Постанова

від 23.08.2011 по справі 2а-1670/5649/11

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2011 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/5649/11

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чеснокової А.О.,

при секретарі - Пшенишному В.С.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аво-транс" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

04 липня 2011 року позивач ТОВ "Аво-транс" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької ОДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення від 28 квітня 2011 року № 0003942301/1477.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на помилковість висновків податкового органу щодо заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що є наслідком порушення позивачем статей 201 та 198 Податкового кодексу України та пунктів 1, 5 статті 203, пунктів 1, 2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України у зв'язку з віднесенням до складу податкового кредиту сум, підтверджених податковими накладними що видані для документального оформлення операцій за договорами поставки, контрагентом, який має ознаки фіктивності, внаслідок чого вказані правочини є нікчемними. Позивач зазначає, що на момент вчинення правочину між ТОВ "Аво-транс" та його контрагентом ПП "Сільгоспнафтопродукт-10" останній був існуючим суб'єктом господарювання (перебував в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) та здійснював свою діяльність згідно статті 3 ГК України. Позивач вважає, що податковий орган протиправно ставить йому у вину формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених ПП "Сільгоспнафтопродукт-10", зазначаючи, що первинні бухгалтерські документи, отримані ним на виконання договорів поставки, оформлені належним чином та дають всі правові підстави для включення сум за цими договорами до податкового кредиту ТОВ "Аво-транс". Позивач також вказує, що діючим законодавством не передбачено обов'язку платника податків перевіряти свого контрагента на предмет добросовісного виконання податкових зобов'язань.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні, дії Кременчуцької ОДПІ вважає правомірними, а спірне податкове повідомлення-рішення - таким, що відповідає чинному законодавству внаслідок того, що податковим органом встановлено, порушення позивачем податкового законодавства та віднесено до складу податкового кредиту сум вартості придбаних товарів від постачальника ПП "Сільгоспнафтопродукт-10", який не має технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів для здійснення господарської діяльності, а також має інші ознаки фіктивності.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "Аво-транс" 20 травня 2010 року зареєстровано як юридичну особу (ідентифікаційний код НОМЕР_1) виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради. Позивач перебуває на податковому обліку у Кременчуцькій ОДПІ.

Кременчуцькою ОДПІ в період з 01 квітня 2011 року по 05 квітня 2011 року проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин з ПП "Сільгоспнафтопродукт-10" (ЄДРПОУ 37261004) за період з 01 грудня 2010 року по 28 лютого 2011 року.

За результатами перевірки 06 квітня 2011 року складено акт № 1912/23-308/37074078, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог статей 201 та 198 Податкового кодексу України та пунктів 1, 5 статті 203, пунктів 1, 2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 170222,05 грн., в тому числі за лютий 2011 року в сумі 170222,05 грн.

На підставі вищевказаного акта перевірки від 06 квітня 2011 року № 1912/23-308/37074078 податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 28 квітня 2011 року № 0003942301/1477, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 170222,05 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1,00 грн.

Позивач, не погоджуючись із позицією відповідача щодо донарахування йому податкових зобов'язань та штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість, звернувся до суду з вимогою скасувати зазначене податкове повідомлення-рішення.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню Кременчуцької ОДПІ від 28 квітня 2011 року № 0003942301/1477, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 06 жовтня 2010 року між позивачем та ТОВ "Сільгоспнафтопродукт-10" укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів від 01 лютого 2011 року № АВ-7 (а.с. 24) на умовах повної передоплати /пункт 4.2 договору/ . Згідно умов зазначеного договору, Продавець (ТОВ "Сільгоспнафтопродукт-10") зобов'язується передати у власність Покупця (Позивач), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти (Товар), відповідно до цього договору та Додатків до нього. Додатки до договору є його невід'ємною частиною. Умовами поставки передбачено, що товар поставляється Покупцеві партіями на підставі погодженої Сторонами заявки, у кількості, за найменуваннями та ціною, згідно специфікацій та/або накладних, які є невід'ємною частиною цього договору, на умовах: EXW - естакада наливу ПАТ "Укрнафта" м. Кременчук, ЗАТ "ЛИНИК" м. Лисичанськ /пункт 3.1 Договору/. При цьому відвантажувальні документи (видаткова накладна), паспорти якості та сертифікати відповідності на Товар підлягають відправленню Продавцем Покупцю одночасно з відправленням Товару /пункт 3.5 Договору/.

Також, між позивачем та ТОВ "Сільгоспнафтопродукт-10" укладено договір надання послуг із завантаження та супроводження вантажу б/н від 01 грудня 2010 року (а.с. 44) на умовах повної передоплати згідно умов якого Замовник зобов'язується надати, а Покупець оплатити послуги з завантаження та супроводження вантажу. Строк дії договору з 01 грудня 2010 року по 31 грудня 2011 року.

Первинні документи, а саме: договори, накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні (за договором купівлі-продажу нафтопродуктів від 01 лютого 2011 року № АВ-7), акти виконаних робіт (за договором надання послуг із завантаження та супроводження вантажу б/н від 01 грудня 2010 року) надавались Кременчуцькій ОДПІ в ході проведення перевірки, що не заперечувалось відповідачем в судовому засіданні.

На виконання умов вищезазначених договорів ТОВ "Сільгоспнафтопродукт-10" складені первинні документи, в тому числі податкові накладні, а саме: № 411 від 31 грудня 2010 року на суму ПДВ 8190,00 грн., № 1134 від 22 лютого 2011 року на суму ПДВ 48684,02 грн.; № 1105 від 03 лютого 2011 року на суму ПДВ 18944,01 грн.; № 1102 від 01 лютого 2011 року на суму ПДВ 46125,20 грн.; № 1101 від 01 лютого 2011 року на суму ПДВ 48278,82 грн.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними в сумі 170222,05 грн. включено ТОВ "Аво-Транс" до податкового кредиту за лютий 2011 року та відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Зазначені податкові накладні оформлені належним чином, із акту перевірки слідує, що порушень при їх оформленні відповідачем у ході проведення перевірки не виявлено.

Судом також встановлено, що оплата товару здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на користь ТОВ "Сільгоспнафтопродукт-10", що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень.

Фактичне перевезення придбаного у ТОВ "Сільгоспнафтопродукт-10" товару підтверджується товарно-транспортними накладними від 01 лютого 2011 року № СДВ 0018, від 22 лютого № СДВ 0020 та від 03 лютого 2011 року № СДВ 0019, на підставі яких судом зроблено висновок, що перевезення товару здійснювалося транспортними засобами ПП ОСОБА_3 на підставі договору від 04 січня 2011 року останнього з позивачем про надання послуг автомобільним транспортом зі складу продавця.

Крім того, придбані у ТОВ "Сільгоспнафтопродукт-10" нафтопродукти частково вивозились автотранспортом позивача, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 01 лютого 2011 року № СДВ 00117.

Даний товар перевозився автомобілями, які мають свідоцтво про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів (копії даних свідоцтв наявні в матеріалах справи).

В ході судового розгляду встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у подальшому позивач використовував придбаний товар в оподатковуваних операціях в межах своєї господарської діяльності.

Позивачем надані докази реалізації даного товару контрагентам ПП "Метекс" та ТОВ "Кривбассоптима", а саме: договора купівлі-продажу нафтопродуктів № 23 від 01 лютого 2011 року та № АВ 7 від 29 листопада 2010 року, податкові наклдані, видаткові накладні, довіреності на отримання товару, товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів, виписки банку про перерахування коштів.

Посилання відповідача на відсутність у позивача на момент проведення перевірки паспортів якості та сертифікатів відповідності на Товар відхиляються судом, оскільки жодних вимог до того, якими саме первинними документами, крім податкових накладних, повинні підтверджуватися ті чи інші господарські операції, чинні нормативно-правові акти не містять. Крім того, як пояснив в судовому засіданні представник позивача, що паспорта якості та сертифікати відповідності не має сенсу зберігати позивачеві, оскільки копії таких документів з урахуванням того, що за умовами договору останні підлягають передачі від Продавця до Покупця (кінцевого), передаються одночасно з відправленням Товару

Також, суд вважає необхідним зазначити, що ТОВ "Сільгоспнафтопродукт-10" на момент укладення договорів та складення податкових накладних було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та не заперечувалось сторонами в судовому засіданні.

Таким чином, реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Сільгоспнафтопродукт-10" підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, а саме: товарно-транспортними накладними, видатковими накладними, податковими накладними, договорами купівлі-продажу, товар використано у господарській діяльності позивача, вищезазначені угоди виконані в повному обсязі, відповідно до умов договорів, укладених між позивачем та його контрагентом, сторони претензій та зауважень один до одного не мають, а отже, підстави для визнання правочинів між вказаними суб'єктами господарювання нікчемними - відсутні.

Посилання Кременчуцької ОДПІ на той факт, що у ТОВ "Сільгоспнафтопродукт-10" відсутні основні фонди та трудові ресурси для здійснення господарської діяльності, судом оцінюються негативно з мотивів безпідставності та недоведеності.

Суд також відзначає, що на момент укладення договорів, що викликають сумнів у відповідача щодо реальності їх виконання, ТОВ "Сільгоспнафтопродукт-10" значився платником податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, тому формування позивачем податкового кредиту на підставі податкових накладних, оформлених ТОВ "Сільгоспнафтопродукт-10", є правомірним.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Аналізуючи зміст наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Вимоги щодо оформлення податкової накладної викладені в підпункті 201.1 статті 201 Податкового кодексу Україні яким передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, зазначений документ повинен мати всі перелічені у вказаній нормі реквізити.

Оцінюючи вищевикладене, та враховуючи факт правомірного отримання позивачем податкових накладних від ТОВ "Сільгоспнафтопродукт-10" на підтвердження підстав включення до складу податкового кредиту сум передбачених цими документами, відповідач неправомірно донарахував ТОВ "Тво-транс" податкові зобов'язання з податку на додану вартість та застосував штрафні (фінансові) санкції.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятого ним спірного податкового повідомлення-рішення від 28 квітня 2011 року № 0003942301/1477.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аво-транс" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 28 квітня 2011 року № 0003942301/1477.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аво-транс" витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 26 серпня 2011 року.

Суддя А.О. Чеснокова