Постанова

від 11.06.2015 по справі 920/1751/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2015 року Справа № 920/1751/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І. суддівБондар С.В. (доповідач), Кривди Д.С. розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" від позивача: Дубчак С.Е. від відповідача: Пасічник А.В. на рішенняГосподарського суду Сумської області від 05.01.2015 року та постановуХарківського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 року у справі№ 920/1751/14 за позовомПублічного акціонерного товариства "Укрнафта" доТовариства з обмеженою відповідальністю "КБ - Екопроект" простягнення 38 205 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" (далі позивач) звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "КБ - Екопроект" (далі відповідач) про стягнення 38 205 грн. - штрафу (12 825 грн. - штраф за прострочку поставки безнапірної горизонтальної циліндричної ємності, 25 380 грн. - штраф за прострочку поставки ємності контейнерів із поліетилену), який передбачений умовами договору № 20/1389- МТР від 18.07.2013 року (далі Договір).

Рішенням Господарського суду Сумської області від 05.01.2015 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 року апеляційна скарга позивача залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Суди прийшли до висновку про те, що з урахуванням умов Договору відповідачем не були порушені взяті на себе зобов'язання. Судами була застосована ч. 5 ст. 692 ЦК України.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати прийняті у справі судові рішення та прийняти нове, яким задовольнити його позовні вимоги.

В своїй касаційній скарзі позивач зазначає, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами невірно застосоване діюче законодавство та дана невірна оцінка матеріалам зібраним у справі.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм діючого законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

18.07.2013 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір та додаток до договору на поставку: позиції 1- безнапірної горизонтальної циліндричної ємності V15м. куб. (вартість 85500,00 грн.) та позиції 2- ємності контейнеру із поліетилену V25м. куб (вартість 169200,00 грн.), згідно умов якого відповідач передає, а позивач приймає і оплачує продукцію на загальну суму 254 700,00 грн. (а.с.8-12).

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що позивач проводить оплату товару на умовах, зазначених у додатку, що є його невід'ємною частиною.

Пунктом 8.7 Договору передбачено, що за порушення терміну поставки або недопоставки товару відповідач сплачує штраф у розмірі 15 % від суми прострочено або недопоставленого, згідно додатку товару.

Пунктом 7 додатку передбачено, що термін поставки: позиція 1 - 30 робочих днів з моменту отримання передоплати; позиція 2 - 40 робочих днів з моменту отримання передоплати.

Згідно з п.8 додатку до договору оплата проводиться у наступному порядку: 60% - передоплати, 40% - по факту поставки товару.

Оскільки, загальна вартість товару складає 254 700 грн., то, відповідно, 60 % передоплати становлять 152 820 грн.

Згідно з платіжним дорученням від 03.09.2013 року №9147-ПБ13 було здійснено попередню оплату за резервуари кислоти 15 м. куб. та 25 м. куб. на суму 51 300,00 грн. та платіжним дорученням від 27.09.2013 року №10024-ПБ13 попередня оплата за резервуари для кислоти 15 м. куб. та 25 м. куб. на суму 101 520,00 грн. (а.с.13-14).

Призначення платежу в платіжних дорученнях дають підстави вважати, що позивачем здійснювалась передоплата по кожному із платіжних доручень, як за позицією 1, так і за позицією 2.

Наведені вище платіжні доручення свідчать про те, що позивачем здійснена передоплата за Договором в сумі 152 800 грн., тобто 60% від загальної вартості належного до поставки товару.

Враховуючи ту обставину, що позивачем 27.09.2013 року (з урахуванням платежу від 03.09.2013 року) виконані умови Договору щодо здійснення 60 % передоплати за товар у відповідача виник обов'язок поставити позицію 1 на протязі 30 робочих днів (8.11.2013 року); позицію 2 на протязі 40 робочих днів (22.11.2013 року).

До матеріалів справи (а.с. 15-16) залучені видаткова накладна № 204 від 05.11.2013 року та акт приймання передачі товарів, які свідчать про те, що позивачем 05.11.2013 року була прийнята від відповідача позиція 1, вартість якої становить 85 500 грн.

Враховуючи викладене, суди обґрунтовано прийшли до висновку про те, що відповідачем не порушені строки поставки (передачі) товару (позиція 1), і відповідно судами обґрунтовано відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо стягнення штрафних санкцій в розмірі 12 825 грн.

Відповідно до умов Договору (п.8 додатку) у позивача виникає обов'язок оплати 40% вартості позиції 1 після її отримання (34 200 грн.).

Матеріали справи не містять доказів того, що позивачем здійснені розрахунки за позицією 1 у повному розмірі.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором поставки.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

До матеріалів справи (а.с. 98) залучено лист відповідача на адресу позивача в якому він повідомляє, що він підтверджує свою готовність по поставці замовлених ємностей (позиція 2), які виготовлені і готові до відвантаження, але за умови сумлінного та своєчасного виконання позивачем зобов'язань по оплаті за поставлену продукцію та виконані роботи та звертає увагу позивача, що за ним рахується заборгованість за договором у розмірі 34 200 грн.

Матеріали справи та взаємовідносини сторін свідчать про те, що відповідач скористався своїм правом передбаченим ч. 5 ст. 692 ЦК України.

Враховуючи ту обставину, що у позивача виник обов'язок повністю оплатити вартість позиції 1 по факту поставки (поставка здійснена 05.11.2013 року), доказів повної оплати за прийнятий товар по позиції 1 матеріали справи не містять, з врахуванням приписів ст. 692 ЦК України, судова колегія приходить до висновку про те, що судами обґрунтовано відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо стягнення штрафних санкцій у розмірі 25 380 грн. (розмір штрафу нарахований позивачем за прострочення поставки позиції 2).

За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення прийняті у справі повинні бути залишені без змін.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" відмовити.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 05.01.2015 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 року прийняті у справі № 920/1751/14 залишити без змін.

Головуючий В.І.Дерепа

Судді С.В.Бондар

Д.С.Кривда