Постанова

від 11.06.2015 по справі 803/1623/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2015 року Справа № 876/11981/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Рибачука А.І., Старунського Д.М.,

з участю секретаря судового засідання Ратушної М.І.,

представника позивача Бачинського Я.Л.,

представника відповідача Кузьменко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Феміда-Інтер плюс К" на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 4.09.2013 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Феміда-Інтер плюс К" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Феміда-Інтер плюс К" звернулося з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0002772201 та №0002782201 від 08.05.2013 року.

Посилався на те, що господарські операції між ТОВ "Феміда-Інтер плюс К" та ТзОВ "Феміда-Інтер" фактично були здійснені , спричинили реальні зміни майнового стану сторін і були спрямовані на реальне настання правових наслідків. З приводу реальності таких операцій податковому органу було подано докази, в т.ч. документи первинного обліку, які безпідставно не були взятими до уваги відповідачем.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 4.09.2013 року позивачу в задоволенні позову відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржило ТзОВ "Феміда-Інтер плюс К", яке в апеляційній скарзі просить її скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення позову.

Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права та безпідставно не взяв до уваги, що всі первинні документи підтвердження реальності господарських операцій позивача з ТзОВ "Феміда-Інтер" були надані при проведенні перевірки, але безпідставно не були взятими до уваги податковим органом та судом. Суд необгрунтовано використав як докази акти перевірок ТзОВ "Феміда-Інтер", на підставі яких необґрунтовано відмовив в задоволенні позову, при цьому не врахував, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій та оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Вислухавши суддю-доповідача, представника апелянта, який апеляційну скаргу підтримав, представника податкового органу, яка просить апеляційну скаргу відхилити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню підлягає з таких підстав.

З матеріалів справи видно, що Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією ДПС Волинської області проводилась позапланова виїзна перевірка ТОВ "Феміда-Інтер плюс К" з питань дотримання вимог податкового, валютного та зовнішньоекономічного законодавства, правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток, в тому числі за наслідками здійснення фінансово-господарських операцій з ТзОВ "Феміда Інтер", ТОВ "СВА Плюс" за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року.

За результатами перевірки податковим органом складений акт №2242/22.1/34649144 від 18.04.2013 року.

Податковий орган прийшов до висновку про порушення позивачем вимог п. 44.1, п. 44.6, п. 44.7 ст. 44, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 147 704, 00 грн. в тому числі: за І квартал 2012 року в сумі 38 174, 00 грн., за півріччя 2012 року в сумі 29 017,00 грн., за три квартали 2012 року в сумі 41 713, 00 грн., за ІІ-ІV квартали 2012 року в сумі 38 800, 00 грн., а також порушено ст. 185, п. 186.3 ст. 186, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 126 852, 00 грн., в тому числі: за січень 2012 року в сумі 14 268,00 грн., за лютий 2012 року в сумі 12 248,00 грн., за березень 2012 року в сумі 9 840, 00 грн., за квітень 2012 року в сумі 9 983, 00 грн., за травень 2012 року в сумі 9 126, 00 грн., за червень 2012 року в сумі 8 523, 00 грн., за липень 2012 року в сумі 9 678, 00 грн., за серпень 2012 року в сумі 14 993, 00 грн., за вересень 2012 року в сумі 15 055, 00 грн., за жовтень 2012 року в сумі 15 048, 00 грн., за листопад 2012 року на суму 8 087,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0002772201 від 08.05.2013 року, яким ТОВ "Феміда-Інтер плюс К" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 158 565, 00 грн., в тому числі: за основним платежем 126 852 грн. та штрафні санкції в розмірі 31 713, 00 грн., а також податкове повідомлення-рішення №0002782201 від 08.05.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 184 630, 00 грн., в тому числі: за основним платежем 147 704, 00 грн. та штрафні санкції в розмірі 36 926, 00 грн.

Відмовляючи позивачу в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача відповідають вимогам закону, а позивач на ствердження реальності спірних господарських операцій з своїм контрагентом - ТзОВ "Феміда Інтер", не подав первинних документів податковому органу та суду.

З такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.139.1.9 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджених податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

З матеріалів справи видно, що ТзОВ "Феміда-Інтер плюс К" протягом 2012 року здійснювало фінансово-господарські операції з ТОВ "Феміда-Інтер" на підставі укладених договорів з надання бухгалтерських, юридичних, інформаційно-маркетингових, агентських послуг, послуги оренди, монтажу, ремонту електрообладнання та автомобіля.

Зокрема, 04.01.2012 року ТзОВ фірма "Феміда-Інтер" (орендодавець) з одного боку, та ТзОВ "Феміда-Інтер плюс К (орендар) з іншого боку, уклали договір оренди №2, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування гаражні приміщення та офісні приміщення №8, №3, що знаходяться за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Дубнівська, буд. 36, про що також складено акт приймання передачі приміщення від 04.01.2012 року, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування наступні нежитлові приміщення; гаражні приміщення та офісні приміщення №8, №3.

Згідно договору оренди транспортного засобу від 01.06.2011 року ТОВ фірма "Феміда-Інтер" (орендодавець) з однієї сторони, та ТОВ "Феміда-Інтер плюс К" (орендар), з іншої сторони уклали договір оренди транспортного засобу, яким орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове платне користування наступний транспортний засіб: ВАЗ 21043, 2006 року випуску, синього кольору, реєстраційний № АС1132ВА, номер шасі (кузова, рами) ХWК21041060005019, тип - легковий універсал, про що також складено акт приймання-передачі транспортного засобу від 01.06.2011 року.

Відповідно до укладеного договору про надання бухгалтерських послуг від 01.07.2011 року ТОВ "Феміда-Інтер" (виконавець) з однієї сторони, та ТОВ "Феміда-Інтер плюс К" в (замовник) з іншої сторони уклали договір про те, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник дає завдання виконавцеві, а виконавець приймає на себе обов'язки надавати замовникові відповідно до його завдання послуги з ведення бухгалтерського обліку на товаристві замовника за плату.

Під веденням бухгалтерського обліку у цьому договорі розуміється відображення господарських операцій, проведених замовником за звітний місяць, у реєстрах бухгалтерського обліку, складання фінансової та іншої звітності, передбаченої відповідним чинним законодавством України, та подання цієї звітності до уповноважених органів у встановлені законодавством строки, розрахунок податків (зборів, внесків), що сплачуються замовником відповідно до чинного законодавства України.

Згідно агентського договору №АГ-1/2011 від 04.01.2011 року ТОВ "Феміда-Інтер (комерційний агент), з однієї сторони, та ТОВ "Феміда-Інтер плюс К", (принципал) з іншої сторони, уклали договір, відповідного до якого комерційний агент в порядку та на умовах, визначених даним договором, зобов'язується надати послуги принципалу, які полягають в сприянні в укладені угод на надання принципалом охоронних послуг від імені цього суб'єкта і за його рахунок, а принципал зобов'язується прийняти дані послуги та оплатити їх.

Відповідно до договору про надання юридичних послуг від 01.07.2011 року ТзОВ "Феміда-Іптер" (виконавець) з одного боку та ТзОВ "Феміда-Іптер плюс К (замовник), з іншої сторони уклали договір, за яким замовник доручає виконавцю, а виконавець зобов'язується надати юридичні послуги замовнику. Комплекс юридичних послуг включає в себе зокрема, здійснювати представництво та захист інтересів замовника в правоохоронних, податкових, адміністративних та інших органах, в органах прокуратури, суду, на стадії досудового слідства і в суді, в тому числі бути представником замовника при розгляді судом скарг на постанови про порушення кримінальної справи та інше.

Також, відповідно до договору по виконанню робіт з ремонту електрообладнання від 01.03.2011 року ТзОВ "Феміда- Інтер" (виконавець), з одного боку та ТзОВ "Феміда-Інтер плюс К", (замовник), з іншої сторони уклали договір, згідно якого замовник замовляє і оплачує, а виконавець виконує роботи з ремонту електрообладнання системи охорони замовника.

На підтвердження отримання вказаних послуг ТОВ "Феміда-Інтер плюс К" були отримані від ТОВ "Феміда-Інтер" податкові накладні на загальну суму 945 454, 90 грн., в тому числі ПДВ 185 036, 77 грн., детально наведені в постанові суду першої інстанції. Позивачу також було надано підписані контрагентом акти здачі-прийняття виконаних робіт.

Розрахунок за виконані роботи та надані послуги проведено позивачем у безготівковій формі протягом січня - грудня 2012 року.

Сплачені суми коштів по господарських операціях позивача з ТзОВ "Феміда- Інтер" були віднесені до складу валових витрат, а сплачені суми ПДВ на підставі податкових накладних, виданих ТзОВ "Феміда- Інтер", позивачем були віднесені до податкового кредиту.

Факт реальності укладених правочинів стверджується поданими суду першої інстанції первинними документами - актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 60-99 т.1), в яких зазначено обсяг проведення робіт та надання послуг та вартість оплати. Висновки суду першої інстанції щодо неналежного заповнення реквізитів зазначених документів є безпідставними, оскільки жодних сумнівів зміст актів щодо обсягу проведення робіт та надання послуг не викликає.

Цей же факт реальності укладених правочинів стверджується наявними в справі копіями укладених договорів, які на час розгляду справи ніким не скасовані, платіжними документами про оплату позивачем виконаних робіт та наданих послуг, копіями податкових накладних про розмір сплаченого ПДВ по господарських операціях позивача з його контрагентом, до якості оформлення яких податковий орган не заявив претензій (а.с. 100-224 т.1).

Доводи податкового органу щодо нереальності договорів позивача з ТзОВ "Феміда- Інтер" та висновок суду з цього приводу спростовуються також поданими суду апеляційної інстанції копіями первинних документів - актами прийому-передачі, звітами про виконану роботу, калькуляцією наданих юридичних послуг, податковою декларацією з податку на прибуток підприємства за 2012 рік та поясненнями до неї, книгами обліку валових доходів та витрат, нарахуванням амортизації на 2012 рік - всього в 26 найменуваннях.

Відповідно до п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-ХІУ визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції,одиницю виміру господарської операції; посади осіб,відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З матеріалів справи видно, що подані позивачем первинні документи відповідають зазначеним нормам закону.

Під час проведення перевірки податковим органом були використані акти перевірки Луцькою ОДПІ ТзОВ "Феміда-Інтер", а саме: акт №361/212.5/20136463 від 06.03.2013 року "Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Феміда-Інтер" з питань зазначених в скарзі та з питань правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за листопад 2012 року";

акт №686/22.6/20136463 від 28.01.2013 року "Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ "Феміда-Інтер" з питань достовірності відображення показників декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2012 року, правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за жовтень 2012 року, здійснення фінансово-господарських операцій з СПД ОСОБА_3 за липень 2012 року та дотримання вимог чинного законодавства при поданні уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість у лютому 2012 року, за травень, червень, липень та вересень 2011 року";

акт №6754/22-6/20136463 від 04.12.2012 року "Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ "Феміда-Інтер" з питань правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за серпень 2012 року та здійснення фінансово-господарських операцій з ПП "Газоілсинтез" за вересень 2012 року".

Згідно зазначених актів перевірки, у зв'язку з ненаданням до перевірки первинних документів та даних бухгалтерського обліку, неможливо встановити факт здійснення ТзОВ "Феміда-Інтер" господарських операцій по взаємовідносинах із постачальниками та покупцями.

Вказаними перевірками ТзОВ "Феміда-Інтер" податковим органом не підтверджено реальність здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) та операції з продажу товарів (робіт послуг), в тому числі і з ТОВ "Феміда-Інтер плюс К', що суд першої інстанції вважав достатнім доказом відсутності фактичного надання даних послуг для їх використання в господарській діяльності ТОВ "Феміда-Інтер плюс К".

Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Частиною 5 цієї статті, на яку посилається податковий орган, визначено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно із статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Податковий орган правовою підставою для висновку про нікчемність згаданих вище правочинів вказує те, що у контрагента позивача відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, відтак, такі правочини не мають реального характеру.

Проте, невиконання контрагентами своїх обов'язків перед бюджетом не може бути підставою для неможливості формування валових витрат та податкового кредиту на підставі господарських операцій інших суб'єктів господарювання, оскільки відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому до відповідальності може бути притягнутий лише порушник.

Стосовно доводів податкового органу та висновку суду щодо ненадання позивачем первинних документів на ствердження реальності укладених правочинів, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність таких.

Відповідно до пункту 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 925/11205, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до підпункту 2.3.2 цього Порядку за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів; у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

Як видно з копії акта №2242/22.1/34649144 від 18.04.2013 року, пояснення посадових осіб або інших працівників позивача щодо відсутності первинних документів та /або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, відсутні, факт відмови надати такі пояснення в акті не відображений.

З цього ж документу видно, що на неодноразові прохання та лист-вимогу від 3.04.2013 року позивач не надав до перевірки документів, які б стверджували реальність надання юридичних, бухгалтерських, агентських та ремонтних послуг.

Ці доводи відповідача спростовуються листом позивача на адресу відповідача від 4.04.2013 року № 24, згідно якого податковому органу надано реєстр отриманих та виданих податкових накладних, банківські виписки та первинні документи про надання відповідних послуг ( а.с. 96 т.2).

За таких обставин, а також з врахуванням надання суду первинних документів, колегія суддів приходить до висновку про недоведеність доводів податкового органу про ненадання позивачем при перевірці первинних документів. Пояснення позивача в частині того, що первинні документи ним подавалися, переконливими доказами в справі не спростовані.

Таким чином, доводи позивача та висновок суду першої інстанції про нереальність укладених правочинів позивача з ТзОВ "Феміда-Інтер", а в зв'язку з цим, про заниження позивачем податку на прибуток та завищення податкового кредиту по господарських операціях з ним , не ґрунтуються на законодавстві та наявних в справі доказах.

Оскільки суд першої інстанції розглянув справу з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову з наведених підстав.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Феміда-Інтер плюс К" задовольнити.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 4.09.2013 року в справі №803/1623/13-а скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області №0002772201 від 08.05.2013 року та №0002782201 від 08.05.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Феміда-Інтер плюс К" ( р/р 260095503 в ВОД ВАТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 303569, код ЄДРПОУ 34649144, ПІН 346491403189 2294 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн.) 00 коп. судових витрат по оплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.М. Багрій

Судді : А.І. Рибачук

Д.М. Старунський