Ухвала

від 03.06.2015 по справі 914/3648/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

03.06.2015 р. Справа№ 914/3648/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашко М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Міського комунального підприємства "Радехівтеплоенерго", м.Радехів Львівської області

про відстрочку та розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 10.12.2014р.

у справі №914/3648/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ

до відповідача Міського комунального підприємства "Радехівтеплоенерго", м.Радехів Львівської області

про стягнення 998 622,57 грн.

За участю представників сторін:

від заявника Кормилюк І.В. - представник (довіреність б/н від 06.02.2015р.);

від стягувача не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла заява міського комунального підприємства "Радехівтеплоенерго" про відстрочку та розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 10.12.2014р. у справі №914/3648/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до відповідача Міського комунального підприємства "Радехівтеплоенерго" про стягнення 998 622,57 грн.

Ухвалою суду від 27.05.2015р. прийнято заяву та призначено її до судового розгляду на 03.06.2015р.

Представник заявника на виконання вимог ухвали суду від 27.05.2015р. подав клопотання (вх.№22762/15 від 03.06.2015р.) про долучення до матеріалів справи документів перелічених в даному клопотанні. Представник заявника заяву про відстрочку та розстрочку виконання рішення суду підтримав повністю.

Стягувач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Як зазначає заявник у заяві, на даний момент своєчасне виконання рішення суду з боку МКП "Радехівтеплоенерго" вкрай ускладнене через відсутність коштів внаслідок:

- закінчення опалювального сезону 2014-2015рр. Підприємство займається виключно виробництвом та постачанням споживачам пари та гарячої води в опалювальний сезон, кошти на рахунок в міжопалювальний період не поступають, а залишку коштів, що є на рахунку на согоднішній день, не хватає для підготовки теплових мереж до нового

опалювального сезону, виплати заробітної плати працівникам та сплати платежів в бюджет;

- встановлення тарифу на теплопостачання нижче його собівартості. При стрімкому зростанні ціни на природний газ у березні 2015р. з 7661,64грн. до 11333,64грн. за 1000 куб.м. розмір тарифу не переглядався. Коливання Гщн на складові витрати собівартості послуг змушують підприємство проводити відповідні коригування (збільшення/зменшення) встановлених цін/тарифів на послуги, формувати нові пропозиції щодо розміру тарифу та надавати їх органам місцевого самоврядування для прийняття відповідних рішень.

Також як зазначає заявник, зважаючи на фактично щомісячне підвищення вартості природного газу і електроенергії, процедура проходження проекту рішення про встановлення тарифів відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" оприлюднення, опублікування, обговорення, яка займає певний проміжок у часі, та у зв'язку з цим несвоєчасне коригування тарифів і доведення їх до економічно обгрутованого рівня, за опалювальний сезон підприємство зазнало втрат на суму близько 200,0 тис.грн. Зазначена різниця у витратах на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії між встановленим розміром цін/тарифів та економічно обгрунтованими витратами на виробництво з місцевого бюджету не повернена.

Крім того, заяник просить суд врахувати, що у період січня-травня 2015 року підприємство самостійно сплатило заборгованість за спожитий природний газ по Договору №13/2903-БО-21 від 28.12.2012р. на суму 170343.63 грн.. заборгованість перед Позивачем за спожитий природний газ у 2014 та 2015 роках відсутня, а штрафні санкції, пеня та інфляційні втрати нараховані стягувачем через прострочку в оплаті, яка виникла внаслідок несвоєчасного виконання споживачами - бюджетними установами своїх зобов'язань перед заявником. МКП "Радехівтеплоенерго" є підприємством, єдиним видом діяльності якого є надання послуг з теплопостачання, а оскільки новий опалювальний сезон 2015-2016рр. розпочнеться з жовтня-листопада 2015 року, кошти почнуть надходити від споживачів на рахунки підприємства лише у листопаді 2015 року. Заявник просить суд врахувати ступінь вини МКП "Радехівтеплоенерго" у виникненні спору, фактичну відсутність коштів на рахунку та те, що МКП "Радехівтеплоенерго" самостійно здійснює погашення наявної у нього заборгованості перед стягувачем за спожитий природний газ у 2013 році за договором від 28.12.2012р. №13/2903-БО-21.

Розглянувши заяву про відстрочку та розстрочку виконання рішення суду від 10.12.2014р. у справі № 914/3648/14, заслухавши доводи заявника, суд дійшов висновку відмовити у її задоволеннні враховуючи наступне.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Розглянувши долучені до заяви докази, суд дійшов висновку, що вони не є достатніми для підтвердження обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до ч.1 ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках , залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Враховуючи вищенаведене, зважаючи на те, що в даному випадку суд не вбачає виняткових випадків, які б могли слугувати підставою для відстрочки та розстрочки виконання рішення суду у даній справі, суд дійшов висновку відмовити заявнику у задоволенні його заяви.

Відповідно до ст.4 5 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Зазначена процесуальна норма узгоджується з положеннями ч.5 ст.124 Конституції України, згідно з якою судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст.115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч.2 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Згідно вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а відповідно до статті 34 ГПК України суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 86, 115, 121 ГПК України, господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні заяви про відстрочку та розстрочку виконання рішення суду відмовити повністю.

2. Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки вказані у ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Петрашко М.М.