Постанова

від 09.06.2015 по справі 826/826/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 червня 2015 року 15:00 № 826/826/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі Новик В.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Кредо Плюс» до 3-тя особаДержавної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компані Інвест ЛТД» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.09.2014 року № 0003902204, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредо Плюс» (надалі - позивач, ТОВ «Кредо Плюс») з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - відповідач, ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.09.2014 року № 0003902204.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що висновки Акта ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 18.08.2014 року № 394/26-57-22-04-21/34585499, складеного за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання ТОВ «Кредо Плюс» вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «Компані Інвест ЛТД» за березень 2014 року, а саме: висновки щодо завищення податкового кредиту на суму з податку у розмірі 325 990 грн., сформованого на підставі податкових накладних ТОВ «Компані Інвест ЛТД», документально і нормативно не підтверджуються. Натомість, за твердженнями останнього, факти виконання ТОВ «Компані Інвест ЛТД» будівельних робіт (ремонтні та електромонтажні роботи) на об'єктах ТОВ «Кредо Плюс», підтверджується належним чином оформленими первинними документами, що наявні у позивача, відтак, висновки контролюючого органу про нереальність зазначених правочинів ґрунтуються виключно на неналежних документальних доказах, а тому суперечать вимогам чинного законодавства України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.02.2015 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні на 26.02.2015 року.

26.02.2015 року судом у призначеному судовому засіданні залучено в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компані Інвест ЛТД» (надалі - ТОВ «Компані Інвест ЛТД» або третя особа).

У судове засідання 26.03.2015 року з'явився представник позивача, який заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив судом задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач та третя особа у вказане судове засідання не з'явилися, явку своїх представників не забезпечили, хоча у відповідності до положень ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

При цьому, 27.02.2015 року від представника відповідача через канцелярію надішли заперечення проти позову, в яких зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та таким, що прийнято у межах та на підставі наявних у ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві повноважень у зв'язку з виявленими під час перевірки ТОВ «Кредо Плюс» порушеннями вимог податкового законодавства.

Крім того, у даному судовому засіданні ухвалено про заміну відповідача - ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - на належного - Державну податкову інспекцію у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач, ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві).

Суд у судовому засіданні 26.03.2015 року на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, враховуючи неприбуття належним чином повідомлених відповідача та третьої особи, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Кредо Плюс» з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності внесення до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Компані Інвест ЛТД» (ідентифікаційний код 38750789) за період з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року, за результатами якої складений Акт від 18.08.2014 року № 394/26-57-22-04-21/34585499 (надалі - акт перевірки).

У тексті цього акта перевірки, копія якого наявна у матеріалах справи, містяться висновки контролюючого органу про завищення позивачем, в порушення норм п. 198.6 ст. 198, п. 2101.10 ст. 201 Податкового кодексу України, розміру податкового кредиту за звітний період березень 2014 року на суму податку на додану вартість 325 990 грн. Епізод даного податкового правопорушення контролюючий орган пов'язує з фактом неправомірного віднесення ТОВ «Кредо Плюс» до складу податкового кредиту за березень 2014 року сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних, що були виписані ТОВ «Компані Інвест ЛТД», згідно договорів субпідряду від 14.11.2013 року № 352КП13-М1, від 27.12.2013 року № 392КП13-М, від 27.12.2013 року № 393КП13-М, від 27.12.2013 року № 394КП13-М, від 27.12.2013 року № 395КП13-М, від 27.12.20213 року № 396КП13-М, від 27.12.2013 року № 400КП13-М1, від 27.12.2013 року № 401КП13-М1, від 27.12.2013 року № 402КП13-О та від 27.12.2013 року № 403КП13-О.

Зокрема, за результатами аналізу відомостей з АІС «Податковий блок», перевіряючими встановлено: відсутність інформації про необхідну кількість трудових ресурсів, матеріальну базу (складські приміщення, автотранспорт, виробничі потужності та устаткування), що необхідна для здійснення нормальної господарської діяльності; присвоєння ТОВ «Компані Інвест ЛТД» стану 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням; не встановлено отримання ТОВ «Компані Інвест ЛТД» дозвільних документів на здійснення господарської діяльності у сфері будівництва.

Також, перевіряючим були враховані висновки акта ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 07.05.2014 року № 1208/26-59-22-01/38781843 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Скрап-Сервіс» (ідентифікаційний код 387818430) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період з 01.02.2014 року по 31.03.2014 року. Відповідно до даних податкової звітності за результатами березня 2014 року, ТОВ «Компані Інвест ЛТД» сформувало за рахунок ТОВ «Скрап-Сервіс» (податкові накладні за 28.10.2013 року з сумою ПДВ, що не перевищує 10 тис. грн.) податковий кредит на загальну суму 10 649 865 грн., що на переконання контролюючого органу є сумнівним (з метою приховання номенклатури поставлених товарів).

Крім того, у тексті акта перевірки наявні посилання на постанову Прокуратури Деснянського району м. Києва від 12.08.2014 року, де зазначені відомості про фіктивність створення (діяльності) підприємства ТОВ «Компані Інвест ЛТД».

На підставі вищевикладеного ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві дійшла висновку про відсутність у ТОВ «Кредо Плюс» достатніх правових підстав для формування сум податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі неналежних податкових накладних, оформлених за результатами правочинів з ТОВ «Компані Інвест ЛТД».

За результатами проведеної документальної перевірки ТОВ «Кредо Плюс» перевіряючий дійшов висновку про заниження позивачем податку додану вартість за березень 2014 року на суму 325 990 грн.

ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві підставі вказаного акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення (форми «Р») від 05.09.2014 року за № 0003902204, яким визначило ТОВ «Кредо Плюс» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 407 488 грн., в т.ч. 325 990 грн. за основним платежем, 81 498 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Скориставшись правом на адміністративне (досудове) оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення, позивачем отримано рішення Головного управління Міндоходів у м. Києві від 30.10.2014 року № 11161/10/26-15-10-06-15 та рішення Державної фіскальної служби України від 24.12.2014 року № 3564/6/99-99-10-01-04-25, винесених за результатами розгляду первинної та повторної скарг позивача, у відповідності до змісту яких податкове повідомлення-рішення від 05.09.2014 року № 0003902204 залишено без змін.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

У розумінні пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), який набрав чинності 01 січня 2011 року, «податковий кредит» - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У силу п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною..

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у п. 201.1 ст. 201 ПК України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм ст. 201 цього Кодексу.

Крім того, зокрема, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України), а саме: Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2014 року № 10 «Про затвердження Форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 січня 2014 року за № 185/24962, який набрав чинності 01.03.2014 року та був чинний станом на момент існування спірних правовідносин.

Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

При цьому, у листі від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів .

Разом з тим, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце . Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 року № 1936/11/13-11).

За приписами норм п. 44.1 і п. 44.3 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин) (надалі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

У розумінні Закону № 996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, згідно норм до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції чинній на момент спірних правовідносин) (надалі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), «господарські операції» - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Аналіз викладених норм Закону № 996-ХІV та норм Положення свідчить про те, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абз. 2 п. 44.1 ст. 44 ПК України).

У ході судового розгляду даної справи також встановлено укладення між ТОВ «Кредо Плюс» (Підрядник, Замовник) і ТОВ «Компані Інвест ЛТД» (Субпідрядник, Підрядник) протягом листопада-грудня 2013 року договорів субпідряду від 27.12.2013 року № 401КП13-М1, від 27.12.2013 року № 400КП13-М1, від 27.12.2013 року № 396КП13-М, від 27.12.2013 року № 394КП13-М, від 27.12.2013 року № 395КП13-М, від 2712.2013 року № 393КП13-М, від 27.12.2013 року № 392КП13-М, від 14.11.2013 року № 352КП13-М1.

За умовами цих Договорів Субпідрядник зобов'язується виконати на користь Підрядника платні електромонтажні роботи на відповідних об'єктах (а саме: «Приєднання до електричних мереж електроприймачів базової станції мобільного зв'язку ПрАТ «МТС Україна» DON_PER_RUS, розташованого за адресою: Луганська обл., м. Первомайськ, вул. Кошового, буд. 10а», «Бізнес-центр з офісно-готельними та торгово-виставковими комплексами та центром сервісного обслуговування автомобілів на території Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області», «Приєднання до електричних мереж електроустановок будівельних майданчиків та житлових будинків споживачів», «Реконструкція нежитлового будинку та будівництво громадського торговельно-офісно-готельного комплексу з підземного автостоянкою, розташованого за адресою: вул. Різницька/Московська, 2/32-34 у Печерському районі м. Києва», «Внутрішнє електропостачання торгово-розважального центру, розташованого за адресою: Київська область, с. Стоянка, 21 км Житомирське шосе», «Реконструкція з розширенням майнового комплексу під виробництво гумових та латексних виробів. Виробний корпус № 2, розташованого за адресою: м. Бровари, вул. Кутузова, 127, виробничий корпус № 2», «Приєднання до електричних мереж електроприймачів базової станції мобільного зв'язку ПрАТ «МТС Україна» DON_STA_TTU, розташованого за адресою: Луганська обл., м. Стаханів, пр. Леніна, буд. 13»), а Підрядник, в свою чергу, прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх в порядку і на умовах, визначених цими Договорами.

На підтвердження фактів виконання ТОВ «Компані Інвест ЛТД» електромонтажних робіт, згідно вказаних договорів субпідряду, та проведення розрахунків за такі виконані підрядні роботи позивач надав до суду наступні документи:

- копії договірних цін та локальних кошторисів по договорів субпідряду від 27.12.2013 року № 401КП13-М1 та від 14.11.2013 року № 352КП13-М1;

- копії довідок про вартість виконаних будівельних робіт за березень і квітень 2014 року (форми № КБ-3), датованих 26.03.2014 роком, 31.03.204 роком, 24.03.2014 роком, 02.04.2014 роком, 14.03.2014 роком, 13.03.2014 роком, 17.03.2014 роком, 13.03.2014 роком, 26.03.2014 роком, 26.03.2014 роком;

- копії актів приймання виконаних будівельних робіт за березень 2014 року (форми № КБ-2в) на загальну суму 922 692,52 грн., а саме - акта № 1 від 26.03.2014 року на суму 17 000 грн. (з ПДВ), акта № 1 від 31.03.2014 року на суму 26 004,76 грн. (з ПДВ), акта № 1 від 24.03.2014 року на суму 98 408,69 грн. (з ПДВ), акта № 2 від 02.04.2014 року на суму 61 827,14 грн. (з ПДВ), акта № 1 від 14.03.2014 року на суму 242 846,11 грн. (з ПДВ та в т.ч. зворотна сума 179 549,92 грн. - вартість переданих Підрядником матеріалів з ПДВ), акта № 1 від 13.03.2014 року на суму 60 162,12 грн. (з ПДВ та в т.ч. зворотна сума 25 068,25 грн. - вартість переданих Підрядником матеріалів з ПДВ), акта № 1 від 17.03.2014 року на суму 2 744 924,16 грн. (з ПДВ та в т.ч. зворотна сума 2 294 737,09 грн. - вартість переданих Підрядником матеріалів з ПДВ), акта № 1 від 13.03.2014 року на суму 54 079,14 грн. (з ПДВ), акта № 2 від 26.03.2014 року на суму 101 392,44 грн. (з ПДВ), акта № 1 від 26.03.2014 року на суму 17 000 грн. (з ПДВ),

- копії податкових накладних від 26.03.2014 року № 237 на суму 17 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 2 833,33 грн.), від 13.03.2014 року № 82 на суму 54 079,14 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 013,19 грн.), від 17.03.2014 року № 84 на суму 450 187,07 грн. (в т.ч. ПДВ - 75 031,18 грн.), від 14.03.2014 року № 83 на суму 63 296,20 грн. (в т.ч. ПДВ - 10 549,37 грн.), від 13.03.2014 року № 81 на суму 35 093,87 грн. (в т.ч. ПДВ - 5 848,98 грн.), від 24.03.2014 року № 235 на суму 96 887,27 грн. (в т.ч. ПДВ - 16 147,88 грн.), від 31.03.2014 року № 239 на суму 26 004,76 грн. (в т.ч. ПДВ - 4 334,13 грн.), від 26.03.2014 року № 236 на суму 17 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 2 833,33 грн.) і від 02.04.2014 року № 90 на суму 61 751,77 грн. (в т.ч. ПДВ - 10 291,96 грн., що виписана на підставі договору від 27.12.2013 року № 396КП13-М) за підписом ОСОБА_1 і скріплених печаткою ТОВ «Компані Інвест ЛТД». При цьому, позивачем до матеріалів справи не була надана копія податкової накладної від 26.03.2014 року за № 238 на суму 101 392,44 грн. (в т.ч. ПДВ - 16 898,74 грн.), водночас, наявність останньої визнається обома сторонами;

- копії недатованих актів прийому-передачі матеріалів від Підрядника до Субпідрядника для виконання підрядних робіт на загальну суму 2 500 150,66 грн. (вартість матеріалів з ПДВ) за договорами № 400КП13-М від 27.12.2013 року, № 396КП13-М від 27.12.2013 року, від 27.12.2013 року № 394КП13-М, від 27.12.2013 року № 395КП13-М, від 27.12.2013 року № 393КП13-М, від 27.12.2013 року № 392КП13-М;

- картки субрахунку бухгалтерського обліку 3772 «Розрахунки з іншими дебіторами» окремо по кожному з договорів субпідряду;

- платіжних доручень ТОВ «Кредо Плюс» від 15.04.2014 року № 1910, від 01.04.2014 року № 1875, від 01.04.2014 року № 1874, від 01.04.2014 року № 1873, від 01.04.2014 року № 1872, від 15.04.2014 року № 3236, від 15.04.2014 року № 3238, від 15.04.2014 року № 3237, від 15.04.2014 року № 3239 і від 15.04.2014 року № 3243 з призначенням платежу «оплата за комплекс ел.монтажних робіт згідно Договора…» щодо перерахування користь ТОВ «Компані Інвест ЛТД» безготівкових коштів на загальну суму 922 692,52 грн. (з ПДВ).

За результатами дослідження вище перелічених первинних документів суд дійшов висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону № 996-ХІV та Положення, та в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій.

Відповідачем під час судового розгляду даної справи не надано суду належних документальних доказів відсутності у названого контрагента позивача спеціальної податкової правосуб'єктності на момент укладення і виконання вказаних спірних правочинів, зокрема, того, що ТОВ «Компані Інвест ЛТД» не було зареєстроване в якості платника податку на додану вартість або того, що його реєстрація платником податку на додану вартість була анульована у встановленому законом порядку, а, відтак, суд приходить до висновку, що наявні у матеріалах справи копії податкових накладних, на підставі яких позивач сформував податковий кредит за період березень 2014 року, цілком відповідають вимогам, встановленим ст. 201 Податкового кодексу України.

Також, відповідачем не було надано до суду належних доказів, які б свідчили:

- про відсутність у підприємства ТОВ «Компані Інвест ЛТД» права на здійснення певних специфічних робіт у сфері будівництва та умов для здійснення господарської діяльності (відсутність майна, складських приміщень, обладнання та виробничих потужностей, в т.ч. орендованих , а також трудових ресурсів, тощо), в т.ч. із залученням найманих фізичних осіб, на момент укладення і вчинення спірних правочинів. Натомість, позивачем разом з клопотанням від 26.02.2015 року та третьою особою разом з клопотанням від 12.03.2015 року були надані до матеріалів справи копії статуту ТОВ «Компанія Інвест ЛТД», виписок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ТОВ «Компанія Інвест ЛТД» станом на 26.12.2013 року та 06.01.2015 року, довідки з органу статистики відносно ТОВ «Компані Інвест ЛТД станом на 29.01.2014 року, свідоцтва платника ПДВ № 200137584 від 01.09.2013 року, ліцензії серії АЕ № 279198, виданої ТОВ «Компані Інвест ЛТД» Державною архітектурно-будівельною інспекцією строком до 13.09.2016 року на право здійснення господарської діяльності, що пов'язана із створенням об'єктів архітектури (в тому числі робіт з монтажу інженерних мереж за переліком).

При цьому, судом не приймаються до уваги посилання відповідача на обставини, встановлені в Акті ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 07.05.2014 року № 1208/26-59-22-01/38781843 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Скрап-Сервіс», оскільки: по-перше, оригінал та/або копія цього акта відповідачем в суді пред'явлено не було; по-друге, ймовірні порушення постачальниками товарів (робіт, послуг) правил оподаткування не позбавляють права добросовісного покупця на віднесення до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість;

- про нікчемність правочинів, укладених між ТОВ «Кредо Плюс» і ТОВ «Компані Інвест ЛТД», а також жодних достовірних документальних доказів на підтвердження факту підписання договорів субпідряду і первинних документів до них не уповноваженими на те особами;

- про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб ТОВ «Кредо Плюс» та/або його контрагента, безпосередньо відповідальних за укладення і виконання спірних правочинів, у скоєнні злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України.

Додатково на підтвердження обставин використання результатів електромонтажних робіт за переліченими вище договорами субпідряду з ТОВ «Компані Інвест ЛТД» позивач надав суду наступні документи: копії свого статуту, штатно-посадового списку, затвердженого на березень 2014 року; копії договорів субпідряду, укладених ТОВ «Кредо Плюс» як субпідрядною організацією протягом 2013 року із замовниками проектних та електромонтажних робіт - підприємствами ТОВ «Атлан Буд Сервіс», ТОВ Рембудсервіс 2002», ТОВ «К.А.Н.», ТОВ «Енерджі Сервіс», ТОВ «Конто-К», ТОВ «Бакалія-Трейд» і ТОВ «Софтсервіс» - та первинних документів до них; копії договорів складського зберігання від 31.12.2012 року за № 3112 і від 31.12.2013 року № 3113, укладених між ТОВ «БТК «Вольтком» (Зберігач) і ТОВ «Кредо Плюс» (Поклажодавець) щодо надання платних послуг зі зберігання товарно-матеріальних цінностей; копії актів ТОВ «Кредо Плюс» щодо списання товарно-матеріальних цінностей, датованих березнем 2014 року.

Крім того, за даними тексту акта перевірки позивача (стор. 3 цього Акта) вбачається, що протягом перевіряємого періоду ТОВ «Кредо Плюс» фактично здійснювало господарську діяльність з надання електромонтажних робіт.

За результатами дослідження змісту наведених вище документів суд приходить до висновку про наявність у позивача ділової мети на укладення з ТОВ «Компані Інвест ЛТД» описаних вище договорів субпідряду та, відповідно, про наявність зв'язку між спірними правочинами та господарською діяльністю позивача.

Крім того, під час розгляду даної справи судом встановлено, що 27.12.2013 року між ТОВ «Кредо Плюс» і ТОВ «Компані Інвест ЛТД» були укладені письмові договори за № 402КП13-О і № 403КП13-О, за умовами яких Виконавець (ТОВ «Компані Інвест ЛТД») зобов'язується власними та залученими силами і засобами, на свій ризик, якісно та у встановлені цими Договорами строки, виконати на користь Замовника (позивача) платні ремонтні роботи на певних об'єктах (офісні приміщення за адресами - м. Луганськ, вул. Совєтская, 42, офіс 212 та АДРЕСА_1 з використанням матеріалів останнього, а Замовник, в свою чергу, прийняти та оплатити виконанні роботи на умовах даних Договорів. Сторонами була визначена вартість робіт у розмірі 694 274,71 грн. (в т.ч. ПДВ - 115 712,45 грн.) за договором № 402КП13-О і 400 725,29 грн. (в т.ч. ПДВ - 66 787,55 грн.) - за договором № 403КП13-О.

На підтвердження фактів виконання ТОВ «Компані Інвест ЛТД» ремонтних робіт в офісних приміщеннях, згідно вказаних договорів від 27.12.2013 року, позивач надав до суду наступні документи:

- копії довідок про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2014 року (форми № КБ-3), датованих 31.03.2014 роком;

- копії актів приймання виконаних будівельних робіт за березень 2014 року (форми № КБ-2в) за № 1 від 31.03.2014 року на суми 758 755,98 грн. (з ПДВ та в т.ч. зворотна сума 64 481,27 грн. - вартість переданих Замовником матеріалів з ПДВ) та 422 689,87 грн. (з ПДВ та в т.ч. зворотна сума 21 964,58 грн. - вартість переданих Замовником матеріалів з ПДВ);

- копію податкової накладної від 31.03.2014 року № 448 на суму 400 725,29 грн. (в т.ч. ПДВ - 66 787,55 грн.). При цьому позивачем до матеріалів справи не була надана копія податкової накладної від 31.03.2014 року за № 447 на суму 694 274,71 грн. (в т.ч. ПДВ - 115 712,45 грн.), водночас, наявність останньої визнається обома сторонами;

- копії недатованих актів прийому-передачі матеріалів від Підрядника до Субпідрядника для виконання підрядних робіт на загальну суму 86 445,85 грн. (вартість матеріалів з ПДВ) за договорами № 402КП13-О і № 403КП13-О від 27.12.2013 року, для виконання робіт з електропостачання офісів;

- картки субрахунку бухгалтерського обліку 3772 «Розрахунки з іншими дебіторами» окремо по кожному з договорів субпідряду та акта звірки взаємних розрахунків станом на 16.07.2014 року, згідно яких в бухгалтерському обліку позивача станом на 30.07.2014 року обліковувалася заборгованість перед ТОВ «Компані Інвест ЛТД» в сумі 1 095 000 грн. (тобто, на вартість робіт за договорами від 27.12.2013 року № 402КП13-О і № 403КП13-О).

Разом з тим, під час розгляду даної справи позивач не надав суду належних документальних доказів на підтвердження фактів перерахування на користь ТОВ «Компані Інвест ЛТД» повністю або частково вартості ремонтних робіт, отриманих, згідно договорів від 27.12.2013 року № 402КП13-О і № 403КП13-О, та/або узгодження із контрагентом питань щодо розстрочення платежів. При цьому, представник ТОВ «Компані Інвест ЛТД» в призначене судове засідання у даній справі не з'явився та жодних письмових пояснень і документів по зазначеним господарським операціям до суду не подав.

Також, представник позивача не надав суду жодних інших первинних документів, оформлених на підставі та на виконання цих договорів, зокрема: звітів Виконавця (ТОВ «Компані Інвест ЛТД») про використання наданих в роботу матеріалів Замовника (позивача), проектної документації щодо проведення ремонтних робіт, календарних графіків ремонтних робіт, оформлення (наявність) яких передбачено безпосередньо умовами п. 1.2, 3.3, 5.1, 5.2 зазначених Договорів, а також не надав пояснень щодо причин неможливості подання останніх.

У силу норм ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до ч. 1, ч. 4 ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

З огляду на викладене вище, судом не беруться до уваги надані позивачем копії актів форми № КБ-2в і довідок форми КБ-3, як докази понесення ним витрат на ремонт офісних приміщень в сумі 1 095 000 грн., оскільки зі змісту останніх не вбачається виникнення змін у капіталі ТОВ «Кредо Плюс» на зазначену суму коштів.

Крім того, позивачем з метою обґрунтування обставин наявності ділової мети на укладення договорів від 27.12.2013 року № 402КП13-О і № 403КП13-О додатково до матеріалів справи були надані наступні документи: копії договору суборенди нежитлового приміщення від 02.08.2012 року № 11, укладеного між ТОВ «Реноме» (Орендодавець) і ТОВ «Кредо Плюс» (Орендар) щодо платного строкового користування нежитловим приміщенням (офіс 212) загальною площею 19,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Совєтская, 42, та акта передання-приймання приміщення від 02.08.2012 року, акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.03.2014 року № ОУ-0000040 (при цьому, за умовами пп. 7.1.8 п. 7.1 цього Договору суборенди обов'язки по проведенню поточного ремонту покладені на Орендаря. Водночас, такий ремонт об'єкту суборенди за ініціативою Орендаря проводяться за згодою Орендодавця); копії договору оренди нежитлового приміщення від 05.03.2013 року № 87КП13-О, укладеного між ОСОБА_3 (Орендодавець, в подальшому ОСОБА_3) і ТОВ «Кредо Плюс» (Орендар, в особі генерального директора Гадейчука В.А.) щодо строкового платного користування нежитловими приміщеннями (кімнати за № і № 2 групи приміщень № 52) на 13-му поверсі, загальною площею 91,5 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, та додаткової угоди № 2 від 01.12.2014 року, актів виконаних робіт до нього. Зокрема, зі змісту договорів оренди нежитлових приміщень вбачається, що вказані об'єкти оренди були передані позивачу у придатному для використання стані.

Однак, суд критично ставиться до даних документів, оскільки безпосередньо з їх змісту, по-перше, не вбачається причинно-наслідковий зв'язок між спірними господарськими операціями та наведеними документами (зокрема, документально не підтверджено наявність у позивача підстав для прийняття рішень про необхідність проведення ремонтних робіт в офісах, безпосередньо прийняття на підприємстві таких рішень, дефектність стану офісних приміщень, окреслення конкретного обсягу ремонтних робіт - у вигляді капітального чи поточного ремонту (з метою мінімізації витрат у відповідності до договорів оренди нежитлових приміщень, що покладаються на орендаря), визначення витрат на матеріали для ремонту, надання орендодавцями згоди на проведення ремонту належних їм на праві приватної власності чи у володінні нежитлових приміщень, встановлення режиму роботи підприємства на час тривалості ремонтних робіт), по-друге, такі документи не містять жодних відомостей про виконання ТОВ «Компані Інвест ЛТД» ремонтних робіт на користь позивача.

Враховуючи вищенаведений аналіз наявних в матеріалах справи первинних документів позивача, судом вбачається, що позивачем ні під час проведення документальної перевірки, ні в ході розгляду даної справи в суді, не були надані документи, зокрема, розрахункові, які б підтверджували факти дійсного понесення ТОВ «Кредо Плюс» витрат на придбання ремонтних робіт у ТОВ «Компанія Інвест ЛТД».

Натомість, наявними матеріалами справи доказами валові витрати позивача за перевіряємий період підтверджуються лише в частині фактично сплаченої суми (тобто, витрати понесені за наслідками господарських операцій з придбання комплексу електромонтажних робіт у ТОВ «Компані Інвест ЛТД»).

З огляду на те, що позивачем не підтверджено реальне понесення ним витрат на придбання ремонтних робіт належними розрахунковими документами та зв'язок таких робіт з його господарською діяльністю, суд погоджується з висновком податкового органу щодо відсутності у позивача правових підстав для віднесення до складу податкового кредиту за відповідні звітні періоди сум податку на додану вартість по податковим накладним від 31.03.2014 року за № 447 і № 448, виписаним ТОВ «Компані Інвест ЛТД» на суми ПДВ 115 712,45 грн. і 66 787,55 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, ч. 6 ст. 128, ст.ст. 158-163, 167, 254 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 05.09.2014 року № 0003902204 в частині визначеного грошового зобов'язання з податку на до додану вартість у сумі 179 363 грн. (в тому числі 143 490 грн. - за основним платежем, 35 873 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредо Плюс» (ідентифікаційний код 34585499, адреса: 03115, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 136, кімната 34) судові витрати у розмірі 214,46 грн. (двохсот чотирнадцяти грн. 46 копійки) з Державного бюджету України.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредо Плюс» (ідентифікаційний код 34585499, адреса: 03115, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 136, кімната 34) судовий збір у розмірі 2 241,12 грн. (двох тисяч двохсот сорока однієї грн. 12 копійок) на р/р №31218206784007, отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача - (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача - 820019, код класифікації доходів бюджету - 22030001.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок