Ухвала

від 14.07.2015 по справі 826/826/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/826/15 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О. Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

14 липня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Шостака О.О.,

суддів Желтобрюх І.Л., Мамчура Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксування технічними засобами, в порядку ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві та Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо Плюс" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "09" червня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо Плюс" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компані Інвест ЛТД" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від "09" червня 2015 року позов було задоволено частково. Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду від 09.06.2015 року та прийняте нове рішення, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві та Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо Плюс" - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "09" червня 2015 року - без змін, виходячи із наступного. Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як було встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Кредо Плюс» з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності внесення до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Компані Інвест ЛТД» (ідентифікаційний код 38750789) за період з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року, за результатами якої складений Акт від 18.08.2014 року № 394/26-57-22-04-21/34585499 (надалі - акт перевірки).

У тексті цього акта перевірки, копія якого наявна у матеріалах справи, містяться висновки контролюючого органу про завищення позивачем, в порушення норм п. 198.6 ст. 198, п. 2101.10 ст. 201 Податкового кодексу України, розміру податкового кредиту за звітний період березень 2014 року на суму податку на додану вартість 325 990 грн. Епізод даного податкового правопорушення контролюючий орган пов'язує з фактом неправомірного віднесення ТОВ «Кредо Плюс» до складу податкового кредиту за березень 2014 року сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних, що були виписані ТОВ «Компані Інвест ЛТД», згідно договорів субпідряду від 14.11.2013 року № 352КП13-М1, від 27.12.2013 року № 392КП13-М, від 27.12.2013 року № 393КП13-М, від 27.12.2013 року № 394КП13-М, від 27.12.2013 року № 395КП13-М, від 27.12.20213 року № 396КП13-М, від 27.12.2013 року № 400КП13-М1, від 27.12.2013 року № 401КП13-М1, від 27.12.2013 року № 402КП13-О та від 27.12.2013 року № 403КП13-О. Зокрема, за результатами аналізу відомостей з АІС «Податковий блок», перевіряючими встановлено: відсутність інформації про необхідну кількість трудових ресурсів, матеріальну базу (складські приміщення, автотранспорт, виробничі потужності та устаткування), що необхідна для здійснення нормальної господарської діяльності; присвоєння ТОВ «Компані Інвест ЛТД» стану 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням; не встановлено отримання ТОВ «Компані Інвест ЛТД» дозвільних документів на здійснення господарської діяльності у сфері будівництва. Також, перевіряючим були враховані висновки акта ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 07.05.2014 року № 1208/26-59-22-01/38781843 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Скрап-Сервіс» (ідентифікаційний код 387818430) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період з 01.02.2014 року по 31.03.2014 року. Відповідно до даних податкової звітності за результатами березня 2014 року, ТОВ «Компані Інвест ЛТД» сформувало за рахунок ТОВ «Скрап-Сервіс» (податкові накладні за 28.10.2013 року з сумою ПДВ, що не перевищує 10 тис. грн.) податковий кредит на загальну суму 10 649 865 грн., що на переконання контролюючого органу є сумнівним (з метою приховання номенклатури поставлених товарів). Крім того, у тексті акта перевірки наявні посилання на постанову Прокуратури Деснянського району м. Києва від 12.08.2014 року, де зазначені відомості про фіктивність створення (діяльності) підприємства ТОВ «Компані Інвест ЛТД». На підставі вищевикладеного ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві дійшла висновку про відсутність у ТОВ «Кредо Плюс» достатніх правових підстав для формування сум податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі неналежних податкових накладних, оформлених за результатами правочинів з ТОВ «Компані Інвест ЛТД». За результатами проведеної документальної перевірки ТОВ «Кредо Плюс» перевіряючий дійшов висновку про заниження позивачем податку додану вартість за березень 2014 року на суму 325 990 грн. ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві підставі вказаного акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення (форми «Р») від 05.09.2014 року за № 0003902204, яким визначило ТОВ «Кредо Плюс» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 407 488 грн., в т.ч. 325 990 грн. за основним платежем, 81 498 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи). Не погоджуючись з вищевикладеними обставинами, позивач звернувся до суду з відповідним позовом. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від "09" червня 2015 року позов було задоволено частково. Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. У розумінні пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), який набрав чинності 01 січня 2011 року, «податковий кредит» - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. У силу п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у п. 201.1 ст. 201 ПК України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм ст. 201 цього Кодексу. Крім того, зокрема, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України), а саме: Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2014 року № 10 «Про затвердження Форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 січня 2014 року за № 185/24962, який набрав чинності 01.03.2014 року та був чинний станом на момент існування спірних правовідносин. Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. За приписами норм п. 44.1 і п. 44.3 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин) (надалі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. У розумінні Закону № 996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. При цьому, згідно норм до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції чинній на момент спірних правовідносин) (надалі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), «господарські операції» - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Згідно ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV). Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абз. 2 п. 44.1 ст. 44 ПК України). У ході судового розгляду даної справи також встановлено укладення між ТОВ «Кредо Плюс» (Підрядник, Замовник) і ТОВ «Компані Інвест ЛТД» (Субпідрядник, Підрядник) протягом листопада-грудня 2013 року договорів субпідряду від 27.12.2013 року № 401КП13-М1, від 27.12.2013 року № 400КП13-М1, від 27.12.2013 року № 396КП13-М, від 27.12.2013 року № 394КП13-М, від 27.12.2013 року № 395КП13-М, від 2712.2013 року № 393КП13-М, від 27.12.2013 року № 392КП13-М, від 14.11.2013 року № 352КП13-М1. За умовами цих Договорів Субпідрядник зобов'язується виконати на користь Підрядника платні електромонтажні роботи на відповідних об'єктах (а саме: «Приєднання до електричних мереж електроприймачів базової станції мобільного зв'язку ПрАТ «МТС Україна» DON_PER_RUS, розташованого за адресою: Луганська обл., м. Первомайськ, вул. Кошового, буд. 10а», «Бізнес-центр з офісно-готельними та торгово-виставковими комплексами та центром сервісного обслуговування автомобілів на території Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області», «Приєднання до електричних мереж електроустановок будівельних майданчиків та житлових будинків споживачів», «Реконструкція нежитлового будинку та будівництво громадського торговельно-офісно-готельного комплексу з підземного автостоянкою, розташованого за адресою: вул. Різницька/Московська, 2/32-34 у Печерському районі м. Києва», «Внутрішнє електропостачання торгово-розважального центру, розташованого за адресою: Київська область, с. Стоянка, 21 км Житомирське шосе», «Реконструкція з розширенням майнового комплексу під виробництво гумових та латексних виробів. Виробний корпус № 2, розташованого за адресою: м. Бровари, вул. Кутузова, 127, виробничий корпус № 2», «Приєднання до електричних мереж електроприймачів базової станції мобільного зв'язку ПрАТ «МТС Україна» DON_STA_TTU, розташованого за адресою: Луганська обл., м. Стаханів, пр. Леніна, буд. 13»), а Підрядник, в свою чергу, прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх в порядку і на умовах, визначених цими Договорами. На підтвердження фактів виконання ТОВ «Компані Інвест ЛТД» електромонтажних робіт, згідно вказаних договорів субпідряду, та проведення розрахунків за такі виконані підрядні роботи позивач надав до суду наступні документи: - копії договірних цін та локальних кошторисів по договорів субпідряду від 27.12.2013 року № 401КП13-М1 та від 14.11.2013 року № 352КП13-М1;

- копії довідок про вартість виконаних будівельних робіт за березень і квітень 2014 року (форми № КБ-3), датованих 26.03.2014 роком, 31.03.204 роком, 24.03.2014 роком, 02.04.2014 роком, 14.03.2014 роком, 13.03.2014 роком, 17.03.2014 роком, 13.03.2014 роком, 26.03.2014 роком, 26.03.2014 роком; - копії актів приймання виконаних будівельних робіт за березень 2014 року (форми № КБ-2в) на загальну суму 922 692,52 грн., а саме - акта № 1 від 26.03.2014 року на суму 17 000 грн. (з ПДВ), акта № 1 від 31.03.2014 року на суму 26 004,76 грн. (з ПДВ), акта № 1 від 24.03.2014 року на суму 98 408,69 грн. (з ПДВ), акта № 2 від 02.04.2014 року на суму 61 827,14 грн. (з ПДВ), акта № 1 від 14.03.2014 року на суму 242 846,11 грн. (з ПДВ та в т.ч. зворотна сума 179 549,92 грн. - вартість переданих Підрядником матеріалів з ПДВ), акта № 1 від 13.03.2014 року на суму 60 162,12 грн. (з ПДВ та в т.ч. зворотна сума 25 068,25 грн. - вартість переданих Підрядником матеріалів з ПДВ), акта № 1 від 17.03.2014 року на суму 2 744 924,16 грн. (з ПДВ та в т.ч. зворотна сума 2 294 737,09 грн. - вартість переданих Підрядником матеріалів з ПДВ), акта № 1 від 13.03.2014 року на суму 54 079,14 грн. (з ПДВ), акта № 2 від 26.03.2014 року на суму 101 392,44 грн. (з ПДВ), акта № 1 від 26.03.2014 року на суму 17 000 грн. (з ПДВ), - копії податкових накладних від 26.03.2014 року № 237 на суму 17 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 2 833,33 грн.), від 13.03.2014 року № 82 на суму 54 079,14 грн. (в т.ч. ПДВ - 9 013,19 грн.), від 17.03.2014 року № 84 на суму 450 187,07 грн. (в т.ч. ПДВ - 75 031,18 грн.), від 14.03.2014 року № 83 на суму 63 296,20 грн. (в т.ч. ПДВ - 10 549,37 грн.), від 13.03.2014 року № 81 на суму 35 093,87 грн. (в т.ч. ПДВ - 5 848,98 грн.), від 24.03.2014 року № 235 на суму 96 887,27 грн. (в т.ч. ПДВ - 16 147,88 грн.), від 31.03.2014 року № 239 на суму 26 004,76 грн. (в т.ч. ПДВ - 4 334,13 грн.), від 26.03.2014 року № 236 на суму 17 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 2 833,33 грн.) і від 02.04.2014 року № 90 на суму 61 751,77 грн. (в т.ч. ПДВ - 10 291,96 грн., що виписана на підставі договору від 27.12.2013 року № 396КП13-М) за підписом ОСОБА_1 і скріплених печаткою ТОВ «Компані Інвест ЛТД». При цьому, позивачем до матеріалів справи не була надана копія податкової накладної від 26.03.2014 року за № 238 на суму 101 392,44 грн. (в т.ч. ПДВ - 16 898,74 грн.), водночас, наявність останньої визнається обома сторонами; - копії недатованих актів прийому-передачі матеріалів від Підрядника до Субпідрядника для виконання підрядних робіт на загальну суму 2 500 150,66 грн. (вартість матеріалів з ПДВ) за договорами № 400КП13-М від 27.12.2013 року, № 396КП13-М від 27.12.2013 року, від 27.12.2013 року № 394КП13-М, від 27.12.2013 року № 395КП13-М, від 27.12.2013 року № 393КП13-М, від 27.12.2013 року № 392КП13-М; - картки субрахунку бухгалтерського обліку 3772 «Розрахунки з іншими дебіторами» окремо по кожному з договорів субпідряду; - платіжних доручень ТОВ «Кредо Плюс» від 15.04.2014 року № 1910, від 01.04.2014 року № 1875, від 01.04.2014 року № 1874, від 01.04.2014 року № 1873, від 01.04.2014 року № 1872, від 15.04.2014 року № 3236, від 15.04.2014 року № 3238, від 15.04.2014 року № 3237, від 15.04.2014 року № 3239 і від 15.04.2014 року № 3243 з призначенням платежу «оплата за комплекс ел.монтажних робіт згідно Договора…» щодо перерахування користь ТОВ «Компані Інвест ЛТД» безготівкових коштів на загальну суму 922 692,52 грн. (з ПДВ). Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що перелічені первині документи оформлені у відповідності до вимог Закону № 996-ХІV та Положення, та в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій. Додатково на підтвердження обставин використання результатів електромонтажних робіт за переліченими вище договорами субпідряду з ТОВ «Компані Інвест ЛТД» в матеріалах справи наявні наступні документи: копії свого статуту, штатно-посадового списку, затвердженого на березень 2014 року; копії договорів субпідряду, укладених ТОВ «Кредо Плюс» як субпідрядною організацією протягом 2013 року із замовниками проектних та електромонтажних робіт - підприємствами ТОВ «Атлан Буд Сервіс», ТОВ Рембудсервіс 2002», ТОВ «К.А.Н.», ТОВ «Енерджі Сервіс», ТОВ «Конто-К», ТОВ «Бакалія-Трейд» і ТОВ «Софтсервіс» - та первинних документів до них; копії договорів складського зберігання від 31.12.2012 року за № 3112 і від 31.12.2013 року № 3113, укладених між ТОВ «БТК «Вольтком» (Зберігач) і ТОВ «Кредо Плюс» (Поклажодавець) щодо надання платних послуг зі зберігання товарно-матеріальних цінностей; копії актів ТОВ «Кредо Плюс» щодо списання товарно-матеріальних цінностей, датованих березнем 2014 року. Крім того, за даними тексту акта перевірки позивача (стор. 3 цього Акта) вбачається, що протягом перевіряємого періоду ТОВ «Кредо Плюс» фактично здійснювало господарську діяльність з надання електромонтажних робіт. За результатами дослідження змісту наведених вище документів колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача ділової мети на укладення з ТОВ «Компані Інвест ЛТД» описаних вище договорів субпідряду та, відповідно, про наявність зв'язку між спірними правочинами та господарською діяльністю позивача. Крім того, під час розгляду даної справи судом встановлено, що 27.12.2013 року між ТОВ «Кредо Плюс» і ТОВ «Компані Інвест ЛТД» були укладені письмові договори за № 402КП13-О і № 403КП13-О, за умовами яких Виконавець (ТОВ «Компані Інвест ЛТД») зобов'язується власними та залученими силами і засобами, на свій ризик, якісно та у встановлені цими Договорами строки, виконати на користь Замовника (позивача) платні ремонтні роботи на певних об'єктах (офісні приміщення за адресами - м. Луганськ, вул. Совєтская, 42, офіс 212 та АДРЕСА_1 з використанням матеріалів останнього, а Замовник, в свою чергу, прийняти та оплатити виконанні роботи на умовах даних Договорів. Сторонами була визначена вартість робіт у розмірі 694 274,71 грн. (в т.ч. ПДВ - 115 712,45 грн.) за договором № 402КП13-О і 400 725,29 грн. (в т.ч. ПДВ - 66 787,55 грн.) - за договором № 403КП13-О. На підтвердження фактів виконання ТОВ «Компані Інвест ЛТД» ремонтних робіт в офісних приміщеннях, згідно вказаних договорів від 27.12.2013 року, позивач надав до суду наступні документи: - копії довідок про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2014 року (форми № КБ-3), датованих 31.03.2014 роком; - копії актів приймання виконаних будівельних робіт за березень 2014 року (форми № КБ-2в) за № 1 від 31.03.2014 року на суми 758 755,98 грн. (з ПДВ та в т.ч. зворотна сума 64 481,27 грн. - вартість переданих Замовником матеріалів з ПДВ) та 422 689,87 грн. (з ПДВ та в т.ч. зворотна сума 21 964,58 грн. - вартість переданих Замовником матеріалів з ПДВ); - копію податкової накладної від 31.03.2014 року № 448 на суму 400 725,29 грн. (в т.ч. ПДВ - 66 787,55 грн.). При цьому позивачем до матеріалів справи не була надана копія податкової накладної від 31.03.2014 року за № 447 на суму 694 274,71 грн. (в т.ч. ПДВ - 115 712,45 грн.), водночас, наявність останньої визнається обома сторонами; - копії недатованих актів прийому-передачі матеріалів від Підрядника до Субпідрядника для виконання підрядних робіт на загальну суму 86 445,85 грн. (вартість матеріалів з ПДВ) за договорами № 402КП13-О і № 403КП13-О від 27.12.2013 року, для виконання робіт з електропостачання офісів; - картки субрахунку бухгалтерського обліку 3772 «Розрахунки з іншими дебіторами» окремо по кожному з договорів субпідряду та акта звірки взаємних розрахунків станом на 16.07.2014 року, згідно яких в бухгалтерському обліку позивача станом на 30.07.2014 року обліковувалася заборгованість перед ТОВ «Компані Інвест ЛТД» в сумі 1 095 000 грн. (тобто, на вартість робіт за договорами від 27.12.2013 року № 402КП13-О і № 403КП13-О). Разом з тим, в матеріалах справи відсутні належні документальні докази на підтвердження фактів перерахування на користь ТОВ «Компані Інвест ЛТД» повністю або частково вартості ремонтних робіт, отриманих, згідно договорів від 27.12.2013 року № 402КП13-О і № 403КП13-О, та/або узгодження із контрагентом питань щодо розстрочення платежів. При цьому, представник ТОВ «Компані Інвест ЛТД» в призначене судове засідання у даній справі не з'явився та жодних письмових пояснень і документів по зазначеним господарським операціям до суду не подав. Також, в матеріалах справи відсутні інші первинні документи, оформлені на підставі та на виконання цих договорів, зокрема: звітів Виконавця (ТОВ «Компані Інвест ЛТД») про використання наданих в роботу матеріалів Замовника (позивача), проектної документації щодо проведення ремонтних робіт, календарних графіків ремонтних робіт, оформлення (наявність) яких передбачено безпосередньо умовами п. 1.2, 3.3, 5.1, 5.2 зазначених Договорів, а також не надав пояснень щодо причин неможливості подання останніх. Крім того, позивачем з метою обґрунтування обставин наявності ділової мети на укладення договорів від 27.12.2013 року № 402КП13-О і № 403КП13-О додатково до матеріалів справи були надані інші документи, однак, з їх змісту не вбачається причинно-наслідковий зв'язок між спірними господарськими операціями та наведеними документами (зокрема, документально не підтверджено наявність у позивача підстав для прийняття рішень про необхідність проведення ремонтних робіт в офісах, безпосередньо прийняття на підприємстві таких рішень, дефектність стану офісних приміщень, окреслення конкретного обсягу ремонтних робіт - у вигляді капітального чи поточного ремонту (з метою мінімізації витрат у відповідності до договорів оренди нежитлових приміщень, що покладаються на орендаря), визначення витрат на матеріали для ремонту, надання орендодавцями згоди на проведення ремонту належних їм на праві приватної власності чи у володінні нежитлових приміщень, встановлення режиму роботи підприємства на час тривалості ремонтних робіт), такі документи не містять жодних відомостей про виконання ТОВ «Компані Інвест ЛТД» ремонтних робіт на користь позивача. Враховуючи вищенаведений аналіз наявних в матеріалах справи первинних документів позивача, вбачається, що позивачем ні під час проведення документальної перевірки, ні в ході розгляду даної справи в суді, не були надані документи, зокрема, розрахункові, які б підтверджували факти дійсного понесення ТОВ «Кредо Плюс» витрат на придбання ремонтних робіт у ТОВ «Компанія Інвест ЛТД». Натомість, наявними матеріалами справи доказами валові витрати позивача за перевіряємий період підтверджуються лише в частині фактично сплаченої суми (тобто, витрати понесені за наслідками господарських операцій з придбання комплексу електромонтажних робіт у ТОВ «Компані Інвест ЛТД»). Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві та Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо Плюс" - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "03" червня 2015 року - без змін. Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволені апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві та Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо Плюс" - відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "09" червня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Шостак

Судді І.Л. Желтобрюх

Я.С. Мамчур

.

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Мамчур Я.С

Желтобрюх І.Л.