Ухвала

від 13.10.2015 по справі 826/826/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/37837/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Рибченка А.О.

Юрченко В.П.

при секретарі судового засідання: Чайці О.С. ,

розглянувши касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредо Плюс» та Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2015 року

та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2015 року

по справі № 826/826/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредо Плюс»

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Компані Інвест ЛТД»

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредо Плюс» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 05.09.2014 року за № 0003902204, яким визначено до сплати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 407488,00 грн., в т.ч. 325990,00 грн. за основним платежем, 81498,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2015 року, позов задоволено частково. Скасовано спірне податкове повідомлення-рішення від 05.09.2014 року за № 0003902204 в частині визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 179363,00 грн., у т.ч. за основним платежем - 143490,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 35873,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить спірні судові рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами норм матеріального права та прийняття судових рішень без належного врахування всіх обставин справи.

Позивач у своїй касаційній скарзі просить рішення судів скасувати із прийняттям нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Кредо Плюс» з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності внесення до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Компані Інвест ЛТД» за період з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року, за результатами якої встановлено порушення позивачем норм п. 198.6 ст. 198, п. 2101.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

За результатами проведеної документальної перевірки ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.

Задовольняючи позов частково, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем не були надані документи, зокрема, розрахункові, які б підтверджували факти дійсного понесення ТОВ «Кредо Плюс» витрат на придбання ремонтних робіт у ТОВ «Компанія Інвест ЛТД». Натомість, наявними матеріалами справи доказами валові витрати позивача за перевіряємий період підтверджуються лише в частині фактично сплаченої суми (тобто, витрати понесені за наслідками господарських операцій з придбання комплексу електромонтажних робіт у ТОВ «Компані Інвест ЛТД»).

Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що вказані висновки судів не можна вважати такими, що зроблені на підставі повно та всебічно досліджених встановлених фактичних обставин справи.

Відповідно до частин другої та третьої статті 159 КАС законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права, а обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Як зазначено у частині першій статті 220 КАС, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі. Отже, вимоги цієї норми включають у себе й обов'язок касаційного суду перевіряти повноту встановлення фактичних обставин. (практика Верховного Суду України, згідно постанови від 20 травня 2008 року)

У зв'язку із наведеними процесуальними приписами суди повинні неухильно додержуватись вимог про законність і обґрунтованість рішення у справі.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги адміністративного судочинства вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно тлумачити ці норми.

Ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким, викладеним у послідовності і обов'язково містити вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини.

У мотивувальній частині рішення, зокрема, слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судами попередніх інстанцій не були враховані приписи частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України щодо здійснення розгляду і вирішення справ в адміністративних судах на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно, частинами 4 та 5 цієї статті на суд покладається обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи; зобов'язує суд запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Відповідно до вимог частини 4 статті 79 КАС України оригінали письмових доказів, що є у справі, повертаються судом після їх дослідження, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи, або після набрання законної сили судовим рішенням у справі за клопотанням осіб, які їх надали. У справі залишається засвідчена суддею копія письмового доказу.

Так, в процесі розгляду даної справи судами не було витребувано та досліджено відповідні первинні документи, наявність яких необхідна для правильного вирішення справи.

Приймаючи рішення у даній справі, відповідно до вимог статті 70 КАС України, судам необхідно було витребувати та, відповідно, дослідити докази, на які посилаються позивач та відповідач на підтвердження своїх доводів.

Оскільки зазначені обставини справи не були з'ясовані судами попередніх інстанцій, в той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору, і це порушення вимог ч.4, ч.5 ст.11 КАС України не може бути усунено судом касаційної інстанції з урахуванням меж касаційного перегляду справи, встановлених ст. 220 КАС України, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у цій ухвалі, виконати вимоги процесуального законодавства, зокрема ч.4 та ч.5 ст.11 КАС України щодо з'ясування всіх обставин у справі, ст. 86 цього Кодексу щодо оцінки доказів та в залежності від встановленого і у відповідності з нормами матеріального права вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 160, 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредо Плюс» та Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2015 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2015 року по справі №826/826/15 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий підписГолубєва Г.К. Судді підписРибченко А.О. підписЮрченко В.П.

Ухвала складена у повному обсязі 16.10.2015 р.