Постанова

від 10.06.2015 по справі 3/387

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2015 року Справа № 3/387 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М. суддівБарицької Т.Л. Картере В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на ухвалу від та на постанову відГосподарського суду міста Києва 05.03.2015 Київського апеляційного господарського суду 07.04.2015 за скаргоюПублічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на дії та бездіяльністьдержавного виконавця Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Чернової Людмили Володимирівни у справі Господарського суду№ 3/387 міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" доПублічного акціонерного товариства "Райфайзен Банк Аваль" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватне підприємство "Інтеренерго" простягнення заборгованості у судовому засіданні взяли участь представники: - позивача повідомлений, але не з'явився; - відповідача - третьої особи - ВДВС Дем'янов І.Ю. повідомлений, але не з'явився; повідомлений, але не з'явився; ВСТАНОВИВ:

30.01.2015 Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернулось до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Чернової Людмили Володимирівни, в якій просив визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 45533407 від 24.11.2014, винесену державним виконавцем Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ на підставі наказу Господарського суду міста Києва № 3/387 від 26.05.2014 про стягнення з КРУКБ "ПриватБанк" на користь ПАТ "Райфайзен Банк Аваль" суми боргу у розмірі 88 934,30 грн.,та зобов'язати Жовтневий ВДВС Дніпропетровського МУЮ повернути виконавчий документ разом з додатками до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2015 у справі № 3/387 (суддя Сівакова В.В.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2015 (колегія суддів у складі: Руденко М.А. - головуючий суддя, судді Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю.), відмовлено у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на дії Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду та постановою суду апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.03.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2015 у справі № 3/387, та прийняти нове рішення, яким скаргу задовольнити.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається із матеріалів справи, 18.11.1998 Київське регіональне управління комерційного банку "ПриватБанк" звернулося до Арбітражного суду міста Києва із позовом до Акціонерного поштово-пенсійного банку "Аваль" про стягнення збитків у розмірі 84 699, 30 грн.

Рішенням Арбітражного суду міста Києва від 14.12.1998 у справі № 3/387 стягнуто з Акціонерного поштово-пенсійного банку "Аваль" на користь Київського регіонального управління комерційного банку "ПриватБанк" 84 699,30 грн. збитків та 4 235,00 грн. державного мита.

14.12.1998 на виконання даного рішення було видано наказ.

04.01.1999 відповідачем на виконання наказу Арбітражного суду міста Києва від 14.12.1998 перераховано позивачу 88 934, 30 грн.

Постановою Арбітражного суду міста Києва про перевірку рішення в порядку нагляду № 3/387 від 17.01.2000 рішення Арбітражного суду міста Києва від 14.12.1998 № 3/87 скасовано, а справу передано на новий розгляд.

Ухвалою Арбітражного суду міста Києва від 11.02.2000 у справі № 3/387 припинено провадження у справі.

Постановою Арбітражного суду міста Києва про перевірку рішення в порядку нагляду № 04-1/11-1-3/387 від 16.05.2000 ухвалу Арбітражного суду міста Києва № 3/387 від 11.02.2000 скасовано, а справу передано на новий розгляд.

Рішенням Арбітражного суду міста Києва від 17.07.2000 у справі № 3/387 стягнуто з Акціонерного поштово-пенсійного банку "Аваль" на користь Київського регіонального управління комерційного банку "ПриватБанк" 84 699,30 грн. збитків та 4 235,00 грн. державного мита.

Постановою Арбітражного суду міста Києва про перевірку рішення в порядку нагляду № 04-1/11-3-3/387 від 16.10.2000 рішення арбітражного суду міста Києва від 17.07.2000 у справі № 3/87 скасовано, прийнято нове, яким в позові відмовлено.

Постановою Вищого арбітражного суду № 04-1/11-22/194 від 25.12.2000 рішення Арбітражного суду міста Києва від 17.07.2000 та постанову № 04-1/11-3-3/387 від 16.10.2000 скасовано, справу направлено на новий розгляд.

Ухвалою Арбітражного суду міста Києва від 19.02.2001 зупинено провадження у справі № 3/387 до закінчення розгляду пов'язаної з нею кримінальної справи № 9154, що порушена Управлінням по боротьбі з організованою злочинністю УВС МВС України в Луганській області.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2014 поновлено провадження у справі № 3/387.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2014 у справі № 3/387 позов залишено без розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2014 здійснено заміну Акціонерного поштово-пенсійного банку "Аваль" його правонаступником - Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль"; в поворот виконання рішення Арбітражного суду міста Києва від 14.12.1998 у справі № 3/387 стягнуто з Київського регіонального управління комерційного банку "Приватбанк" на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" 84 699,30 грн.

На виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 26.05.2014 у справі № 3/387 видано відповідний наказ № 3/387 від 26.05.2014.

18.06.2014 Головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві Сабадаш Л.І. винесено постанову ВП № 43717297 про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу № 3/387 від 26.05.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2014 у справі № 3/387 здійснено заміну позивача Київського регіонального управління комерційного банку "ПриватБанк" на Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк".

03.10.2014 Головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві Гречухом О.Я. винесено постанову ВП № 43717297 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 3/387 від 26.05.2014, виданого Господарським судом міста Києва, у зв'язку з тим, що виконавчий документ підлягає направленню за місцем знаходження боржника - ПАТ КБ "ПриватБанк" до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції.

24.11.2014 Головним державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Черновою Л.В. винесено постанову ВП № 45533407 про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу № 3/387 від 26.05.2014, виданого Господарським судом міста Києва про стягнення з Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на користь Публічного акціонерного товариства "Райфайзен Банк Аваль" 84 699,30 грн. збитків та 4 235,00 грн. державного мита.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду із скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Чернової Людмили Володимирівни, Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" посилається на те, що оскільки державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві не було винесено постанову про заміну сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 3/387 від 26.05.2014, Жовтневий відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області мав відмовити у відкритті виконавчого провадження, відтак постанову Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області про відкриття виконавчого провадження ВП № 45533407 від 24.11.2014 винесена з порушенням законодавства, є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Згідно із ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Стаття 115 ГПК України містить імперативний припис про те, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, зокрема, наказів господарських судів.

Підстави для відкриття виконавчого провадження врегульовано ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження". Так, державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; 4) в інших передбачених законом випадках.

Згідно із ч. 5 ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо у процесі виконавчого провадження державним виконавцем отримано документальне підтвердження про зміну або встановлення місця проживання, перебування чи місцезнаходження боржника, його майна, місця його роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, та з'ясувалося, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє на території, на яку поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець не пізніше наступного дня з моменту, коли йому стали відомі зазначені обставини, надсилає виконавчий документ за новим місцем проживання чи місцезнаходженням боржника, місцем його роботи чи місцезнаходженням майна боржника, про що повідомляє стягувачу.

Статтею 25 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: 1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; 6 1 ) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; 7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; 8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Згідно із п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.

Зі змісту статей 1, 2, 17, 18, 19, 25, 27, 37, 38 Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що примусове виконання рішень судів України відбувається на підставі виконавчих документів, які є основою для відкриття державним виконавцем виконавчого провадження і проведення виконавчих дій (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Така ж правова позиція викладена в п. 2.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 26.06.2013 № 5-рп/2013.

При прийнятті оскаржуваних судових рішень місцевий та апеляційний господарські суди, керуючись, зокрема, приписами наведених норм, на підставі повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи і перевірки їх наявними доказами, встановивши, що у державного виконавця Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Чернової Людмили Володимирівни були відсутні підстави, визначені в ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", для відмови у відкритті виконавчого провадження; постанова Головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві Гречуха О.Я. ВП № 43717297 від 03.10.2014 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 3/387 від 26.05.2014 не була у встановленому законом порядку скасована або визнана недійсною; наказ Господарського суду міста Києва № 3/387 від 26.05.2014, виконано Публічним акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" в повному обсязі, про що свідчить постанова ВП № 45533407 від 13.02.2015 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 3/387 від 26.05.2014; дійшли правомірного висновку про відмову у задоволенні скарги на дії Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області.

Доводи Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", викладені в касаційній скарзі, були предметом дослідження судів попередніх інстанцій, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судами висновків. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 111 7 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Таким чином, беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані ухвала місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції відповідають вимогам матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.03.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2015 у справі № 3/387 залишити без змін.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді Т.Л. БАРИЦЬКА

В.І. КАРТЕРЕ