Постанова

від 08.06.2015 по справі 910/19328/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2015 року Справа № 910/19328/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. - головуючого, Ємельянова А.С., Ковтонюк Л.В., розглянувши матеріали касаційних скаргПриватного підприємства "Ремерцентр", Департаменту капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації, Заступника прокурора міста Києва, напостанову Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2015 у справігосподарського суду міста Києва № 910/19328/14 за позовомПриватного підприємства "Ремерцентр" доДепартаменту капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації, Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби України, за участюпрокуратури міста Києва простягнення 218 543 096,22грн.

за участі представників сторін:

від прокуратури - Романов Р.О.,

від позивача - Красовська Ю.Г.,

від відповідача 1 - Пасічняк Л.П.,

від відповідача 2 - Сотнікова І.В.,

від відповідача 3 - не з'явилися,

У С Т А Н О В И В:

У вересні 2014 року приватне підприємство "Ремерцентр" звернулись до господарського суду міста Києва з позовом до Департаменту капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації, Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби України про стягнення 212 443 317,60грн., з яких 119 486 414,86грн. вартість виконаних робіт за договором підряду №26 від 26.07.2010, 14 218 883,37грн. - інфляційних втрат, 9 477 073,00грн. - 3% річних, 69 260 946,47грн. збитків. Позов мотивовано порушенням Департаментом капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації договірних зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати вартості отриманого товару.

10.12.2014 рішенням господарського суду міста Києва (суддя Якименко М.М.), залишеним без змін 23.03.2015 постановою Київського апеляційного господарського суду (судді Ропій Л.М., Рябуха В.І., Калатай Н.Ф.) позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача-1 на користь позивача 119 486 414,86грн. суми вартості виконаних робіт, 14 218 883,37грн. - інфляційних втрат, 9 477 073,00грн. - 3% річних, у решті позовних вимог відмовлено. Судові рішення мотивовані обґрунтованістю позовних вимог у частині стягнення боргу, інфляційних та 3% річних, які є нормативно та документально доведені, та безпідставністю вимоги позивача про стягнення збитків у силу відсутності причинно-наслідкового зв'язку між порушенням договірних відносин і збитками.

У касаційній скарзі приватне підприємство "Ремерцентр" посилалися на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення збитків та в частині відмови в задоволенні вимог про зобов'язання Міністерства фінансів України та Державної казначейської служби України перерахувати грошові кошти на рахунок Департаменту капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації, та прийняти нове рішення, яким ці позовні вимоги задовольнити, в іншій частині рішення залишити без змін.

У касаційній скарзі Департамент капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації заперечували необхідність участі у справі Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби України, вказували на те, що суд в порушення норм процесуального права не направив справу для розгляду до господарського суду за місцезнаходженням Департаменту, та повністю заперечили борг та нараховані на нього інфляційні втрати, 3% річних з підстав завищення позивачем вартості робіт, просили скасувати судові рішення в цій частині та відмовити в стягненні зазначених сум новим рішенням.

У касаційній скарзі заступник прокурора міста Києва посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення, в частині позовних вимог щодо зобов'язання відповідачів-2, 3 перерахувати грошові кошти на рахунок відповідача-1 провадження припинити, а в частині позовних вимог про стягнення заборгованості, інфляційних втрат та 3% річних направити справу для нового розгляду до господарського суду Одеської області.

Проаналізувавши касаційні скарги на предмет їх обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарг виходячи з наступного.

Як убачається із матеріалів справи та установлено судами обох інстанцій, 26.07.2010 між Головним управлінням капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації (який перейменовано в Департамент капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації) та приватним підприємством "Ремерцентр" укладено договір підряду №26.

За умовами договору, визначених пунктами 1.1., 1.2., 6.7., 6.8 замовник (відповідач-1) доручає, а генпідрядник (позивач) забезпечує виконання будівельно-монтажних робіт з будівництва, згідно проектної документації та умовах договору по об'єкту будівництва "Проведення першочергових робіт з будівництва системи відводу стічних вод від станції біологічної очистки "Північна" в м. Одесі на об'єкті "Глибоководний випуск", розрахунки за виконані роботи здійснюються з урахуванням положень Загальних умов, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 01.08.2005 №668 щомісячними проміжними платежами, оплата проміжних платежів за виконані роботи здійснюється на підставі типових форм КБ-3, КБ-2в, підписаними представниками сторін при умові наявності коштів на рахунку замовника.

Позивач виконав роботи за договором на суму 119 486 414,86грн., що підтверджується підписаними актом прийому-передачі від 27.12.2011, актом звірки взаєморозрахунків від 07.03.2012, актом №06-19/99 від 24.02.2012 позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності відповідача-1 за період 2010-2011 року.

Відповідач-1 свої зобов'язання щодо своєчасності та повноти оплати вартості виконаних робіт не виконав, що стало приводом для звернення позивача з позовом до суду з вимогою про стягнення з відповідача-1 заборгованості, інфляційних втрат, 3% річних та збитків, а також з вимогою про зобов'язання Міністерства фінансів України та Державної казначейської служби України перерахувати вказані грошові кошти на рахунок відповідача-1.

Задовольняючи позовні вимоги щодо стягнення з відповідача-1 заборгованості зі сплати вартості виконаних підрядних робіт у сумі 119 486 414,86грн., інфляційних втрат у сумі 19 715 258,44грн., 3% річних у сумі 10 007 396,45грн., суди виходили з того, що відповідачем-1 порушено грошове зобов'язання за договором підряду №26 від 26.07.2010.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом ст.ст. 610, 611 ЦК України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

Установивши порушення відповідачем-1 своїх договірних зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати виконаних робіт, попередні судові інстанції мотивовано задовольнили позовні вимоги у цій частині.

Щодо посилання прокурора у касаційній скарзі на те, що умовами договору виконання зобов'язань ставилося в залежність не від бюджетного фінансування, а від наявності коштів на рахунку Департаменту, судом апеляційної інстанції правомірно зазначено, що виходячи з положень ч.2 ст.617 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.218 Господарського кодексу України, не передбачено звільнення боржника від виконання грошового зобов'язання, у зв'язку з відсутністю у боржника грошових коштів.

Відхиляючи позовні вимоги в частині стягнення збитків, які за доводами ПП "Ремерцентр" виникли внаслідок несвоєчасного виконання ним договірних зобов'язань з оплати будівельних робіт по об'єкту "Устройство глибоководного сброса сточных вод в городе Одесса" за договором підряду №ГВ-02/11 від 16.02.2011, укладеного з приватним підприємством "Інно-Трейдінг", та які були стягнуті на користь останнього в порядку виконання судового рішення у справі №916/2684/13 господарського суду Одеської області, що підтверджується платіжними дорученнями, суди виходили з їх безпідставності. Договір підряду №26 від 26.07.2010, невиконання якого стало приводом для виникнення спору у цій справі, та договір підряду №ГВ-02/11 від 16.02.2011, укладений між ПП "Ремерцентр" та ПП "Інно-Трейдінг" є самостійними договорами, а відповідно до ч.1 ст.96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Відтак суди мотивовано відмовили в задоволенні вимоги позивача щодо стягнення 69 260 946,47грн. збитків.

Відхиляючи позовні вимоги про зобов'язання Міністерства фінансів України та Державної казначейської служби України перерахувати кошти на рахунок Департаменту капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації, суд апеляційної інстанції підставно виходив з того, що оскільки підставами позову у цій частині є обставини невиконання господарського договору, та порушення норм матеріального права, регулюючих правовідносини, що випливають із виконання господарських договорів. Відповідачі 2, 3 у будь-яких договірних відносинах з позивачем не перебували.

Більше того, як убачається із матеріалів справи та пояснень представника Міністерства фінансів України, на виконання вимог розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.08.2011 №825-р "Про передачу в 2011 році деяких бюджетних призначень Одеській облдержадміністрації", в установленому порядку останній було відкрито нову бюджетну програму за КПКВК 7851800. Проте Одеська облдержадміністрація, як головний розпорядник бюджетних коштів за спірним договором, не забезпечила своєчасність затвердження паспорта бюджетної програми за КПКВК 7851800. Відтак відповідальність за несплату вартості виконаних робіт за договором підряду №26 від 26.07.2010, укладеним між приватним підприємством "Ремерцентр" та Департаментом капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації не може бути покладена на Міністерство фінансів України та Державну казначейську службу України.

Належних обґрунтувань, які б спростовували висновки суду апеляційної інстанції, заявником не наведено, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваної постанови, при ухваленні якої здійснено всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надано належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Доводи заявників, викладені у касаційних скаргах не заслуговують на увагу, зводяться до переоцінки доказів, що в силу положень ст. 111-7 ГПК України не відноситься до компетенції касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги приватного підприємства "Ремерцентр", Департаменту капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації, заступника прокурора міста Києва залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2015 року та рішення господарського суду міста Києва від 10.12.2014р. у справі № 910/19328/14 - без змін.

Головуючий суддя В.Я. Карабань

Суддя А.С. Ємельянов

Суддя Л.В. Ковтонюк