Рішення

від 28.05.2015 по справі 908/2536/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 9/99/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2015 Справа № 908/2536/15-г

За позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 36-Б)

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Лактіс" (85600, Донецька область, Мар'їнський район, м. Мар'їнка, вул. Щорса, буд. 16)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство "Кредитпромбанк" (01014, м. Київ, бул. Дружби Народів, буд. 38)

про стягнення суми 2879457,06 грн.

Суддя Боєва О.С.

За участю представників:

Від позивача: Дорожнюк К.А. (дов. 3 б/н від 25.05.15 )

Від відповідача: не з'явився

Від 3-ої особи: не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 3.3ДС/203/2006-КЛТ від 01.08.2006 р. в розмірі 2879457,06 грн., з яких: сума 2412420,79 грн. заборгованість за простроченим кредитом, сума 24928,23 грн. заборгованість за простроченими відсотками, сума 437586,33 грн. пеня за несвоєчасне повернення кредиту, сума 4521, 71 грн. пеня за несвоєчасне повернення процентів.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.04.2015р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/2536/15-г, судове засідання призначено на 14.05.2015р. Ухвалою суду від 14.05.2015р. в порядку ст. 27 ГПК України залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Кредитпромбанк", м. Київ, цією ж ухвалою розгляд справи відкладено на 28.05.2015р.

28.05.2015р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Позивач підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позові та у письмовому поясненні, яке надійшло до суду 28.05.2015р. Просить на підставі ст.ст. 1, 4-2, 12, 21, 22, 26, 28, 32, 33, 35, 525, 526, 543, 554, 1049, 1050 ЦК України позов задовольнити та стягнути відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 3.3ДС/203/2006-КЛТ від 01.08.2006р. в розмірі 2879457,06 грн., з яких: сума 2412420,79 грн. заборгованість за простроченим кредитом, сума 24928,23 грн. заборгованість за простроченими відсотками, сума 437586,33 грн. пеня за несвоєчасне повернення кредиту, сума 4521, 71 грн. пеня за несвоєчасне повернення процентів.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, але у своєму відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 20.05.2015р., заперечив проти позову, зазначивши, зокрема, наступне. Своєчасно виконати свої зобов'язання за кредитним договором № 3.3ДС/203/2006-КЛТ від 01.08.2006р. відповідачу перешкоджають обставини непереборної сили. З 12.07.2014р. торгово-промислова палата України засвідчила настання обставин непереборної сили ПАТ «Лактіс» при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області. Сертифікат (висновок) про настання обставин непереборної сили № 2371/05-04 від 15.08.2004р. діє до повного закінчення АТО. У зв'язку з чим, просить відмовити в позовних вимогах у повному обсязі.

Третя особа у судове засідання не з'явилась, письмові пояснення по суті спору суду на надала, про причини неявки суд не повідомила.

Згідно зі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.08.2006р. між Відкритим акціонерним товариством "Кредитпромбанк" (станом на час розгляду справи - Публічне акціонерне товариство "Кредитпромбанк", банк, третя особа у справі) та Відкритим акціонерним товариством "Лактіс" (станом на час розгляду справи - Публічне акціонерне товариство "Лактіс", позичальник, відповідач у справі) був укладений кредитний договір № 3.3ДС/203/2006-КЛТ, умовами якого встановлено процедуру та умови надання банком у майбутньому кредитів (траншів) позичальнику в національній валюті України або в іноземних валютах в межах загальної суми, еквівалентної 103610,00 дол. США за офіційним курсом НБУ на дату укладання кожного додаткового договору до цього договору про надання кредиту, що є його невід'ємною частиною (п. 1.1 кредитного договору в редакції договору про внесення змін № 1-26 від 18.07.2012р. до кредитного договору № 3.3ДС/203/2006-КЛТ від 01.08.2006р.).

Слід зазначити, що умови кредитного договору неодноразово змінювались, шляхом підписання додаткових договорів.

Пунктом 1.2 договору про внесення змін № 1-26 від 18.07.2012р. визначено, що зобов'язання банку щодо надання кредитів та зобов'язання позичальника щодо повернення кредитів, сплати процентів, а також інші права та зобов'язання сторін, передбачені цим договором, виникають з моменту укладання сторонами додаткових договорів про надання кредитів, які є невід'ємними частинами цього договору, в сумах, зазначених в таких додаткових договорах . Строк користування кожним окремим кредитом в межах загальної суми, встановленої пунктом 1.1 цього договору та термін його кінцевого повернення, визначається додатковими договорами, але не пізніше строку, встановленого пунктом 3.4.5 цього договору.

Пунктом 3.4.5 кредитного договору, в редакції договору про внесення змін № 1-26, передбачено, що позичальник зобов'язаний повістю погасити заборгованість за кредитами у терміни, визначені відповідними додатковими договорами, згідно графіку зменшення загальної загального ліміту заборгованості за кредитним договором: з 01.04.2014р. - ліміт встановлюється в національній валюті в сумі, еквівалентної 61468 дол. США; - з 01.07.2014р. - ліміт встановлюється в національній валюті в сумі, еквівалентної 15545 дол. США; - з 30.07.2014р. - ліміт встановлюється в національній валюті в сумі, еквівалентної 0 дол. США. Але в будь-якому випадку не пізніше 31.07.2014р. на рахунки банку, що вказані у додаткових договорах. Датою погашення будь-якої заборгованості позичальника вважається дата зарахування грошових коштів на відповідні рахунки банку.

Пунктом же 3.4.3 договору про внесення змін № 1-26 передбачено, що позичальник зобов'язаний сплачувати банку нараховані проценти за кожним кредитом, наданим згідно з додатковими договорами, за період з 1 по 20 число кожного місяця - до остатнього робочого дня цього місяця, проценти нараховані з 20 до останнього календарного місяця - до останнього робочого дня наступного місяця, у день повного дострокового погашення заборгованості за кредитом та у день повного погашення заборгованості за кредитом, вказаний у відповідному додатковому договорі.

Відповідно до п. 2.7 договору про внесення змін № 1-26, проценті ставки та валюта кредитування встановлюється в додаткових договорах за кожним кредитом але в будь-якому разі не більше 13,0 % річних у дол. США та Євро, 25,0% річних у національній валюті України без врахування п. 2.8 кредитного договору.

У разі прострочення позичальником строків виконання грошового зобов'язання, встановлених у п.п. 3.4.3, 3.4.3, 3.4.5 цього договору, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період невиконання зобов'язань за цим договором, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, починаючи з дня виникнення прострочки (п. 5.1 договору про внесення змін № 1-26).

У пункті 2.2 договору про внесення змін № 1-26 зазначено, що кредити надаються на наступні цілі: фінансування витрат, пов'язаних з технічним переоснащенням цільномолочного виробництва, а саме: реконструкція цеху під технічне переоснащення, придбавання обладнання для переробки сільськогосподарської продукції (технологічна лінія з переробки молока та виробництва цільномолочної продукції) за контрактом № 32/072/041/6 від 08.06.2006р., придбання пакувального обладнання іншого обладнання та устаткування, монтаж, сплата податкових та митних платежів за обладнання, влаштування інженерних мереж, придбання матеріалів для проведення монтажних робіт, придбання спецавтотранспорту та інші витрати. пов'язані з технологічним переоснащенням.

Матеріали справи свідчать, що ПАТ "Кредитпромбанк" належним чином виконував свої обов'язки за кредитним договором, надаючи відповідачу кредитні кошти для використання останнім на потреби передбачені п. 2.2. кредитного договору, що, зокрема, підтверджується дублікатами меморіальних ордерів, виписками банку.

26.06.2013р. між ПАТ "Кредитпромбанк" (продавець, третя особа у справі) та ПАТ "Дельта Банк" (покупець, позивач у справі) був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги, за яким продавець погодився продати (відступити) права вимоги та передати їх покупцю, а покупець погодився купити права вимоги, прийняти загальну купівельну ціну (п. 2.1).

Пунктом 2.3 договору визначено, що права вимоги переходять до покупця, та обов'язки продавця передати права вимоги вважаються виконаними з моменту підписання продавцем та покупцем акту приймання-передачі права вимоги.

Акт приймання-передачі прав вимоги до договору купівлі-продажу прав вимоги від 26.06.2013р. був складений, підписаний та скріплений печатками обох сторін.

Відповідно до п. 7.1 договору він набуває чинності у момент його підписання сторонами та нотаріального посвідчення і залишатиметься чинним до моменту виконання сторонами своїх обов'язків за ним у повному обсязі.

26.06.2013р. даний договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. та зареєстровано в реєстрі за № 1441. Також приватним нотаріусом посвідчено перелік позичальників, номера кредитних договорів, за якими перейшло право вимоги до ПАТ "Дельта Банк", та суми непогашеного кредиту, нарахованих, але не сплачених процентів, в тому числі, зазначено: позичальник - ПАТ "Лактіс", кредитний договір № 3.3ДС/203/2006-КЛТ, вказані непогашені суми кредиту, суми нарахованих, але не сплачених процентів.

16.12.2014р. ПАТ "Дельта Банк" направив ПАТ "Лактіс" претензію за вих. № 18.2-796 від 16.12.2014р., якою, зокрема, повідомив відповідача про перехід до нього права вимоги за кредитним договором № 3.3ДС/203/2006-КЛТ від 01.08.2006р. та вимагав погасити заборгованість за кредитним договором.

Відповідач дану вимогу залишив без задоволення, заборгованість за кредитним договором не погасив.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 07.04.2015р. відповідач перед позивачем має заборгованість за простроченим кредитом в сумі 102885,99 дол. США, що еквівалентно 2412420,79 грн., та заборгованість за простроченими відсотками в сумі 1063,15 дол. США, що еквівалентно 24928,23 грн.

Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не надав суду доказів виконання зобов'язання і перерахування позивачу суми 2412420,79 грн. простроченої заборгованості за кредитом та суми 24928,23 грн. заборгованості за простроченими процентами.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за простроченим кредитом в розмірі 2412420,79 грн. та заборгованості по простроченим процентами в розмірі 24928,23 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 437586,33 грн. за період з 07.10.2014р. по 07.04.2015р. та пені за несвоєчасне повернення процентів в розмірі 4521,71 грн. за період з 07.10.2014р. по 07.04.2015р.

Пунктом 5.1 договору про внесення змін № 1-26 від 18.07.2012р. до кредитного договору сторонами визначено, що у разі прострочення позичальником строків виконання грошового зобов'язання, встановлених у п.п. 3.4.3, 3.4.3, 3.4.5 цього договору, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період невиконання зобов'язань за цим договором, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, починаючи з дня виникнення прострочки.

Відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Проте, перевіривши наданий розрахунок пені, суд встановив, що позивачем невірно визначений період її нарахування. Так, із змісту п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013р. № 14, зокрема, слідує, що шестимісячний перебіг нарахування пені починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Отже, нарахування позивачем пені за період з 07.10.2014р. по 07.04.2015р. є необґрунтованим. При цьому, суд також бере до уваги положення п. 1.14 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14, згідно якого здійснюючи перерозрахунок пені та визначаючи її розмірі, суд не має права виходити за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання.

У зв'язку із зазначеним, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 437586,33 грн. та пені за несвоєчасне повернення процентів в розмірі 4521,71 грн., нараховані за періоди - з 07.10.2014р., по 07.04.2015р., задоволенню не підлягають.

Отже, в цілому, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Доводи відповідача викладені у відзиві спростовуються наступним. Антитерористична операція на території Донецької області проводиться на підставі Закону України «Про боротьбу з тероризмом». Ні зазначений закон, ні інші нормативно-правові акти не визначають антитерористичну операцію як обставину непереборної сили, що перешкоджає виконанню всіх договорів на території проведення такої операції. Законом не встановлено порядок підтвердження обставин непереборної сили для договорів, укладених між особами-резидентами України. Відповідно до ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» (станом на 15.08.2014р., день видачі сертифікату № 2371/05-04 від 15.08.2004р. на який посилається відповідач), Торгова-промислова палата України «засвідчує обставини форс-мажору відповідно до умов зовнішньоторгівельних угод і міжнародних договорів України». АТ «Дельта Банк» та ПАТ «Лактіс» є резидентами України і укладений кредитний договір між ними не є зовнішньо-торгівельною угодою. За таких підстав, даний Сертифікат промислової плати не є документом, який затверджує настання форс-мажорних обставин для резидентів України відповідно до законодавства України. Отже видача Сертифікату про настання зазначених обставин непереборної сили не входило до компетенції ТПП України станом на день видачі (15.08.2014р.) такого Сертифікату для резидентів України, а тому не є належним доказом у справі.

Згідно зі ст. 49 ГПК України з відповідача в доход Державного бюджету України слід стягнути суму 48746,98 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Лактіс" (85600, Донецька область, Мар'їнський район, м. Мар'їнка, вул. Щорса, буд. 16; код ЄДРПОУ 00445104) на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 36-Б; код ЄДРПОУ 34047020) суму 2412420 (два мільйони чотириста дванадцять тисяч чотириста двадцять) грн. 79 коп. простроченої заборгованості за кредитом, суму 24928 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот двадцять вісім) грн. 23 коп. заборгованості за простроченими процентами.

Стягнути Публічного акціонерного товариства "Лактіс" (85600, Донецька область, Мар'їнський район, м. Мар'їнка, вул. Щорса, буд. 16; код ЄДРПОУ 00445104) в доход Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжі (Орджонікідзевський район) 22030001; банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області; р/р 31215206783007; МФО: 813015; код ЄДРПОУ: 38025409) суму 48746 (сорок вісім тисяч сімсот сорок шість) грн. 98 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Суддя О.С. Боєва

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Повне рішення підписано 08.06.2015р.