Ухвала

від 10.06.2015 по справі 2а-1670/5649/11

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

10 червня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

Судді-доповідачаКоротких О.А., Суддів:Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., - розглянувши заяву Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі - ОДПІ) про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 4 березня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АВО-ТРАНС» (далі - Товариство) до ОДПІ про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и л а:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 4 березня 2015 року рішення суду першої інстанції про задоволення позову, залишив без змін.

Не погодившись із такою ухвалою Вищого адміністративного суду України, ОДПІ подала заяву про її перегляд Верховним Судом України, посилаючись на наявність підстави, установленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), а саме неоднакове застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах норм матеріального права, що, на думку заявника, підтверджується рішеннями касаційного суду від 30 липня 2013 року (№ К/9991/40556/12) та 1 квітня 2014 року (К/800/34416/13).

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

У справі, рішення в якій просить переглянути заявник, Вищий адміністративний суд України, погодившись з рішенням суду першої інстанції про задоволення позову виходив із того, що на час перевірки у позивача були в наявності усі бухгалтерські документи, які підтверджують реальність господарських операцій між позивачем та ПП «Сільгоспнафтопродуктсервіс-10», а тому позивач правомірно сформував податковий кредит за господарськими операціями з цим підприємством. Також, суд виходив із того, що недекларування та несплата ПДВ продавцем або іншою особою в ланцюгу постачання (в тому числі в разі ухилення від сплати) несе негативні наслідки лише для цих осіб та при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

Разом із тим у рішенні суду касаційної інстанції, на яке посилається заявник, обґрунтовуючи наявність інакшого правозастосування, вбачається, зокрема, що Вищий адміністративний суд України ухвалою від 30 липня 2013 року, погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову, виходив із того, що надані позивачем документи, не дають можливості встановити реальність здійснених операцій, а лише фіксують господарські операції, а тому висновки судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову є обґрунтованими. В ухвалі від 1 квітня 2014 року, суд касаційної інстанції погодившись з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову, виходив із того, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що реальність господарських операцій по виконанню договору укладеного між позивачем та ТОВ «Оріал», не підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, рішення касаційного суду, додані на обґрунтування заяви, ухвалені цим судом за інших фактичних обставин справ, а отже не підтверджують наявність неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а тому у допуску справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити.

Ураховуючи наведене та керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АВО-ТРАНС» до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень, до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 4 березня 2015 року.

Суддя-доповідач О.А. Коротких Судді: П.В. Панталієнко О.Б. Прокопенко