства 49490,00 грн. та ухвалити в цій частині нове рішення, відповідно до якого зменшити розмір страхового відшкодування майнової шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди до 45297,00 грн.

Посилається на те, що рішення районного суду є незаконним та необґрунтованим, яке грубо порушує норми матеріального та процесуального права при неповному встановлені всіх обставин, що мають значення для справи. Зокрема вважає, що при ухваленні рішення судом не враховані положення ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, як передбачено вимогами ст. 1188 ЦК України.

Відповідно до частин 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Судом встановлено, що 16 грудня 2013 року о 12 год.30 хв. на автодорозі КПП М.Копищенський-Котлярка-Коростишів на 50+871 км., Олевського району Житомирської області з вини відповідача ОСОБА_3, який керував автомобілем «ЗІЛ -131» державний номерний знак НОМЕР_1, сталася дорожньо-транспортна пригода. В результаті ДТП належний позивачу ТОВ «Альтаір-1» автомобіль марки «Renault Kangoo», державний номерний знак НОМЕР_2 зазнав механічних пошкоджень.

Вказані обставини встановлені постановою Олевського районного суду Житомирської області від 20.02.2014 року у справі про адміністративні правопорушення, а тому, відповідно до ч.4 ст. 61 ЦПК України додатковому доказуванню не підлягають.

Крім того, відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/3273667 від 10 вересня 2013 року, відповідальність водія автомобіля «ЗІЛ -131» державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_3 перед третіми особами за шкоду заподіяну внаслідок ДТП, застрахована за договором з ПАТ «Страхова Група «ТАС». При цьому розмір страхового відшкодування за шкоду майну визначено у розмірі 50000,00 грн. з урахуванням франшизи 510 грн.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 3679 від 28 січня 2014 року ринкова вартість належного позивачу і пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля становить 68907,00 грн., а вартість його відновлюваного ремонту - 115591,08 грн.

Згідно із п.22.1 ст. 22 Закону України "Про обовязкове стархування цивільно-правовоївідповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції правильно вважав, що за таких обставин відновлювати пошкоджений автомобіль є економічно необґрунтовано і ТОВ «Страхова Група «ТАС» повинна відшкодувати ТОВ «Альтаір-1» шкоду заподіяну пошкодженням транспортного засобу в межах страхової суми .

Доводи апеляційної скарги про те, що розрахунок страхового відшкодування, проведений судом, слід зменшити до 45297,00 грн., оскільки не враховано, що ринкова вартість у пошкодженому стані автомобіля «Renault Kangoo» згідно довідки №122-КФ від 15 травня 2014 року ПП «Експертна компанія «Укавтоекспертиза» становить 23100,00 грн., а відтак цей автомобіль є фізично знищеним, оскільки ринкова вартість перевищує вартість відновлюваного ремонту пошкодженого автомобіля, є безпідставними виходячи з наступного.

За положеннями ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягає відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконаних робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до положень п.15 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справа від 01.03.2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який згідно зі статтею 8 ЦК (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

У разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди.

Якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Під час апеляційного розгляду справи представник позивача не заперечував щодо визнання належного ТОВ «Альтаір-1» автомобіля фізично знищеним, а тому в даному випадку відшкодуванню на користь позивача підлягає ринкова вартість автомобіля до ДТП в розмірі 68 907,00 грн.

У зв'язку з цим, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що в даному випадку відповідальність за заподіяння шкоди в межах страхової суми в розмірі 49490,00 грн. слід покласти на страхову компанію, а тому підстав для зменшення розміру страхового відшкодування на суму вартості транспортного засобу в пошкодженому стані після ДТП в розмірі 23100,00 грн. судом не вбачається.

Разом з тим, ухвалюючи рішення, суд не обговорив питання про передачу позивачем пошкодженого майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

Відповідно до роз'яснень, викладених в п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року (зі змінами) «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

Враховуючи, що суд відшкодовує ринкову вартість пошкодженого автомобіля, колегія суддів приходить до висновку про необхідність покласти на позивача ТОВ «Альтаір-1» обов'язок повернути ПАТ «Страхова Група «ТАС», яка відшкодовує більшу частину шкоди, пошкоджений автомобіль «Renault Kangoo», державний номерний знак НОМЕР_2 після відшкодування останнім заподіяної шкоди.

Проте, суд першої інстанції на це уваги не звернув, у зв'язку з чим рішення суду, відповідно до ст.309 ЦПК України, підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» задовольнити частково.

Рішення Олевського районного суду Житомирської області від 27 жовтня 2014 року змінити, доповнивши абзац третій резолютивної частини рішення другим реченням наступного змісту :

«Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Альтаір-1» повернути Приватному акціонерному товариству «Страхова Група «ТАС» пошкоджений автомобіль «Renault Kangoo», державний номерний знак НОМЕР_2 після відшкодування останнім заподіяної шкоди».

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Судді