Постанова

від 11.06.2015 по справі 910/18575/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2015 року Справа № 910/18575/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кочерової Н.О. (доповідач), суддівМележик Н.І., Саранюка В.І., розглянувши касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 14.04.2015 у справі№ 910/18575/14 господарського суду міста Києва за позовомприватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" допублічного акціонерного товариства "Енергобанк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача приватне акціонерне товариство "Пансіонат "Море", провизнання відсутнім права публічного акціонерного товариства "Енергобанк" на звернення стягнення на грошові кошти приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс", розміщені на підставі договору банківського вкладу № 3016/2/К від 28.02.2011 та договору банківського вкладу № 3016/3/К від 28.02.2011, про розірвання договору застави майнових прав від 01.03.2011, скасування заборони відчуження майнових прав позивача у реєстрі обтяжень майна за участю представників сторін:

від позивача: Рибак Є.В., дов. від 02.01.2015

від відповідача: Середюк Б.Л., дов. від 12.05.2015

від третьої особи: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2014 року приватне акціонерне товариство "Європейський страховий альянс" звернулося до господарського суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Енергобанк" про визнання відсутнім права публічного акціонерного товариства "Енергобанк" на звернення стягнення на грошові кошти приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс", розміщені на підставі договору банківського вкладу № 3016/2/К від 28.02.2011 та договору банківського вкладу № 3016/3/К від 28.02.2011, про розірвання договору застави майнових прав від 01.03.2011 та скасування заборони відчуження майнових прав позивача у реєстрі обтяжень майна.

В обґрунтування вимог позивач, керуючись ст. 652 ЦК України, послався на істотну зміну обставин, якими сторони керувались при укладенні договору застави майнових прав від 01.03.2011, а саме: загальновідомі обставини анексії Автономної Республіки Крим Російською Федерацією, які призвели до неможливості виконання третьою особою у справі - ВАТ "Пансіонат "Море", місцезнаходження якого є АР Крим, своїх кредитних зобов'язань, в забезпечення виконання яких між позивачем та відповідачем був укладений спірний договір застави. Позивач також вказав на наявність всіх чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, необхідних для розірвання спірного договору застави, а також на те, що у ПАТ "Енергобанк" було відсутнє право на звернення стягнення на предмет застави під час дії форс-мажорних обставин, якими є анексія Криму, а він, як майновий поручитель, позбавлений правового механізму повернення власних коштів.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.01.2015 (склад колегія суддів: Гумега О.В. - головуючий, Ващенко Т.М., Полякова К.В.) позов задоволено повністю. Визнано відсутнім право публічного акціонерного товариства "Енергобанк" на звернення стягнення на грошові кошти приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс", розміщені на підставі договору банківського вкладу № 3016/2/К від 28.02.2011 та договору банківського вкладу № 3016/3/К від 28.02.2011, укладені між ПАТ "Енергобанк" та ПрАТ "Європейський страховий альянс". Розірвано договір застави майнових прав від 01.03.2011, укладений між ПАТ "Енергобанк" та ПрАТ "Європейський страховий альянс". Скасовано заборони відчуження майнових прав ПрАТ "Європейський страховий альянс" у реєстрі обтяжень майна. Стягнуто з ПАТ "Енергобанк" на користь ПрАТ "Європейський страховий альянс" 4 872,00 грн.

При цьому, місцевий господарський суд визнав анексію Автономної Республіки Крим Російською Федерацією обставиною непереборної сили та істотною зміною обставин, якими сторони керувались при укладенні спірного договору застави. За висновком суду такі обставини пов'язані з фінансовими і банківськими обмеженнями діяльності суб'єктів господарювання та унеможливили виконання третьою особою перед відповідачем грошових зобов'язань за укладеним між ними кредитним договором, в забезпечення виконання яких між позивачем, як заставодавцем, та відповідачем, як заставодержателем, укладено договір застави майнових прав від 01.03.2011, і така неможливість третьої особи виконувати свої зобов'язання перед відповідачем (в силу обставин непереборної сили) вплинула на інтереси позивача, який розраховував на існування механізмів повернення власних коштів, однак при настанні вказаних обставин непереборної сили втратив можливість їх повернення від боржника. Суд також встановив одночасну наявність всіх чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, необхідних для розірвання спірного договору застави у зв'язку з істотною зміною обставин та дійшов висновку про те, що подальше існування спірних правовідносин застави суперечить першочерговій меті укладення договору застави.

Крім того, суд дійшов висновку про те, що у позивача відсутнє право звернення стягнення на грошові кошти приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс", розміщені на підставі договорів банківського вкладу, оскільки відповідно до ст. 617 ЦК України третя особа, як позичальник кредитних коштів за кредитним договором, та позивач (заставодавець), як похідний боржник (майновий поручитель), звільняються від відповідальності з огляду на виникнення обставини непереборної сили, а також дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про скасування заборони відчуження у реєстрі обтяжень майна, як похідних від вимог про розірвання договору застави, які суд задовольнив.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2015 (склад колегії суддів: Чорногуз М.Г., - головуючий, Мальченко А.О., Рудченко С.Г.) апеляційну скаргу ПАТ "Енергобанк" задоволено. Рішення господарського суду міста Києва від 26.01.2015 скасовано. Прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог. Стягнуто з ПрАТ "Європейський страховий альянс" на користь ПАТ "Енергобанк" 1 827,00 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

При цьому, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач, як майновий поручитель, не є звільненим від відповідальності за невиконання боржником - ПрАТ "Пансіонат "Море" кредитних зобов'язань, оскільки ні договір кредитної лінії № 1005-05 від 31.05.2010, укладений між відповідачем та третьою особою, ні договір застави, укладений між позивачем та відповідачем в забезпечення виконання зобов'язань позичальника перед банком не припинили своє дію та не є розірваними, а наявність обставин анексії АР Крим, на які послався позивач, не є істотною зміною обставин, якими сторони керувались при укладенні спірного договору застави, не звільняє третю особу (позичальника) від обов'язку виконувати зобов'язання за кредитним договором та позивача, як майнового поручителя, від обов'язку виконувати зобов'язання за договором застави.

Крім того, постанова суду апеляційної інстанції мотивована недоведеністю одночасного існування всіх чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, необхідних для розірвання іпотечного договору у зв'язку з істотною зміною обставин.

В касаційній скарзі приватне акціонерне товариство "Європейський страховий альянс" просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Зі змісту ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами 31.05.2010 між акціонерним банком "Енергобанк" (банк), правонаступником якого є відповідач - публічне акціонерне товариство "Енергобанк", та відкритим акціонерним товариством "Пансіонат "Море" (позичальник), правонаступником якого є третя особа - приватне акціонерне товариство "Пансіонат "Море" укладено договір кредитної лінії № 1005-05 (далі за текстом - кредитний договір), відповідно до п. 1.1. якого банк відкриває позичальнику невідновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом 6 300 000,00 доларів США на строк з 31.05.2010 по 30.05.2017 на будівництво кліматопавільйону "Sea Garden" в м. Алушта по вул. Набережна, 25.

В подальшому між сторонами кредитного договору було укладено додаткові угоди № 1 від 26.06.2010, № 2 від 30.06.2010, № 3 від 12.08.2010, № 4 від 31.03.2011, № 5 від 03.08.2011, № 6 від 06.10.2011, № 7 від 15.02.2012, № 8 від 28.04.2012 та № 9 від 17.09.2012 до вказаного договору кредитної лінії №1005-05.

Згідно з п. 6.1. кредитного договору він набуває чинності з дати його оформлення в письмовій формі і діє до повного виконання сторонами зобов'язань по цьому договору.

28.02.2011 між публічним акціонерним товариством "Енергобанк" (банк) та закритим акціонерним товариством "Європейський страховий альянс" (вкладник), правонаступником якого є позивач - приватне акціонерне товариство "Європейський страховий альянс" були укладені два договори банківського вкладу: № 3016/2/К та № 3016/3/К (далі за текстом - депозитний договір/депозитні договори), на виконання умов яких вкладник вніс шляхом перерахування з власного поточного рахунку, а банк - прийняв грошові кошти в сумі 2 070 000,00 грн на вкладний (депозитний) рахунок № 265233301601 (за депозитним договором № 3016/2/К) та в сумі 2 110 000,00 доларів США на вкладний (депозитний) рахунок № 265273301603 (за депозитним договором № 3016/3/К). Датою повернення вкладу за вказаними депозитними договором є 31.05.2014.

01.03.2011 в забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором № 1005-05 від 31.05.2010 між публічним акціонерним товариством "Енергобанк" (заставодержатель) та закритим акціонерним товариством "Європейський страховий альянс", правонаступником якого є відповідач - приватне акціонерне товариство "Європейський страховий альянс" (заставодавець), було укладено договір застави майнових прав (далі за текстом - договір застави), згідно з п. 1.2. якого заставодавець в забезпечення виконання основного зобов'язання, що випливає з договору на відкриття кредитної лінії № 1005-05 від 31.05.2010, передає в заставу заставодержателю:

- майнові права на отримання грошових коштів у розмірі 2 070 000,00 грн, що розміщені на депозитному рахунку заставодавця № 265233301601 згідно з договором банківського вкладу № 3016/2/К від 28.02.2011 з усіма змінами, доповненнями та додатковими угодами до нього (далі за текстом - предмет застави-1);

- майнові права на отримання грошових коштів у розмірі 2 110 000,00 доларів США, що розміщені на депозитному рахунку заставодавця № 265273301603 згідно з договором банківського вкладу № 3016/3/К від 28.02.2011 з усіма змінами, доповненнями та додатковими угодами до нього (далі за текстом - предмет застави-2).

Відповідно до п. 6.1. договору застави даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і залишається чинним до повного виконання основного зобов'язання.

До Державного реєстру обтяжень рухомого майна було внесено реєстраційний запис № 14347225 про заборону відчуження відповідних об'єктів обтяження на підставі договору застави майнових прав № б/н від 01.03.2011.

21.07.2014 та 27.08.2014 відповідач здійснив списання грошових кошти з рахунку позивача за договором банківського вкладу № 3016/2/К від 28.02.2011 на суму 2 070 000,00 грн та за договором банківського вкладу № 3016/3/К від 28.02.2011 на суму 2 110 000,00 доларів США, які виступали предметом застави за договором застави.

Звертаючись з позовом у даній справі, позивач зазначив про відсутність у відповідача права звернення стягнення на грошові кошти приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс", розміщені на підставі договорів банківського вкладу № 3016/2/К від 28.02.2011 та № 3016/3/К від 28.02.2011 з огляду на обставини, пов'язані з анексією АР Крим Російською Федерацією, які є обставинами непереборної сили, що призвели до неможливості виконання третьою особою у справі - ВАТ "Пансіонат "Море", місцезнаходження якої є АР Крим, своїх кредитних зобов'язань перед банком, в забезпечення виконання яких між позивачем та відповідачем був укладений спірний договір застави. За твердженням позивача, відповідно до ст. 617 ЦК України третя особа, як позичальник кредитних коштів за кредитним договором, та позивач (заставодавець), як похідний боржник (майновий поручитель), звільняються від відповідальності з огляду на виникнення обставини непереборної сили - анексії АР Крим. Позивач стверджував, що в силу обставин, які склались, він, як майновий поручитель, позбавлений правового механізму повернення власних коштів, отже, подальше існування спірних правовідносин застави суперечить першочерговій меті під час укладення договору застави майнових прав. Позивач також вказав на наявність всіх чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, необхідних для розірвання договору застави у зв'язку з істотною зміною обставин

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Аналогічні положення містяться також і в ст. 572 ЦК України.

Предметом застави можуть бути майно та майнові права. (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про заставу")

Як встановлено судами попередніх інстанцій предметом застави за укладеним між позивачем та відповідачем договором застави були майнові права на отримання грошових коштів в сумі 2 070 000,00 грн і 2 110 000, 00 доларів США, розміщених на депозитних рахунках заставодавця (ПрАТ "Європейський страховий альянс") в ПАТ "Енергобанк" згідно з договорами банківського вкладу (депозиту) № 3016/2/К та № 3016/3/К від 28.02.2011. Зазначені майнові права було передано позивачем в заставу банку в забезпечення виконання зобов'язань боржника (ПрАТ "Пансіонат "Море"), що виникли у останнього на підставі договору на відкриття кредитної лінії № 1005-05 від 31.05.2010.

При цьому, пунктом 2.2. договору застави передбачено право заставодержателя на стягнення заборгованості за рахунок предмета застави у випадку невиконання основного зобов'язання та неповернення/несплати відсотків, пені, штрафних санкцій, інших платежів, що забезпечені заставою, в строк, встановлений основним зобов'язанням або достроково у випадку порушення умов основного зобов'язання.

Згідно з п. 3.3. договору застави право звернення стягнення на предмет застави виникає у заставодержателя у випадку невиконання основного зобов'язання або умов цього договору, або відмови від виконання основного зобов'язання, або заяви про повну або часткову неспроможність виконати основне зобов'язання та в інших випадках, передбачених цим договором та чинним законодавством.

Підписанням договору застави у разі невиконання будь-яких умов основного зобов'язання, заставодавець доручає заставодержателю списати грошові кошти в рахунок погашення заборгованості з депозитного рахунку, що відкритий в ПАТ "Енергобанк" на підставі договору банківського вкладу (депозиту) згідно з п. 1.2. цього договору (пункт 3.1. договору застави).

Статтею 28 Закону України "Про заставу" встановлено підстави припинення застави, до яких віднесено: припинення забезпеченого заставою зобов'язання; загибель заставленого майна; придбання заставодержателем права власності на заставлене майно; примусовий продаж заставленого майна; закінчення терміну дії права, що складає предмет застави та інші випадки припинення зобов'язань, установлені законом.

Проте, як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про припинення дії договору кредитної лінії № 1005-05 від 31.05.2010, або його розірвання. Відсутні у справі і докази повного виконання третьою особою своїх зобов'язань перед ПАТ "Енергобанк" за кредитним договором, які б могли стати підставою для припинення застави за договором застави майнових прав від 01.03.2011. Отже, договір застави майнових прав від 01.03.2011 не припинив свою дію, про що обґрунтовано зазначив суд апеляційної інстанції.

Таким чином, відповідач мав повне право звернення стягнення на грошові кошти приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс", розміщені на підставі договорів банківського вкладу № 3016/2/К від 28.02.2011 та № 3016/3/К від 28.02.2011, оскільки таке право заставодавця передбачено положеннями ЦК України, Закону України "Про заставу" та умовами укладеного між позивачем і відповідачем договору застави майнових прав, та мало місце невиконання боржником основного зобов'язання з повернення кредиту та сплати відсотків за його користування за кредитним договором.

Статтею 56 Закону України "Про заставу" передбачено, що у випадках, коли після укладення договору застави законодавством встановлено правила, які погіршують становище заставодавця та (або) заставодержателя, умови договору зберігають силу на весь строк його дії.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо безпідставності посилань позивача на те, що відповідно до ст. 617 ЦК України третя особа, як позичальник кредитних коштів за кредитним договором, та він (заставодавець), як похідний боржник (майновий поручитель), звільняються від відповідальності з огляду на виникнення обставини непереборної сили - анексії АР Крим та неможливість у зв'язку з цим здійснення ПрАТ "Пансіонат "Море" своїх кредитних зобов'язань.

При вирішенні питання щодо впливу обставин непереборної сили на порушення зобов'язання має враховуватись не лише факт настання таких обставин, а саме їх здатність впливати на реальну можливість виконання зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя є тимчасово окупованою територією України, є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" на тимчасово окупованій території право власності охороняється згідно із законодавством України.

Згідно з положеннями ст.ст. 8, 9 Закону України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" Україна гарантує захист майнових і немайнових прав фізичних та юридичних осіб на території ВЕЗ "Крим" згідно із законами України, у тому числі щодо захисту іноземних інвестицій.

На територію ВЕЗ "Крим" поширюються норми Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" з урахуванням того, що:

а) електронні платіжні засоби, емітовані на території ВЕЗ "Крим", у тому числі як мобільний платіжний інструмент, не можуть використовуватися на іншій території України з метою ініціювання будь-якого грошового переказу;

б) електронні платіжні засоби, емітовані внутрішньодержавною платіжною системою або міжнародними платіжними системами, можуть використовуватися на території ВЕЗ "Крим".

На операції, що здійснюються між резидентами України та особами з місцезнаходженням на території ВЕЗ "Крим", а також на розрахунки за такими операціями не поширюються норми Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Наведене вище свідчить про те, що суб'єкти господарювання, які знаходяться на тимчасово окупованій території України, в тому числі і в АР Крим, що має місце у даній справі (боржник - ПрАТ "Пансіонат "Море" відповідно до витягу з ЄДРПОУ знаходиться в АР Крим), можуть виконувати грошові зобов'язання перед іншими особами, які знаходяться на материковій частині України, за допомогою міжнародних систем або через кореспондентські рахунки іноземних банків або у готівковій формі на території материкової України.

Можливість здійснення розрахунків за допомогою внутрішньодержавних та міжнародних платіжних систем передбачено також і пунктом 8 Постанови НБУ "Про застосування окремих норм валютного законодавства під час режиму тимчасової окупації на території вільної економічної зони "Крим" № 699 від 03.11.2014.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Врахувавши наведене, суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що наявність такої обставини, як анексія АР Крим, для ПрАТ "Пансіонат "Море", на яку послався позивач в обґрунтування позовних вимог, не звільняє ні ПрАТ "Пансіонат "Море" від обов'язку виконувати свої зобов'язання позичальника за договором кредитної лінії № 1005-05 від 31.05.2010, ні ПрАТ "Європейський страховий альянс" виконувати договір застави майнових прав від 01.03.2011.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що обставини, пов'язані з анексією АР Крим, на які позивач послався в якості підстав для звільнення його від відповідальності за порушення ПрАТ "Пансіонат "Море" своїх кредитних зобов'язань, не є обставинами непереборної сили, а твердження позивача про неможливість виконання ПрАТ "Пансіонат "Море" своїх кредитних зобов'язань є безпідставними.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінились настільки, що, якби сторони могли це перебачити, вони не уклали б договір або уклали його на інших умовах.

Однак, окупація АР Крим та міста Севастополя не є істотною зміною обставин, яка робить неможливими виконання ПрАТ "Пансіонат "Море" перед ПАТ "Енергобанк" своїх грошових зобов'язань за кредитним договором, оскільки існують механізми, що надають можливість суб'єктам господарювання виконувати власні договірні зобов'язання, про що було зазначено вище, а сам лише факт окупації АР Крим не є достатньою підставою для припинення зобов'язань з огляду на те, що зацікавлені особи можуть зловживати наявністю самого факту окупації частини території України з метою уникнення виконання або уникнення відповідальності за невиконання власних договірних зобов'язань.

Відповідно до ч.2 ст. 652 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.

Однак, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо недоведеності одночасного існування всіх чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, необхідних для розірвання іпотечного договору у зв'язку з істотною зміною обставин та відсутності підстав для розірвання спірного договору застави майнових прав і скасування заборони відчуження майнових прав позивача у реєстрів обтяжень, як похідної вимоги про розірвання договору.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що оскаржувана постанова прийнята з дотриманням норм процесуального та матеріального права, а твердження скаржника про порушення і неправильне їх застосування господарським судом апеляційної інстанції при її прийнятті не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту відсутні.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2015 у справі № 910/18575/14 - без змін.

Головуючий Н. Кочерова

Судді Н. Мележик

В. Саранюк