Рішення

від 03.06.2015 по справі 902/357/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 червня 2015 р. Справа № 902/357/15

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімгрупа Компаній" (юридична адреса: вул. Миру, 4, с. Шкарівка, Білоцерківський р-н, Київська обл., 09170; фактична адреса: вул. Славіна, 2/167, кв. 1, м. Біла Церква, Київська обл., 09113)

до: Приватного акціонерного товариства "Комсомольське" (вул. Центральна, 3, с. Садове, Козятинський р-н., Вінницька обл., 22133)

про стягнення 60 023,15 грн.

Суд:

Суддя Кожухар М.С.

Секретар судового засідання Матущак О.В.

Представники:

позивача: Ступака Н.В. - за дорученням

відповідача: Марчук Р.П. - за дорученням

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохімгрупа Компаній" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Комсомольське" 60 023,15 грн., з яких: 17 033,23 грн. боргу, 28 907,46 грн. курсової різниці, 1 202,10 грн. пені, 686,38 грн. - 3% річних, 6 813,29 грн. штрафу, 5 380,69 грн. інфляційних.

Ухвалою від 20.03.2015р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 07.05.2015р.

05.05.2015р. до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 27.04.2015р., в якому відповідач проти позову заперечує.

Разом з тим, судом даний відзив не приймається до уваги, оскільки він не підписаний повноважним представником відповідача.

В судовому засіданні 07.05.2015р. розпочато розгляд справи по суті, в ході якого представник позивача позов підтримав, представник відповідача визнав позов частково.

Представник позивача підтримав подане через канцелярію суду клопотання вих №3 від 07.05.2015р., в якому він, посилаючись на описку, просив суд вважати замість зазначеного в позовній заяві №2 від 12.03.2015 р. Договору № 3/04-Ц від 03.04.2013 р., Додатку №1-ЗЗР від 03.04.2013 р. до Договору № 3/04-Ц від 03.03.2013 р., Додатку № 2-ЗЗР від 03.04.2013 р. до Договору № 03/4-Ц від 03.03.2013 р.- Договір №3/04-К від 03.04.2013 р., Додаток №1-ЗЗР від 03.04.2013 р. до Договору №3/04 від 03.04.2013 р. та Додаток №2-ЗЗР від 03.04.2013 р. до Договору № 3/04-К від 0/3.04.2013 р.

Дане клопотання прийняте судом на підставі ст.22 ГПК України.

Представник відповідача подав клопотання № б/н від 07.05.2015 р. (вх.06-52/4488/15 від 07.05.2015 р.) про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею справи № 911/1871/15, що розглядається господарським судом Київської області.

Клопотання мотивоване тим, що господарським судом Київської області розглядається справа № 911/1871/15 за позовом ПрАТ "Комсомольське" до ТОВ "Агрохімгрупа Компаній" про визнання недійсними окремих частин договору № 3/04-К від 03.04.2013 р., який є підставою позовних вимог у справі № 902/357/15.

Представник позивача заперечив проти клопотання про зупинення провадження у справі, посилаючись на затягування відповідачем розгляду справи.

Суд, розглянувши клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею справи № 911/1871/15, відмовив в його задоволенні, оскільки ч.1 ст.79 ГПК України передбачено зупинення провадження у справі лише у разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи. Разом з тим, оцінку вказаного вище договору може бути надано судом у справі № 902/357/15.

В судому засіданні 07.05.2015 р. розпочато розгляд справи по суті, в ході якого задоволено клопотання представника відповідача та оголошено перерву до 18.05.2015р.

В судовому засіданні 18.05.2015р. продовжено розгляд справи по суті, в ході якого представник відповідача подав клопотання № б/н від 18.05.2015 р. (вх.№06-52/4757/15 від 18.05.2015 р.) про зменшення розміру стягуваного штрафу до 1 грн. та розмір стягуваної пені до 1 грн. та, у зв'язку з чим, заявив клопотання про відкладення розгляду справи і про продовження передбаченого ч.1 ст. 69 ГПК України строку розгляду справи на 15 днів.

Клопотання № б/н від 18.05.2015р. (вх.№06-52/4757/15 від 18.05.2015 р.) мотивовано тим, що відповідач знаходиться у скрутному майновому стані. Згідно наданої суду фінансової звітності ПАТ "Комсомольське", його чистий прибуток за 2012 рік (рік, що передував укладенню договору) становив 271,1 тис. грн., за 2013 рік - 5,2 тис. грн. та за 2014 рік - 10,6 тис. грн. Відповідач займається вирощуванням сільськогосподарської продукції. Особливістю даного процесу, є те, що до збору врожаю товариство здійснює переважно витрати і лише після реалізації вирощеної продукції отримує прибуток. Застосування заявлених позивачем штрафних санкцій до відповідача на даний час негативно вплине на його господарську діяльність.

Ухвалою суду від 18.05.2015р. задоволено клопотання представника відповідача; продовжено строк вирішення спору у справі на 15 днів; розгляд справи відкладено на 03.06.2015р.

В судове засідань 03.06.2015р. заявились представники обох сторін.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову в частині вимог про стягнення курсової різниці заперечив та підтримав подане раніше клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на підставі ч.3 ст. 83 ГПК України.

Представник позивача заперечив щодо задоволення клопотання представника відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій з підстав, викладених у додатковому поясненні № 5 від 02.06.2015р.

Представником відповідача подано клопотання б/н від 03.06.2015р. (вх.№ 06-52/5356/15) про продовження провадження у справі для надання можливості відповідачу виконати ухвалу суду та надати необхідні для розгляду справи документи.

Суд, дослідивши клопотання представника відповідача про продовження провадження у справі, відмовив в його задоволенні, оскільки господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості продовження строку розгляду справи на строк, що перевищує встановлений ч. 3 ст. 69 ГПК України.

Також представником відповідача подано клопотання б/н від 03.06.2015р. (вх.№ 06-52/5435/15), в якому він просить призначити розгляд справи № 902/357/15 колегією суддів, в зв"язку зі складністю даної справи та необхідністю надання доказів у повному обсязі.

Представник позивача щодо задоволення даного клопотання заперечив.

Суд, дослідивши клопотання представника відповідача про колегіальний розгляд даної справи, відмовив в його задоволенні, оскільки не вбачає підстав для звернення із заявою про призначення колегіального розгляду справи відповідно до ч. 1 ст. 4-6 ГПК України.

Заслухавши надані в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

03.04.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрохімгрупа Компаній" (Продавець) та Приватним акціонерним товариством "Комсомольське" (Покупець) укладено договір № 3/04-К, відповідно до якого, Продавець зобов'язується продати та відвантажити погодженими партіями Продукцію (надалі - товар) у власність Покупця, а Покупець зобов"язується приймати товар і сплачувати за нього визначену грошову суму (ціну товару). Найменування товару, його кількість і ціна вказуються в додатках, специфікаціях, видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного Договору. Якість товару повинна відповідати сертифікату якості фірми-виробника.

Загальна сума Договору становить 7680,00 (сім тисяч шістсот вісімдесят грн.) з ПДВ, але у будь якому разі точно складається з сум всіх додатків, специфікацій, видаткових накладних, що додаються та є невід'ємними складовими цього Договору (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору, форма оплати - безготівкова. Грошові кошти за даним Договором перераховуються в безготівковій формі на поточний рахунок Продавця, вказаний в даному Договорі.

Відповідно до п. 3.2. Договору, ціна товару базується згідно встановленого прайс-листа Продавця, що є офіційним переліком продукції Продавця, яка пропонується до реалізації і повинна бути повністю сплачена Продавцю Покупцем на наступних умовах: а) якщо сторони або їх представники підписали додаток, специфікацію і не погоджували терміни оплати товару, то Покупець повинен сплатити за товар Продавцю до його постачання, а саме протягом трьох календарних днів з моменту підписання відповідного додатку, специфікації; б) якщо сторони або їх представники не підписали додаток, специфікацію, проте Продавцем було видано Покупцю рахунок-фактуру, в якому міститься термін "передплата" або термін "передплата" взагалі не міститься, то Покупець повинен сплатити за партію товару за таким рахунком до її постачання, а саме протягом одного календарного дня (термін дії рахунку-фактури) з моменту виписки рахунку-фактури. Якщо оплата товару за таким рахунком-фактурою була проведена Покупцем по закінченню одного календарного дня, то Продавець зобов'язується, на свій розсуд, або повернути сплачену Покупцем суму, або поставити товар, передбачений в рахунку -фактурі; в) якщо сторони або їх представники підписали додаток, специфікацію, в якій міститься графік оплати товару, то Покупець оплачує Продавцю товар відповідно до вказаного графіка. Графік оплати товару може бути передбачений в окремому підписаному сторонами або їх представниками документі, рахунку, накладній, листі, чи ін., який буде також невід'ємною частиною даного Договору навіть без посилання на нього; г) якщо постачання конкретної партії товару не узгоджено сторонами у відповідному додатку, специфікації (здійснюється без специфікації), то Покупець оплачує Продавцю товар за видатковою накладною, протягом трьох календарних днів з дати прийняття товару, та у відповідності з умовами цього Договору. Якщо Продавцем був виданий рахунок-фактура або сторонами було підписано видаткову накладну, у якій міститься термін оплати, та разом з тим сторонами було узгоджено певний графік оплати товару, а також в інших випадках, коли оплата товару може бути здійснена Покупцем у той чи інший термін. Покупець у будь-якому разі зобов'язується повністю оплатити товар до моменту закінчення більш пізнього терміну, що вказаний у видатковій накладній чи додатку, специфікації, чи рахунку-фактурі.

У разі зміни курсу долара США або Євро по відношенню до курсу гривні (офіційний курс НБУ) ціна товару, визначена на момент підписання відповідного додатку, специфікації або видаткової накладної (у разі, якщо специфікація не підписувалася), змінюється пропорційно такому збільшенню на день фактичної оплати конкретної партії товару, а у разі несплати отриманого товару в строк, зазначений в договорі, додатку або специфікації, на день виставлення вимоги про виконання зобов'язання або на день звернення з позовною заявою до господарського суду, на вибір Продавця. Пропорційне збільшення ціни товару у разі зміни курсу долара США або Євро по відношенню до курсу гривні, не потребує додаткового узгодження між сторонами, підписання додаткових угод та доповнень до даного Договору, та сплачується Покупцем на вимогу Продавця (п. 3.7. Договору).

За невиконання або неналежного виконання обов'язку, що передбачений в пункті 6.7. даного Договору, Покупець сплачує Продавцю неустойку, понад збитків, у розмірі 0,5 % від загальної ціни товару (тобто ціни товару за всіма видатковими накладними, підписаних сторонами або їх представниками, - сума зобов'язання незалежно від ступеня виконання) за кожен день, незалежно від провини (п.4 ст.231 ГК України). Нарахування неустойки припиняється через один рік від дати, коли зобов'язання по оплаті товару повинно було бути виконано Покупцем (п. 2 ст. 258 ЦК України) (п. 4.6. Договору) .

У разі прострочення оплати за отриманий товар та невиконання обов'язку, що передбачений в пункті 3 (Умови оплати) Покупець також сплачує Продавцю штраф у розмірі 40% (сорок) відсотків від вартості несплаченого товару (п. 4.7. Договору).

Сторони дійшли згоди, що для стягнення неустойки, штрафних санкцій за невиконання умов договору встановлюється загальна позовна давність строком у 3 роки (п. 1 ст. 259 ЦК України) (п. 4.10. Договору).

Даний договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими на це представниками обох з Сторін і діє до моменту повного виконання Сторонами умов цього Договору (п. 6.7. Договору).

03.04.2013р. сторони підписали додаток № 1-ЗЗР до Договору № 3/04-К від 03.04.2013р., в якому визначили найменування, кількість вартість та ціну товару.

Загальна сума Специфікації складає: сім тисяч шістсот вісімдесят грн., в т.р. ПДВ - 20% - 1280,00 грн. Ціна товару базується згідно встановленого прайс - листа Продавця, що є офіційним переліком продукції Продавця, яка пропонується до реалізації і повинна бути повністю сплачена Продавцю Покупцем з нарахуванням ПДВ-20%. Кількість товару відповідає потребам Покупця, а якість товару відповідає сертифікату якості заводу-виробника Сертифікат якості додається. Оплата товару: покупець зобов'язується здійснити оплату за Товар, згідно даної Специфікації за наступними графіком: оплата 30 % від загальної вартості Продукції у розмірі 2304,00 грн., в т.р.ПДВ-20%, шляхом перерахування на рахунок Продавця (разом або частками) до 5 квітня 2013р. ; оплата 70 % від загальної вартості Продукції у розмірі 5376,00 грн., в т.р.ПДВ-20% шляхом перерахування на рахунок Продавця (разом або частками) до 15 вересня 2013 р .

03.04.2013р. сторони підписали додаток № 2-ЗЗР до Договору № 3/04-К від 03.04.2013р., в якому визначили найменування, кількість вартість та ціну товару.

Ціна товару базується згідно встановленого прайс - листа Продавця, що є офіційним переліком продукції Продавця, яка пропонується до реалізації і повинна бути повністю сплачена Продавцю Покупцем з нарахуванням ПДВ-20%. Кількість товару відповідає потребам Покупця, а якість товару відповідає сертифікату якості заводу-виробника. Сертифікат якості додається. Покупець зобов'язується здійснити оплату за Товар, згідно даної Специфікації за наступними графіком: оплата 100 % загальної вартості Продукції у розмірі 11656,27 грн., в т.р.ПДВ-20% складає 1942,71 грн. шляхом перерахування на рахунок Продавця до 1 грудня 2013 р.

На виконання умов договору, на підставі видаткових накладних № 44 від 09.04.2013р. та № 268 від 30.08.2013р. позивач передав, а відповідач отримав товар на загальну суму 19 336,27 грн.

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково, сплативши позивачу 2 304,00 грн., що стверджується банківською випискою.

На день подання позову та розгляду справи у суді, заборгованість відповідача перед позивачем становить 17 032,27 грн.

Наведене стверджується переліченими вище матеріалами справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Ст. 193 Господарського кодексу України (ГК України) визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як випливає з наявних матеріалів справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, що випливають з договору купівлі-продажу.

Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу ( ч.1 ст. 694 ЦК України).

Згідно з положеннями ст.ст. 6,627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Виходячи зі змісту ст. 533 Цивільного кодексу України, сторони вправі визначити суму, що підлягає сплаті за поставлений товар, за офіційним курсом відповідної іноземної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Пунктом 3.7. Договору сторони передбачили, що в разі зміни курсу долара США або Євро по відношенню до курсу гривні (офіційний курс НБУ) ціна товару, визначена на момент підписання відповідного додатку, специфікації або видаткової накладної (у разі, якщо специфікація не підписувалася), змінюється пропорційно такому збільшенню на день фактичної оплати конкретної партії товару, а у разі несплати отриманого товару в строк, зазначений в договорі, додатку або специфікації, на день виставлення вимоги про виконання зобов'язання або на день звернення з позовною заявою до господарського суду, на вибір Продавця. Пропорційне збільшення ціни товару у разі зміни курсу долара США або Євро по відношенню до курсу гривні, не потребує додаткового узгодження між сторонами, підписання додаткових угод та доповнень до даного Договору, та сплачується Покупцем на вимогу Продавця.

Позивачем у відповідності до п. 3.7. Договору, проведено перерахунок вартості переданого, але не оплаченого відповідачем товару.

Матеріалами справи підтверджено, що на день подання позову та розгляду справи у суді, заборгованість відповідача перед позивачем становить 17 032,27 грн. Доказів на підтвердження погашення заборгованості в розмірі 17 032,27 грн. відповідачем не надано.

Позивач, своєю чергою, пред"явив до стягнення з відповідача 17 033,23 грн., тим самим безпідставно зависив суму боргу на 0,96 грн.

Тому, позовні вимоги про стягнення з відповідача 17 033,23 грн. боргу підлягають частковому задоволенню в розмірі 17 032,27 грн..

Також підлягають частковому задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 28 907,46 грн. суми курсової різниці, а саме в розмірі - 28 905,83 грн. (17 032,27 х 21,55/7,99 - 17032,27 = 28905,83), оскільки розрахунок даної позовної вимоги здійснено позивачем виходячи з суми боргу 17 033,23 грн., тоді як заборгованість відповідача становить 17 032,27 грн.

Крім суми основного боргу, позивачем, за неналежне виконання грошових зобов'язань пред'явлено до стягнення з відповідача 1 202,10 грн. пені (з суми 5376,00 грн. - за період з 16.09.2013 по 16.03.2014р., з суми 11 656,27 грн. - за період з 02.12.2013р. по 14.04.2014р.), 686,38 грн. - 3% річних (з суми 5376,00 грн. - за період з 16.09.2013 по 12.03.2015р., з суми 11 656,27 грн. - за період з 02.12.2013р. по 12.03.2015р.), 6 813,29 грн. штрафу, 5 380,69 грн. інфляційних (за період з 16.09.2013р. по 12.03.2015р.).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до ст. 252 ЦК України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Згідно зі ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до положень ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.6. Договору сторони визначили, що за невиконання або неналежне виконання обов'язку, що передбачений в пункті 6.7. даного Договору, Покупець сплачує Продавцю неустойку, понад збитків, у розмірі 0,5 % від загальної ціни товару (тобто ціни товару за всіма видатковими накладними, підписаних сторонами або їх представниками, - сума зобов'язання незалежно від ступеня виконання) за кожен день, незалежно від провини (п.4 ст.231 ГК України). Нарахування неустойки припиняється через один рік від дати, коли зобов'язання по оплаті товару повинно було бути виконано Покупцем (п. 2 ст. 258 ЦК України).

Згідно з п. 4.7. Договору, в разі прострочення оплати за отриманий товар та невиконання обов'язку, що передбачений в пункті 3 (Умови оплати) Покупець також сплачує Продавцю штраф у розмірі 40% (сорок) відсотків від вартості несплаченого товару.

У розрахунку 3% річних, позивач припустився помилок, а саме не врахував положення ч.5 ст. 254 ЦК України (15.09.2013р. та 01.12.2013р. - вихідні дні).

З урахуванням наведеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача 686,38 грн. 3% річних підлягають частковому задоволенню в сумі 684,99 грн.

Стосовно позовних вимог щодо стягнення з відповідача 6 813,29 грн. штрафу, то ці вимоги підлягають також частковому задоволенню в розмірі 6 812,91 грн. (17 032,27 х 40% = 6 812,91), оскільки розрахунок даної позовної вимоги здійснено позивачем виходячи з суми боргу 17 033,23 грн., тоді як заборгованість відповідача становить 17 032,27 грн.

У розрахунку пені, позивач також припустився помилок, не врахувавши положення ч.5 ст. 254 ЦК України (15.09.2013р. та 01.12.2013р. - вихідні дні), в зв"язку з чим розмір пені, що підлягає до стягнення з відповідача становить 1 196,04 грн.

Здійснені судом розрахунки додані до матеріалів справи.

Стосовно клопотання відповідача про зменшення штрафу та пені до 1 гривні на підставі ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України, п.3 ст. 83 ГПК України, суд дійшов висновку про задоволення даного клопотання.

Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що в разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Пунктом. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарському суду надано право при прийнятті рішення зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

У пункті 3.17.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 рудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", зазначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, суд вважає за моживе таке зменшення на 50 відсотків.

Задовольняючи клопотання про зменшення розміру штрафу та пені, суд бере до уваги таке:

- відповідач є сільськогосподарським виробником, на господарську діяльність якого вплинула складна фінансова та політична ситуація в країні;

- доказів отримання збитків внаслідок порушення відповідачем грошових зобов'язань позивач суду не надав;

- частково задоволені судом позовні вимоги про стягнення з відповідача суми збільшення ціни товару пропорційно курсовій різниці, покривають можливі збитки позивача..

Зазначені обставини дають підстави для зменшення розміру штрафних санкцій на підставі п. 3 ст. 83 ГПК України.

Такої правової позиції притримується Вищий господарський суд, зокрема, у постанові від 09.09.2014 р. у справі № 916/1148/14.

Одночасно суд також бере до уваги, що і позивач, і відповідач не є збитковими підприємствами, що основний борг відповідачем не погашений до цього часу.

Тому суд, враховуючи усе вищенаведене, виходячи з балансу майнових та інших інтерсів сторін, дійшов висновку про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню з відповідача, на 50 відсотків, відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України

Отже, стягненню підлягає пеня в розмірі 598,02 грн. та штраф в розмірі 3 406,46 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 5 380,69 грн. інфляційних за період з 16.09.2013р. по 12.03.2015р., суд дійшов висновку, що дані позовні вимоги задоволенню не підлягають, з огляду на таке.

Згідно з п.4 наказу Міністерства фінансів України від 10.08.2000 р. № 193 "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку "Вплив змін валютних курсів" курсова різниця - це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.

Так, курсова різниця не є видом відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. 3.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 N 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.97 N 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга".

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що матеріальні втрати від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за час прострочення в їх сплаті у позивача не виникли, оскільки сторони передбачили зміну ціни товару пропорційно курсовій різниці.

Судом не приймаються висловлені представником відповідача заперечення (які своєю чергою заперечуються представником позивача як такі, що протирічать змісту правовідносин сторін) проти стягнення суми курсової різниці в ціні товару з посиланням на те, що курс долара до гривні не ідентичний курсу гривні до долара і не збільшився, а зменшився порівняно з тим, що був на час підписання договору та додатків до нього.

Виходячи з положень ст. 213 ЦК України, змісту та спрямованості договору № 3/04-К, загального стану економіки в державі, який обумовив волю сторін договору, суд дійшов висновку, що положення п. 3.7 Договору передбачають збільшення ціни товару в залежності від збільшення різниці у курсі гривні до долара, встановленому Національним банком України, на момент підписання відповідного додатку, специфікації або видаткової накладної та на день фактичної оплати товару, а в разі несплати - на день виставлення вимоги або подання позову (на вибір Продавця).

Відповідно до п. 4.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", у разі коли господарський суд на підставі п. 3 ст. 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов"язані із сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Враховуючи викладене вище та відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача, пропорційно сумі, яка підлягала стягненню з нього до зменшення розміру штрафних санкцій.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 82, 83 (п. 3), 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Комсомольське" (вул. Центральна, 3, с. Садове, Козятинський р-н., Вінницька обл., 22133, код ЄДРПОУ 05527692) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімгрупа Компаній" (юридична адреса: вул. Миру, 4, с. Шкарівка, Білоцерківський р-н, Київська обл., 09170; фактична адреса: вул. Славіна, 2/167, кв. 1, м. Біла Церква, Київська обл., 09113, код ЄДРПОУ 31712836, р/р 26008007853001 в ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", м. Київ, МФО 300614) 17032,27 грн. (сімнадцять тисяч тридцять дві грн. 27 коп.) боргу, 28905,83 грн. (двадцять вісім тисяч дев"ятсот п"ять грн. 83 коп.) суми збільшення ціни товару пропорційно курсовій різниці, 598,02 грн. (п"ятсот дев"яносто вісім грн. 02 коп.) пені, 3406,46 грн. (три тисячі чотириста шість грн. 46 коп.) штрафу, 684,99 грн. (шістсот вісімдесят чотири грн. 99 коп.) річних та 1662,9 грн. (одну тисячу шістсот шістдесят дві грн. 90 коп.) у відшкодування витрат на сплату судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відмовити у позові в частині вимог про стягнення з відповідача 0,96 грн. боргу, 1,63 грн. - суми збільшення ціни товару пропорційно курсовій різниці, 604,08 грн. пені, 1,39 грн. річних, 3406,83 грн. штрафу та 5380,69 грн. інфляційних.

Повне рішення складено 08 червня 2015 р.

Суддя Кожухар М.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи