Рішення

від 07.02.2011 по справі 2-о-19/2011

РАДОМИШЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07.02.11

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ. Справа №2-0-19/11.

м.Радомишль. 07 лютого 2011 року.

Радомишльський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Невмержицького І.М., при секретарі Пузійчук І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Радомишлі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту володіння житловим будинком на праві власності, при заінтересованій особі- виконкомі Кримоцької с/ради, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник, посилаючись на те, що його батьки, будучи членами колгоспу при житті побудували в 60-ті роки минулого сторіччя жилий будинок за №42, що розташований по вул.Щорса в с.Кримок Радомишль¬ського району, яким вони володіли як власним з моменту побудови і до своєї смерті, а він фактично вступив в управління спадковим майном після їх смерті, просить суд встановити факт володіння його померлою матір»ю жилим будинком як власним та встановити факт її власності на зазначене житло.

В судовому засіданні представник заявника за довіреністю - ОСОБА_2 з"явився, заявлені вимоги свого довірителя підтрима'в, просить суд встановити факт володіння та користування його матір»ю - ОСОБА_3,яка померла 22 листопада 2002 року в м.Києві,як власним житловим будинком №42, що розташований по вул.Щорса в с.Кримок Радомишльського району Житомирської області та встановити факт її власності на зазначене житло.Також пояснив,що його батько - ОСОБА_4 помер значно раніше матері.

Представник заінтересованої особи - виконкому Кримоцької с)ради в Радомишльському районі Житомирської області в судове засідання не з"явився, надіслав до суду письмову заяву, просить слухати справу за їх відсутності, з заявленими вимогами погодився.

Суд,вислухавши пояснення представника заявника,дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають до задоволення виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 народився 19 листопада 1939 року в с.Мірча Бородянського району Київської області і в свідоцтві про народження його батьками були записані: батько - ОСОБА_4, мати - ОСОБА_3.

Мати заявника - ОСОБА_3 померла 22 листопада 2002 року в м.Києві,а його батько - ОСОБА_4 помер значно раніше матері.

25 жовтня 1985 року Кримоцькою с)радою був посвідчений заповіт,згідно якого ОСОБА_3 все своє майно,що буде належати їй на день смерті заповіла ОСОБА_1.

У 70-ті роки минулого століття батьки заявника за свої кошти побудували жилий будинок в с.Кримок Радомишльського району Житомирської області по вул.Щорса,42 з господарськими спорудами і з того часу по день смерті володіли ним як власним, що підтверджується довідками виданими виконавчим комітетом Кримоцької с/ради

Радомишльського району Житомирської області.

Також встановлено в судовому засіданні те, що після смерті матері заявник фактично вступив в управління спадковим майном, а саме: будинком з надвірними спорудами, який розташований в с.Кримок Радомишльського району Житомирської обл. по вул.Щорса,42 шляхом обробітку присадибної земельної ділянки, ремонту будинку та інш.

З довідки Житомирського обласного бюро технічної інвентари¬зації від 20 липня 2010 року за №185 вбачається,що за ОСОБА_3 право власності на будинок за №42 з надвірними спорудами, який розташований в с.Кримок Радомишльського району Житомирської обл. по вул.Щорса загальною вартістю б 259,00 грн. - не зареєстроване(а.с.12).

З довідок Кримоцької с)ради вбачається, що згідно записів в погосподарських книгах ОСОБА_3 була головою домоволодіння після смерті свого чоловіка - ОСОБА_4 (а.с.11,19).

У відповідності до п.4 5 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських,селищних,сільських Рад народних депутатів,затвердженої наказом Міністерства юстиції УРСР за №115 від 19 січня 197 6 року( була чинною на час виникнення правовідносин) підставою належності кокретній фізичній особі домоволодіння в сільській місцевості були дані погосподарських книг,які велися відповідними сільськими Радами.

Відповідно до п.4 ч.2 п.п.б Інструкції «Про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах,селищах міського типу УРСР,затвердженої Мінкомунгоспом УРСР від 31.01.1966року за погодженням з Верховним Судом УРСР від 15.01.1996 року(яка була чинною до 13.12.1995 року) державній реєстрації підлягали тільки будинки і домоволодіння в межах міст і селищ, а інвентаризації домоволодіння в сільській місцевості не підлягали.

Відповідно до п.а,б, ст.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 22.12.1995 року " Про судову практику у справах за позовами про захист права власності (із змінами внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25.15.1998 року)" - положення ст.17,18 Закону " Про власність" щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введенню в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство, зокрема, спори щодо майна колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало до колгоспного двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі 15 квітня 1991 року не втратили право на частку в його майні, а згідно ст.12 6 ЦК УРСР такими, що втратили це право вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включаються час перебування на дійсній військовій строковій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба). Розмір частки члена двора визначається, виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Враховуючи наведене станом на 15 квітня 1991 р. мати заявника не втратила свого права на власність колгоспного двору, головою якого раніше був її чоловік, що підтверджується записами в господарських книгах Кримоцької с)ради.

Приймаючи до уваги викладене та те, що іншим шляхом права заявника на спадкове майно захистити неможливо суд встановлює факт володіння житловим будинком як власним.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 79, 88, 208, 209, 212-215, 256, 259 ЦПК України, ст.ст.109, 549 ЦК України (в редакції 1963 року), п.а, б, ст.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 22.12.1995 року " Про судову практику у справах за позовами про захист права власності (із змінами внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25.15.1998 року)", суд -

ВИРІШИВ :

Встановити факт того,що ОСОБА_3 померла 22 листопада 2002 року в м.Києві користувалася та володіла на праві власності жилим будинком за №42 з надвірними спорудами, який розташований в с.Кримок "Радомишльського району Житомирської обл. по вул.Щорса загальною вартістю 6 259,00 грн.

\>