Рішення

від 04.06.2015 по справі 491/1496/14-ц

БАЛТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №491/1496/14-ц

Провадження № 2/493/194/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.06.2015 року м. Балта, Одеська область

Балтський районний суд Одеської області в складі

ГОЛОВУЮЧОГО - СУДДІ ІЛЬНІЦЬКОЇ О.М.

ПРИ СЕКРЕТАРІ - ПОГРЕБНЮК Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Балті цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ананьївської районної ради Одеської області про стягнення втраченого заробітку за час незаконного відсторонення від роботи та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

18.11.2014 р. ОСОБА_1 звернулася до Ананьївського районного суду з позовом до Ананьївської районної ради Одеської області про стягнення втраченого заробітку за час незаконного відсторонення від роботи та моральної шкоди.

27.01.2015 р. справа надійшла до Балтського районного суду на підставі ухвали Ананьївського районного суду від 15.01.2015 р.

Згідно поданих доповнень до позовної заяви позивачка просить стягнути з відповідача втрачений заробіток з урахуванням його компенсації за затримку виплати, моральну шкоду та понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 04.03.2015 р. відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача - Ананьївської районної ради Одеської області про закриття провадження у справі.

В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позов та пояснили, що ОСОБА_1 перебувала на посаді начальника Ананьївського районного бюро технічної інвентаризації (РБТІ). Постановою слідчого прокуратури Ананьївського району від 10.03.2011 р. була відсторонена від займаної посади на період проведення досудового слідства та судового розгляду кримінальної справи. На виконання постанови слідчого 14.03.2011 р. головою Ананьївської районної ради Одеської області Баланом М.О. видано розпорядження №3/К про відсторонення ОСОБА_1 від займаної посади. Постановою Ананьївського районного суду від 11.04.2011 р. постанова слідчого прокуратури про відсторонення позивачки від займаної посади скасована, однак голова районної ради Балан М.О. не виконав постанову суду, в зв'язку з чим вона не була допущена до виконання посадових обов'язків до 24.06.2011 р. Враховуючи, що вказаним діянням голови Ананьївської районної ради їй завдана матеріальна шкода в розмірі втраченого заробітку за час незаконного відсторонення від роботи, а саме з 12.04.2011 р. до 23.06.2011 р., а також моральна шкода, яка виразилася в порушенні нормальних життєвих зв'язків, втрати авторитету як відповідальної особи та мешканки м.Ананьїв, погіршенні стосунків з оточуючими особами та погіршенні стану здоров'я, позивачка просить стягнути з Ананьївської районної ради Одеської області на її користь втрачений заробіток за час незаконного відсторонення від роботи з урахуванням компенсації в розмірі 25211,62 грн. з відрахуванням з вказаної суми обов'язкових платежів у бюджет, моральну шкоду в розмірі 300 000 грн. та понесені судові витрати, пов'язані з явкою до суду, в сумі 959 грн. Також враховуючи, що вона в межах строку звернення до суду зверталася з відповідним позовом, і розгляд питання закінчився тільки 07.10.2014 р. постановленням ухвали апеляційного суду Одеської області, просить поновити строк звернення до суду, так як він пропущений з поважних причин.

Представник відповідача - Ананьївської районної ради Одеської області позов не визнав та пояснив, що позов заявлено до неналежного відповідача, так як ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з Ананьївським РБТІ, а не Ананьївською районною радою. Крім того, копія постанови Ананьївського районного суду від 11.04.2011 р., якою скасовано постанову слідчого про відсторонення позивачки від займаної посади, надійшла до Ананьївської районної ради тільки 15.04.2011 р., після того, як розпорядження голови райради №3/К від 14.03.2011 р. було затверджене сесією районної ради. У встановленому законом порядку розпорядження голови Ананьївської районної ради №3/К від 14.03.2011 р. та рішення районної ради від 15.04.2011 р. не визнані неправомірними. Також на думку представника відповідача, позивачка не надала доказів заподіяння їй моральної шкоди відповідачем, водночас рішенням Любашівського районного суду Одеської області від 15.07.2014 р. стягнуто з Державної казначейської служби України на користь позивачки моральну шкоду, завдану їй незаконним притягненням до кримінальної відповідальності та знаходженням під слідством і судом в період з 25.02.2011 р. до 28.02.2012 р. Отже просить у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши доводи сторін, оцінивши докази, що є у справі, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 працювала на посаді начальника Ананьївського районного бюро технічної інвентаризації, яке підпорядковується Ананьївській районній раді і є районною комунальною власністю.

Постановою слідчого прокуратури Ананьївського району Одеської області від 10.03.2011 року ОСОБА_1 відсторонена від займаної нею посади на період проведення досудового слідства та судового розгляду кримінальної справи, копія вказаної постанови для виконання направлена до Ананьївської районної ради.

На виконання постанови головою Ананьївської районної ради Баланом М.О. видано розпорядження №3/К від 14 березня 2011 року про відсторонення ОСОБА_1 від займаної посади начальника Ананьївського РБТІ на період проведення досудового слідства та судового розгляду кримінальної справи.

Постановою Ананьївського районного суду від 11.04.2011 року постанова слідчого прокуратури Ананьївського району Підгорної О.С. від 10 березня 2011 року про відсторонення ОСОБА_1 від посади начальника Ананьївського РБТІ скасована, копія постанови суду для виконання надіслана Ананьївській районній раді Одеської області 15.04.2011 року, в той же день отримана районною радою, хоча в журналі реєстрації вхідної кореспонденції зареєстрована тільки 19.04.2011 року. Рішенням Ананьївської районної ради від 15.04.2011 р. №85- VI затверджене прийняте в міжсесійний період розпорядження голови Ананьївської районної ради №3/К від 14.03.2011 р. про відсторонення ОСОБА_1 від займаної нею посади.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Враховуючи, що постанова слідчого прокуратури Ананьївського району Одеської області від 10.03.2011 р. про відсторонення ОСОБА_1 від займаної посади скасована постановою Ананьївського районного суду від 11.04.2011 р., підстав для подальшого її відсторонення від займаної посади не було. Незважаючи на це голова районної ради не видав розпорядження про поновлення ОСОБА_1 на займаній посаді, в зв'язку з чим вона безпідставно була позбавлена можливості виконувати свої посадові обов'язки.

Рішенням Ананьївської районної ради від 24.06.2011 р. №95-VI ОСОБА_1 звільнена з посади начальника Ананьївського РБТІ з 24.06.2011 р. у зв'язку з достроковим розірванням контракту.

Таким чином, законних підстав для відсторонення ОСОБА_1 від займаної посади в період з 12.04.2011 р. до 23.06.2011 р. включно не було.

Згідно ст..22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Внаслідок безпідставного відсторонення від роботи у вказаний період позивачці завдано матеріальної шкоди у розмірі неотриманої заробітної плати.

Відповідно до ст..1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Заробітна плата позивачки за два календарні місяці роботи (січень-лютий 2011 р.) складала 6802 грн. 50 коп., середньоденна заробітна плата - 306,4 грн., що встановлено рішенням Любашівського районного суду Одеської області від 15.07.2014 р. та ухвалою цього ж суду від 17.07.2014 р., які набрали чинності, у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, що відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України не підлягає доказуванню при розгляді інших справ. Таким чином розмір неотриманої заробітної плати ОСОБА_1 за період з 12.04.2011 р. до 23.06.2011 р. складає 15994 грн. (квітень 2011 р. - 306,4 грн.х14 роб.днів=4289,60 грн., травень - 6802 грн., червень - 306,4 грн.х16 роб.днів=4902,40 грн.).

Відповідно до ст..2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Враховуючи, що позивачки не отримала заробітну плату в квітні-червні 2011 року, заробітна плата підлягає компенсації у відповідності до ст..3 вказаного Закону та п.4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою КМ України №159 від 21.02.2001 р із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ №959 від 09.08.2001 р. та №430 від 31.03.2003 р.

При розрахунку розміру компенсації враховується неотримана позивачкою заробітна плата після утримання податків і обов'язкових платежів, помножена на індекс споживчих цін, встановлених Держкомстатом, поділена на 100. Таким чином, за квітень 2011 р. сума неотриманої заробітної плати складає 4289,60 грн., за відрахуванням єдиного соціального внеску 3,6% та податку з доходів фізичних осіб 15% - 3514,90 грн. При виплаті заробітної плати в травні 2015 р. застосовується коефіцієнт 0,715, отже розмір компенсації за квітень 2011 р. - 2513,15 грн.(3514,90грн.х0,715). Неотримана заробітна плата за травень 2011 р. - 6802 грн., після відрахування податків і обов'язкових платежів - 5573,56 грн., коефіцієнт - 0,702, отже розмір компенсації - 3912,64 грн. (5573,56 грн.х0,702). Неотримана заробітна плата за червень 2011 р. - 4902,40 грн., після утримання податків і обов'язкових платежів - 4017,02 грн., коефіцієнт 0,695, розмір компенсації - 2791,83 грн. (4017,02 грн.х0,695), а всього за квітень-червень 2011 р. - 9217,62 грн..

Таким чином на користь позивачки підлягає стягненню шкода в розмірі неотриманої заробітної плати з урахуванням компенсації в загальній сумі 25211,62 грн. за вирахуванням обов'язкових до сплати податків та платежів (заробітна плата 15994 грн. + компенсація 9217,62 грн.).

Внаслідок безпідставного непоновлення позивачки ОСОБА_1 на роботі в період з 12.04.2011 р. до 23.06.2011 р. їй завдано моральної шкоди, яка виразилася у її моральних стражданнях, порушенні її звичного життєвого укладу, пов'язаному з позбавленням можливості працювати на посаді, яку вона займала тривалий час, реалізовувати свої професійні здібності, отримувати заробітну плату за виконану роботу, внаслідок чого вона зазнала втрат немайнового характеру, змушена докладати зусиль для відновлення втрачених прав, погіршився її стан здоров'я.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує характер та обсяг страждань позивачки, її стан здоров'я, тяжкість вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу.

Разом з тим, суд враховує, що моральної шкоди позивачка зазнала в сукупності як через безпідставне непоновлення її на роботі в період з 12.04.2011 р. до 23.06.2011 р., так і через незаконне притягнення до кримінальної відповідальності. Рішенням Любашівського районного суду від 15.07.2014 р. з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 стягнуто моральну шкоду в сумі 25000 грн., завдану внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності.

Тому враховуючи характер правопорушення, а саме безпідставного непоновлення позивачки на роботі, глибину її душевних страждань, як наслідок вказаного правопорушення, вимоги розумності і справедливості, тривалості часу та зусиль на відновлення позивачкою порушених прав, суд знаходить її вимоги щодо розміру моральної шкоди завищеними та вважає за доцільне стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

Вирішуючи вимоги позивачки стосовно поновлення строку звернення до суду, суд враховує, що порушення прав позивачки мало місце в період з 12.04.2011 р. до 23.06.2011 р., а з відповідним позовом вона звернулася до суду тільки 18.11.2014 р., тобто після спливу позовної давності, визначеної ст..257 ЦК України. Водночас суд враховує, що в межах строку позовної давності ОСОБА_1 зверталася до суду з позовом до Державного казначейства України, і рішенням Любашівського районного суду Одеської області від 15.07.2014 р., яке набрало чинності 07.10.2014 р., встановлено, що з вимогою про стягнення втраченого заробітку за період з 12.04.2011 р. до 23.06.2011 р. їй належить звернутися з позовом до Ананьївської районної ради.

Відповідно до ч.5 ст.267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Тому причини пропущення позивачкою позовної давності суд знаходить поважними, отже її порушене право підлягає захисту.

Відповідно до ст..88 ЦПК України підлягають задоволенню вимоги позивачки про стягнення на її користь понесених нею і документально підтверджених судових витрат, а саме витрати позивачки та її представника, що пов'язані з явкою до суду, в сумі 959 грн.

Також згідно ч.3 ст.88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача судовий збір на користь держави пропорційно до задоволеної частини вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 1167, 1174 ЦК України, ст.10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Ананьївської районної ради Одеської області про стягнення втраченого заробітку за час незаконного відсторонення від роботи та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Ананьївської районної ради Одеської області (код ЄДРПОУ 24540238, МФО 828011, ГУ ДКУ в Одеській області, р/р35414014001600) на користь ОСОБА_1 шкоду в розмірі втраченого заробітку за час незаконного відсторонення від роботи в сумі 25211,62 грн. (двадцять п'ять тисяч двісті одинадцять грн.. 62 коп) за вирахуванням обов'язкових до сплати податків та платежів; моральну шкоду в сумі 10000 (десять тисяч) грн. та судові витрати в сумі 959(дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн.

Стягнути Ананьївської районної ради Одеської області судовий збір на користь держави в сумі 352,12 грн.

В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через Балтський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ